Постанова 4856 № 120/8546/20-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/8546/20-а Головуючий у 1-й інстанції: Дмитришена Р.М. Суддя-доповідач: Сапальова Т.В. 22 вересня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сапальової Т.В. суддів: Капустинського М.М. Смілянця Е. С. за участю: секретаря судового засідання: Чорнокнижник О.В., представниці позивачки: Дмитрійчук А.А., представниці відповідача: Ременяк С.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про скасування податкових повідомлень-рішень, В С Т А Н О В И В : в грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.08.2019 №0027981305 та №0028001305. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року позов задоволено. Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає про те, що відповідно до інформації ЦБД ДРФО та інформації ТОВ "ОТП Факторинг Україна" Крістенчук Н.Л. протягом періоду, що перевірявся, отримала дохід в сумі 759787,75 грн, який згідно з пп.164.2.17 п.167.2 ст.167 ПК України підлягає включенню до загального річного оподаткованого доходу. Позивачка у відзиві на апеляційну скаргу заперечила проти її доводів і зазначила, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовльнити частково, а рішення суду першої інстанції змінити, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що 16 квітня 2008 року між ОСОБА_1 (надалі - Позивач/Позичальник) та Закритим акціонерним товариством "ОТП Банк" укладено кредитний договір №CL-B01/034/2008 про надання кредиту в іноземній валюті на купівлю автомобіля в сумі 21 144,82 доларів США. 14.08.2009 року між позивачкою та Банком було укладено Договір про внесення змін та доповнень за №1 до Кредитного договору №CL-B01/034/2008, відповідно до якого змінено відсоткову ставку по валютному кредиту. 23.06.2016 між позивачкою та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (Новий Кредитор, відповідно до Договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 10.12.2010 року, укладеного з АТ "ОТП Банк") підписано Угоду про врегулювання боргу до Кредитного договору №CL- В01/034/2008. Відповідно до п. 2.1. Договору про прощення боргу на підставі рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13.01.2016 загальна заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ "ОТП Факторинг Україна" становить 884 278,14 (вісімсот вісімдесят чотири тисячі двісті сімдесят вісім) грн 14 коп, еквівалент 41 377.26 доларів США, що становить еквівалент по курсу НБУ (станом на 12.08.2015), яка складається з: - 18 770,08 доларів США, що становить еквівалент по курсу НБУ 404 144,76грн. (станом на 12.08.2015) заборгованість по тілу кредиту; - 22 606, 38 доларів США, що становить еквівалент по курсу НБУ 483 133,38грн. (станом на 12.08.2015) заборгованість по пені. 23.06.2016 на виконання умов Договору прощення боргу за Кредитним договором на погашення кредитної заборгованості ОСОБА_1 сплатила кошти в сумі 124 490, 39 (сто двадцять чотири тисячі чотириста дев`яносто) гривень 39 коп., витрати на претензійно - позовну роботу в сумі 4 872,00 (чотири тисячі вісімсот сімдесят дві) грн згідно з платіжним дорученням №2. Відповідно до довідки ТОВ "ОТП Факторинг Україна" від 29.11.2019 вих.№401 (а.с. 32) 23.06.2016 року на погашення заборгованості по основній сумі кредиту ОСОБА_1 внесено кошти в сумі 124 490,39 грн. З урахуванням погашення досягнуто домовленості про списання заборгованості в сумі 759 787, 75 грн, яка складається з: - 276 654, 37 грн - заборгованість по основній сумі кредиту; - 483 133, 38 грн - заборгованість по пені. ТОВ "ОТП Факторинг Україна" направило до Головного управління ДФС у Вінницькій області податковий розрахунок сум доходу (у вигляді додаткового блага), нарахованого на користь платників податку і сум утриманого з них податку в період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 - форма 1ДФ із зазначенням розміру суми прощеної заборгованості ОСОБА_1 за кредитом. Податковим органом проведено перевірку відомостей з ЦБД ДРФО ДФС України та встановлено, що в 2016 році позивачка отримала дохід у вигляді додаткового блага (ознака доходу 126) в сумі 759 787,75 грн. У зв`язку з цим Вінницькою ОДПІ надіслано запит на адресу ТОВ "ОПТ Факторинг Україна" (ЄДРПОУ 36789421) №10086/10/02-32-50-02 від 14.09.2018 для підтвердження виплачених доходів і надання документів (а.с.69). На вищевказаний запит отримано відповідь ТОВ "ОПТ Факторинг Україна" від 03.10.2018 року за №8446, згідно з якою підтверджено інформацію, надану у податковому розрахунку за формою 1-ДФ про дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту) (а.с.71-72). На підставі ст.ст. 20, 75, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ст. 79 Податкового кодексу України та наказу ГУ ДФС України у Вінницькій області від 03.06.2019 № 2917 у період з 01.07.2019 по 05.07.2019 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку діяльності фізичної особи ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, та військового збору з доходів отриманих як додаткове благо при взаємовідносинах з ТОВ "ОТП Факторинг Україна". За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки складено Акт №2376/13/2954905107 від 08.07.2019 (а.с.79-83), відповідно до якого встановлено порушення позивачкою пп. «д» п. п. 164. 2. 17 п. 164. 2 ст. 164 Податкового кодексу України, в результаті чого визначено суму податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за 2016 в сумі 136 761, 80 грн. та пп. 1.2. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу - у результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з військового збору у сумі 11 396,82 грн. 21.08.2019 Головне управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області прийняло податкові повідомлення-рішення: - №0027981305 про збільшення суми грошового зобов`язання по сплаті податку на доходи фізичних осіб на суму 136 761, 80 грн., тобто 18% від суми 759 787,75 грн; та штрафними санкціями на суму 34 190,45 грн.; - №0028001305 про збільшення суми грошового зобов`язання по сплаті військового збору на суму 11 396,82 грн., тобто 1,5% від суми 759 787,75 грн, та штрафні санкції на суму 2849,21 грн. Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом у даній справі. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що сума пені у розмірі 483133,38 грн не може вважатися додатковим благом відповідно до пп. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України, а сума 276 654,37 грн є курсовою різницею і не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу згідно з п. 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції по суті заявлених позовних вимог, виходячи з наступного. Згідно з пп. 163.1.1 та 163.1.2 п. 163.1 ст. 163 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання). Відповідно до абз. 2 п.164.1 ст. 164 ПК України загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. Пп. 14.1.54 п. 14.1 ст.14 ПК України визначено, що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні. Згідно з пп. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Відповідно до пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПК України додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу). Таким чином, додатковим благом є виключно основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням. Натомість суми процентів, пені, комісії та інших нарахувань, не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. З матеріалів справи встановлено, що відповідно до п. 2.2.3 Договору про прощення боргу (а.с. 31) Кредитор здійснює анулювання (прощення) боргу в розмірі 759787,75 грн і Позичальник буде вважатись таким, що погасив сої боргові зобов`язання перед Кредитором в повному обсязі. Згідно з довідкою ТОВ "ОТП Факторинг Україна" від 29.11.2019 вих.№401 (а.с. 32) заборгованість в сумі 759 787, 75 грн складається з: - 276654,37 грн - заборгованість по основній сумі кредиту; - 483133,38 грн - заборгованість по пені. Згідно з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями від 21.08.2019 №0027981305 та №0028001305 (а.с.41-42) позивачці визначено суму податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за 2016 в сумі 136761,80 грн, що складає 18% від загальної суми прощеного боргу, а також суму зобов`язання зі сплати військового збору в сумі 11 396,82 грн, що складає 1,5% від загальної суми прощеного боргу. Отже, відповідач нарахував ОСОБА_1 зобов`язання з ПДФО та військового збору на всю загальну суму прощеного боргу, в тому числі і на суму прощеної пені у розмірі 483133,38 грн. Водночас, сума пені у розмірі 483133,38 грн не є додатковим благом відповідно до пп. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України. Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкові повідомлення-рішення від 21.08.2019 №0027981305 та №0028001305 підлягають скасуванню. Оцінюючи висновки суду першої інстанції про те, що курсова різниця не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, колегія суддів виходить з наступного. Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов`язань" від 9 квітня 2015 № 321-VIII підрозділ 1 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено пунктом 8 такого змісту: "Не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року. Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року". Таким чином, не вважається додатковим благом сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі математичної різниці між основною сумою боргу за курсом НБУ на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню та сумою такого боргу за курсом 7,99. При цьому мають бути дотримані вимоги, що кредит не погашений до 01 січня 2014 року, операція з прощення відбулася після 01 січня 2015 року, наявність зміни іноземної валюти зобов`язання на гривню. Судом встановлено, що кредит позивачкою не був погашений до 01 січня 2014 року, прощення боргу відбулося після 01 січня 2015 року, тобто виконуються обов`язкові умови вказаної вище податкової пільги. Згідно з матеріалами справи ОСОБА_1 прощено основну суму боргу 276654,37 грн (в еквіваленті по курсу НБУ на 12.08.2015 складає 12944,95 доларів США). В еквіваленті по курсу НБУ на 01.01.2014 прощена сума боргу складає 103430,15 грн. Отже, з урахуванням положень п.8 підр.1 Розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України курсова різниця в сумі 173224,22 грн (276654,37 грн - 103430,15 грн = 173224,22 грн) не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. Враховуючи вищенаведене, розмір додаткового блага, отриманого позивачкою у 2016 році становить 103430,15 грн (12944,95 доларів США х 7,99). Водночас, суд першої інстанції не врахував вказані вище обставини та необґрунтовано зазначив про те, що вся сума по тілу кредиту, яка анульована банком за домовленістю сторін, у розмірі 276 654, 37 грн є курсовою різницею. Враховуючи досліджені судом апеляційної інстанції письмові докази та встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для скасування податкових повідомлень-рішень від 21.08.2019 №0027981305 та №0028001305. Водночас, суд першої інстанції не в повному обсязі з`ясував обставини справи та неправильно зазначив суму прощеного боргу, яка не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу позивачки за 2016 рік. Зважаючи на вищенаведене, апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, рішення суду першої інстанції змінити в мотивувальній частині з урахуванням висновків суду апеляційної інстанції щодо визначення розміру курсової різниці відповідно до п.8 підр.1 Розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, та задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 в частині нарахування та виплати середнього заробітку за весь час затримки виплати індексації Відповідно до статті 317 КАС України, підставами для зміни рішення є рішення суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області задовольнити частково. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про скасування податкових повідомлень-рішень змінити в мотивувальній частині з урахуванням висновків суду апеляційної інстанції. В іншій частині рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку з підстав, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Згідно з ч.1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Постанова суду складена в повному обсязі 30 вересня 2020 року. Головуючий Сапальова Т.В. Судді Капустинський М.М. Смілянець Е. С.