Ухвала КАС ВС № 420/9467/20

УХВАЛА 05 жовтня 2021 року м. Київ справа № 420/9467/20 адміністративне провадження № К/9901/35215/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Данилевич Н.А., суддів: Мацедонської В.Е., Шевцової Н.В. перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року по справі № 420/9467/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби ДМСУ про визнання неправомірним звільнення та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: 22 вересня 2021 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України. До суду першої інстанції надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби ДМСУ про визнання неправомірним звільнення та зобов`язання вчинити певні дії. Ухвалою від 29.09.2020 Одеським окружним адміністративним судом вказану позовну заяву було залишено без руху, а також надано позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду позовної заяви із зазначенням реєстраційного номеру відповідача - Одеської митниці Держмитслужби ДМСУ в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України із викладенням змісту позовних вимог відповідно до ст. 5 КАС України, надання наказу ДМСУ № 427-к від 17.06.2010 року, надання заяви про поновлення строків звернення до адміністративного суду, у якій позивач має вказати інші підстави для поновлення пропущеного строку. 21.10.2020 року до суду надійшло клопотання позивача (вх. № 44118/20) про продовження строку для усунення недоліків ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 29.09.2020 року, в обґрунтування якої зазначив про необхідність скористатися послугами адвоката. Ухвалою від 26.10.2020 року продовжено строк на усунення недоліків позовної заяви. 09.11.2020 року (вх. № 47226/20) позивачем було надано суду першої інстанції заяву про встановлення процесуального строку на звернення до адміністративного суду. Однак, суд вказав, що позивачем не було виконано вимоги зазначеної ухвали, оскільки судом в ухвалі суду було вказано на необхідності надання позивачем заяви про поновлення строків звернення до адміністративного суду, у якій позивач має вказати інші підстави для поновлення пропущеного строку, проте позивачем було подано заяву про встановлення процесуального строку на звернення до адміністративного суду з тих самих підстав, що і в заяві, наданої до суду разом з позовною заявою, а саме, що звільнення з органів ДМСУ 17.05.2010 року було результатом психологічного насильства з боку керівництва ДМСУ та заява позивача про звільнення за власним бажанням була вимушеною та не відповідала внутрішній волі. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби ДМСУ про визнання неправомірним звільнення та зобов`язання вчинити певні дії було повернуто позивачеві, оскільки позивачем недоліки зазначені в ухвалі Одеського окружного адміністративного суду, у вказаний судом строк усунуто не було. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року було залишено без змін. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Частиною другою статті 328 КАС України встановлений вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку, після їх перегляду в апеляційному порядку. Так, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу. Отже, законодавцем визначено, що особа може скористатись правом на касаційне оскарження судових рішень виключно у визначених цим Кодексом випадках. Водночас, відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики. За такого правового врегулювання та обставин справи оскарження ухваленого у цій адміністративній справі судового рішення у касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд відповідної касаційної скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм. Оскаржуючи судове рішення про повернення позовної заяви, скаржник не зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Крім того, Суд наголошує, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Таким чином, аналіз ухваленого у цій справі судового рішення і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні. На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень. Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження. На підставі викладеного, керуючись статтею 333 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року по справі № 420/9467/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби ДМСУ про визнання неправомірним звільнення та зобов`язання вчинити певні дії. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Н.А. Данилевич Судді В.Е. Мацедонська Н.В. Шевцова