Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 360/2789/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 вересня 2021 року справа №360/2789/21 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: судді-доповідача: Казначеєва Е.Г., суддів: Геращенка І.В., Міронової Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Європаллєт» на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 липня 2021 р. у справі № 360/2789/21 (головуючий І інстанції Т.І. Чернявська) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Європаллєт» до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,- ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Європаллєт» (далі - позивач, ТОВ «Європаллєт») звернулось до Луганського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці (далі - відповідач, ), в якому просило: визнати протиправною та скасувати постанову Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці від 20 травня 2021 року № СМУ1025/1105/АВ/П/ПТ/СПТД-ФС, якою на Товариство з обмеженою відповідальністю "Європаллєт" накладено штраф у розмірі 60000,00 грн. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 30 липня 2021 року відмовлено в задоволені позовних вимог. Позивач, не погодившись з таким рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що з огляду на положення Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877) та постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, якою затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю, вся процедура здійснення державного контролю повинна встановлюватись виключно положеннями Закону № 877 і у всякому випадку не суперечити нормам даного Закону. Стаття 6 Закону № 877 містить вичерпний перелік підстав для проведення позапланових заходів. Судом не враховано, що стаття 2 Закону з 13.08.2020 змінила структуру внаслідок доповнення нової частиною згідно із Законом № 768-IX від 14.07.2020, в наслідок чого, обов`язок дотримання виключно ч.3 ст. 6 Закону повинні здійснювати лише органи зазначені в ч.4 ст.2 Закону, тобто органу ліцензування, а не органу Держпраці. Матеріали справи свідчать, що відповідач не додержався вимог ст. 6 Закону в частині підстав для проведення позапланових заходів та порядку його проведення. Висновки суду та відповідача щодо наявності ознак трудових відносин між позивачем та фізичною особою ОСОБА_1 не відповідають обставинам справи та умовам договорів. Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне. 11 березня 2021 року на адресу Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці надійшов лист Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 11 березня 2021 року за № 1200-010403-5/5776 з інформацією щодо застрахованих осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими угодами у одного страхувальник більше року. В зазначеному переліку міститься інформація щодо ТОВ "Європаллєт", у якого одна особа виконує роботи (надає послуги) за цивільно-правовими договорами більше року (арк. спр. 60-60 зв., 61). Начальником Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці видано наказ від 19 квітня 2021 року № 608 "Про проведення позапланового заходу контролю у формі інспекційного відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю "Європаллєт", яким відповідно до підпункту 3 пункту 5 Порядку № 823, керуючись статтею 12 Конвенції № 81, статтею 259 КЗпП України, за результатами аналізу інформації Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, наданої листом від 11 березня 2021 року за № 1200-010403-5/5776, доручено проведення позапланового заходу контролю у формі інспекційного відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю "Європаллєт" (ідентифікаційний код 40228093, місцезнаходження: 93000, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Менделєєва, буд. 33, кв. 7) головному державному інспектору відділу контролю східного напрямку управління з питань праці Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці Башинській Оксані Володимирівні; інспекційне відвідування здійснити у строк з 21 квітня 2021 року по 06 травня 2021 року; під час проведення заходу перевірити додержання законодавства про працю в частині фактичного допуску працівника (ів) до роботи (арк. спр. 58). На підставі наказу Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці від 19 квітня 2021 року № 608 головному державному інспектору відділу контролю східного напрямку управління з питань праці Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці Башинській Оксані Володимирівні видано направлення на проведення інспекційного відвідування від 19 квітня 2021 року за № 149/45, в якому, зокрема, зазначено початок інспекційного відвідування: з 21 квітня 2021 року, закінчення інспекційного відвідування - 06 травня 2021 року; тип заходу: позаплановий, вид заходу: інспекційне відвідування; підстава для здійснення інспекційного відвідування: лист Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 11 березня 2021 року № 1200-010403-5/5776; предмет здійснення інспекційного відвідування: додержання законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин. Також міститься прохання забезпечити особисту присутність керівника або уповноваженої особи під час проведення інспекційного відвідування (арк. спр. 16, 59). 