Постанова 4851 № 440/1260/21
від 29.09.2021 ·ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 вересня 2021 р. Справа № 440/1260/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Катунова В.В., Суддів: Бершова Г.Є. , Ральченка І.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду питання про прийняття додаткової постанови в адміністративній справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМРЕЗЕРВ-ПОЛТАВА" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2021, по справі № 440/1260/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМРЕЗЕРВ-ПОЛТАВА" до Головного управління ДПС у Полтавській області про скасування податкового повідомлення - рішення, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "ХІМРЕЗЕРВ-ПОЛТАВА" /далі позивач, ТОВ "ХІМРЕЗЕРВ-ПОЛТАВА"/ звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області /далі відповідач, ГУ ДПС у Полтавській області/ про скасування податкового повідомлення-рішення форми "С" Головного управління ДПС у Полтавській області №0002140705 від 28 жовтня 2020 року. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2021 в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМРЕЗЕРВ-ПОЛТАВА" - задоволено. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2021 по справі № 440/1260/21 скасовано. Прийнято нове рішення, яким адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМРЕЗЕРВ-ПОЛТАВА" до Головного управління ДПС у Полтавській області про скасування податкового повідомлення - рішення - задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення форми "С" Головного управління ДПС у Полтавській області №0002140705 від 28 жовтня 2020 року. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМРЕЗЕРВ-ПОЛТАВА" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області судовий збір у загальному розмірі 18750 (вісімнадцять тисяч сімсот п`ятдесят) грн. 03 серпня 2021 року, тобто протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 8500,00 грн, зазначаючи про те, що розмір таких витрат визначений умовами договору №01-30/04/21 від 30.04.2021 та акту приймання-передачі наданих послуг від 12.05.2021 року і сплачені позивачем. На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративно судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви ТОВ "ХІМРЕЗЕРВ-ПОЛТАВА" та заперечень ГУ ДПС у Полтавській області, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав задоволення заяви, з наступних підстав. Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. За приписами ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч.7 ст.139 КАС України). Відповідно ч. 3, 4 ст.143 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. Частинами 3, 4 статті 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт. Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст.134 КАС України). Згідно з ч.6 ст.135 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 ст.135 КАС України). З аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов`язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження). Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Статтею 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності. Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"). Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"). Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Так, надаючи оцінку понесеним позивачем витратам на правничу допомогу колегія суддів зазначає, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Також, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19). Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. На підтвердження понесених витрат позивачем надано до матеріалів справи: копію договору про надання правової допомоги №01-30/04/21 від 30.04.2021, копію акту приймання-передачі наданої правової допомоги від 12.05.2021, копію рахунку №28/21 від 30.04.2021 на оплату послуг з надання правничої допомоги, копію платіжного доручення №564 від 05.05.2021 про оплату за надання правничої допомоги в розмірі 8500,00 грн. Так, згідно з п. 2.1 договору від 30.04.2021 про надання правничої допомоги сторони домовилися для визначення вартості послуг за цим договором. Вартість однієї години роботи адвоката визначена в розмірі 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день оплати, але не більше 8500,00 грн. З акту приймання-передачі наданих послуг за договором про надання правничої допомоги від 12.05.2021, колегією суддів встановлено, що позивачем отримано наступні послуги адвоката: - попередньо опрацьовано матеріали справи, проведено підготовку правової позиції по справі - витрачено 2 години; - підготовлено апеляційну скаргу на рішення від 15.04.2021 року у справі № 440/1260/21, обговорено апеляційну скаргу з Клієнтом та внесено виправлення, доповнень за бажанням Клієнта - витрачено 7 годин; - здійснено пошук та вивчення законодавчих та нормативних правових актів, якими врегульовані спірні правовідносини, пошук та вивчення судової практики по аналогічній категорії справ, в т.