Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 761/21513/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 761/21513/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Стрілецька О.В. Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В. 14 липня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Ватаманюка Р.В. суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 11 травня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, В С Т А Н О В И В : І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ Позивач у липні 2020 року звернувся із позовом до Богунського районного суду м. Житомира в якому просив визнати незаконною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ДП18 №790601 від 10.07.2020 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень. ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 11.05.2021 позов задоволено повністю. Скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ДП18 №790601 від 10.07.2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, складену Інспектором роти №1 батальйону Управління патрульної поліції у Житомирській області Департаменту патрульної поліції Атаманенком Д. С., за ч. 1 ст.122 КУпАП. Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП закрито за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 454, 00 грн. Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які можуть бути прийняті судом на підтвердження того, що позивачем були порушені Правила дорожнього руху, тому відповідач не довів правомірності свого рішення, що є його обов`язком відповідно до ст. 78 КАС України, а відтак в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 122 КУпАП, а винесена інспектором роти №1 батальйону Управління патрульної поліції у Житомирській області Департаменту патрульної поліції Атаманенком Д.С. постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю. ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що відповідачем за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 було виявлено порушення Правил дорожнього руху, а саме перевищення встановленого обмеження швидкості руху в населеному пункті на 26 км/год. Вказане підтверджується фото та відеодоказами. При цьому вказано, що освітлення є достатнім, на вулиці світло та погодні умови не погіршені. Якщо б відстань для вимірювання швидкості була недостатньою, то прилад TruCam не зміг би зробити фотографування та відео. У разі дії будь-яких чинників, які б заважали приладу виміряти швидкість, оператором було б отримано повідомлення про помилку. Зазначення у постанові про те, що до постанови додається фотофіксація включає в себе поняття як фото та і відео з приладу TruCam. ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано, що жодних порушень він не вчиняв. Знак 5.45, який сповіщає про початок населеного пункту розміщений із порушеннями Правил дорожнього руху та державних стандартів у сфері безпеки дорожнього руху. Також позивач вказує на те, що відповідачем самоправно застосовано прилад TruCam. Крім того вказаний прилад не затверджений у якості засобу вимірювальної техніки, що унеможливлює його експлуатацію. Відповідачем не доведено, що саме позивач керував транспортним засобом під час фіксації автомобіля приладом TruCam. Зазначено також, що відповідачем не проведено розгляду справи, відмовлено у задоволенні клопотань про перенесення розгляду справи та у наданні правової допомоги. V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ Ухвалою суду від 27.05.2021 апеляційну скаргу залишено без руху. 07.06.2021 відповідачем подано заяву про продовження строку на усунення недоліків та відстрочення сплати судового збору. Ухвалою суду від 09.06.2021 у задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору відмовлено та продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги. 22.06.2021 до суду надійшла заява відповідача про усунення недоліків апеляційної скарги. Ухвалою суду від 30.06.2021 відкрито апеляційне провадження у справі. Зобов`язано Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції до 12.07.2021 надати суду відеофіксацію розгляду справи здійснену нагрудною камерою поліцейського та дислокацію технічних засобів регулювання дорожнім рухом в місці вчинення правопорушення встановленого постановою серії ДП18 №790601 від 10.07.2020. Підготовку справи до апеляційного розгляду закінчено та призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 14.07.2021 о 10:00. 08.07.2021 до суду надійшла заява відповідача про долучення до матеріалів справи, на виконання вимог ухвали суду диску з відеозаписом з нагрудної камери та з приладу TruCam та карти розташування приладів TruCam. VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ 10.07.2020 Інспектором роти №1 батальйону Управління патрульної поліції у Житомирській області Департаменту патрульної поліції Атаманенком Д.С. