Постанова 4813 № 511/1244/21

Номер провадження: 33/813/1191/21 Номер справи місцевого суду: 511/1244/21 Головуючий у першій інстанції Теренчук Ж.В. Доповідач Толкаченко О. О. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24.09.2021 року м. Одеса Суддя Одеського апеляційного суду Толкаченко О.О., за участю: секретаря судового засідання Маслова Р.Ю., представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_1 адвоката Твердохліб А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 на постанову Роздільнянського районного суду Одеської області від 13 серпня 2021 року, - ВСТАНОВИВ: зазначеною постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, пенсіонер, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП та на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 119 гривень. Крім того на користь держави стягнутий судовий збір в сумі 454 гривень. Обставини справи встановлені судом першої інстанції Постановою суду першої інстанції встановлено, що 22 травня 2021 року, о 16 годині за адресою: Одеська область, м. Роздільна, вул. Гоголя, ОСОБА_2 , в ході сварки з неповнолітнім ОСОБА_1 , висловився на адресу останнього нецензурною лайкою, на зауваження не реагував, чим порушив громадський порядок та спокій громадян. Своїми діями ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП. Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнені доводи особи, яка її подала Не погодившись із зазначеною постановою суду першої інстанції ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржену постанову та закрити провадження у справі в зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення. Доводи апеляційної скарги обґрунтував тим, що матеріали справи не містять доказів, які б доводили факт вчинення ОСОБА_2 правопорушення, а заява та пояснення законного представника потерпілого ОСОБА_3 не містять згадувань про те, що ОСОБА_2 висловлювався нецензурною лайкою. Також ОСОБА_2 вказує на те, що показання свідка ОСОБА_4 не є належним доказом по справі, оскільки він заперечував проти допиту вказаного свідка в суді першої інстанції. Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення відсутні відомості про свідків, чим порушені вимоги ст.256 КУпАП. За таких обставин ОСОБА_2 вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП. Також апелянт зазначив, що 22 серпня 2021 року закінчився передбачений ст.38 КУпАП строк накладення на нього адміністративного стягнення. В судове засідання апеляційного суду призначене на 09 годину 30 хвилин 24 вересня 2021 року ОСОБА_2 не з`явився, проте надіслав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі. Зазначив, що підтримує позицію викладену в його апеляційній скарзі та просив закрити провадження у справі в зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст.38 КУпАП. Відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП - неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. Беручи до уваги положення ч.6 ст.294 КУпАП , апеляційний суд дійшов висновку про можливість розглянути апеляційну скаргу ОСОБА_2 без його участі. Позиції учасників апеляційного розгляду Представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_1 адвокат Твердохліб А.С. заперечував проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 та просив залишити постанову суду першої інстанції без змін. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_2 , апеляційний суд дійшов таких висновків. Мотиви суду апеляційної інстанції Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Згідно зз ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Статтею 280 КУпАП передбачено, що суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами ....., а також іншими документами. Згідно з ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до диспозиції ст.173 КУпАП дрібним хуліганством визнається нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Тобто, з диспозиції вказаної статті вбачається, що об`єктом даного правопорушення є суспільні відносини, що складаються у сфері громадського порядку, роботи підприємств, установ та організацій, а безпосереднім об`єктом протиправного посягання є громадський порядок та спокій громадян. Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій. Основним елементом об`єктивної сторони є спосіб вчинення адміністративного правопорушення, який характеризується нецензурною лайкою, образливим чіплянням до громадян чи іншими діями. Апеляційний суд вважає, що при розгляді даної справи суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення про винуватість ОСОБА_2 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП. Так, винуватість ОСОБА_2 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №189278 з фабули якого убачається, що 22 травня 2021 року біля 16 години на вул. Гоголя в м. Розільна, громадянин ОСОБА_2 посварився з сусідом громадянином ОСОБА_5 , в ході сварки нецензурно виражався в адресу останнього, чим порушив громадський порядок та спокій громадян. Апеляційний суд зазначає, що вказаний протокол відповідає вимогам ст.256 КУпАП, а тому визнає його допустимим доказом. Та обставина, що в протоколі не зазначені анкетні відомостей про свідків правопорушення не є підставою для визнання протоколу недопустимим доказом, оскільки статтею 256 КУпАП передбачено, що прізвища, адреси свідків i потерпілих у протоколі зазначаються лише у разі якщо вони є. Крім того винуватість ОСОБА_2 підтверджується заявою матері неповнолітнього ОСОБА_1 ОСОБА_3 