Постанова 4856 № 240/9818/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/9818/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Семенюк Микола Миколайович Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В. 05 лютого 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Ватаманюка Р.В. суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. , за участю: секретаря судового засідання: Михайленко К.Т., представників позивача: Колесника В. М., Яцків В. С. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року (повний текст рішення складено 01 листопада 2019 року у м. Житомир) та додаткове рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року (повний текст рішення складено 04 листопада 2019 року у м. Житомир) у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради (далі - позивач) до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування висновку, В С Т А Н О В И В : позивач 06.08.2019 звернувся із позовом до Житомирського окружного адміністративного суду в якому просив визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про результати моніторингу закупівлі № UA-2019-06-14-002264-b від 25.07.2019, яка була проведена Комунальним підприємством "Житомирводоканал" Житомирської міської ради. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 22.10.2019 позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області від 25.07.2019 про результати моніторингу закупівлі Комунальним підприємством "Житомирводоканал" Житомирської міської ради. Стягнуто на користь Комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради судові витрати, що складаються з судового збору, в сумі 1921,00 грн. з Північного офісу Держаудитслужби за рахунок бюджетних асигнувань Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області. Додатковим рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 30.10.2019 стягнуто на користь Комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 17500,00 грн. з Північного офісу Держаудитслужби за рахунок бюджетних асигнувань Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області. Не погоджуючись із рішенням та додатковим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказані рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що КП "Житомирводоканал", в порушення вимог п. 2 Наказу № 490, повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури оприлюднено на веб-порталі з недотриманням форми документа, а саме не зазначено інформацію про джерело фінансування закупівля. Також вказує на те, що інформація ТОВ "ЗАКУПКИ.ПРОМ.УА" про відсутність поля "Джерело фінансування закупівлі" на сайті zakupki.prom.ua жодним чином не свідчить про відсутність такого поля в електронній системі закупівель Prozorro та не позбавляла права позивача змінити авторизований електронний майданчик. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу вказавши, що на час оголошення про намір укласти договір (14.06.2019) форма яка заповнювалася замовником на електронному майданчику ZAKUPKI.PROM.UA не містила п. 8-2, отже замовник закупівлі технічно не мав можливості її заповнити, оскільки окреме поле для зазначення джерела фінансування закупівлі було відсутнє, що підтверджується в тому числі і відповіддю ТОВ "ЗАКУПКИ.ПРОМ.УА" від 28.08.2019 вих. № 975/08. Стосовно доводів відповідача про необхідність змінити авторизований майданчик в системі Prozorro позивач вказує на те, що апелянт не повідомляє на якому з авторизованих майданчиків проведення переговорної процедури було забезпечено та реалізовано оприлюднення інформації в полі "Джерело фінансування", а листом від 26.07.2019 за вих. №898/07 електронний майданчик zakupki.prom.ua ТОВ, "ЗАКУПКИ.ПРОМ.УА" повідомив позивача, що електронний майданчик це апаратно-програмний комплекс, який реалізує функціонал системи електронних закупівель та надає доступ до неї Замовникам, Постачальникам та іншим користувачам. Технічні можливості публікації інформації через майданчик Zakupki.prom.ua розробленні у відповідності до технічного завдання Адміністратора системи ДП "Prozorro". На даний момент, поле "Джерело фінансування закупівлі" (технічно) не реалізоване в системі Prozorro. Отже, саме ДП "Prozorro" не забезпечив належне створення інформації на майданчиках, оскільки окреме поле під назвою "Джерело фінансування закупівлі" було не реалізоване в цілому в системі Prozorro. Представники позивача в судовому засіданні заперечили проти апеляційної скарги. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлені та неоспорені сторонами такі обставини. Позивачем 14.06.2019 через авторизований електронний майданчик ZAKUPKI.PROM.UA була оприлюднена на веб-порталі Уповноваженого органу Повідомлення про намір укласти договір (під час застосування переговорної процедури) UA-2019-06-14-002264-b про закупівлю хлору рідкого в контейнерах з ТОВ "Зовнішагротранс-1". 25.06.2019 між ТОВ "Зовнішагротранс-1" та КП "Житомирводоканал" був укладений договір на закупівлю товарів №

