Постанова 4855 № 640/33679/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/33679/20 Суддя (судді) першої інстанції: Бояринцева М.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 вересня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Оксененка О.М., суддів: Лічевецького І.О., Мельничука В.П., При секретарі: Кузьмінської К.В., За участю позивача: ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до лейтенанта поліції 2 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції у м. Києві Шевцова Андрія Андрійовича про визнання протиправними дій, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до лейтенанта поліції 2 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції у м. Києві Шевцова Андрія Андрійовича, в якому просив: - визнати протиправними дії Шевцова Андрія Андрійовича (лейтенант поліції батальйону 2 Рота 2 УПП в м. Києві), які полягають у незадоволенні його клопотання про переніс розгляду справи за місцем скоєння правопорушення з огляду на необхідність скористатися правничою допомогою, позбавляючи позивача права на захист, внаслідок чого було порушено справу про адміністративне правопорушення за частиною другою ст. 122 КУпАП від 01.07.2020. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.02.2021 позовну заяву ОСОБА_1 передано за підсудністю до Дарницького районного суду міста Києва. Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 02.04.2021 справу №640/33679/20 передано на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва з тих підстав, що вимогу про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень позивач заявив у окремому позові, окремо від вимоги про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, яку вже розглянуто Дарницьким районним судом міста Києва у справі № 754/8600/20, тому така вимога є самостійним способом судового захисту, про який просить позивач. У подальшому, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2021 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі. В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказану ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва та прийняти нову, якою зобов`язати суд першої інстанції відкрити провадження у справі та продовжити розгляд по суті. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що позивач не оскаржує факт притягнення його до адміністративної відповідальності, а лише дії відповідача щодо незадоволення його клопотання про переніс справи за місцем своєння правопорушення. На думку апелянта, спори щодо визнання протиправними дій посадових осіб патрульної поліції є публічно-правовими та підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства, що узгоджується з відповідною практикою Верховного Суду. Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку. Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з адміністративним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва з вимогами про визнати протиправними дії Шевцова Андрія Андрійовича (лейтенант поліції батальйону 2 Рота 2 УПП в м. Києві), які полягають у незадоволенні його клопотання про переніс розгляду справи за місцем скоєння правопорушення з огляду на необхідність скористатися правничою допомогою, позбавляючи позивача права на захист, внаслідок чого було порушено справу про адміністративне правопорушення за частиною другою статті 122 КУпАП від 01.07.2020. Відмовляючи у відкритті провадження у даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки дії лейтенанта поліції 2 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в м. Києві Шевцова Андрія Андрійовича пов`язані із справою про адміністративне правопорушення не можуть оскаржуватись самостійно, враховуючи що вони є реалізованими та за їх наслідками прийняті документи, які установлюють відповідальність для позивача, та окремо оскаржувані позивачем дії лейтенанта поліції 2 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в м. Києві Шевцова Андрія Андрійовича не порушують прав, свобод або інтересів позивача, що на підставі наведених вище положень частини першої статті 5 КАС України унеможливлює розгляд таких вимог у порядку адміністративного судочинства. Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. За визначенням пункту 1 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. У свою чергу, згідно пункту 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. У відповідності до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Тобто, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції та який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дії лейтенанта поліції 2 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції у м. Києві Шевцова Андрія Андрійовича, які полягають у незадоволенні його клопотання про переніс розгляду справи за місцем скоєння правопорушення з огляду на необхідність скористатися правничою допомогою, позбавляючи позивача права на захист, внаслідок чого було порушено справу про адміністративне правопорушення за частиною другою статті 122 КУпАП від 01.07.2020. У той же час, колегія суддів звертає увагу на те, що позивач скористався своїм правом та оскаржив в судовому порядку дії Шевцова А.А. щодо складання постанови ЕАМ №2764240 від 01 липня 2020 року про притягнення його до адміністративної відповідальності та скасування постанови ЕАМ №2764240 від 01 липня 2020 року та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Втім, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2021 у справі 754/8600/20 відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до лейтенанта поліції 2 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в м. Києві Шевцова Андрія Андрійовича про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 01 липня 2020 року з тих підстав, що позов заявлено до неналежного відповідача. З огляду на вказане, позивачем було подано позов до Дарницького районного суду міста Києва, та ухвалою від 15.03.2021 відкрито провадження у справі № 753/4102/21 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа: лейтенант поліції 2 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в м. Києві Шевцов Андрій Андрійович, про скасування постанови серії ЕАМ № 2764240 від 01 липня 2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності. Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 21 квітня 2021 року у справі № 753/4102/21 скасовано постанову серія ЕАМ № 2764240 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення від 01 липня 2020 року винесену лейтенантом поліції 2 батальйону 1 роти УПП в м. Києві Шевцовим Андрієм Андрійовичем про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною другою статті 122 КУпАП у виді штрафу у розмірі 425 грн. Закрито провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною другою статті 122 КУпАП. Таким чином, з огляду на вказане, колегія суддів приходить до висновку, що питання правомірності дій відповідача під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та наявність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягало розгляду у межах справи № 753/4102/21. Розгляд питання правомірності даних дій в окремому позовному провадженні без аналізу матеріалів про притягнення особи до адміністративної відповідальності та рішення суб`єкта владних повноважень, винесеного за результатами їх розгляду, у сукупності з іншими доказами, не дозволить ефективно захистити та відновити (за наявності порушень) права особи, що не відповідає завданням адміністративного судочинства. При цьому, слід зазначити, що чинним законодавством встановлено вичерпний перелік судових рішень, які може прийняти суд у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Так, за правилами вимог частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Колегія суддів звертає увагу, що вказаний перелік згідно статті 286 КАС України не передбачає право суду визнавати дії суб`єкта владних повноважень протиправними у даній категорії справ. У даному випадку, у відповідності до вимог чинного законодавства саме інспектор Національної поліції уповноважений розглядати адміністративні справи про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та за наслідками розгляду приймати постанови про накладення адміністративного стягнення. Враховуючи, що встановлений частиною третьою ст. 286 КАС України перелік можливих судових рішень є вичерпним, і не передбачає право суду визнавати дії суб`єкта владних повноважень протиправними у даній категорії справ, відтак колегія суддів доходить висновку, що оскаржувані позивачем дії лейтенанта поліції 2 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в м. Києві Шевцова Андрія Андрійовича не порушують прав, свобод або інтересів позивача, що на підставі наведених вище положень частини першої статті 5 КАС України унеможливлює розгляд таких вимог у порядку адміністративного судочинства. Таким чином, даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства в загальному порядку. Відповідно до п. 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. У разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи (частина шоста ст. 170 КАС України). У постанові від 22.03.2018 в адміністративній справі № П/9901/135/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що поняття «спір, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. Відтак, даний спір не належить розглядати ні за правилами адміністративного судочинства, ні за правилами будь-якого іншого судочинства. Посилання апелянта на судову практику у справі №545/2432/16-а колегія суддів оцінює критично, так як в межах вказаної справи позивачем одночасно оскаржувалась як постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, так і дії такого інспектора, тому такі висновки не є релеватними у спірних правовідносинах. Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі. Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні. За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи. Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування. За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України. Головуючий суддя О.М. Оксененко Судді І.О. Лічевецький В.П. Мельничук