від 22 травня 2021 року до Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області про вчинення ОСОБА_2 хуліганських дій по відношенню до її неповнолітнього сина Вказана особа була допита в суді першої інстанції і надала показання відповідно до яких, їй зі слів дітей відомо, що 22 травня 2021 року її син з друзями грались на вулиці. Син наступив на пакет від соку, від чого той лопнув. Неподалік знаходилась сусідка ОСОБА_6 , яка почала на нього за це сваритись. Через деякий час син прийшов додому, а ще хвилин через 10-15 до їх будинку на машині приїхав ОСОБА_2 , який взяв сина за горло та кинув на металевий забір. Син намагався підійнятись, але ОСОБА_2 зробив це ще раз. В ході цієї сварки ОСОБА_2 висловлював на адресу сина погрози. Вона хвилюється за сина, так як раніше ОСОБА_2 вже вчиняв таку сварку з ОСОБА_7 . Після вказаних подій ОСОБА_3 з донькою пішла до ОСОБА_8 з`ясувати за що ОСОБА_2 вчинив насилля щодо її сина, однак останній вчинив сварку і вона викликала поліцію. Допитаний в суді першої інстанції неповнолітній потерпілий ОСОБА_1 в присутності адвоката та законного представника матері ОСОБА_3 дав показання про те, що 22 травня 2021 року ОСОБА_2 без будь-яких причин прийшов до них додому і почав його лаяти «поганими» словами. Після цього взяв його за шию і одяг і таким чином підняв силоміць з лавки, на якій він сидів з друзями та штовхнув об огорожу. Після цього вчинив так ще раз. При цьому ОСОБА_2 погрожував його здоров`ю, казав, що переїде його автомобілем і він буде ходити на костилях. В цей день, раніше, він дійсно проходив по дорозі з друзями повз будинок ОСОБА_2 та наступив на пакет від соку, той лопнув з хлопком, що не сподобалося дружині ОСОБА_2 і вона зробила йому зауваження. Він відповів їй, що він це зробив на дорозі і нікому не заважав. Показання потерпілого ОСОБА_1 підтвердив допитаний в суді першої інстанції неповнолітній свідок ОСОБА_4 . Вказаний свідок в присутності адвоката та законного представника матері ОСОБА_9 показав, що 22 травня 2021 року вони дійсно сиділи на лавці біля будинку ОСОБА_1 , коли прийшов ОСОБА_2 , який підійшов до ОСОБА_10 , взяв його за шию та підняв з лавки, після чого штовхнув його на огорожу. При цьому ОСОБА_2 лаявся на адресу ОСОБА_1 непристойними словами, казав, що навмисно переїде його автомобілем і він буде ходити на костилях. Крім того свідок ОСОБА_4 поянив, що вони не вибухали пітарди біля будинку ОСОБА_8 , а лише ОСОБА_10 на дорозі наступив на пакет від соку, від чого той хлопнув. Апеляційний суд не вбачає підстав для визнання вищевказаних показань неналежними чи недопустимими доказами. При цьому ОСОБА_2 не з`явившись в судове засідання апеляційного суду позбавив себе можливості звернутися до апеляційного суду з клопотанням про допит вказаних свідків під час апеляційного перегляду справи, а тому, зважаючи на один з основоположних принципів судочинства - диспозитивність, у апеляційного суду відсутні підстави для виклику вказаних свідків за власною ініціативою. Апеляційний суд зазначає, що показання потерпілого ОСОБА_1 , його законного представника ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_4 є логічними, послідовними взаємодоповнюють один одного та наряду з іншими доказами наявними в матеріалах справи були достатніми для прийняття законного та обґрунтованого рішення про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП. Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Згідно зі ст.33 КУпАП, при накладені стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність. Апеляційний суд вважає, що адміністративне стягнення у виді штрафу ОСОБА_2 було накладене судом першої інстанції з дотриманням вимог ст.33 КУпАП в межах санкції ст.173 КУпАП. Саме такий вид стягнення буде достатнім та необхідним для виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових правопорушень, а отже досягне мети адміністративного стягнення, передбаченої ст.23 КУпАП. Відповідно до п.1) ч.8 ст.294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про необхідність закриття провадження у справі в зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП апеляційний суд визнає необґрунтованими. Так, п.7) ст.247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. Частиною 2 ст.38 КУпАП встановлено, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті. Адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП не є триваючим та було вчинене ОСОБА_2 22 травня 2021 року. Справа відносно ОСОБА_2 була розглянута судом першої інстанції 13 серпня 2021 року, тобто в межах трьохмісячного строку з дня вчинення адміністративного правопорушення. За наслідками апеляційного розгляду постанова Роздільнянського районного суду Одеської області від 13 серпня 2021 року була визнана законною, обґрунтованою та залишена без змін, а тому відсутні підстави для закриття провадження у справі на підставі п.7) ст.247 КУпАП, оскільки ОСОБА_2 був притягнутий до відповідальності в межах строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП. Керуючись статтями 293, 294 КУпАП, Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Постанову Роздільнянського районного суду Одеської області від 13 серпня 2021 року, якою ОСОБА_2 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП та на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 119 гривень залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення та оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду О.О. Толкаченко