21 квітня 2021 року інспектором праці Башинською О.В. видано Вимогу про надання документів № СМУ1025/1105/АВ, якою директора ТОВ "Європаллєт" зобов`язано у строк до 10 год. 00 хв. 28 квітня 2021 року надати документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування: довідку з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, паспортні дані, ідентифікаційний код, наказ про призначення керівника, витяг з реєстру платників єдиного податку, статут підприємства, штатний розпис, правила внутрішнього трудового розпорядку, посадові інструкції працівників, книгу обліку трудових книжок, копії трудових книжок працівників, договори, які були укладені з найманими працівниками, заяви, накази про прийняття працівників на роботу, повідомлення до ДПІ про прийняття працівників, табелі обліку робочого часу, звіти з ЄСВ, документи, які підтверджують працю осіб за відсутності трудового договору на підставі оплати (акти виконаних робіт тощо), пояснення керівника. Вимогу отримано директором ТОВ "Європаллєт" Сюсюкалом Г.М. особисто 21 квітня 2021 року (арк. спр. 17, 62) За наслідками проведеного інспекційного відвідування інспектором праці Башинською О.В. 30 квітня 2021 року складено Акт інспекційного відвідування ТОВ "Європаллєт", яке використовує найману працю, за № СМУ1025/1105/АВ, в розділі "Опис виявлених порушень вимог законодавства" зафіксовано порушення ТОВ "Європаллєт" законодавства про працю (арк. спр. 18-23, 63-68): 1) частини першої статті 21 КЗпП України - у ТОВ "Європаллєт" працює ОСОБА_1 , яка допущена до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом директора товариства та повідомлення до Державної податкової служби про прийняття працівника на роботу, працює на умовах цивільно-правового договору (надання послуг), який містить ознаки трудового договору; 2) частини третьої статті 24 КЗпП України - у ТОВ "Європаллєт" працює ОСОБА_1 , яка допущена до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом директора товариства та повідомлення до Державної податкової служби про прийняття працівника на роботу, працює на умовах цивільно-правового договору (надання послуг), який містить ознаки трудового договору. Акт від 30 квітня 2021 року № СМУ1025/1105/АВ отримано директором ТОВ "Європаллєт" Сюсюкалом Г.М. 30 квітня 2021 року. Також інспектором праці Башинською Оксаною Володимирівною 11 травня 2021 року винесено Припис за № СМУ1025/1105/АВ/П про усунення виявлених порушень законодавства про працю, який направлено ТОВ "Європаллєт" рекомендованим відправленням (арк. спр. 24-25, 69-70, 74). Повідомленням від 11 травня 2021 року за № Л/496 заступник начальника Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці М.М. Мартинюк повідомив ТОВ "Європаллєт" про дату одержання документів, а саме Акта інспекційного відвідування від 30 квітня 2021 року за № СМУ1025/1105/АВ (арк. спр. 71, 74). 20 травня 2021 року заступником начальника Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці Мартинюк М.М. винесено Постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення за № СМУ1025/1105/АВ/П/ПТ/СПТД-ФС, згідно з якою на підставі Акта інспекційного відвідування від 30 квітня 2021 року за № СМУ1025/1105/АВ за порушення частин першої, третьої статті 24 КЗпП України, керуючись статтею 265 КЗпП України, статтею 53 Закону України "Про зайнятість населення", частиною третьою статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 (далі - Порядок № 509), накладено на ТОВ "Європаллєт" штраф у розмірі 60000,00 грн. Постанова направлена позивачу 20 травня 2021 року рекомендованим листом з повідомленням (арк. спр. 26-27, 72-73, 74 зв.). Повідомленням від 28 травня 2021 року № 1 ТОВ "Європаллєт" повідомило інспектора праці про усунення порушень законодавства про працю від 11 травня 2021 року № СМУ1025/1105/АВ/П. До повідомлення від 28 травня 2021 року № 1 позивач надав копію наказу від 26 травня 2021 року № 45 "Про прийняття на роботу за сумісництвом ОСОБА_1 " та повідомлення про прийняття працівника на роботу (арк. спр. 28-31, 75-76). Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до висновку, що оскаржувані рішення суб`єкта владних повноважень є правомірними. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Згідно зі статтею 259 Кодексу законів про працю України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім податкових органів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування. Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 823, відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенції Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України Кабінет Міністрів України, затверджено: Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок № 823); Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю. За положенням п.1 Порядку № 823, цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, та Законом України "Про основі засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Відповідно до п.2 Порядку № 823, заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів. Заходи контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються інспекторами праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад) у формах, визначених абзацом першим цього пункту. Повноваження, права та обов`язки державних інспекторів Держпраці та територіальних державних управлінь визначені, крім загальних законів, конвенціями Міжнародної організації праці (далі - МОП), ратифікованих Законами України "Про ратифікацію Конвенції міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі" від 08.09.2004 № 1985-IV та "Про ратифікацію Конвенції міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві" від 8 вересня 2004 року № 1986- IV. Зазначені конвенції мають пріоритетне значення, оскільки статтею 15 Закону України "Про міжнародні договори України" визначено, що чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права; згідно частини першої статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України є частиною національного законодавства; статтею 8-1 КЗпП України визначено, якщо міжнародним договором або міжнародною угодою, в яких бере участь Україна, встановлено інші правила, ніж ті, що їх містить законодавство України про працю, то застосовуються правила міжнародного договору або міжнародної угоди. Відповідно до статті 16 Конвенції № 81 інспекція на підприємствах проводиться так часто і так ретельно, як це потрібно для забезпечення ефективного застосування відповідних законодавчих положень. Відповідно до пп. 3 п.5 Порядку № 823, інспекційні відвідування проводяться з таких підстав: за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань виключно з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту. Матеріали справи свідчать, що інспекційне відвідування призначено наказом керівника у звязку з надходженням листа Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 11 березня 2021 року за № 1200-010403-5/5776 з інформацією щодо застрахованих осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими угодами у одного страхувальник більше року, зокрема, щодо ТОВ "Європаллєт", у якого одна особа виконує роботи (надає послуги) за цивільно-правовими договорами більше року. Отже, у даному випадку державними інспекторами було проведено інспекційне відвідування з питань додержання позивачем законодавства про працю в частині фактичного допуску працівників до роботи без оформлення трудового договору на підставі пп.3 п. 5 Порядку, а саме за рішенням керівника органу контролю за результатами аналізу інформації отриманої із інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством. Стосовно посилання апелянта щодо порушення відповідачем вимог ст. 6 Закону № 877, суд зазначає наступне. Стаття 6 Закону №877 визначає порядок проведення позапланових заходи зі здійснення державного нагляду (контролю). Зокрема частиною 1 статті 6 Закону №877 визначено підстави для здійснення позапланових заходів. Частинами 1-5 статті 2 Закону №877, до внесення змін Законом № 768-IX від 14.07.2020, передбачено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного нагляду, податкового контролю, митного контролю, державного експортного контролю (крім здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами космічної діяльності України приватної форми власності законодавства про космічну діяльність в Україні), контролю за дотриманням бюджетного законодавства, державного нагляду на ринках фінансових послуг, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення, державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг, державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції, державного нагляду за дотриманням вимог безпеки використання ядерної енергії. Контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов здійснюється органами ліцензування у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про ліцензування видів господарської діяльності" Заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, державного контролю за додержанням законодавства у сфері моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації. Зазначені у частині 4 цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин 1, 4, 6 - 8, абзацу 2 частини 10, частин 12 - 14 статті 4, частини 11 статті 4-1, частини 3 статті 6, частин 1 - 4, 6 та 10 статті 7, статей 9, 10, 12, 19, 20, 21 цього Закону. Отже, норми статті 6 Закону № 877 крім частини 3, відсутні у переліку норм, наведеному у частині 5 статті 2 Закону, дотримання яких для відповідача є обов`язковим. Проте, статтю 2 доповнено новою частиною згідно із Законом № 768-IX від 14.07.2020, а саме статтю 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" після