Постанова Львівський апеляційний суд № 456/190/22

Справа № 456/190/22 Головуючий у 1 інстанції: Сас С.С. Провадження № 22-ц/811/3192/22 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 січня 2023 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Цяцяка Р.П., суддів Ванівського О.М. та Шеремети Н.О., за участю секретаря Назар Х.Б., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , представника Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк», на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 18 листопада 2022 року, В С Т А Н О В И В: У січні 2022 року Акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк» (в подальшому «Банк») звернулося до суду з позовом «до ОСОБА_2 , яка діє від імені малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 », у якому просив «стягнути з ОСОБА_2 , яка діє від імені малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість у розмірі 14617,53 грн. за кредитним договором № б/н від 19.08.2011, а також вирішити питання щодо розподілу судових витрат». Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що 19.08.2011 року між Банком та ОСОБА_5 (як позичальником) було укладено Кредитний договір - шляхом підписання заяви № б/н, якою позичальник підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві, і для користування кредитним картковим рахунком позичальник отримав кредитну картку. Однак, згаданий позичальник своїх зобов`язань по своєчасному поверненню кредиту та нарахованих відсотків згідно умов кредитного договору не виконував і ІНФОРМАЦІЯ_1 помер: станом на день смерті його заборгованість перед Банком становила 14 617 грн. 53 коп. Згідно із ст. 1218 ЦК Українидо складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. 26.08.2020 року Банком була направлена претензія кредитора до Сколівської державної нотаріальної контори та 24.11.2020 року отримано відповідь, «в якій зазначалось, що спадкоємцем (ями) померлого Позичальника є Відповідач(і) ОСОБА_2 , яка діє від імені малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ». 09.10.2021 року до спадкоємців позичальника було направлено лист-претензію з вимогою погашення його боргу перед Банком, однак такий погашено не було, а відтак стягнення такого у розмірі 14 617 грн. 53 коп. і є предметом позовних вимог (а.с. 4-7). Оскаржуваним рішенням у задоволенні позову відмовлено: з підстав відсутності у матеріалах справи «доказів щодо складу спадкового майна, доказів належності спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, вартості отриманого спадкоємцями майна» (а.с. 141-143). Дане рішення оскаржила представник позивача. Апелянт просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, покликаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та на неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права. Вважає, що саме спадкоємець повинен доводити обсяг спадкового майна та його вартість, однак суд «помилково переклав обов`язок доказування обсягу та вартості спадкового майна на Позивача» (а.с. 148-151). Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в порядку, що передбачений частиною 4 статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав. ЦПК України встановлено, що: - цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (статті 12 і 81); - у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи (частина 1 статті 42); - здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки (зокрема) сторони (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи (стаття 46); - неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь. Суд може залучити до участі в таких справах законного представника неповнолітньої особи (частина 2 статті 47); - обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82). За змістом статті 45 ЦПК України, малолітня або неповнолітня особа може бути учасником справи (мати права та обов`язки учасника справи, визначені статтею 43 ЦПК) і під час її розгляду безпосередньо або через представника чи законного представника висловлювати свою думку, отримувати через представника чи законного представника інформацію про судовий розгляд, здійснювати інші процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. А за змістом статей 58 та 59 ЦПК України, батьки є законними представниками малолітніх та неповнолітніх, як сторони у справі, оскільки сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Тобто, цивільне процесуальне законодавство розмежовує сторони та їх представників (чи законних представників), як різних учасників судового процесу. Судом встановлено, стверджується матеріалами справи та визнається (не заперечується) всіма її учасниками (а, відтак, доказуванню не підлягає) те, що: - ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3 і його батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_2 (а.