Постанова 4855 № 640/9755/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/9755/21 Суддя (судді) першої інстанції: Бояринцева М.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 вересня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Кобаля М.І., секретар судового засідання Романович І.І., за участі позивача ОСОБА_1 в режимі відеоконференції, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2021 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа - Приватне акціонерне товариство "Українська автомобільна корпорація", про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії В С Т А Н О В И В : 08.04.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа - Приватне акціонерне товариство "Українська автомобільна корпорація", яким просив визнати протиправними дії відповідача щодо відкриття виконавчого провадження ВП 64972246 та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 64972246 від 29.03.2021; зобов`язати відповідача повернути виконавчий лист № 1/2601/667/2008, виданий Голосіївським районним судом м. Києва 14.11.2012 року, стягувачу в порядку, встановленому п.2 ч.4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження", із внесенням відповідної відмітки до виконавчого листа. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що постанова про відкриття виконавчого провадження ВП 64972246 є протиправною, оскільки строк пред`явлення до виконання виконавчого листа Голосіївського районного суду м. Києва від 14.11.2012 № 1/2601/667/2008 минув 23.03.2010, що встановлено рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.11.2020 у справі № 640/10694/20 сплив. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2021 р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Суд першої інстанції виходив з того, що постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження прийнята правомірно. Позивач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви. У судовому засіданні позивач підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити. Інші сторони в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлялися належним чином. Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення сторін, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що постановою державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 29.03.2021 відкрито виконавче провадження № 64972246 по примусовому виконанню виконавчого листа Голосіївського районного суду м. Києва від 14.11.2012 № 1/2601/667/2008 про стягнення із засудженого ОСОБА_1 на користь АТ «Українська автомобільна корпорація» матеріальної шкоди в розмірі 244 100 грн. Не погоджуючись з постановою про відкриття виконавчого провадження та вважаючи, що строк пред`явлення даного виконавчого листа до виконання минув 23.03.2010, при цьому, поновлений у встановленому законом порядку не був, позивач звернувся до суду з даним позовом. Вищезазначені обставини підтверджені належними, достатніми та допустимими доказами, і не є спірними. Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження це як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Відповідно до частини 1 статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів". Згідно частини 1 статті 13 Закону № 1404-ІІІ під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Статтею 18 Закону № 1404-ІІІ визначені обов`язки і права виконавців, обов`язковість вимог виконавців. Зокрема частиною 1 встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. А пунктом 1 частини 2 цієї ж статті визначено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Частинами 1 та 2 ст. 11 Закону № 1404-VIII визначено, що строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом. Відповідно до частини першої статті 12 Закону № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. З огляду на ч. 2 ст. 12 Закону № 1404-VIII строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Згідно ч. 4 ст. 12 Закону № 1404-VIII строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони (частина п`ята статті 12 Закону № 1404-VIII). Відповідно до ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Як вірно було встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, державними/приватними виконавцями неодноразово відкривалися виконавчі провадження по примусовому виконанню виконавчого листа Голосіївського районного суду м. Києва від 14.11.2012 № 1/2601/667/2008. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.11.2020 у справі №640/10694/20 за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця Каращук Катерини Леонідівни, Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватне акціонерне товариство "Українська автомобільна корпорація" про визнання протиправними дій, скасування постанов ВП № 35812774, ВП № 53021295 від 01.12.2016, ВП № 60770984 від 03.12.2019, ВП № 60771023 від 03.12.2019, ВП № 58925646 від 17.04.19, зобов`язання приватного виконавця Каращук К.Л. повернути стягувачу виконавчий лист №1/2601/667/2008, виданий Голосіївським районним судом м. Києва 14.11.2012, та скасувати всі вжиті у вказаному виконавчому провадженні заходи щодо виконання рішення задоволено частково. Визнано протиправними дії приватного виконавця Каращук Катерини Леонідівни щодо відкриття виконавчого провадження і скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження № 58925646 від 17.04.2019. Скасовано всі вжиті заходи щодо виконання рішення суду в рамках виконавчого провадження № 58925646. Дане рішення суду набрало чинності 18.01.2021. При цьому, цим рішенням встановлено, що головним державним виконавцем Шеремет Ю.М. відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову від 30.12.2015 ВП № 47365465 про повернення виконавчого листа № 1/2601/667/2008, у якій зазначено що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання у строк до 30.12.2016. У подальшому державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Федорчуком М.Ф. прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження № 53021295 від 01.12.2016 щодо примусового виконання виконавчого листа № 1/26601/667/2008. На підставі заяви стягувача про повернення виконавчого листа № 53021295 без виконання, старшим державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Ясінською К.М. прийнято постанову від 28.02.2019 ВП № 53021295 про повернення виконавчого документа стягувачу. У вказаній постанові зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений до виконання у строк до 28.02.2022. У подальшому за заявою стягувача (ПАТ "Українська автомобільна компанія") на підставі виконавчого листа № 1/2601/667/2008 від 14.11.2012 приватним виконавцем Каращук К.Л. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 58925646 від 17.04.2019, яка визнана протиправною та скасована рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.11.2020 у справі № 640/10694/20. Отже, судом встановлено, що строк пред`явлення виконавчого листа № 1/2601/667/2008 від 14.11.2012 до виконання був перерваний до 28.02.2019 та з вказаної дати у стягувача є три роки для повторного пред`явлення виконавчого листа до виконання. Відтак, відкриваючи 29.03.2021 виконавче провадження № 64972246 по примусовому виконанню виконавчого листа № 1/2601/667/2008 від 14.11.2012 державним виконавцем не було порушено вимог частини першої статті 12 Закону № 1404-VIII щодо застосування строків пред`явлення виконавчого листа до виконання. Крім того, колегія суддів зауважує, що зі змісту виконавчого листа № 1/2601/667/2008 від 14.11.2012, вбачається, що рішення (вирок) набрав чинності 08.10.2011. У виконавчому документі зазначено, що строк його пред`явлення до виконання один рік. Зазначене дає колегії суддів дійти до висновку про недоречність посилання апелянта на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.11.2020 у справі № 640/10694/20, яким встановлено, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання минув 23.03.2010. З огляду на викладене, висновок суду першої інстанції щодо не обґрунтованості позовних вимог є правильними. Отже, судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 242 КАС України. Надаючи оцінку всім іншим доводам сторін та учасників справи, судова колегія також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…». Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 316 КАС України, обумовлює для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін. Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2021 р. - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2021 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа - Приватне акціонерне товариство "Українська автомобільна корпорація", про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Колегія суддів: О.В. Карпушова Л.В. Губська М.І. Кобаль