419. За наслідками проведеного моніторингу вказаної закупівлі, відповідачем 25.07.2019 був опублікований Висновок про результати моніторингу закупівлі Комунальним підприємством "Житомирводоканал" Житомирської міської ради, в якому зазначено: "за результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо оприлюднення інформації про закупівлі встановлено, що Замовник в порушення вимог пункту 2 Наказу № 490, повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури, оприлюднено на веб-порталі з недотриманням форми документа, а саме: без унесення наявної інформації в пункт 8-2 форми повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури, затвердженої Наказом № 490.", та з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель зобов`язано "здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень та відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень". 01.08.2019 позивачем через електронну систему закупівель було оприлюднено Заперечення на Висновок про результати моніторингу закупівлі. Не погоджуючись з вказаним Висновком, позивач звернувся до суду з даним позовом. Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що станом на 14.06.2019 пункт "11. Джерело фінансування закупівлі.", встановлений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 21.03.2019 № 463 був відсутній в формі Повідомлення про намір укласти договір (під час застосування переговорної процедури) на авторизованому електронному майданчику ZAKUPKI.PROM.UA, а тому спірний висновок прийнятий необґрунтовано, є протиправним та підлягає скасуванню. Приймаючи додаткове рішення суд першої інстанції виходив з того, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в сумі 17500 грн. є співмірними та підтвердженими належними доказами. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами. Закон України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII (далі Закон № 922-VIII) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. Так, частиною 1 ст. 7-1 Закону № 922-VIII встановлено, що моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання. Відповідно до ч. 2 вказаної статті Закону, рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону. За результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання (ч. 6 ст. 7-1 Закону № 922-VIII). Згідно ч. 10 ст. 7-1 Закону № 922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Згідно матеріалів справи, позивач укладав з ТОВ "Зовнішагротранс-1" договір за переговорною процедурою закупівлі. Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону № 922-VIII, переговорна процедура закупівлі - це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками. Замовник під час проведення переговорів вимагає від учасника подання ним підтвердженої документально інформації про відповідність учасника кваліфікаційним вимогам відповідно до статті 16 цього Закону. Частиною 3 ст. 35 Закону № 922-VIII вказано, що за результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) замовник приймає рішення про намір укласти договір; повідомлення про намір укласти договір обов`язково безоплатно оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу протягом одного дня після прийняття рішення та повинно містити: найменування та місцезнаходження замовника; найменування, кількість товару та місце його поставки, вид робіт і місце їх виконання або вид послуг та місце їх надання; строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; найменування, місцезнаходження та контактні телефони учасника (учасників), з яким проведено переговори; ціну пропозиції; обґрунтування застосування переговорної процедури. З наведених норм вбачається, що Законом № 922-VIII встановлено вичерпний перелік інформації, яка повинна міститись в повідомлення про намір укласти договір за переговорною процедурою закупівлі, який не передбачає зазначення в повідомленні джерела фінансування закупівлі. Як вбачається з Висновку про результати моніторингу закупівлі Комунальним підприємством "Житомирводоканал" Житомирської міської ради, відповідачем встановлено, що Замовник в порушення вимог пункту 2 Наказу № 490, повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури, оприлюднено на веб-порталі з недотриманням форми документа, а саме: без унесення наявної інформації в пункт 8-2 форми повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури, затвердженої Наказом №

490. Така вимога про відображення в повідомленні про намір укласти договір відомостей про джерело фінансування закупівлі встановлена наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 21.03.2019 № 463 "Про внесення змін до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22 березня 2016 року № 490", згідно якого у формі повідомлення про намір укласти договір, крім іншого, доповнити новим пунктом 11 такого змісту: "11. Джерело фінансування закупівлі.". При цьому з пояснень свідка ОСОБА_1 , яка працює в Комунальному підприємстві "Житомирводоканал", допитаного судом першої інстанції вбачається, що 14.06.2019 через авторизований електронний майданчик ZAKUPKI.PROM.UA оприлюднювала в системі Prozorro Повідомлення про намір укласти договір. У формі Повідомлення про намір укласти договір на майданчику ZAKUPKI.PROM.UA не було пункту про джерело фінансування закупівлі, не було його відображено і в полі 4 Повідомлення. Крім того, з листа ТОВ "ЗАКУПКИ ПРОМ.УА" № 898/07 від 26.07.2019 вбачається, що поле "Джерело фінансування закупівлі" (технічно) не реалізоване в системі Prozorro. Отже, з наведеного вбачається, що станом на 14.06.2019 пункт "11. Джерело фінансування закупівлі.", встановлений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 21.03.2019 № 463 був відсутній в формі Повідомлення про намір укласти договір (під час застосування переговорної процедури) на авторизованому електронному майданчику ZAKUPKI.PROM.UA. При цьому, судом першої інстанції вірно зазначено, що лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 28.05.2019 № 3304-04/22177-06 "Щодо змін, внесених до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22 березня 2016 року № 490", в якому зазначено, що наказом від 21.03.2019 № 463 доповнені форми документів у сфері публічних закупівель новими пунктами, згідно з інформацією, наданою ДП "ПРОЗОРРО", на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель відображення полів "Вид предмета закупівлі", "Умови оплати договору (порядок здійснення розрахунків)", "Номер додаткової угоди", "Сума договору після внесення змін" завершені та доступні до заповнення замовниками; разом з цим, пункт "Джерело фінансування закупівлі" відображено в полі "Конкретна назва предмета закупівлі", не встановлює норм права, носить рекомендаційний та інформаційний