Постанова 4855 № 640/26518/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua Головуючий суддя у першій інстанції: Скочок Т.О. Суддя-доповідач: Епель О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 вересня 2021 року Справа № 640/26518/20 Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді Епель О.В., суддів: Губської Л.В., Карпушової О.В., за участю секретаря Сакевич Ж.В., розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 травня 2021 року у справі за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) про стягнення податкового боргу, В С Т А Н О В И В : Історія справи. Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу із земельному податку з фізичних осіб у розмірі 1 305 658,52 грн. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 травня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач у строки, визначені законодавством, не сплатим наявну в нього заборгованість із земельного податку, що йому направлялася податковим органом відповідна податкова вимога і докази визнання такої вимоги протиправними та/або скасування у суду відсутні. Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, зазначаючи, що він не отримував ані податкові повідомлення-рішення, якими йому нараховані відповідні зобов`язання зі сплати земельного податку, ані податкову вимогу щодо таких зобов`язань, тому не міг їх виконати і вважає, що такі зобов`язання є неузгодженими. Разом з тим, апелянт вказує, що його податкова адреса, яка відома податковим органам, є дійсною, але він проживає за кордоном і всю його кореспонденцію отримують треті особи за довіреністю. При цьому, апелянт зазначає, що в електронному форматі він звітність не подає і тому не міг отримати відповідні рішення контролюючого органу в електронному кабінеті. Крім того, апелянт оскаржує також суму відповідних нарахованих йому зобов`язань із земельного податку. Також апелянт стверджує, що йому не надсилалась копія позову в цій справі та ухвала про відкриття провадження. З цих та інших підстав апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято за неповно встановлених обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цілому. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2021 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду. У строк, установлений судом, відзив на апеляційну скаргу не надходив. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав. Обставини справи, установлені судом першої інстанції. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, фізична особа ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання, податкова адреса: АДРЕСА_1 ) перебуває на обліку в ГУ ДПС у м. Києві як платник податків. Станом на 31.12.2019 розмір податкового боргу (недоїмки) відповідача перед бюджетом станом на день звернення позивача з цим позовом до суду становив 1 305 658,52 грн. Вказана сума податкової заборгованості виникла у зв`язку з не сплатою відповідачем сум грошових зобов`язань, нарахованих йому ГУ ДФС у м. Києві, згідно з податковими повідомленнями-рішеннями від 19.09.2017 № 45167-1305, від 29.12.2018 № 60737-1305-2659 та від 24.07.2019 № 186511-1305-2615. 05.07.2019 Головне управління ДФС у м. Києві виставило ОСОБА_1 податкову вимогу за № 285546-17, відповідно до якої станом на 04.07.2019 за відповідачем обліковувався податковий борг по земельному податку з фізичних осіб на суму 949 569,67 грн. Доказів оскарження платником (відповідачем) у досудовому та/або судовому порядку вказаних податкових повідомлень-рішень і податкової вимоги та/або їх скасування суду не надано. Позивач, вважаючи, що за відповідачем обліковується узгоджений податковий борг з орендної плати в розмірі 1 305 658,52 грн, звернувся до суду з цим позовом. Нормативно-правове обґрунтування. Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України). Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Пунктом 59.1 статті 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Згідно з підпунктом «е» пункту 176.1 статті 176 ПК України платники податку зобов`язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку. Пункт 42.1 статті 42 ПК України визначає, що податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу. Пунктом 58.3 статті 58 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. У разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення-рішення вважається таким, що не вручено платнику податків. Згідно підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Висновки суду апеляційної інстанції. Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що податковим законодавством регламентовано обов`язок платників податків сплачувати саме узгоджені суми податкових зобов`язань. При цьому, ПК України визначено чітку процедуру звернення контролюючих податкових органів до суду з вимогами щодо стягнення податкового боргу платника. Разом з тим, обов`язкові умови (обставини), наявність яких у своїй сукупності зумовлює виникнення у податкового органу права на звернення до суду із даним позовом, є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення податкової служби до суду із позовом про її стягнення має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку. При цьому, слід враховувати, що податкові повідомлення-рішення та податкові вимоги, які були надіслані платнику за його податковою адресою рекомендованим поштовим повідомленням, вважаються отриманими ним, а відповідні податкові зобов`язання зі спливом законодавчо визначеного строку для їх сплати - узгодженими. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що заявлена позивачем в цій справі до стягнення з відповідача сума податкового боргу (1305658,52 грн) складається із податкових зобов`язань, нарахованих йому у податкових повідомленнях-рішеннях від 19.09.2017 № 45167-1305, від 29.12.2018 № 60737-1305-2659 та від 24.07.2019 № 186511-1305-2615 і відповідної недоїмки /т.1 а.с.8/. При цьому, щодо частини вказаної суми боргу (949 569,67 грн) відповідачу була виставлена податкова вимога від 05.07.2019 № 285546-17. Наступне зростання цього податкового боргу не потребує складання нової податкової вимоги. Разом з тим, апеляційний суд відзначає, що позивачем було належним чином виконано покладений на нього обов`язок щодо направлення вищевказаних ППР та податкової вимоги відповідачу за його податковою адресою рекомендованим поштовим повідомленням, але до податкового органу повернулися конверти за закінченням терміну зберігання. Аналіз вищенаведених норм податкового законодавства надає підстави стверджувати, що суми податкового боргу 1 305 658,52 грн є узгодженою і в цьому випадку наявні достатні та необхідні правові підстави для стягнення її з відповідача та задоволення позову в цій справі. Тож, доводи апелянта про те, що він не отримував податкові повідомлення-рішення, якими йому нараховані відповідні зобов`язання зі сплати земельного податку та податкову вимогу щодо таких зобов`язань, не міг їх виконати і тому вважає відповідні зобов`язання неузгодженими, апеляційний суд відхиляє з огляду на вищевикладене. Більш того, у своїй же апеляційній скарзі відповідач сам вказує, що його податкова адреса, яка відома податковим органам, є дійсною. Твердження апелянта про те, що він проживає за кордоном і всю його кореспонденцію отримують треті особи за довіреністю, також не є достатньою правовою підставою для невизнання спірних податкових зобов`язань узгодженими, а навпаки - вказують на те, що в Україні були уповноважені представники відповідача, які мали реальну можливість отримати відповідну поштову кореспонденцію і довести її зміст до його відома. Доводи апелянта про те, що в електронному форматі він звітність не подає і тому не міг отримати відповідні рішення контролюючого органу в електронному кабінеті, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки, як було встановлено вище, відповідні ППР і податкова вимога надсилалися відповідачу поштою. Доводи апелянт щодо протиправності сум відповідних нарахованих йому зобов`язань із земельного податку апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки доказів оскарження відповідних ППР та/або податкової вимоги і визнання їх протиправними та/або скасування суду не надано, а предметом судового спору в цій справі є стягнення заборгованості, а не такі рішення чи вимога, Відповідно до ч. 5 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції. З приводу тверджень апелянта про те, що йому не надсилалась копія позову в цій справі та ухвала про відкриття провадження, колегія суддів зазначає, що такі спростовуються матеріалами справи. Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що судом першої інстанції навіть було вжито додаткових заходів для перевірки дійсно адреси місця проживання відповідача, а саме надіслано запити до Департаменту з питань реєстрації КМДА та до відділу обліку і моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у м. Києві та Київської області і отримано відповідні дані (зокрема про останнє відоме місце проживання відповідача /т.1 а.с.47/). Аналізуючи всі доводи учасників справи, судова колегія також приймає до уваги висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід. Отже, судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) підлягає залишенню без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 травня 2021 року - без змін. Розподіл судових витрат. Судові витрати, які були понесені позивачем, відповідно до ст. 139 КАС України, відшкодуванню не підлягають. Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 травня 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Судове рішення виготовлено 28 вересня 2021 року. Головуючий суддя О.В. Епель Судді: Л.В. Губська О.В. Карпушова