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДП18 №790601, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та застосовано відносно нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Згідно вказаної вище постанови ОСОБА_1 , 10.07.2020 о 20:24 год, керуючи транспортним засобом марки Land Rover, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на адміністративній дорозі М-21 187 км + 500 м керував транспортним засобом, рухаючись зі швидкістю 76 км/год в зоні дії дорожнього знаку 5.45 в населеному пункті с. Гуйва, чим перевищив швидкість на 26 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР порушення швидкісного режиму в населених пунктах. Дане правопорушення зафіксовано на прилад TruCam 000771. В протоколі зазначено, що додатком до нього є фотофіксація приладу TruCam. На підтвердження правомірності свого рішення відповідач до відзиву на позовну заяву додав компакт-диск із відеозаписом та фотознімок з лазерного вимірювача швидкості, фотознімки, розміщені на диску в електронному вигляді, дорожніх знаків 5.45 "Гуйва" та 5.70 фото-, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху, які, на думку відповідача, підтверджують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Позивач, вважаючи вказану постанову серії ДП18 №790601 від 10.07.2020 протиправною, звернувся до суду з даним позовом з метою захисту своїх прав. VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-XII вказано, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Частиною 1 ст. 122 КУПАП вказано, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів. Згідно п. 12.4 ПДР у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. Дорожній знак 5.45 "Початок населеного пункту". Найменування і початок забудови населеного пункту, в якому діють вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах. Статтею 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Доказами в адміністративному судочинстві, згідно ст. 72 КАС України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Статтею 40 Закону України "Про національну поліцію" встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці. Відповідно до ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивач керуючи транспортним засобом в населеному пункті перевищив встановлене обмеження швидкості руху більше як на 20 км., чим порушив п. 12.4 ПДР. На підтвердження правомірності свого рішення відповідач надавалися до суду компакт-диск із відеозаписом та фотознімок з лазерного вимірювача швидкості, фотознімки, розміщені на диску в електронному вигляді, дорожніх знаків 5.45 "Гуйва" та 5.70 фото-, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху, а також відеозапис з боді камери поліцейстького. Так із наданого відповідачем відеозапису та фотознімку здійсненого приладом TruCam вбачається, що автомобіль Land Rover із номерним знаком НОМЕР_1 рухався зі швидкість 76 км/ч при допустимій швидкості 50 км/ч на а/д М-21 187 км + 500 м. Із відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається проведення працівниками поліції розгляду справи про адміністративне правопорушення за участю позивача ОСОБА_1 . Проте колегія суддів зауважує, що із наданих відповідачем відеозапису та фотознімку здійсненого приладом TruCam неможливо встановити особу водія автомобіля, яким вчинено адміністративне правопорушення. При цьому нагрудною камерою поліцейського не зафіксовано вчинення правопорушення автомобілем Land Rover із номерним знаком НОМЕР_1 та подальша зупинка цього автомобіля на вимогу поліцейських, що унеможливлює встановлення послідовності дій поліцейських та ідентифікування особи водія автомобіля, яким вчинено адміністративне правопорушення. Окрім цього, суд апеляційної інстанції зауважує, що при винесенні оскаржуваної постанови порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачений статтями 278 та 279 КпАП України, що призвело до незаконного притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а саме відповідач не роз`яснив права та обов`язки при винесенні постанови, не надав можливості та часу скористатися правовою допомогою. При цьому на підтвердження того, що позивач здійснив перевищення швидкісного режиму на адміністративній дорозі М-21 187 км + 500 м в зоні дії дорожнього знаку 5.45 в населеному пункті с. Гуйва, відповідачем надано фотознімки дорожніх знаків 5.45 "Гуйва" та 5.70 фото-, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху, які, на думку відповідача, підтверджують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Однак колегія суддів зазначає, що на вказаних фотознімках не вказано дати їх здійснення та приладу, яким їх зроблено. З таких фотознімків неможливо встановити на якому відрізку дороги, в якому напрямку та коли вони здійснені. При цьому вказаними фотознімками не підтверджується, що саме в зоні дії цих знаків вчинено адміністративне правопорушення зазначене у постанові від 