Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/2241/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 вересня 2021 р.Справа № 440/2241/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бегунца А.О., Суддів: Мельнікової Л.В. , Рєзнікової С.С. , за участю секретаря судового засідання Машури Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.05.2021, головуючий суддя І інстанції: О.В. Гіглава, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 07.05.21 року по справі № 440/2241/21 за позовом ОСОБА_1 до Лубенського міскрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції треті особи Публічне акціонерне товариство КБ "Приватбанк", приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. про відкриття виконавчого провадження та листа, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лубенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), треті особи Публічне акціонерне товариство КБ "Приватбанк", приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М., в якому просив суд: - визнати дії державного виконавця Куліченко К.М. протиправними та зобов`язати її негайно зупинити стягнення з ОСОБА_1 20% від розміру його пенсії відповідно до п.3 ч.2 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України; - визнати протиправними та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 17.07.2017 ВП№54300053 та лист від 11.09.2020 №1716/41869 згідно з п.2 ч.2 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України; - стягнути з відповідача незаконно зняті кошти починаючи з жовтня 2020 року і до прийняття відповідного рішення судом, на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними діями, рішеннями та бездіяльністю відповідно до п.6 ч.2 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України, зобов`язавши відповідача провести розрахунок нанесеної шкоди (зняття 20% від розміру його пенсії починаючи з жовтня 2020 року і до прийняття рішення судом); - зобов`язати відповідача виключити відомості про ОСОБА_1 , як боржника з Єдиного реєстру боржників у відповідності до ч.1 ст.40 Закону України "Про виконавче провадження". В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що починаючи з 26.11.2011 відповідно до вимог стягувача ПАТ КБ "Приватбанк" і до 25.11.2015 він систематично сплачував або банк знімав сам з його пенсії кошти на погашення кредиту у відповідних розмірах. З 25.10.2015 попередивши стягувача про перевиконання своїх зобов`язань позивач припинив перераховувати кошти банку. Але банк самостійно у подальшому здійснив списання коштів з картки ОСОБА_2 24.11.2015, 25.11.2015, 01.12.2015, 01.01.2016 та 22.01.2016. В результаті, отримавши у стягувача 22.09.2011 кредит у розмірі 3790,00 грн, позивач станом на 22.01.2016 сплатив банку кошти у розмірі 13397,83 грн. Незважаючи на відсутність заборгованості перед банком 17.07.2017 державний виконавець Лубенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Куліченко К.М. винесла постанову про відкриття виконавчого провадження №54300053 з примусового виконання виконавчого напису від 24.01.2017 №134, винесеного приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованості у розмірі 14999,94 грн. Позивач зауважує, що при особистій зустрічі з державним виконавцем ним надані останньому копії чеків на підтвердження систематичної щомісячної сплати встановлених банком платежів. Відтак, оскільки на час складання виконавчого напису від 24.01.2017 №134 у позивача відсутня будь-яка заборгованість перед ПАТ КБ "Приватбанк", останній вважав виконавчий напис таким, що вчинений незаконно. З огляду на це, позивач оскаржив постанову від 17.07.2017 про відкриття виконавчого провадження №54300053 і не отримавши відповіді органу ДВС на таку скаргу, а також враховуючи подальше невжиття державним виконавцем протягом більш ніж трьох років жодних дій з примусового виконання ВП №54300053, вважав відсутніми будь-які претензії банку з приводу наявності заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ КБ "Приватбанк" у розмірі 14999,94 грн. Лише під час подальшого оформлення права на домоволодіння ОСОБА_1 стало відомо про незаконне включення його до Єдиного реєстру боржників, а також протиправне вжиття державним виконавцем заходів по стягненню з нього 20% від розміру його пенсії. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 07.05.2021 у задоволенні позовних вимог відмовлено. Не погодившись з вказаним рішенням, позивачем ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.05.2021 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки доводам позивача щодо відсутності у нього боргу перед стягувачем. В судове засідання сторони не з`явились, про день, час та місце судового засідання були повідомлені своєчасно та належним чином. Враховуючи особиливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, зокрема передбаченої ч. 7 ст. 286 КАС України, колегія суддів вважає, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень ч. 2 ст. 268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій (ч. 3 ст. 268 КАС України). Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що 24.01.2017 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. видано виконавчий напис №134 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованості в розмірі 14999,94 грн. 13.07.2017 ПАТ КБ "Приватбанк" направило до Лубенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) заяву про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису від 24.01.2017 №134, виданого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованості в розмірі 14999,94 грн. В результаті пред`явлення вказаного виконавчого напису до примусового виконання державний виконавець Лубенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Куліченко К.М., керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження", 17.07.2017 винесла постанову про відкриття виконавчого провадження №54300053 з примусового виконання виконавчого напису від 24.01.2017 №134, виданого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованості в розмірі 14999,94 грн. Згідно акту державного виконавця від 04.08.2017, боржник ОСОБА_1 04.08.2017 ознайомився з матеріалами виконавчого провадження №54300053 та зробив з них копії потрібних документів. 10.09.2020 державний виконавець Лубенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Куліченко К.М. прийняла постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП№54300053, якою постановила звернути стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , що отримує дохід від Лубенського ОУПФУ, та здійснювати відрахування із доходів боржника у відповідності до чинного законодавства на користь стягувача у розмірі 20% до виплати загальної суми боргу в розмірі 16699,94 грн. Листом від 11.09.2020 №1716/41869 Лубенський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) на заяву ОСОБА_1 від 04.09.2020 проінформував останнього, що в провадженні відділу перебуває виконавче провадження №54300053 з примусового виконання виконавчого напису від 24.01.2017 №134, виданого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованості в розмірі 14999,94 грн. Відповідно до пункту 7 статті 9 Закону України "Про виконавче провадження" відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або повернення виконавчого документа до суду на підставі статті 38 Закону чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів. Станом на 11.09.2020 у відділі відсутня інформація про сплату боржником заборгованості. Отже, враховуючи викладене, у відділі відсутня можливість виключити ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників до сплати заборгованості за виконавчим документом. Позивач, не погодившись з діями державного виконавця Куліченко К.