частини 2 доповнити новою частиною такого змісту: "Контроль за додержанням організаторами азартних ігор вимог Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" та ліцензійних умов здійснюється у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор". У зв`язку з цим частини третю - восьму вважати відповідно частинами четвертою - дев`ятою; Отже, після доповнення новою частиною 3 статтю 2 Закону № 877, частини 4, 5 статті 2 Закону №877 стали частинами 5, 6 статті 2 Закону №877. При цьому, їх зміст не зазнав змін. Таким чином, у зв`язку із внесеними змінами, приписи щодо необов`язкового дотримання вимог статті 6 Закону № 877 крім частини 3, розповсюджується на контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов, яке здійснює органами ліцензування. При цьому, положення частини 3 статті 2 Закону №877, яка в подальшому стала частиною 4, як до так і після змін внесених Законом № 768-IX, визначає, що контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов здійснюється органами ліцензування у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про ліцензування видів господарської діяльності". Тобто, положеннями вказаної норм визначався обовязок дотримання встановленому цим Законом порядку. При цьому, частина 4 статті 2 Закону №877, яка в подальшому стала частиною 5, визначає, що заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення - у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами. Отже, обидві частини застосовуються до органів, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами. Тобто, з аналізу вказаних норм вбачається, що положення частини 4 статті 2 Закону №877, яка в подальшому стала частиною 5, та частини 4 статті 2 Закону №877, яка в подальшому стала частиною 5, нерозривно пов`язані між собою, як за змістом так і за суттю. Зазначене свідчить на прогалину в законодавстві щодо меж застосування окремих положень Закону №877. На підставі викладеного, суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо застосування до вказаних правовідносин частини 4 статті 2 Закону №877, яка в подальшому після змін стала частиною 5 зазначеної статті. Отже, як зазначалось норми статті 6 Закону № 877 крім частини 3, відсутні у переліку норм, наведеному у частині 5 статті 2 Закону, дотримання яких для відповідача є обов`язковим. Проте, відповідач зобов`язаний забезпечити дотримання вимог частини 3 статті 6 Закону № 877, якою передбачено, що суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Згідно п. 8 - 9 Порядку, про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню. Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення. На вимогу об`єкта відвідування або уповноваженої ним посадової особи інспектор праці надає копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та вносить запис про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису. Матеріали справи свідчать, що відповідачем було направлено та отримано позивачем направлення про проведення інспекційного відвідування у якому як підставу його проведення зазначено пп.3 п.5 Порядку, наказ, Конвенцію, ст. 269 КЗпПУ та отримані результатами аналізу інформації зазначеної в листі ГУПФУ. Також надіслано вимогу про надання документів. Тобто, інспекційне відвідування відбулось з дотриманням вимог Порядку та Закону №

877. Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю, передбачених ч. 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, визначено постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. № 509 «Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення» (далі - Порядок №509). Відповідно до пункту 1 Порядку № 509, цей Порядок визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" (далі - штрафи). Згідно з пунктом 2 Порядку № 509, Штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи). Відповідно до пунктів 3-4 Порядку, справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах 3 - 7 пункту 2 цього Порядку. Матеріали справи не містять документального підтвердження порушення відповідачем порядку проведення інспекційного відвідування та порядку накладення штрафу. Стосовно виявлених інспекційним відвідуванням порушень, суд зазначає наступне. Відповідно до ч.1 ст. 265 КЗпП України, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження; Згідно з ст.24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 6-1) при укладенні трудового договору про дистанційну роботу або про надомну роботу; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України. При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації за погодженням між керівниками підприємств, установ, організацій, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. Забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров`я. У відповідності до приписів ст. 29 КЗпП України, до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором (крім трудового договору про дистанційну роботу) власник або уповноважений ним орган зобов`язаний: 1) роз`яснити