с. 90); - ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_4 і його батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_2 (а.с. 88); -15.07.2016 року рішенням суду, яке набрало законної сили, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 було розірвано (а.с. 76); - ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер (а.с. 84); - ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , як законний представник малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , подала в Сколівську державну нотаріальну контору від імені згаданих малолітніх заяви про прийняття саме згаданими малолітніми спадщини після смерті батька ОСОБА_5 (а.с. 82, 83); -станом на день звернення Банку з даним позовом (13.01.2022 року) ОСОБА_3 вже було повних 14 років, а ОСОБА_4 11 років. Як вбачається з вищенаведеного, відповідачка ОСОБА_2 не належить до будь-якого кола спадкоємців померлого ОСОБА_5 : дана обставина позивачем (Банком) визнається та не заперечується. Відтак, вона не може претендувати (і не претендує) на будь-яке майно, яке може входити до складу спадкової маси після смерті ОСОБА_5 , саме за рахунок вартості якого спадкоємці зобов`язані повністю задовольнити вимоги кредитора (Банку), а у разі відмови від одноразового платежу саме на це майно (передане спадкоємцям у натурі) може бути накладено стягнення (стаття 1282 ЦК України). Спадкоємцями померлого ОСОБА_5 є його діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 : саме вони прийняли спадщину після його смерті і саме вони стали власниками спадкового майна, на яке (за вищенаведених обставин) може бути накладено стягнення з метою задоволення вимог Банку (як кредитора спадкодавця), а також покриття його судових витрат, пов`язаних зі стягнення боргу за кредитним договором. В той же час, Банком (як кредитором) позовні вимоги заявлено саме до ОСОБА_2 , яка не належить до кола спадкоємців померлого ОСОБА_5 , а відтак не може одержати у спадщину будь-яке його майно та стати його власником. Однак, у випадку задоволення позовних вимог Банку саме відповідачка ОСОБА_2 , не успадкувавши будь-якого майна після смерті ОСОБА_5 , стає боржником у виконавчому провадженні по стягненню заборгованості останнього перед Банком. І з метою погашення цієї заборгованості саме на майно ОСОБА_2 може бути накладено стягнення (а не на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі, оскільки останні не можуть бути боржниками у виконавчому провадженні, оскільки позовних вимог саме до них Банк не пред`являв). Відтак, колегія суддів приходить до висновку про те, що ОСОБА_2 не є належним відповідачем у даній справі, оскільки спадщину після смерті ОСОБА_5 вона не приймала і є лише законним представником осіб, які прийняли цю спадщину та є його спадкоємцями, а тому позовні вимоги Банку саме до ОСОБА_2 не підлягають до задоволення саме з цих підстав, а не з підстав відсутності у матеріалах справи «доказів щодо складу спадкового майна, доказів належності спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, вартості отриманого спадкоємцями майна», як зазначено в оскаржуваному рішенні. Пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України встановлено, що судові рішення у малозначних справах касаційному оскарженню не підлягають. Малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 1 частини шостої статті 19 ЦПК України). Згідно з частиною дев`ятою наведеної статті для цілей цього Кодексурозмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік»установлено у 2022 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2022 року - 2 481, 00 грн. Предметом позову у цій справі є майнові вимоги про стягнення боргу у розмірі 14 617 грн. 53 коп. за кредитним договором, який було укладено зі спадкодавцем, як позичальником. Відтак, ціна позову у цій справі складає 14 617 грн. 53 коп., що станом на 01 січня 2022 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 481, 00 грн. х 100 = 248 100, 00 грн). Урахувавши, що ціна позову у цій справі становить 14 617 грн. 53 коп., судові рішення, ухвалені у такій справі, не підлягають касаційному оскарженню відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.2, 376 ч.1 п.п. 1-4, 381, 382, 383, 384, 389 частина 3 пункт 2 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Демарчук Наталії Олександрівни, представника Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк», задовольнити частково. Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 18 листопада 2022 року змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. Постанова апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає. Повну постанову складено 23 січня 2023 року. Головуючий: Цяцяк Р.П. Судді: Ванівський О.М. Шеремета Н.О.