ч. останньої судової практики ВС та ВП ВС- витрачено 2 години; - усні консультацій, роз`яснення, узгодження позиції по справі, обговорення ходу ведення справи з Клієнтом - витрачено 1 годину. Всього витрачено часу на надання правничої допомоги протягом 10 години. В акті зазначено, що вартість за одну годину роботи адвоката складає 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день оплати, але не більше 8500,00 грн. Час витрачений на надання послуг 10 годин. Розмір компенсації витрат на правничу допомогу відповідно до умов Договору №01- 30/04/21 про надання правничої допомоги від 30.04.2021 року станом на 12.05.2021 року становить 8500,00 грн. Колегія суддів доходить висновку, що частина витрат у зв`язку із наданими послугами не підлягає відшкодуванню з огляду на наступне. Такі послуги як формування правової позиції та вивчення документів, зокрема попередньо опрацювання матеріалів справи, проведення підготовки правової позиції по справі, обговорення апеляційної скарги з клієнтом та внесення виправлень, доповнень за бажанням клієнта, здійснення пошуку та вивчення законодавчих та нормативних правових актів, якими врегульовані спірні правовідносини, пошуку та вивчення судової практики по аналогічній категорії справ, в т.ч. останньої судової практики Верховного Суду, усні консультації, роз`яснення, узгодження позиції по справі, обговорення ходу ведення справи з клієнтом, за своїм змістом є складовими єдиного процесу щодо підготовки та складення апеляційної скарги. Також колегія суддів зазначає, що за змістом норм частин 4, 5 та 6 ст.134 КАС України від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (саме така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі №816/2096/17). Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи, колегія суддів, зазначає наступне. Щодо відшкодування витрат на правничу допомогу за підготовку апеляційної скарги на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2021 у справі №440/1260/21 за адміністративним позовом ТОВ "ХІМРЕЗЕРВ-ПОЛТАВА" до Головного управління ДПС у Полтавській області про скасування податкового повідомлення - рішення, колегія суддів, оцінюючи зміст апеляційної скарги позивача на рішення суду першої інстанції, який складається з викладення незгоди з оскаржуваним рішенням на 8 арк., відтворення змісту договору про надання правничої допомоги та акту-приймання передачі наданих послуг, цитування рішень Верховного Суду, Європейського суду з прав людини на на 5 арк. та прохальної частини з переліком додатків на 1 арк, вважає такий розмір витрат необґрунтованим, оскільки він вочевидь не відповідає обсягу виконаної адвокатом роботи, та надання вказаної послуги не могло зайняти 10 годин часу, а тому обґрунтованим та співмірним до обсягу виконаної адвокатом роботи в даному випадку буде розмір витрат за надання таких послуг на рівні 3405,00 грн, що відповідає вартості 3-х годин роботи адвоката, так як складання такої апеляційної скарги, з огляду на наведені обставини не могло зайняти у адвоката більше часу. З огляду на викладене, враховуючи досліджені судом докази на підтвердження понесених позивачем витрат, які містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних за умовами відповідного договору, що відображено в детальному описі витрат на правничу допомогу та акті виконаних робіт за договором №01-30/04/21 про надання юридичних послуг від 30.04.2021, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення з питань стягнення витрат на професійну правничу допомогу та стягнення на користь позивача суми таких витрат в розмірі 3405,00 грн, що є співмірною сумою відшкодування витрат на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Крім того, при визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Зокрема зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", відповідно до яких заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Таким чином, з урахуванням викладеного вище, враховуючи принцип співмірності (який, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони), колегія суддів вважає за можливе обмежити належну до стягнення з відповідача суму витрат на професійну правничу допомогу, визначивши таку суму в розмірі 3405,00 грн. Керуючись ст. ст. 243, 252, 292, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення - задовольнити частково. Прийняти додаткову постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ ВП 44057192) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМРЕЗЕРВ-ПОЛТАВА" (код ЄДРПОУ 30485934) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3405 (три тисячі чотириста п`ять) грн. 00 коп. Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Катунов В.В. Судді Бершов Г.Є. Ральченко І.М.