працівникові його права і обов`язки та поінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, на якому він працюватиме, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору; 2) ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором; 3) визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами; 4) проінструктувати працівника з питань техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони. При укладенні трудового договору про дистанційну роботу власник або уповноважений ним орган повинен забезпечити виконання пункту 2 частини першої цієї статті, а також надати працівникові рекомендації щодо роботи з обладнанням та засобами, які власник або уповноважений ним орган надає працівнику для виконання певного обсягу робіт. Ознайомлення може відбуватися у формі дистанційного інструктажу або шляхом проведення навчання безпечним методам роботи на конкретному технічному засобі. У трудовому договорі за згодою сторін можуть передбачатися додаткові умови щодо безпеки праці. Ознайомлення працівників з наказами (розпорядженнями), повідомленнями, іншими документами власника або уповноваженого ним органу щодо їхніх прав та обов`язків допускається з використанням визначених у трудовому договорі засобів електронного зв`язку. У такому разі підтвердженням ознайомлення вважається факт обміну відповідними електронними документами між власником або уповноваженим ним органом та працівником. Пленум Верховного Суду України в постанові "Про практику розгляду судами трудових спорів" пояснив, що фактичний допуск до роботи може бути прирівняний до укладення трудового договору тільки в тому випадку, якщо працівника допущено до роботи з відома власника або уповноваженого ним органу. Аналізуючи норми ст. 265 КЗпП України, суд враховує, що правовою підставою для винесення постанови про накладення штрафу є, зокрема, встановлення факту допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору. При цьому такий факт допуску повинен бути належним чином зафіксований у складеному посадовою особою Держпраці чи її територіального органу акті інспекційного відвідування та доведений належними доказами. Також, відповідно до Постанови КМУ "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівників на роботу" від 17.06.2015 року № 413, відповідно до частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України, постановлено установити, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: засобами електронного зв`язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п`ятьма особами. Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування". Повідомленням про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації є відомості, отримані органами Державної податкової служби з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Отже, вказаним нормативним актом встановлено обов`язок подання повідомлення про прийняття працівника на роботу до територіальних органів Державної фіскальної служби, за формою згідно з Додатком до Постанови №

413. Відповідно до ст.21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України. Відповідно до статті 1 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII (далі - Закон № 2694-XII) працівник - це особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов`язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом). Відповідно до ст. 23 КЗпП України, трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами. У відповідності до норм Цивільного кодексу України діє принцип свободи договору. Згідно ст.6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. При цьому, цивільно-правовий договір це угода між організацією (підприємством, установою тощо) і громадянином на виконання останнім певної роботи (договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство. Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 Цивільного кодексу України. Так, вказаною нормою встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору. Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно із статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Відповідно частин 1 та 2 статті 928 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. За ч. 1 ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Згідно ст.902-903 ЦК України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору. Плата за договором про надання послуг. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Суд зазначає, що основною відмінністю договорів цивільно-правового характеру від трудових договорів є те, що перші регламентуються Цивільним кодексом України, а трудові - Кодексом законів про працю України. При цьому, цивільно-правовий договір - це угода між сторонами: громадянином і організацією (підприємством, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір про надання послуг тощо), предметом якого є надання певного результату праці. Правова основа цивільно-правових договорів полягає у тому, що трудові відносини між сторонами за наслідком укладання договору не виникають. Сторонами таких договорів є замовник і виконавець, а не працівник і роботодавець. За цивільно - правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами. Виконавець робіт, на відміну від найманого працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом на роботу на певну посаду. Трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. Трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт У постанові від 04.07.2018р. у справі №820/1432/17 Верховний Суд зазначає, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт. З аналізу наведеного вбачається, що основними ознаками трудового договору, є: праця юридично несамостійна, протікає в рамках певного підприємства, установи, організації (юридичної особи) або в окремого громадянина (фізичної особи); шляхом виконання в роботі вказівок і розпоряджень власника або уповноваженого ним органу; праця має гарантовану оплату; виконання роботи певного виду (трудової функції); трудовий договір, як правило, укладається на невизначений час; здійснення трудової діяльності відбувається, як правило, в складі трудового колективу; виконання протягом встановленого робочого часу певних норм праці; встановлення спеціальних умов матеріальної відповідальності; застосування заходів дисциплінарної відповідальності; забезпечення роботодавцем соціальних гарантій. Позиція щодо різниці між трудовими та цивільно-правовими договорами була неодноразово викладена у постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №820/1432/17, від 26 вересня 2018 року у справі №822/723/17, від 06 березня 2019 року у справі № 802/2066/16-а, від 13 червня 2019 року у справі № 815/954/18 та від 02 лютого 2021 року у справі № 0540/5987/18-а. Крім того, як вірно зазначено судом, при розгляді справи, суд враховує концепцію прихованого працевлаштування (deemed employment). Дана концепція знайшла своє відображення, серед іншого, у Рекомендаціях про трудове правовідношення №198 (далі - Рекомендації) Міжнародної організації праці (далі - МОП), де зазначено, що держави-члени МОП повинні передбачити можливість визначення у своїх законодавчих та нормативно-правових актах або інших засобів конкретних ознак визначення трудових правовідносин. Серед таких ознак у Рекомендаціях зазначаються «підпорядкованість» та «залежність». У пункті 13 Рекомендацій «підпорядкованість» проявляється, якщо робота: 1. виконується відповідно до вказівок та під контролем іншої сторони; 2. передбачає інтеграцію працівника в організаційну структуру підприємства; 3. виконується виключно або переважним чином в інтересах іншої особи; 4. виконується працівником особисто; 5. виконується відповідно до графіка або на робочому місці, яке вказується або погоджується стороною, яка її замовила; 6. має характерну тривалість/продовжуваність; 7. вимагає особисту присутність працівника; 8. передбачає надання інструментів, матеріалів та механізмів стороною, яка є замовником. При встановленні трудових відносин за допомогою критерію «залежності» беруться до уваги наступні елементи: 1. періодичність виплати винагороди працівнику; 2. той факт, що така винагорода виступає єдиним або основним джерелом доходів працівника; 3. виплата винагороди працівнику в натуральному вигляді шляхом надання працівнику, наприклад, продуктів харчування, житла, транспортних засобів; 4. реалізація таких прав як право на вихідні та відпустку; 5. оплата стороною, яка замовила роботу, поїздок працівника з метою виконання роботи; 6. відсутність фінансового ризику у працівника. Встановлення вказаних обставин у сукупності може безумовно свідчити про наявність трудових відносин. Як зазначив Верховний Суд в постанові від 17 вересня 2021 року у справі № 160/5790/19, без оформлених трудових відносин особа позбавляється прямих конституційних гарантій, передбачених, зокрема, статтями 43 (кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров`я роботах забороняється; громадянам гарантується захист від незаконного звільнення та право на своєчасне одержання винагороди за працю) та 45 (кожен, хто працює, має право на відпочинок, яке забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час; максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та право на оплачувану щорічну відпустку, вихідні та святкові дні). Такі підходи узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою, зокрема, в постановах від 3 березня 2020 року у справі №1540/3913/18, від 16 червня 2020 року у справі №815/5427/17, від 20 серпня 2020 року у справі №813/2520/16 та від 28 липня 2021 року у справі № 380/1479/20. Матеріали справи свідчать, що підставою для застосування до позивача штрафу став допуск позивачем до роботи працівника, без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням, чим порушено вимоги КЗпП України, чим порушено вимоги ч. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 24 КЗпП України. 