Постанова 4856 № 686/7048/21

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 686/7048/21 Головуючий у 1-й інстанції: Карплюк О.І. Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В. 29 вересня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Ватаманюка Р.В. суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, В С Т А Н О В И В : І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ Позивач 19.03.2021 звернувся із позовом до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області в якому просив скасувати постанову серії ЕАН №3877301 від 06.03.2021 про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закрити провадження у справі. ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04.06.2021 у задоволенні позову відмовлено повністю. Постанову серії ЕАН №3877301 від 06.03.2021 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн залишено без змін. Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивач 06.03.2021 о 14 годині 38 хвилин керував транспортним засобом марки "BMW X3" на 172 км автодороги М-12 "Стрий-Знам`янка" зі швидкістю 74 км/год при дозволеній 50 км/год, чим допустив порушення вимог п. 12.9."б" Правил дорожнього руху України, що підтверджується відповідними доказами. ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що ручне розміщення засобів автоматичної фото- і відеотехніки для вимірювання та фіксації швидкості суперечить приписам Закону України "Про національну поліцію". Оскаржувана постанова не містить інформації стосовно доказу, яким підтверджувались обставини щодо розміщення на вказаному відрізку дороги дорожнього знаку 5.70 "фото, відеофіксування порушень ПДР" та не містить інформації стосовно доказу дії дорожнього знаку 5.45 "Початок населеного пункту". ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому вказано, що лазерний вимірювач TruCam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювань. Відтак в даному випадку порушення позивачем ПДР зафіксовано пристроєм вимірювання швидкості TruCam в ручному режимі, а не в автоматичному. Також вказано, що чинним законодавством не передбачено обмеження поліції використовувати фототехніку і відеотехніку виключно в межах дії будь-яких дорожніх знаків. V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ Ухвалами суду від 31.08.2021 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду на 15.09.2021 о 09:50. Ухвалою суду від 15.09.2021 відкладено апеляційний розгляд справи до 10:00 29 29.09.2021. Зобов`язано Департамент патрульної поліції до 27.09.2021 надати суду якісну копію постанови серії ЕАН №3877301 від 06.03.2021, відеозапис здійснений приладом вимірювання швидкості TruCаm, дислокацію технічних засобів регулювання дорожнім рухом в місці вчинення правопорушення встановленого постановою серії ЕАН №3877301 від 06.03.2021. 20.09.2021 до суду надійшов лист Департаменту патрульної поліції у Тернопільській області яким, на виконання вимог ухвали суду, направлено копію оскаржуваної постанови від 06.03.2021 серії ЕАН №3877301. Також повідомлено, що будь-які відеозаписи за 06.03.2021 відсутні у зв`язку з закінченням строку зберігання відео, який, згідно наказу МВС №1026 від 18.12.2018, становить 30 діб. 27.09.2021 до суду надійшли письмові пояснення представника позивача, де вказано, що судом першої інстанції не було досліджено правомірність використання відповідачем лазерного вимірювача швидкості TruCаm, не досліджено повноваження інспектора на використання приладу TruCаm, судом першої інстанції не досліджувалося, де саме рухався автомобіль позивача. Матеріали справи не містять відеозаписів з нагрудної камери поліцейських, де зафіксовано вчинення позивачем правопорушення. Також вказано, що при здійсненні вимірювання швидкості прилад TruCаm знаходився в руках патрульного поліцейського. Статтею 311 КАС України вказано, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обгрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження. Згідно з п.2 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Враховуючи, що учасники справи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи у судове засідання не з`явилися, при цьому в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п.2 ч.1 ст.311 КАС України. VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Згідно постанови серії ЕАН №3877301 від 06.03.2021 про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України. Згідно вказаної постанови 06.03.2021 о 14 годині 38 хвилин ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки "BMW X3" державний номерний знак НОМЕР_1 на 172 км автодороги М-12 "Стрий-Знам`янка" зі швидкістю 74 км/год при дозволеній 50 км/год, чим допустив порушення вимог п. 12.9."б" Правил дорожнього руху України. Позивач, вважаючи вказану постанову відповідача протиправною, звернувся до суду з адміністративним позовом з метою захисту своїх порушених прав. VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-XII вказано, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Частиною 1 ст. 122 КУПАП вказано, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів. Згідно п. 12.9.