Постанова 4855 № 364/572/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа №364/572/21 Суддя (судді) першої інстанції: Моргун Г.Л. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 вересня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Ключковича В.Ю., суддів Беспалова О.О., Парінова А.Б., за участю секретаря судового засідання Вітчинкіної К.О., позивача не з`явився, представника відповідача Миколюка М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області на рішення Володарського районного суду Київської області від 10 серпня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови, - В С Т А Н О В И В: До Володарського районного суду Київської області звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області в якому просив скасувати постанову відповідача серії БАВ №143611 від 05.07.2021. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем 1 за відсутності встановлення особи позивача. Крім того, позивач наголошував, що 05.07.2021 перебував у Києві та не міг вчинити правопорушення в с. Матюши. Рішенням Володарського районного суду Київської області від 10.08.2021 позов задоволено: постанову про накладення адміністративного стягнення серії БАВ №143611 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП на ОСОБА_1 у виді штрафу у розмірі 454,00 гривень скасовано і закрито справу про адміністративне правопорушення; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, вказує, що оскаржувана постанова відповідає вимогам Кодексу України про адміністративні правопорушення, а правові підстави її скасування відсутні, відтак просить скасувати рішення Володарського районного суду Київської області від 10.08.2021 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. Також, відповідач просить приводити апеляційний розгляд справи за його відсутності. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ НП в Київській області на рішення Володарського районного суду Київської області від 10.08.2021 та призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 29.09.2021. Відзиву на апеляційну скаргу до Шостого апеляційного адміністративного суду не надходив. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, 05.07.2021 поліцейський Білоцерківського РУП в Київській області Кучерук В.В. склав постанову серії БАВ №143611 про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 та наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3 400,00 грн. оскыльки такий рухався по вулиці Перемога в селі Матюші Білоцерківського району Київської області, керуючи транспортним засобом - скутером марки «Сузуки Летс» не зареєстрованому та без посвідчення водія, чим порушив пп. 2.1а Правил Дорожнього руху України. Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку, що капітаном поліції не встановлено особу порушника, що суперечить вимогам Кодексу України про адміністративні правопорушення. В судове засідання 29.09.2021 позивач не з`явився, хоча були належним чином повідомлений. Представник відповідача вважав за можливе розглядати справу за даної явки, відтак колегія суддів вирішила перейти до розгляду справи. В судовому засідання відповідач підтримав свою апеляційну скаргу в повному обсязі. Колегія суддів дослідила диск з відеозаписом, який були наданий позивачем до суду першої інстанції. Своїм правом на подання додаткових пояснень представник відповідача не скористався, виступив в судових дебатах. Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. У статті 7 КпАП України передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. Статтею 9 КУпАП правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень. Колегія суддів зауважує, що в матеріалах справи міститься належним чином засвідчена копія постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16.07.2021 у справі №357/7667/21, якою закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачене ст. 130 КУпАП (Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції), відносно ОСОБА_1 . У даній справі предметом оскарження є також події 05.07.2021, зокрема оскарження постанови серії БАВ №143611 від 05.07.2021 втім за вчинення правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП (Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред`явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами). Колегія суддів дослідила наявний в матеріалах справи диск (а.с. 13) та приходить до висновку, що теза позивача, що на відеозапису якась інша особа, а не він не знайшла свого підтвердження, оскільки працівник поліції чітко проголошує щодо якої особи складено постанову та називає прізвище ім`я та по-батькові. Жодних заперечень після почутого від особи не надходить. В матеріалах справи наявні фото позивача, зокрема з паспорту СТ305004 (а.с. 11), дослідивши які, колегія суддів приходить до переконання, що особа на відео є ОСОБА_1 . Отже протилежні висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає помилковими. За приписами пп. «а» п. 2.1. Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Згідно абз. 3-4 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Згідно із абз. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 2791-2794цього Кодексу. За приписами абз. 1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Як вбачається з відеозапису події правопорушення, позивач знаходиться біля колісного засобу та заслуховує постанову про накладення на нього штрафу за керування транспортним засобом особою у стані алкогольного сп`яніння. Колегія суддів зауважує, що доказів того, що ОСОБА_1 перебував за кермом вказаного у постанові серії БАВ №143611 мотороллера Сузукі Летс не має, оскільки працівником поліції не зафіксовано: ні момент руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , ні момент його зупинки, ні номерні знаки чи їх відсутність, ні модель колісного засобу, ні огляд посвідчення водія позивача чи відсутність такого. У постанові від 26.04.2018 по справі №338/855/17 Верховний Суд вказав, що постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Згідно ч. 2 ст. 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 76 КАС). За приписами ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Колегія суддів, зауважує, що Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлюється чітка стадійність притягнення особи до відповідальності: виявлення правопорушення, фіксація правопорушення, формування доказової бази (матеріалів справи), розгляд справи про адміністративне правопорушення. Тобто, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, використовуючи свої повноваження, повинен був зібрати докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення, перед складанням постанови та відібранням пояснень від правопорушника роз`яснити його права, надати можливість заявити та розглянути клопотання. Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень. Проте, апеляційний суд встановив, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності містить інформацію, що порушення ОСОБА_1 пп. «а» п. 2.1. ПДР України, що призвело до скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, натомість відеоматеріали, наявні у справі, містять фіксацію проголошення позивачу постанови про притягнення його до відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Матеріали справи не містять доказів вчинення відповідачем всіх вказаних вище дій при винесенні оскаржуваної постанови, що свідчить про відсутність фіксації події правопорушення та розгляд такого за ч. 2 ст. 126 КУпАП, відтак, в силу приписів ст. 247 КУпАП є підставою для закриття справи про адміністративне правопорушення. Отже, з наведених норм чинного законодавства України та фактичних обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не надано суду належних доказів вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП. Крім того, в п. 30 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 по справі №463/1352/16-а зазначено, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП є недоведеним, оскільки відповідачем не надано суду доказів, позивач керував зазначеним в оспорюваній постанові транспортним засобом. Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення. Згідно ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо буде встановлено відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Колегія суддів звертає увагу, що сама лише постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є доказом вчинення адміністративного правопорушення, а лише рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення. Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що постанову від 05.07.2021 серії БАВ №143611 про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП ОСОБА_1 та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 3 400, 00 грн. підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення слід закрити. Вимоги позивача в частині визнання протиправною постанови не підлягають до задоволення з огляду на положення ч. 3 ст. 286 КАС України, якими передбачено конкретний перелік рішень, які може прийняти суд за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Отже, судовий збір підлягає поверненню позивачу у повному обсязі за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими призвели до помилкового вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково, скасувати оскаржувану постанову та відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України закрити справу про адміністративне правопорушення. Керуючись ст.ст. 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 328 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області задовольнити частково. Рішення Володарського районного суду Київської області від 10 серпня 2021 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови - задовольнити частково. Скасувати постанову серії БАВ №143611 від 05 липня 2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, якою застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400,00 гривень за порушення пп. «а» п. 2.1. Правил Дорожнього Руху України, а провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити. Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Київській області (ЄДРПОУ 40108616, індекс 01601, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 15), суму судового збору, сплаченого за подання позовної заяви в сумі 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні), відповідно до квитанції №0.0.2195287097.1 від 14.07.2021. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України. Головуючий суддя В.Ю. Ключкович Судді О.О. Беспалов А.Б. Парінов