01 січня 2021 року, 01 лютого 2021 року, 01 березня 2021 року між ТОВ "Європаллєт" та ОСОБА_1 укладений договори б/н на виконання робіт, предметом якого є надання послуг з ведення бухгалтерського обліку, нарахування і перерахування податків, зборів (обов`язкових платежів), належне оформлення первинних документів, своєчасне складання та надання фінансової й податкової звітності, організація обліку грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей (арк. спр. 32, 34, 103, 103, 104). Пунктами 2.1 договорів визначено, що замовник зобов`язаний оплачувати винагороду виконавцеві 600,00 грн за виконані роботи за умови виконання робіт у повному обсязі згідно з підписаним обома сторонами актом приймання робіт. Розрахунок за виконані роботи здійснюється й оплачується протягом 10 днів з моменту підписання акта виконаних робіт. Термін дії договорів з 01 січня 2021 року по 28 січня 2021 року, з 01 лютого 2021 року по 08 лютого 2021 року та з 01 березня 2021 року по 10 березня 2021 року відповідно. За результатами виконаних робіт (наданих послуг) складено акти приймання робіт від 28 січня 2021 року, 08 лютого 2021 року та від 10 березня 2021 року відповідно (арк. спр. 33, 35, 102 зв., 103 зв., 104 зв.). Як встановлено судом, з укладених між позивачем та громадянином договорів та складених на їх виконання актів прийняття-передачі виконаних робіт вбачається, що останні перебувають поза межами правового регулювання цивільного законодавства, адже, містять фіксований розмір вартості послуг без застереження щодо їх обсягу та змісту, не визначають порядок надання таких послуг, надання таких послуг є систематичним, без урахування їх якості, кількості та кінцевого результату. Предметом укладених договорів позивача з фізичними особами є процес праці, а не її кінцевий результат. Характерними ознаками трудових відносин є: систематична виплата заробітної плати за процес праці (а не її результат); виконання роботи за професією (посадою), визначеною Національним класифікатором України ДК 003:2010 "Класифікатор професій", затвердженим наказом Держспоживстандарту від 28 липня 2010 року № 327; обов`язок роботодавця надати робоче місце; дотримання правил охорони праці на підприємстві, в установі, організації тощо. Згідно із специфікою роботи, за якими зазначений працівник зобов`язаний виконувати не індивідуально-визначену роботу, а виконувала визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Дані роботи фактично носять систематичний та постійний характер, відсутній певний результат праці та передбачена матеріальна відповідальність. За таких обставин, суд дійшов висновку, що зазначені вище угоди, не були спрямовані на кінцевий результат, що характеризує цивільно-правові (договірні) відносини, а були пов`язана із самим процесом, що є характерним для трудових функцій. Суд звертає увагу на те, що дії позивача щодо надання трудовому договору форми цивільно-правового договору перешкоджають реалізації права фізичної особи на працю, гарантованого Конституцією України та КЗпП України, шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації, а також права на соціальний захист у випадку безробіття, при тимчасовій втраті працездатності у разі нещасного випадку на виробництві або внаслідок професійного захворювання, права на відпочинок, щорічну оплачувану відпустку, права на здорові і безпечні умови праці, на об`єднання в професійні спілки тощо. Таким чином, позивачем в порушення вимог частини 3 статті 24 КЗпП України було допущено працівника до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Щодо доводів апелянта на те, що ОСОБА_1 станом на час проведення інспекційного відвідування працювала у Товаристві з обмеженою відповідальністю "НВП "Колор" з 27 серпня 2013 року на посаді бухгалтера з 40 годинним робочим тижнем щоденно з 08 години до 17 години та у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Колор Плюс" за сумісництвом з 01 червня 2018 року на посаді головного бухгалтера, що на його думку підтверджує неможливість її підпорядкування внутрішньому трудовому розпорядку ТОВ "Європаллєт", суд не приймає до уваги, оскільки зазначене не спростовує наявності ознак трудових відносин в укладених договорах на виконання робіт, та за положенням ст 21 КЗпП України, працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях. Крім того, позивачем зазначене твердження спростовується також наказом про прийняття на роботу за сумісництвом ОСОБА_1 на виконання припису відповідача. Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про обґрунтованість прийнятого відповідачем рішення у вигляді постанови про накладення штрафу Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Європаллєт» на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 липня 2021 р. у справі № 360/2789/21 - залишити без задоволення. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 липня 2021 р. у справі № 360/2789/21 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 29 вересня 2021 року. Суддя-доповідач: Е.Г.Казначеєв Судді: І.В. Геращенко Г.М. Міронова