Постанова 4803 № 203/4195/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/6993/21 Справа № 203/4195/20 Суддя у 1-й інстанції - Єдаменко С. В. Доповідач- Макаров М. О. Категорія 39 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 вересня 2021 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого - судді Макарова М.О. суддів - Демченко Е.Л., Куценко Т.Р. при секретарі - Керімовій-Бандюковій Л.К. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 березня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Житлово-будівельного кооперативу № 83 «ТАКСИСТ», Центрального районного у місті Дніпрі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Нугаєва Оксана Миколаївна, про встановлення факту проживання однією сім`єю, встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И Л А : У листопаді 2020 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до Житлово-будівельного кооперативу № 83 «ТАКСИСТ», Центрального районного у місті Дніпрі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Нугаєва О.М. про встановлення факту проживання однією сім`єю, встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та зобов`язання вчинити дії. Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , з яким позивачка проживала однією сім`єю з грудня 2008 року до моменту його смерті без реєстрації шлюбу. Після його смерті відкрилась спадщина. Спадкодавцем за життя не було складено заповіт та інші спадкоємці після смерті ОСОБА_4 відсутні. Позивач звернулась до Центрального районного у місті Дніпрі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України з заявою про видачу свідоцтва про смерть ОСОБА_4 , проте у видачі свідоцтва їй було відмовлено. Враховуючи викладене, позивачка просила встановити факт постійного проживання разом із ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з грудня 2008 року до моменту смерті ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати поважною причину пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 та надати їй додатковий строк для прийняття спадщини. Оскільки вона не є родичкою померлого і не має можливості одержати свідоцтво про його смерть, позивачка просила зобов`язати відповідача видати їй відповідне свідоцтво. Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 березня 2021 року позовні вимоги задоволено частково, а саме, суд вирішив встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з грудня 2008 року по 06 квітня 2019 року; надати ОСОБА_3 додатковий строк на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили. У задоволенні позову ОСОБА_3 про зобов`язання вчинити дії - відмовлено. Рішення суду мотивоване тим, що у разі відсутності у спадкодавця спадкоємців за заповітом, а також відсутність спадкоємців за законом першої, другої, третьої черг та встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, позивачка має право на спадкування за законом у четверту чергу, а тому суд вважав, що вирішення позовних вимог про встановлення відповідного факту безпосередньо породжує для позивачки виникнення прав та обов`язків і є підставою для звернення до суду за їх захистом. При цьому, суд вказав на поважність пропуску позивачкою строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки вона зможе реалізувати своє право лише після набрання чинності рішенням суду, яким буде встановлено факт її спільного проживання зі спадкодавцем. У зв`язку з цим, в цій частині позовні вимоги також підлягають задоволенню. Водночас, суд відмовив у задоволені вимоги про зобов`язання Центрального районного у місті Дніпрі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) видати повторне свідоцтво про смерть ОСОБА_4 , оскільки вони заявлені передчасно. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які не були залучені до участі у справі, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просили рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення безпосередньо стосується їх прав та інтересів, як спадкоємців померлого ОСОБА_4 .. Апелянти вказують, що з 2000 року проживали з померлим однією сім`єю по день його смерті, та займались його похованням. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення скасувати, з огляду на наступне. Так, матеріалами справи та судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 за місцем свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається, зокрема із квартири АДРЕСА_2 . Встановлено, що ОСОБА_4 за життя не складав заповіту. Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Згідно зі ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. Під час розгляду справи та підтвердження факту постійного проживання позивачки разом із спадкодавцем однією сім`єю без реєстрації шлюбу не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини суд взяв до уваги показання позивачки та показання свідків - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які були допитані у судовому засідання 18 березня 2021 року. Вказані особи підтвердили, що були добре знайомі з позивачкою та ОСОБА_4 , які проживали однією сім`єю, поводились як чоловік та дружина, вели спільне господарство та мали спільний побут. Свідки підтвердили, що вважали, що позивачка та ОСОБА_4 перебувають в зареєстрованому шлюбі. Статтею 3 СК України встановлено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства. Відповідно п. 21 постанови № 7 від 30 травня 2008 року Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про спадкування» при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємця за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 Сімейного кодексу України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини. Встановивши, відсутність у спадкодавця спадкоємців за заповітом, а також відсутність спадкоємців за законом першої, другої, третьої черг, суд першої інстанції встановив факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу позивачки з померлим та вказав, що вона має право на спадкування за законом у четверту чергу та надав додатковий строк на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили. Однак, із вказаним висновком колегія суддів не може погодитись, з огляду на наступне. Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ст. 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава. У разі, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої пред`явлено позов, суд відмовляє в позові до неналежного відповідача з цієї підстави і не повинен робити інших висновків щодо обставин справи не пов`язаних із встановленням належності відповідача. Як зазначають апелянти, оскаружваним рішенням суду порушені їх права та інтереси, в той час як до участі у справі в якості відповідачів вони не залучалися. Так, з доданих до апеляційної скарги документів вбачається, що лікарське свідоцтво про смерть ОСОБА_4 , отримала, саме один із апелянтів - ОСОБА_2 .. Крім того, вбачається, що похованням померлого також займалась ОСОБА_2 .. Тобто, з наданих документів простежується зв`язок ОСОБА_2 з померлим, який потребує встановленню судом. Крім того, встановлено, що в провадженні Амур-Нижньолніпровського районного суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 про встановлення батьківства, а саме того що померлий ОСОБА_4 є його батьком, а також в ОСОБА_2 у липні 2021 року також звернулася до суду із позовом про встановлення факту проживання з ОСОБА_4 до його смерті однією сім`єю., а також приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Нугаєвою О.М.була відкрита спадкова справа після смерті ОСОБА_4 , в якій із заявою про прийняття спадщини звернувся ОСОБА_1 . Проте ці особи не були залучені до участі у справі, а розгляд справи з неналежним відповідачем або за відсутності всіх належних відповідачів позбавляє суд можливості зробити висновок щодо обґрунтованості або необґрунтованості позовних вимог по суті. Оскільки, вказану справу було розглянуто без залучення до участі у справі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які вважають себе спадкоємцями померлого, вирішення даного спору в цілому без залучення у встановленому процесуальним законом порядку всіх заінтересованих осіб є передчасним. Відповідно до роз`яснень, викладених в абз. 5 п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року "Про судове рішення у цивільній справі", суд не має права вирішувати питання про права та обов`язки осіб, не залучених до участі у справі, оскільки це є порушенням норм процесуального права, які тягнуть за собою безумовне скасування рішення суду. Відтак, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову. Зважаючи на те, що суд апеляційної інстанції позбавлений можливості вирішувати питання щодо залучення до участі у справі інших осіб, а суд першої інстанції дане питання не вирішив, - колегія суддів вважає, що рішення суду відповідно до ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. На підставі викладеного колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню із прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 .. В зв`язку із частковим задоволенням апеляційної скарги, відповідно до ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір по 1261,20 грн. на кожного. Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - задовольнити частково. Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 березня 2021 року - скасувати. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Житлово-будівельного кооперативу № 83 «ТАКСИСТ», Центрального районного у місті Дніпрі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Нугаєва Оксана Миколаївна, про встановлення факту проживання однією сім`єю, встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та зобов`язання вчинити дії - відмовити. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 судовий збір по 1261,20 грн. на кожного. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий суддя М.О. Макаров Судді Е.Л. Демченко Т.Р. Куценко