Постанова 4854 № 540/2047/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 вересня 2021 р.м.ОдесаСправа № 540/2047/21 П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді - Коваля М.П., суддів - Кравця О.О., - Зуєвої Л.Є., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року, прийняте у складі суду судді Хом`якової В.В. в місті Херсон по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому позивач просив суд: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області від 05.05.2021 року за №2891-2340\Б-02\8-2100\21 в частині зменшення ОСОБА_1 відсоткового значення розміру пенсії за вислугу років з 90 відсотків до 60 відсотків від місячної заробітної плати та обмеження виплати пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити з 01 квітня 2021 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років в розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Херсонської області про заробітну плату (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій від 05.04.2021 року №21-123 вих-21, без обмеження розміру виплати пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням фактично виплачених сум. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні позову. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій вважає, що суд першої інстанціїправильно встановив обставини справи, але зробив помилковий висновок про відмову в задоволенні позову, порушивши норми матеріального права, тому просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення в повному обсязі та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги і стягнути судові витрати у справі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що суд помилково вважає, що право колишніх працівників органів прокуратури - пенсіонерів на перерахунок пенсії має ґрунтуватися на положеннях чинного на день звернення із заявою про такий перерахунок законодавства та не може ґрунтуватися на законі, який втратив чинність. Апелянт вказує, що оскільки він є непрацюючим пенсіонером, на якого поширюється дія Закону №1697-VII, то відповідач безпідставно прийшов до висновку про необхідність обмеження пенсії позивача максимальним розміром. До того ж, на думку апелянта, оскільки він отримує пенсію за вислугу років з 2005 року, тому до розміру пенсії не може застосовуватись відсотковий розмір пенсії, визначений Законом № 1697- VII. Апелянт вказує, що зміна розміру пенсії з 90% до 60% складових заробітної плати, після призначення пенсії позивачу, не може бути підставою для зменшення розміру вже призначеної пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку. Представник відповідача надав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, з 05.05.2005 ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру". Пенсія призначена у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати відповідно до статті 50-1 Закону України від 05.11.1991 № 1789-ХІІ "Про прокуратуру". 06.04.2021 року позивач звернувся до Головного управління Фонду із заявою про перерахунок пенсії, до якої надав довідку Херсонської обласної прокуратури від 05.04.2021 № 21-123вих.21 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії. Довідка Херсонської обласної прокуратури від 05.04.2021 № 21-123вих.21 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) ОСОБА_1 включає складові за нормами чинними на 15.03.2021 за аналогічною посадою та складає 78400,00 грн. ГУ ПФУ в Херсонській області здійснило перерахунок пенсії позивача на підставі довідки Херсонської обласної прокуратури від 05.04.2021 № 21-123вих.21, за результатом якого, прийнято відповідне рішення. Відповідно до зазначеного рішення розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2021 склав 47040,00 грн (60% від 78400,00 грн). На підставі ст. 86 Закону України № 1697-VII застосовано обмеження пенсії максимальним розміром, у зв`язку із чим з 01.04.2021 розмір пенсії складає 17690,00 грн., із розрахунку 1769,00 грн. х 10, де 1769,00 грн. - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 01.12.2020 року відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України за 2020 рік". На звернення позивача щодо перерахунку його пенсії, пенсійний орган листом повідомив про прийняте рішення. Позивач вважає, що дії відповідача є протиправними та порушують приписи ст. 58 Конституції України, оскільки зменшення відсоткового розміру пенсії та обмеження виплати максимальним розміром призвело до звуження обсягу вже набутих ним прав. Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції дійшов висновку, що застосування при обчисленні пенсійної виплати ОСОБА_1 положень статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, яка на дату такого перерахунку втратила чинність, призведе до ситуації непрямої дискримінації інших пенсіонерів з числа прокурорів та суперечитиме принципу дії закону у часі, застосування при обчисленні пенсії позивача з 01.04.2021 положень статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, які втратили чинність, щодо визначення розміру пенсійної виплати виходячи з 90% місячного заробітку, не відповідатиме конституційному принципу рівності перед законом та суперечитиме приписам статті 24 Конституції України. Крім того, за висновками суду першої інстанції, при здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 пенсійним органом обґрунтовано застосовано обмеження максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами для осіб, що втратили працездатність. Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу (далі - Закон №1789-ХІІ), було встановлено, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Така пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку. Також вказаною статтею було визначено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. 14 жовтня 2014 року ухвалено новий Закон України «Про прокуратуру» №1697-VІІ (далі - Закон №1697-VІІ). Відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VІІ (в первинній редакції), призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. В подальшому, Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» № 76-VIII від 28.12.2014 було внесені зміни до Закону №1789-ХІІ та Закону №1697-VII. Зазначеними змінами встановлено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 визнане таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Положення закону, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Конституційний Суд України вирішив, що ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» підлягає застосуванню в первинній редакції, відповідно до якої працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Враховуючи викладене, позивач у зв`язку з прийняттям Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 у справі № 7-р(ІІ)2019 має право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Водночас, у рішенні від 05 квітня 2001 року Конституційний Суд України зазначив, що Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Як вбачається з матеріалів справи, пенсія за вислугу років була призначена позивачу у травні 2005 року у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати відповідно до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ. Колегія суддів зазначає, що оскільки перерахунок пенсії позивачу пов`язаний з переглядом розміру вже призначеної йому пенсії, при визначенні розміру не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача. Отже, застосувавши відсоток - 60 при визначенні розміру пенсії після проведення перерахунку, відповідач порушив право позивача, оскільки при призначенні пенсії первісно встановлено для її обрахунку розмір 90 відсотків від заробітку. Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені Законом № 76 зміни до статті 50-1 Закону № 1697-VII щодо розміру пенсії у відсотках стосувалися порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. При цьому, Верховний Суд неодноразово висловлював правові позиції щодо застосування норм матеріального права у спорах, пов`язаних з оскарженням дій пенсійного органу стосовно перерахунку пенсії, призначеної за нормами Закону України від 05.11.1991 №1789-XII "Про прокуратуру", із застосуванням при здійсненні такого перерахунку відсоткового значення розміру пенсії, яке на час здійснення її перерахунку було зменшено внаслідок змін у законодавстві. Зокрема, у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі №308/11498/16-а, висловлена правова позиція згідно з якою при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому зміни у законодавстві щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Згодом таке правозастосування було підтримано й у постанові Верховного суду від 10.04.2019 року у справі №310/6638/16-а(2-а/310/652/16). За таких обставин, колегія суддів погоджується із доводами апелянта у цій частині та вважає, що оскаржуване рішення пенсійного органу в частині зменшення позивачу відсоткового значення розміру пенсії за вислугу років з 90 відсотків до 60 відсотків від місячної заробітної плати є протиправним та підлягає скасуванню. При цьому, належним способом захисту порушеного права позивача у межах спірних правовідносин є зобов`язання відповідача здійснити з 01 квітня 2021 року перерахунок та виплату позивачу пенсії за вислугу років в розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, з урахуванням фактично виплачених сум. Водночас, Верховним Судом неодноразово здійснювався касаційний розгляд справ, де позивачами виступали особи, яким пенсії були призначені відповідно до Закону України від 05.11.1991 №1789-XII "Про прокуратуру", а вимоги позовних заяв було звернуто до пенсійного органу стосовно неправомірності його дій та рішень щодо здійснення перерахунку такої пенсії із застосуванням обмеження її максимальним розміром, передбаченим статтею 86 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру", в редакції зі змінами, внесеними Законами України від 24.12.2015 №911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (постанови Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №205/8204/16-а, від 03.04.2018 у справі №361/4922/17, від 02.05.2018 у справі №704/87/17, від 15.08.2018 у справі №161/9572/17, від 17.01.2019 у справі №161/713/17, від 15.05.2019 у справі №554/4191/17, від 21.11.2019 у справі №161/14321/16-а, від 21.05.2020 у справі №554/10510/16-а, від 28.10.2020 у справі №686/2428/16-а). Розглядаючи вищевказані справи, Верховний Суд сформулював правову позицію, відповідно до якої положення норм чинного законодавства, якими обмежувався максимальний розмір пенсії, не визнавались у встановленому порядку Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), отже, є чинними і підлягають виконанню. Тобто, на момент проведення перерахунку пенсії позивачам, наведеними положеннями встановлюються тимчасові обмеження розміру виплачуваної пенсії, які мають імперативний характер, неконституційними не визнавались, є чинними та обов`язковими до виконання органами Пенсійного фонду України. З огляду на наведене, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність у відповідача (відповідного територіального органу Пенсійного фонду України) законних підстав для здійснення виплати нарахованої пенсії без обмеження граничного розміру відповідно до статті 50-1 Закону України від 05.11.1991 №1789-XII "Про прокуратуру" (в редакції на час призначення пенсії), оскільки положення цієї статті втратили чинність. Колегія суддів звертає увагу, що відступу від вищенаведених правових позицій суду касаційної інстанції не відбувалось Посилання апелянта на порушення вимог Конституції України є безпідставними, адже відповідні положення законів не визнані неконституційними Конституційним Судом України, який до того ж у Рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень. З урахуванням такого елемента принципу верховенства права, як пропорційність (розмірність) Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов`язана регулювати економічні процеси, встановлювати й застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства. При цьому зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист. Суд апеляційної інстанції критично оцінює доводи апелянта, що встановлення обмеження граничного розміру пенсії нерозривно пов`язане із незмінністю первісно встановленого розміру пенсії у відсотках, оскільки такі доводи ґрунтуються на хибному тлумаченні апелянтом вимог матеріального права. Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено правомірність оскаржуваного рішення відповідача в частині обмеження виплати пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, а доводи апеляційної скарги в цій частині висновків суду не спростовують. Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції та прийняття нового судового рішення про часткове задоволення заявлених позовних вимог. Відповідно до статті 322 КАС України, постанова суду апеляційної інстанції складається зокрема з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Відповідно до положень частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Згідно положень ч. 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Так, як встановлено судом, під час подання адміністративного позову до суду першої інстанції позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн. Під час подання апеляційної скарги до суду апелянтом було сплачено судовий збір у розмірі 1362,00 грн. Таким чином, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, загальний розмір судових витрат, що підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі складає 1135,00 грн. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 139, 292, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року - задовольнити частково. Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - скасувати та прийняти нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області від 05.05.2021 року за №2891-2340\Б-02\8-2100\21 в частині зменшення ОСОБА_1 відсоткового значення розміру пенсії за вислугу років з 90 відсотків до 60 відсотків від місячної заробітної плати. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити з 01 квітня 2021 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років в розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Херсонської області про заробітну плату (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій від 05.04.2021 року №21-123 вих-21, з урахуванням фактично виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, місто Херсон, вул. 28 Армії, 6, код ЄДРПОУ 21295057) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 1135,00 грн. (тисяча сто тридцять п`ять гривень 00 копійок). Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду. Головуючий суддя: М. П. Коваль Суддя: О. О. Кравець Суддя: Л. Є. Зуєва