Постанова Київський апеляційний суд № 372/3625/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 1[1] Номер справи : 372/3625/20 Номер провадження : 33/824/230/2021 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП П О С Т А Н О В А Іменем України 10 лютого 2021 року м. Київ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Новов С.О., за участю особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Харченка С.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Харченка С.В. на постанову судді Обухівського районного суду Київської області від 23 листопада 2020 року, в с т а н о в и в : Відповідно до постанови судді Обухівського районного суду Київської області від 23 листопада 2020 року, ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 122 КУпАП, закрито у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Цією ж постановою, суд стягнув із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 420 грн. 40 коп. Як встановлено постановою судді, ОСОБА_1 , 19.10.2020 о 13 год. 10 хв. в м. Українка по вул. Юності, керував автомобілем «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння, зі згоди водія, проводився у встановленому законом порядку із застосуванням приладу «Драгер» в присутності двох свідків, результат тесту - 2,00 проміле. Своїми діями, що виразились в порушенні вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, ОСОБА_1 скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 - адвокат Харченко С.В., подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Обухівського районного суду від 23 листопада 2020 року та закрити адміністративне провадження стосовно ОСОБА_1 , на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування поданої апеляційної скарги, захисник посилається на те, що не згоден з винесеною постановою у зв`язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції обставинам справи, а також через порушення ним норм матеріального і процесуального права, що призвело до порушення права на захист його підзахисного. Зокрема, пославшись на вимоги ст.ст. 7, 245, 252, 266, 280 КУпАП, якими повинен був керуватися суд, а також Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджену наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735, якою регламентовано порядок проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння, апелянт вказує на те, що поліцейським було грубо порушено процедуру огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння, що свідчить про недійсність такого огляду та відсутність підстав для його притягнення до адміністративної відповідальності. Крім того, як зазначає апелянт, газоаналізатор «Drager Alcotest 6810», за допомогою якого працівниками поліції було проведено огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння, не може бути допустимим доказом, оскільки він не має відповідного сертифікату, що підтверджується даними Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення, розміщеного на офіційному сайті МОЗ України. Також апелянт зазначає про те, що працівники поліції, склавши відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, в порушення вимог ст.ст. 265-2 та 266 цього Кодексу, не здійснили тимчасового затримання керованого останнім транспортного засобу, не відсторонили його від керування цим транспортним засобом та дозволили йому продовжувати управляти автомобілем, а розписка власника автомобіля, яка міститься в матеріалах справи носить формальний характер та складена самими поліцейськими. Таким чином, як вважає апелянт, дії працівників поліції не узгоджуються з формулюванням правопорушення, викладеним у протоколі. Окрім цього, апелянт звертає увагу на те, що зміст протоколу про адміністративне правопорушення, який було складено щодо ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки місце вчинення правопорушення не встановлено, права та обов`язки ОСОБА_1 роз`яснені не були, а сам протокол містить незрозумілі скорочення, складений нерозбірливо та містить виправлення. У зв`язку з цим, як вважає захисник, протокол про адміністративне правопорушення, складений щодо ОСОБА_1 є незаконним та безпідставним, а тому наявність такого протоколу унеможливлює прийняття у справі законного та обґрунтованого судового рішення. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Харченка С.В., які підтримали апеляційну скаргу останнього та просили її задовольнити; перевіривши матеріали справи та доводи скарги, вважаю, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Так, незважаючи на доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатньо фактичних даних, які свідчать про обґрунтованість висновків судді, як щодо фактичних обставин адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, так і доведеності вини ОСОБА_1 у його вчиненні, а саме в тому, що останній, в порушення вимог п. 2.9 а Правил дорожнього руху, керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Зокрема, обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, крім протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 176761 від 19 жовтня 2020 року, підтверджуються також іншими, наявними у справі доказами, а саме доданими до протоколу: роздруківкою з приладу «Drager Alcotest 6810» від 19 жовтня 2020 року, з результатом тесту 2 %; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 19 жовтня 2020 року у присутності яких проводився огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння та складався протокол про адміністративне правопорушення; актом огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, які узгоджуються між собою та не викликають сумнівів у своїй достовірності. При цьому, погоджуючись із висновками судді, яка розглядала дану справу, зокрема в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на таке. Відповідно до вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно з вимогами п. 2 Розділу І та п. 1 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (надалі - Інструкція від 09.11.2015 № 1452/735), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.За наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Крім того, як передбачено пунктами 6, 7, 10 Розділу ІІ Інструкції від 09.11.2015 № 1452/735, огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2Інструкції). У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Враховуючи вимоги наведених вище нормативних актів, а також обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, які були встановлені на підставі досліджених в судовому засіданні доказів, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи апеляційної скарги захисника щодо невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, а також порушення ним норм матеріального і процесуального права при розгляді справи. Перевіркою доводів, наведених в апеляційній скарзі захисника ОСОБА_1, судом апеляційної інстанції не встановлено будь-яких даних, які б дозволили зробити висновок про те, що огляд останнього на стан алкогольного сп`яніння було проведено з грубим порушенням вимог, передбачених ст. 266 КУпАП та Інструкції від 09.11.2015 № 1452/735, а складені за його результатами документи, в тому числі протокол про адміністративне правопорушення, були складені з істотними порушеннями або не відповідали вимогам закону, зокрема ст. 256 КУпАП. У зв`язку з цим, суд апеляційної інстанції не вбачає законних підстав для визнання доказів, на підставі яких ґрунтується оскаржуване судове рішення, неналежними та недопустимими. Це стосується і використання газоаналізатора «Drager Alcotest 6810», під час проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння та його результатів, які останнім, відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та пояснень свідків, у тому числі в судовому засіданні, не заперечувалися, а тому підстави для проведення такого огляду в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП, були відсутні. Що ж стосується інших доводів, наведених в апеляційній скарзі, то вони не спростовують законності та обґрунтованості оскаржуваного судового рішення. З урахуванням вищенаведеного, а також наявних у справі доказів, які були оцінені судом першої інстанції у відповідності до вимог, передбачених ст. 252 КУпАП, суд апеляційної інстанції не вбачає жодних правових підстав для того, щоб погодитися з доводами апеляційної скарги про те, що висновки судді не відповідають обставинам справи, а оскаржувана постанова, винесена з порушенням норм матеріального чи процесуального права. За таких обставин, апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 - адвоката Харченка С.В.не може бути задоволена, оскільки вона не містить у собі достатніх підстав для висновку про те, що постанова судді про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є незаконною або необґрунтованою, у зв`язку з чим, за наслідками розгляду цієї скарги, суд апеляційної інстанції вважає необхідним залишити її без задоволення, а постанову судді Обухівського районного суду Київської області від 23 листопада 2020 року щодо ОСОБА_1 , - без змін. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Харченка С.В. залишити без задоволення, а постанову судді Обухівського районного суду Київської області від 23 листопада 2020 року,відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду С.О. Новов Головуючий у 1-й інстанції - суддя Проць Т.В.