Постанова 4851 № 440/7788/20

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 липня 2021 р. Справа № 440/7788/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Калиновського В.А., Суддів: Кононенко З.О. , Макаренко Я.М. , за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду питання про прийняття додаткової постанови в адміністративній справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2021, головуючий суддя І інстанції: К.І. Клочко, м. Полтава по справі № 440/7788/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОММА-ІБ" до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ГОММА-ІБ", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області /відповідач-1/, Державної податкової служби України /відповідач -2/ , в якому просив суд: - визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС України у Полтавській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної від 30 листопада 2020 року №2182920/39914174, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №6 від 29 вересня 2020 року Товариству з обмеженою відповідальністю "ГОММА-ІБ" на суму 644725,25 грн. та ПДВ на суму 132945,05 грн., всього на суму 797670,30 грн.; - зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №6 від 29 вересня 2020 року на суму 644725,25 грн. та ПДВ на суму 132945,05 грн., всього на суму 797670,30 грн., датою її фактичного надходження, якою є 15 жовтня 2020 року. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2021 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОММА-ІБ" задоволено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем, Головним управлінням ДПС у Полтавській області, подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2021 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України залишено без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2021 по справі № 440/7788/20 залишено без змін. 02.06.2021 на адресу Другого апеляційного адміністративного суду надійшла заява від представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОММА-ІБ" - Панченко Олени Олександрівни про ухвалення додаткового рішення суду по справі 440/7788/20, в якій вона просить стягнути з Головного управління ДПС у Полтавській області витрати на правничу допомогу в розмірі 4250, 00 грн. Відповідачі не скористалися своїм правом на подання відзиву на заяву представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. В судове засідання сторони не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином. Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, справа розглядається за відсутності сторін. Згідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, колегія суддів, враховуючи неявку у судове засідання всіх учасників справи, вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, доводи заяви, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав. Пунктом 3 ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) встановлено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Згідно з частинами 3, 5 статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Так, відповідно до ч. 1 ст. 16 КАС України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Згідно ч.3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Відповідно до ч. 4, 5 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. При цьому встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до ч. 7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Частиною 9 ст. 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Згідно з п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України від 05.07.2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (надалі - Закон № 5076), до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом. Відповідно до ст. 28 Правил адвокатської етики, схвалених Національною асоціацією адвокатів України 09.06.2017 року (надалі - Правила адвокатської етики), формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту є гонорар. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Згідно ч. 2 ст. 30 Закону № 5076-VI, порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. Як вбачається з матеріалів справи, що 17 травня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГОММА-ІБ" та Адвокатським бюро «Олени Панченко» укладено Договір про надання правничої допомоги № 02-17/05/21. Відповідно до цього договору Клієнт доручає, а Виконавець приймає на себе доручення надавати Клієнту правову на умовах передбачених цим договором за виставленим Завданням для Виконавця (а.с. 97-98). Як встановлено судовим розглядом, на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано наступні документи: Договір про надання правничої допомоги від 17.05.2021 № 02-17/05/21 (а.с. 97-98), детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом на виконання Договору № 02-17/05/21 про надання правничої допомоги від 17.05.2021 у адміністративній справі № 440/7788/20 станом на 19.05.2021 (а.с. 99), акт приймання-передачі наданої правничої допомоги згідно Договору № 02-17/05/21 про надання правничої допомоги від 17.05.2021 (а.с. 100), рахунок №33/21 від 17.05.2021 (а.с. 101), копія платіжного доручення про оплату (а.с. 102). Згідно вищевказаних документів вбачається, що позивачу надано послуги правничої допомоги у загальному розмірі на суму 4250, 00 грн. Таким чином, враховуючи наявність документального підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та як наслідок, необхідність її задоволення в повному обсязі. Наведене узгоджується із правовими позиціями Великої Палати Верховного Суду викладеною у постанові від 27.06.2018 року по справі № 826/1216/16, а також Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 23.05.2018 року по справі №820/2262/17 та від 31.07.2018 року по справі №820/4263/17. Відповідно до ч.ч. 1, 3, 6 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Оскільки постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2021 питання щодо розподілу судових витрат не вирішено, суд апеляційної інстанції вважає, що заява позивача про прийняття додаткового судового рішення у справі підлягає задоволенню, оскільки всі понесені позивачем витрати повністю підтверджені наявними в матеріалах справи доказами, а саме: витрати на професійну (правову) допомогу, в сумі 4250, 00 грн. Керуючись ст. ст. 243, 252, 292, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОММА-ІБ" про ухвалення додаткової постанови - задовольнити. Прийняти додаткову постанову, якою стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОММА-ІБ" (38800, Полтавська область, Чутівський район, смт Чутове, вул. Центральна, 51, кв. 4, код ЄДРПОУ 39914174) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (36000, м. Полтава, вул. Європейська, 4, код ЄДРПОУ ВП 44057192) витрати на правничу допомогу в розмірі 4250 (чотири тисячі двісті п`ятдесят) грн. 00 коп. Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Калиновський В.А. Судді Кононенко З.О. Макаренко Я.М. Повний текст додаткової постанови виготовлений 12.07.2021.