Постанова Київський апеляційний суд № 759/13651/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 1[1] Номер справи: 759/13651/20 Номер провадження: 33/824/259/2021 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП П О С Т А Н О В А Іменем України 14 травня 2021 року м. Київ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Новов С.О., за участю особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисників - адвокатів Ступака А.Ю., Поліщука О.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Калашникова Є.В. на постанову судді Святошинського районного суду міста Києва від 16 вересня 2020 року, в с т а н о в и в : Відповідно до постанови судді Святошинського районного суду міста Києва від 16 вересня 2020 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Цією ж постановою, стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп. Як встановлено постановою судді, ОСОБА_1 , 27.07.2020 року, приблизно о 03:05 год., керуючи транспортним засобом - автомобілем марки "Хюндай", державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався в м. Києві по пр-ту Ак. Палладіна, з ознаками алкогольного сп`яніння. Згідно результату огляду, проведеного за допомогою алкотесту «Drager» № 2071 від 27.07.2020 року, який показав 1.68% (проміле), ОСОБА_1 керував даним транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, а відтак своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 - адвокат Калашников Є.В подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Святошинського районного суду міста Києва від 16 вересня 2020 року, а провадження у справі закрити у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування вимог поданої апеляційної скарги, захисник посилається на те, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою. Зокрема, як зазначає апелянт, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 132551, який було складено лейтенантом поліції Герасимчук В.В. 27 липня 2020 року о 03 год. 15 хв., 27 липня 2020 року о 03 год. 05 хв. в м. Києві по проспекту Академіка Палладіна, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Hyundai і30 у стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку, проводився із застосуванням приладу «Драгер» в присутності двох свідків, проте, як звертає увагу апелянт, скласти вказаний протокол впродовж зазначеного часу (за 10 хвилин) було не можливо. Крім того, захисник вказує на те, що відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, огляд на стан сп`яніння проводився за допомогою спеціального приладу «Драгер» ALCOTEST 6820, результат тесту склав 1,68 %, проте, із вказаним тестом ОСОБА_1 не погодився, і разом з тим, працівниками патрульної поліції не було роз`яснено останньому його права, а навпаки заповнено вказаний акт в патрульному автомобілі за його відсутності та примушено ОСОБА_1 до підписання вказаного документу. Як вважає апелянт, оскільки ОСОБА_1 під час оформлення матеріалів протоколу про адміністративне правопорушення був не згоден з результатами тесту «Драгер», працівники поліції, відповідно до норм чинного законодавства, зобов`язані були направити останнього до медичного закладу для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у лікаря, проте, попри незгоду ОСОБА_1 з результатами огляду, працівниками патрульної поліції не запропоновано останньому пройти огляд у лікаря та не доставлено його до закладу охорони здоров`я для проведення огляду, що є порушенням встановленої процедури огляду водія на стан сп`яніння та має наслідком його недійсності. Також, захисник звертає увагу на те, що під час ознайомлення з матеріалами даної справи, йому не вдалось оглянути відеозаписи, які містяться на CD диску, долученому до матеріалів справи, оскільки останні не відтворюються, тому, на думку апелянта, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 відсутні будь які докази, які підтверджують вчинення останнім даного адміністративного правопорушення. Окремої уваги, як зазначає апелянт, заслуговує і той факт, що під час проходженням освідування на приладі «Драгер», ОСОБА_1 було повідомлено працівників патрульної поліції про те, що він хворіє та направляється до лікаря, а відповідно до вимог ч. 5 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Також апелянт зазначає про те, що при винесенні постанови, суддя, всупереч вимогам закону, не вжив заходів для належної перевірки обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, внаслідок чого було неправильно застосовано матеріальний закон, та притягнено ОСОБА_1 до відповідальності без будь якого судового розгляду, не дослідивши не тільки його пояснення і заперечення, а й ті докази, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення та не надавши їм належну правову оцінку, а притягуючи ОСОБА_1 до відповідальності, суд виходив лише з тих обставин, що вказані в протоколі, однак, чим доводиться факт того, що ОСОБА_1 керував автомобілем у стані алкогольного сп`яніння, суд в постанові не вказав. Як вказує захисник, пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які наявні в матеріалах справи, мають виключно формальний характер, оскільки останні були запрошені для формального заповнення бланків та акту огляду, ніяких пояснень особисто свідки не надавали, а лише поставили свої підписи, що ставить під сумнів достовірність їх показань. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисників - адвокатів Ступака А.Ю., Поліщука О.С.,які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи поданої апеляційної скарги вважаю, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Так, незважаючи на доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатньо фактичних даних, які свідчать про обґрунтованість висновків судді, як щодо фактичних обставин справи, так і доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме в тому, що останній, в порушення вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Зокрема, обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, крім протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 132551 від 27 липня 2020 року, підтверджуються також іншими, наявними у справі доказами, а саме: актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (приладу «Drager» Alcotest 6820 № ARHK - 0529), який було складено у присутності двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; їх письмовими поясненнями та роздрукованим чеком з результатами тесту, на якому зафіксовано вміст алкоголю 1,68 %, які були долучені до протоколу про адміністративне правопорушення. При цьому, всупереч доводам, наведеним в апеляційній скарзі захисника ОСОБА_1 - адвоката Калашникова Є.В.,у тому числі з приводу того, що ОСОБА_1 не погоджувався з результатами тесту, проведеного поліцейським на місці зупинки транспортного засобу та підписав акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів під примусом з боку працівників поліції, то вони не можуть бути визнані обґрунтованими та служити законними підставами для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з огляду на таке. По-перше, доводи апелянта з приводу недопустимості наявних у справі доказів вини ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння слід визнати безпідставними, оскільки вони ґрунтуються лише на припущеннях самого апелянта, а не на фактичних даних, які були встановлені на підставі наявних у справі доказів, допустимість та достовірність яких не викликає будь-яких сумнівів. По-друге, твердження апелянта щодо недійсності проведеного поліцейським огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та його результатів, через порушення вимог ст. 266 КУпАП, спростовується не лише наведеними вище доказами, а й поясненнями самого ОСОБА_1 , як в суді першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду, в яких останній не заперечував того факту, що перед тим, як його було зупинено працівниками поліції, він вживав лікарську настойку, тобто фактично перебував під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що також охоплюється складом адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Що ж стосується інших доводів апеляційної скарги захисника, в тому числі щодо допустимості як доказів пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , то вони також не можуть бути визнані обґрунтованими та служити підставами для висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки вони не містять в собі будь-яких даних, які б свідчили про те, що ці докази одержані незаконним шляхом або містять у собі недостовірну інформацію. З огляду на вищенаведене, перевіривши наявні у справі докази, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 - адвоката Калашникова Є.В.щодо незаконності оскаржуваного судового рішення, не можуть бути визнані обґрунтованими та служити законними підставами для скасування постанови судді у справі про адміністративне правопорушення. За таких обставин, апеляційна скарга ОСОБА_1 - адвоката Калашникова Є.В. не може бути задоволена, оскільки вона не містить у собі достатніх підстав для висновку про те, що постанова судді про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є незаконною або необґрунтованою, у зв`язку з чим, за наслідками розгляду цієї скарги, суд апеляційної інстанції вважає необхідним залишити її без задоволення, а постанову судді Святошинського районного суду міста Києва від 16 вересня 2020 року - без змін. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Калашникова Є.В. залишити без задоволення, а постанову судді Святошинського районного суду міста Києва від 16 вересня 2020 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду С.О. Новов Головуючий у 1-й інстанції - суддя Скорін А.В.