М. щодо стягнення з ОСОБА_1 20% від розміру його пенсії, постановою про відкриття виконавчого провадження від 17.07.2017 ВП№54300053 та листом від 11.09.2020 №1716/41869, а також з не виключенням відомостей про ОСОБА_1 як боржника з Єдиного реєстру боржників, звернувся до суду з позовом. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи настуне. Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. За приписами пункту 3 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII (в редакції, чинній на липень 2017 року) відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів - виконавчих написів нотаріусів. Вимоги до виконавчого документа визначені статтею 4 Закону №1404-VIII. Так, за змістом вказаної статті у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання. У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти. Виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов`язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов`язаний мати таку печатку. Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю. У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами. При поверненні стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання стягувачу повертається сплачений ним авансовий внесок. Відповідно до частини 1 статті 12 Закону №1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. За приписами статті 13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до статті 24 Закону №1404-VІІІ виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України. Згідно зі статтею 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. Матеріалами справи встановлено, що 24.01.2017 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. видано виконавчий напис № 134 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованості в розмірі 14999,94 грн. При цьому, із заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису від 24.01.2017 №134, виданого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованості в розмірі 14999,94 грн, ПАТ КБ "Приватбанк" до Лубенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) звернулося 13.07.2017, тобто в межах трирічного строку пред`явлення виконавчого документа до виконання. 17.07.2017 державний виконавець Лубенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Куліченко К.М., керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження", винесла постанову про відкриття виконавчого провадження №54300053 з примусового виконання виконавчого напису від 24.01.2017 №134, виданого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованості в розмірі 14999,94 грн. Колегія суддів зазначає, що позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що він звертався до відповідного суду з позовом про визнання вказаного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, і такий позов було задоволено судом. Тобто, як на момент винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.07.2017 №54300053, так і на момент розгляду цієї справи судом, виконавчий напис від 24.01.2017 №134, виданий приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М., є чинним та не скасованим у встановленому законодавством порядку, а відтак, останній підлягає виконанню. За викладених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання позивача на незаконність та протиправність вчинення виконавчого напису від 24.01.2017 №134 як на підставу для задоволення позовних вимог, є необґрунтованими. Щодо доводів позивача стосовно відсутності у нього заборгованості перед ПАТ КБ "Приватбанк" станом на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису від 24.01.2017 №134, колегія суддів зазначає, що наявність такої заборгованості підтверджена чинним виконавчим написом, котрий не є предметом розгляду даної справі. Відповідно до постанови Полтавського апеляційного суду від 02.12.2020 у справі №539/2967/20, ОСОБА_1 судом апеляційної інстанції роз`яснено, що вимоги про визнання виконавчого напису від 24.01.2017 №134 таким, що не підлягає виконанню, здійснюється у порядку загального позовного провадження із дотриманням статей 175, 177 ЦПК України. В матеріалах виконавчого провадження міститься акт від 04.08.2017 про ознайомлення боржника ОСОБА_1 з матеріалами виконавчого провадження №54300053, тобто останній, будучи обізнаним про відкрите виконавче провадження, дій щодо добровільного погашення боргу не вчиняв. Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи та в матеріалах виконавчого провадження №54300053, відсутні документи, які підтверджують сплату ОСОБА_1 заборгованості перед ПАТ КБ "Приватбанк" після відкриття виконавчого провадження №54300053. Відповідно до приписів статей 68, 69 та 70 Закону №1404-VІІІ (в редакції, чинній на вересень 2020 року) стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України. У разі припинення перерахування коштів стягувачу підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці не пізніш як у триденний строк повідомляють виконавцю про причину припинення виплат та зазначають нове місце роботи, проживання чи навчання боржника, якщо воно відоме. Розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: - у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; - за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків. З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. За іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії. Оскільки позивачем самостійно виконавчий напис від 24.01.2017 №134 не виконується, державним виконавцем 10.09.2020 прийнято постанову про звернення стягнення на доходи (пенсію) боржника, яка також не є предметом розгляду цієї справи, є чинною та не скасованою. За змістом положень статті 9 Закону №1404-VІІІ Єдиний реєстр боржників - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна. Відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України. Реєстрація боржника в Єдиному реєстрі боржників не звільняє його від виконання рішення. Відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження. Відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або повернення виконавчого документа до суду на підставі статті 38 цього Закону чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів. Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 39 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Зважаючи на відсутність в матеріалах виконавчого провадження інформації про сплату боржником ОСОБА_1 заборгованості перед ПАТ КБ "Приватбанк" на виконання виконавчого напису, колегія суддіа погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для виключення ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників до сплати заборгованості за виконавчим документом. Отже, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено положення нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини та дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процессуального права. Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права. Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.05.2021 по справі № 440/2241/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц Судді(підпис) (підпис) Л.В. Мельнікова С.С. Рєзнікова Повний текст постанови складено 29.09.2021 року