Постанова 4824 № 754/13568/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 вересня 2021 року м. Київ Справа №754/13568/18 Апеляційне провадження № 22-ц/824/10925/2021 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В. суддів: Андрієнко А.М., Поліщук Н.В. за участю секретаря Федорчук Я.С. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва постановлену під головуванням судді Бабко В.В. 29 березня 2021 року у м. Києві, повний текст ухвали суду складений 02 квітня 2021 року, у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Проц Віктора Степановича, заінтересована особа: ОСОБА_2 , В С Т А Н О В И В У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на дії державного виконавця Голосіївського районного відділу ДВС у місті Києві ГТУЮ (м.Київ) Проца Віктора Степановича, у якій просила зобов`язати державного виконавця Голосіївського районного відділу ДВС у місті Києві ГТУЮ (м. Київ) Проца Віктора Степановича скасувати постанову про арешт майна боржника по виконавчому провадженні №60247979. Скарга мотивована тим, що державним виконавцем Проц Віктором Степановичем в межах виконавчого провадження №60247979 було винесено постанову про арешт майна боржника. ОСОБА_1 вважала, що вищезазначена постанова винесена державним виконавцем передчасно з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження». Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 29 березня 2021 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Проц Віктора Степановича, заінтересована особа: ОСОБА_2 - відмовлено. Відмовляючи в задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що державним виконавцем Проц В.С. були вчинені всі дії для виконання рішення суду і на законних підставах було винесено постанову про арешт майна боржника. Не погодилась із зазначеним судовим рішенням ОСОБА_1 , нею подана апеляційна скарга, в якій зазначається про незаконність ухвали у зв`язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Вказує на те, що державним виконавцем було встановлено, що у боржника є грошові кошти, офіційне місце роботи із виплатою заробітної плати, а тому стягнення мало відбуватись із коштів боржника, а саме з заробітної плати та пенсії. Зазначає, що державним виконавцем не було надано строк для добровільного виконання рішення боржником. Вказує, що дана постанова була винесена передчасно, оскільки боржником оскаржується постанова про відкриття виконавчого провадження та у випадку визнання судом підстав, викладених у скарзі, виконавчий лист буде повернутий до суду, а постанова про накладення арешту на майно боржника скасована. На підставі викладеного просить суд скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нове судове рішення, яким скаргу задовольнити. В судовому засіданні представник скаржника - адвокат Бондар В.Б. підтримав апеляційну скаргу з підстав, викладений у ній, та просив її задовольнити. Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, а тому їх неявка, згідно з ч.2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом. Заслухавши доповідь судді, пояснення представника скаржника, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного. Судом встановлено, що 09 жовтня 2019 року старшим державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Проц В. С. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №60247979, на підставі виконавчого листа №754/13568/18, виданого 27 вересня 2019 року Деснянським районним судом міста Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 коштів в розмірі 18000 грн /а.с.89/. 09 жовтня 2019 року старшим державним виконавцем Голосіївського районну відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Проц В.С. було винесено постанови про стягнення виконавчого збору; про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження; про арешт майна боржника /а.с.4, 90, 91,93/. 29 листопада 2019 року старшим державним виконавцем Голосіївського районну відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Проц В.С. було винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій /а.с.95/. 27 липня 2020 року головним державним виконавцем винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій /а.с.120/. 27 липня 2020 головним державним виконавцем було винесено постанову про розшук майна боржника /а.с.139-140/. 05 серпня 2020 року головним державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника /а.с.142/. 29 вересня 2020 року головним державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника /а.с.153/. 04 листопада 2020 року головним державним виконавцем винесено постанову про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження №63502424. /а.с.162/ 04 листопада 2020 року головним державним виконавцем винесено постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних /а.с.168/. Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 14 травня 2020 року у справі №4-с/754/21/20 скарга ОСОБА_3 на дії старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Проца В.С. щодо відкриття виконавчого провадження - залишена без задоволення /а.с.123-125/. Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Частиною п.1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Статтею 18 цього Закону визначені обов`язки і права виконавців. Зокрема, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Також п.1 ч. 2 цієї статті визначений обов`язок виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. А п.п.6,7 ч.3 цієї статті визнано право виконавця під час здійснення виконавчого провадження накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; Частиною 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Частиною 7 цієї статті визначено, що у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника. У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону. Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. З наведених обставин справи вбачається, що на примусовому виконанні державного виконавця Проц В.С. перебуває виконавчий лист про стягнення зі скаржника ОСОБА_1 грошових коштів. Одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем була винесена постанова про арешт майна боржника. Зі змісту скарги, що є предметом даного розгляду, вбачається, що ОСОБА_1 оскаржується саме постанова від 09 жовтня 2019 року про арешт майна, як така що була постановлена передчасно, так як нею оскаржуються дії щодо відкриття виконавчого провадження, а також такими діями державний виконавець позбавив її права на добровільне виконання рішення. Однак, наведені вище положення Закону України «Про виконавче провадження» вказують на те, державний виконавець має право накласти арешт на майно боржника саме під час відкриття виконавчого провадження також. А отже оскаржувані дії державного виконавця не суперечать вимогам Закону, а тому підстави для визнання їх неправомірними та скасування цієї постанови відсутні. Посилання скаржника на передчасність вжиття таких заходів не заслуговують на увагу, так як з моменту набрання судовим рішенням законної сили вона мала можливість на добровільне його виконання. Звернення стягувача із заявою про примусове виконання рішення дає підстави для відкриття виконавчого провадження і негайного вчинення виконавцем дій направлених на виконання судового рішення, зокрема, шляхом накладення арешту на майно боржника. Та обставина, що скаржником оскаржувалась постанова про відкриття виконавчого провадження не дає підстав для скасування постанови про арешт, з огляду на чинність цієї постанови, після розгляду скарги ОСОБА_1 та зупинення виконавчого провадження на час судового розгляду скарги. Розглядаючи доводи апеляційної скарги про не співмірність застосованого арешту до суми стягнення, апеляційний суд виходить з того, що скаржником не надано доказів на підтвердження того, що арешт був накладений на майно, вартість якого перевищує суму стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця. Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що судом першої інстанції повно з`ясовані обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, висновки суду відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підстави для скасування ухвали суду першої інстанції з мотивів, викладених в апеляційній скарзі відсутні. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції П О С Т А Н О В И В Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення. Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 29 березня 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач: В.В.Соколова Судді: А.М.Андрієнко Н.В.Поліщук Повний текст постанови складений 27 вересня 2021 року.