б ПДР водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29 Знак 3.29 "Обмеження максимальної швидкості", 3.31 Знак 3.31 "Зона обмеження максимальної швидкості" або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил. Дорожній знак 5.45 "Початок населеного пункту". Найменування і початок забудови населеного пункту, в якому діють вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах. Статтею 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Доказами в адміністративному судочинстві, згідно ст. 72 КАС України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Статтею 40 Закону України "Про національну поліцію" встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Відповідно до ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивач керував транспортним засобом на швидкості 74 км/год при дозволеній 50 км/год, чим допустив порушення вимог п. 12.9."б" Правил дорожнього руху України. На підтвердження правомірності свого рішення відповідачем надавалися до суду компакт-диск із відеозаписом з боді-камери поліцейського та фотознімок з лазерного вимірювача швидкості. Стосовно наданих відповідачем доказів колегія суддів зазначає, що з наданим відповідачем відеозаписом з боді-камери поліцейського зафіксовано розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно позивача. Однак, вказаним відеозаписом не зафіксовано факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення та зупинку автомобіля позивача, що позбавляє суд можливості встановити послідовність дій інспектора поліції та факт вчинення такого правопорушення. Щодо фотознімків здійснених лазерним вимірювачем швидкості колегія суддів зауважує, що на вказаному фотознімку видно, як чотири автомобілі рухалися в одній смузі руху, при цьому автомобіль позивача був крайнім в ряду. Вказана обставина ставить під сумнів факт перевищення швидкості саме транспортним засобом марки "BMW X3" державний номерний знак НОМЕР_1 . Разом з тим ухвалою суду від 15.09.2021 зобов`язано було Департамент патрульної поліції до 27.09.2021 надати суду якісну копію постанови серії ЕАН №3877301 від 06.03.2021, відеозапис здійснений приладом вимірювання швидкості TruCаm, дислокацію технічних засобів регулювання дорожнім рухом в місці вчинення правопорушення встановленого постановою серії ЕАН №3877301 від 06.03.2021. Однак Департамент патрульної поліції у Тернопільській області, на виконання вимог ухвали суду, надав копію оскаржуваної постанови від 06.03.2021 серії ЕАН №3877301. При цьому повідомив, що будь-які відеозаписи за 06.03.2021 відсутні у зв`язку з закінченням строку зберігання відео, який становить 30 діб. Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Таким чином, з наведеного вбачається, що за відсутності відеозапису, здійсненого приладом вимірювання швидкості TruCаm та відсутністю відеофіксації факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення та зупинку автомобіля позивача колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення позивачем ПДР України. Водночас слід вказати, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. При цьому інші наведені позивачем в апеляційній скарзі доводи не впливають на правову кваліфікацію спірних правовідносин та не спростовують, а наведені судом апеляційної інстанції висновки достатні для встановлення протиправності постанови відповідача про адміністративне правопорушення. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення. Враховуючи вищевикладене колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позову шляхом скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №3877301 від 06.03.2021 та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, що відповідає повноваженням суду передбаченим п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України та положенням п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню з постановленням нової постанови. У силу п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Згідно ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. За таких обставин на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню 1135 грн судових витрат, а саме судового збору сплаченого позивачем згідно квитанції №220210019 від 25.03.2021 на суму 454,00 грн та квитанції №КК86-673М-ТЕЗН-А2Т2 від 15.07.2021 на суму 681 грн. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 червня 2021 року скасувати та прийняти нову постанову. Позов задовольнити повністю. Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №3877301 від 06 березня 2021 року та закрити справу про адміністративне правопорушення. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) 1135 грн (одна тисяча сто тридцять п`ять гривень) судових витрат понесених на сплату судового збору. Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття і оскарженню не підлягає відповідно до частини 3 статті 272 КАС України. Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.