Постанова 4856 № 120/2308/21-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/2308/21-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Дончик Віталій Володимирович Суддя-доповідач - Сушко О.О. 21 вересня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сушка О.О. суддів: Залімського І. Г. Мацького Є.М. , за участю: секретаря судового засідання: Чорнокнижник О.В., представника позивача: Комара О.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства "O.L.KAR-АгроЗооВет-Сервіс" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "O.L.KAR-АгроЗооВет-Сервіс" до Київської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В : позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA 100080/2021/000002/1 від 22.01.2021 року. Відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 червня 2021 року позов задоволено повністю. Не погоджуючись із рішенням у частині відмови стягнення судових витрат, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати вказане рішення у частині відмови у відшкодуванні судових витрат, пов`язаних з витратами на професійну правничу допомогу та витрат, пов`язаних із проведенням експертизи ціни контракту та ухвалити нове рішення в цій частині. Представник позивача в судовому засіданні просив задовольнити апеляційну скаргу. В обґрунтування скарги, представник позивача повідомив, що понесенні витрати на проведення експертизи, яка не була призначена судом, підлягають відшкодуванню так як її висновки підтверджували доводи позову, а понесення витрата на професійну правничу допомогу підтверджено належними документами. Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного. Відповідно до вимог ст. 308 КАС України, так як рішення по суті позовних вимог відповідачем не оскаржене, то колегія суддів переглядає рішення суду першої інстанції лише у частині витання вирішення відшкодування судових витрат, окрім судового збору. Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що 27.03.2020 року між підприємством "Sino-Best Industries CO., LTD.", як продавцем, та позивачем, як покупцем, укладено Контракт №173, відповідно до умов якого продавець поставляє, а покупець приймає та оплачує "Товар". Ціна, кількість, асортимент та базис поставки обговорюється в специфікаціях, які є невід`ємною частиною Контракту. З метою митного оформлення товару, 20.01.2021 позивачем подано відповідачу електронну митну декларацію №UA100080/2021/580591, митна вартість товару в якій, визначена за першим методом за ціною договору та склала 758588,17 грн. по курсу валюти "28,15440000 USD". За наслідками опрацювання наданих документів відповідач прийняв Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA 100080/2021/000002/1 від 22.01.2021 року, яке оскаржене у цій справі та рішення суду визначене протиправним і скасовано. Позивач під час розгляду справи подав до суду клопотання про відшкодування понесених витрат на проведення експертизи та правничої допомоги адвоката із відповідними додатками. Колегія суддів погоджується із рішенням суду першої інстанції про відмову у задоволенні названого клопотання через наступне. Положеннями статті 101 КАС України визначено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Частина 1 статті 139 КАС говорить, що експертиза проводиться у судовому засіданні або поза межами суду, якщо це потрібно у зв`язку з характером досліджень, або якщо об`єкт досліджень неможливо доставити до суду, або якщо експертиза проводиться на замовлення учасника справи. Слід зазначити, що склад та розмір судових витрат, зокрема, пов`язаних із проведенням експертизи, входить до предмета доказування у справі. Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг). Відсутність документального підтвердження судових витрат, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, тощо. При цьому, КАС України встановлює порядок проведення експертизи на замовлення учасника справи та порядок відшкодування витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони. Це означає, що для відшкодування витрат, пов`язаних з призначенням та проведенням експертизи як певної процесуальної дії, призначення та проведення експертизи має відбуватися в межах виключно судового процесу, оскільки статус учасника справи, зокрема сторони у справі, особа набуває після звернення до суду з позовом та відкриття провадження у справі. Оскільки в межах спірних правовідносин замовлення експертизи та отримання експертного висновку відбулося за ініціативою позивача до звернення до суду з позовом, то відсутні підстави для відшкодування витрат на підготовку експертного висновку. На користь такого висновку також свідчать норми частини восьмої статті 104 КАС України, які надають право учаснику справи подати до суду заяву про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи. Отже, здійснення учасником справи замовлення експертного дослідження в поза процесуальному порядку обмежує право іншої особи приймати участь у процесі проведення експертизи, зокрема подавати заяву про відвід експерта. Дослідження експертом певних питань, які покладені в основу прийняття спірних актів індивідуальної дії, зазначення експертом про те, що висновок підготовлено для подання до суду, як і надання судом оцінки цьому висновку, не доводять того, що понесені позивачем витрати були необхідними (неминучими). Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16 грудня 2020 року справа №824/647/19-а. Щодо стягнення на користь позивача витрат понесених ним на правову допомогу адвоката, слід зазначити наступне. Відповідно до частин 2 та 3 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України). Приписами частини 4 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Частиною 5 та 6 статті 134 КАС України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України). В силу ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Аналізуючи наведені правові норми, слід зазначити, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 300/941/19 та від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19, від 23 квітня 2021 року у справі №140/2371/19. На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу, представником позивача надано договір про надання правничої допомоги №2/1/2021 від 11.01.2021, Додаткову угоду № 5 до договору №2/1/2021 від 11.01.2021, розрахунок вартості виконаних робіт по наданню правничої допомоги від 19.03.2021 року, Акт приймання - передачі виконаних робі від 27.05.2021 року. Так встановлено, що 11.01.2021 року між ОСОБА_1 , як адвокатом, та позивачем, як клієнтом укладено договір про надання правничої допомоги №2/1/2021, згідно умов якого, адвокат приймає доручення клієнта та бере на себе зобов`язання надати клієнту правничу допомогу. Згідно п. 3.1 цього Договору, розмір гонорару, який клієнт сплачує адвокату за надану в межах цього договору правничу допомогу, визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього Договору. У відповідності до п.1.4 Додаткової угоди № 5 від 08.02.021 року до договору №2/1/2021 від 11.01.2021 року, доказом виконання адвокатом взяти на себе за Договором та цією додатковою угодою доручення (частини доручення), являється розрахунок вартості виконаних робіт та/або акт приймання- передачі виконаних робіт. Сума гонорару в безготівковій формі має бути перерахована на рахунок адвоката протягом трьох дні з дня підписання акту приймання - передачі виконаних робіт (п. 1.5 Додаткової угоди № 5 від 08.02.021 року до договору №2/1/2021 від 11.01.2021 року). Згідно акту №5 приймання-передачі виконаних робіт від 27.05.2021 року, вартість робіт з надання правничої допомоги по справі оскарження рішення Київської митниці №UA100080/2021/000002/1 про коригування митної вартості товарів, становить 6000 грн. Водночас, до матеріалів справи представником позивача не надано жодних доказів, які б свідчили про фактичну сплату позивачем гонорару адвоката. Відтак, за відсутності доказів, які б підтверджували факт понесення (сплати) позивачем витрат на правову допомогу адвоката, відсутні підстави для стягнення на його користь таких витрат. Рішення суду першої інстанції у частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів колегія суддів не переглядає через відсутність оскарження у цій частині. Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу приватного підприємства "O.L.KAR-АгроЗооВет-Сервіс" залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 червня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 28 вересня 2021 року. Головуючий Сушко О.О. Судді Залімський І. Г. Мацький Є.М.