10.07.2020. Для підтвердження встановлення дорожній знаків 5.45 та 5.70 у місці вчинення адміністративного правопорушення апеляційним судом витребовувалася у відповідача дислокація технічних засобів регулювання дорожнім рухом в місці вчинення правопорушення встановленого постановою серії ДП18 №790601 від 10.07.2020. Вказаних доказів на виконання вимог ухвали суду відповідачем не надано. Частиною 2 ст. 77 КАС України вказано, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Таким чином відповідачем не надано суду доказів вчинення адміністративного правопорушення саме позивачем та правомірності розгляду справи про адміністративне правопорушення. При цьому колегія суддів приймає пояснення позивача стосовно відсутності дублюючого дорожнього знаку з огляду на таке. Згідно п.8.2.1 ПДР України, дорожні знаки застосовуються відповідно до цих Правил і повинні відповідати вимогам національного стандарту. Дорожні знаки повинні розміщуватися таким чином, щоб їх було добре видно учасникам дорожнього руху як у світлу, так і в темну пору доби. При цьому дорожні знаки не повинні бути закриті повністю або частково від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами. Дорожні знаки повинні бути видимими на відстані не менш як 100 м за напрямком руху та розміщеними не вище 6 м над рівнем проїзної частини. Дорожні знаки встановлюються обабіч дороги на тому її боці, що відповідає напрямку руху. Для поліпшення сприйняття дорожніх знаків вони можуть бути розміщені над проїзною частиною. Якщо дорога має більше ніж одну смугу для руху в одному напрямку, установлений обабіч дороги відповідного напрямку дорожній знак дублюється на розділювальній смузі, над проїзною частиною або на протилежному боці дороги (у разі, коли для руху в зустрічному напрямку є не більше ніж дві смуги). Дорожні знаки розміщуються таким чином, щоб інформацію, яку вони передають, могли сприймати саме ті учасники руху, для яких вона призначена. Основним стандартом в Україні, пов`язаним з дорожніми знаками, є ДСТУ 4100-2014. Відповідно до абз. 2 п. 10.2.4 ДСТУ 4100-2014, на дорогах із двома і більше смугами для руху в одному напрямку знаки, що встановлені з правого боку дороги, потрібно дублювати. Дублюючі знаки потрібно установлювати на розділювальній смузі, а у разі її відсутності над дорогою або на лівому боці дороги, якщо для руху в зустрічному напрямку є не більше ніж дві смуги. З наданих відповідачем фото та відео доказів вбачається, що автомобіль Land Rover із номерним знаком НОМЕР_1 в момент фіксації приладом TruCAM рухався у лівій смузі руху. При цьому, на вказаному відеозаписі видно, що дублюючий знак 5.45 "Початок населеного пункту" та 5.70 для лівої смуги руху відсутній. Вказана обставина є однією з вирішальних при розгляді справи про адміністративне правопорушення, проте працівниками поліції при прийнятті оскаржуваної постанови врахована не була. Таким чином колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які можуть бути прийняті судом на підтвердження того, що позивачем були порушені Правила дорожнього руху, тому відповідач не довів правомірності свого рішення, а відтак в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 122 КУпАП, а винесена інспектором роти №1 батальйону Управління патрульної поліції у Житомирській області Департаменту патрульної поліції Атаманенком Д.С. про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю. Водночас слід вказати, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. При цьому інші наведені відповідачем в апеляційній скарзі доводи не впливають на правову кваліфікацію спірних правовідносин та не спростовують висновків суду першої інстанції, а наведені судом апеляційної інстанції висновки достатні для встановлення протиправності постанови відповідача про адміністративне правопорушення. На підставі викладеного колегія суддів вважає, що за відсутності доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення вказаного у постанові серії ДП18 №790601 від 10.07.2020 та в зв`язку з порушенням працівниками поліції порядку розгляду справи суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову шляхом скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ДП18 №790601 від 10.07.2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, складену за ч. 1 ст.122 КУпАП та закриття провадження у справі. VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ За таких обставин, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції в повній мірі надав оцінку усім вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, у зв`язку із чим, ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення, а рішення Богунського районного суду м. Житомира від 11 травня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття і не може бути оскаржена відповідно до частини 3 статті 272 КАС України. Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.