характер. Таким чином, враховуючи, що станом на 14.06.2019 пункт "11. Джерело фінансування закупівлі.", встановлений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 21.03.2019 № 463 був відсутній в формі Повідомлення про намір укласти договір (під час застосування переговорної процедури) на авторизованому електронному майданчику ZAKUPKI.PROM.UA, а також те, що Законом № 922-VIII встановлено вичерпний перелік інформації, яка повинна міститись в повідомлення про намір укласти договір за переговорною процедурою закупівлі, який не передбачає зазначення в повідомленні джерела фінансування закупівлі, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірний Висновок прийнятий необґрунтовано, є протиправним та підлягає скасуванню. За таких обставин, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції в повній мірі надав оцінку усім вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, у зв`язку із чим, ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги. Стосовно додаткового рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30.10.2019 щодо стягнення на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 17500,00 грн. колегія суддів зазначає наступне. Згідно п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. З вказаної статті слідує, що додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі. Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2). Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 3). Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4). У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6). Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7). Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Пунктом 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) встановлено, що адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом. Статтею 19 Закону № 5076-VI вказано, що видами адвокатської діяльності, зокрема є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Відповідно до статті 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Відтак, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі №815/4300/17, від 11.04.2018 у справі №814/698/16, від 27.06.2018 у справі №826/1216/16. Так, рішенням по даній справі від 22.10.2019 позов задоволено: визнано протиправними та скасовано висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області від 25.07.2019 про результати моніторингу закупівлі Комунальним підприємством "Житомирводоканал" Житомирської міської ради. До закінчення судових дебатів у справі представником позивача була подана заява про вирішення питання про судові витрати, пов`язанні з розглядом справи, - витрати на професійну правничу допомогу в сумі 17500 грн., після ухвалення рішення по суті позовних вимог. 23.10.2019 позивач подав розрахунок розміру понесених витрат та обґрунтування розміру витрат, які КП "Житомирводоканал" Житомирської міської ради сплатило за надання професійної допомоги адвокатом згідно договору 30/19 від 02.08.2019 в справі № 240/9818/19, з документами, що підтверджують понесені витрати. Так, з розрахунку розміру понесених витрат за надання професійної допомоги адвокатом, договору № 30/19 про надання професійної правничої допомоги від 02.08.2019, ордеру серії ЖТ № 0610027 від 06.08.2019, виписки по особовим рахункам, платіжного доручення № 712 від 02.08.2019, вбачається, що при розгляді даної справи адвокатом Яцківим В.С. Комунальному підприємству "Житомирводоканал" Житомирської міської ради була надана професійну правничу допомогу, за яку позивач сплатив на особовий рахунок адвоката фіксований розмір гонорару - 17500 грн. Згідно розрахунку розміру понесених витрат за надання професійної допомоги адвокатом, останнім за договором № 30/19 про надання професійної правничої допомоги від 02.08.2019 були виконані наступні роботи, на яки затрачено 20 год. 45 хв.: - ознайомлення з закупівлею UA-2019-06-14-002264-b та висновком Держаудитслужби, запереченнями на висновок в системі Прозоро; - опрацювання законодавства, яке регулює спірні правовідносини; - узгодження з клієнтом правової позиції; - підготовка адвокатського запиту ТОВ "ЗАКУПКИ.ПРОМ.УА", документів, що додаються до нього та відправка запиту; - підготовка адміністративного позову та додатків до нього, відправка адміністративного позову; - підготовка клопотання про витребування висновку про результати моніторингу закупівлі, заяви про неможливість подання доказів разом з позовною заявою, заяви про виклик свідків; - підготовка та відправка повторного адвокатського запиту ТОВ "ЗАКУПКИ.ПРОМ.УА", клопотання про приєднання додаткових доказів; - ознайомлення з відзивом, запереченнями відповідача, підготовка та відправка відповіді на відзив; - підготовка до розгляду справи та участь в судових засіданнях. При цьому, колегія суддів зазначає, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 04.02.2020 у справі №280/1765/19. Отже, враховуючи складність справи, обсяг та якість виконаних адвокатом робіт, витрачений час, значення цієї справи для особи, яка є іншою стороною у справі, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість та співмірність понесених позивачем витрати на професійну правничу допомогу в сумі 17500 грн., яка підтверджується належними доказами а тому, такі витрати на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. При цьому, відповідач не довів неспівмірність витрат, заявлених позивачем до відшкодування, не надав будь-яких доказів того, що ціни на послуги адвоката (ставки визначені договором) є явно завищеними на ринку юридичних послуг. Таким чином, на підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року та додаткове рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю члена колегії, постанова суду складена в повному обсязі 19 лютого 2020 року. Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.