Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/17217/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 28 вересня 2021 року м. Дніпросправа № 160/17217/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач), суддів: Головко О.В., Суховарова А.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року (суддя суду 1 інстанції Юрков Е.О.) по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просила: - визнати протиправними дії Головного управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровський області щодо нездійснення ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно заяви від 24.07.2020, на підставі довідки про суддівську винагороду від 02 червня 2020 року, виданої Дніпровським апеляційним судом за № 04.2\97\20-с; - рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 28 липня 2020 року №615/03-14\27 про відмову у перерахунку довічного утримання суддів у відставці - скасувати; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , у розмірі 80 % грошового утримання працюючого судді Дніпровського апеляційного суду, на підставі довідки про суддівську винагороду від 02 червня 2020 року, виданої Дніпровським апеляційним судом за № 04.2\97\20-с, виходячи з розміру 189180 грн., в тому числі: посадовий оклад - 126120,00 грн., доплата за вислугу років (50%) - 63060 грн., , починаючи з 19 лютого 2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 року № 2-р/2020, судді України, які перебувають у відставці, мають беззаперечне право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, залежно від зміни розміру складових суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді. Оскільки з 01.01.2020 змінились складові суддівської винагороди, то виникли правові підстави для проведення перерахунку її щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020, проте відповідачем протиправно відмовлено у здійсненні такого перерахунку. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року, позовні вимоги задоволено частково: - визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 615/03-14/27 від 28.07.2020 року, якими відмовлено ОСОБА_1 у перерахунку довічного утримання судді у відставці; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , згідно з довідкою про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 02.06.2020 за № 04.2/97/20-с, виданої Дніпровським апеляційним судом та поданої заяви про перерахунок від 24.07.2020 року у розмірі 80% суддівської винагороди працюючого судді, починаючи з 19 лютого 2020 року з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання; - в задоволенні іншої частини вимог відмовлено. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати, в задоволені частині, та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, з підстав не надання належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до неправильного вирішення спору. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що висновки суду першої інстанції є неправомірними з огляду на дискреційні повноваження відповідача щодо прийняття певного рішення в залежності від результатів розгляду поданих заявником документів. Зазначає, що ключовим питанням у справі, щодо якого фактично виник спір, є право позивача на перерахунок його пенсії у зв`язку з підвищенням грошового утримання працюючого судді на підставі виданої довідки, відповідно питання щодо відсоткового розміру грошового утримання для перерахунку пенсії і питання обмеження пенсії максимальним розміром є похідними і повинні вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок. Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла наступних висновків. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що рішенням Вищої ради правосуддя № 2425/0/15-17 від 15.08.2017 року «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді апеляційного суду Дніпропетровської області у відставку», відповідно до пунктів 3 та 9 частини 5 статті 126 Конституції України, ОСОБА_1 звільнена з посади судді апеляційного суду Дніпропетровської області у зв`язку з поданням заяви про відставку. ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 80 % суддівської винагороди, обчисленої відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача станом на 01.01.2020 року склав 41619,60 грн. У зв`язку зі зміною розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, 24.07.2020 року позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, та надала довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 02.06.2020 за № 04.2/97/20-с, виданої Дніпровським апеляційним судом. Вказана довідка видана ОСОБА_1 відповідно до Додатку 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, про те, що станом на 01.01.2020 року розмір суддівської винагороди, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці - 189180,00 грн., у тому числі: посадовий оклад - 126120,00 грн.; доплата за вислугу років - 63060,00 грн.; доплата за перебування на адміністративній посаді в суді - 0,00 грн.; доплата за науковий ступінь - 0,00 грн.; доплата за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці - 0,00 грн.; щомісячна доплата відповідно до частини шостої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» - 0, 00 грн. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 615/03-14/27 від 28.07.2020 року в перерахунку пенсії відмовлено з посиланням на те, що право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, який не проходив кваліфікаційного оцінювання, не призначався на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів», не пропрацював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами кваліфікаційного оцінювання або конкурсу, за зверненнями що надходять після 18.02.2020, виникає згідно з статтею 142 цього Закону. Суддям у відставці, яким за зверненнями до 18.02.2020 перерахунок проведено з 01.01.2020, виходячи з розміру суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI від 07.07.2010, перерахунок буде здійснюватися при збільшенні розміру суддівської винагороди після 18.02.2020. Надаючи оцінку спірним правовідносинам та висновкам суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII. Положеннями частини 1 статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року; За змістом частини 2 статті 142 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до частини 3 статті 142 Закону України «Про судоустрій та статус суддів». щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. Крім того, частинами 4 та 5 цієї ж статті передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України. Нормами частин 2 та 3 статті 135 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці. Базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Водночас, «Прикінцевими та перехідними положеннями» Закону України «про судоустрій і статус суддів», були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці. Так, пунктом 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України №1402-VIII встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу. В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів». За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону (абзац 2 пункту 25 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень ЗаконуУкраїни «Про судоустрій і статус суддів» зі змінами. У вказаному рішенні наголошено, що право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (пункт 4 частини шостої статті 126 Конституції України). Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуття права на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19.11.2013 № 10-рп/2013). Визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом; такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці; право судді у відставці на пенсійне забезпечення або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості; щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу; конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя; конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв`язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання); статус судді та його елементи, зокрема матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя (абзаци п`ятий, шостий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 2013 року № 3-рп/2013). Конституційний Суд України зазначив, що розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів, які не проходили оцінювання за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності та вийшли у відставку, відрізняється від розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які вийдуть у відставку після успішного проходження такого оцінювання. Отже, судді, які вже перебувають у відставці та досягли шістдесяти п`ятирічного віку, з об`єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки, що є обов`язковою умовою для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом України «Про судоустрій і статус суддів». Конституційний Суд України вважає, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує діючий суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності. Запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402 різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини першої статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України. Таким чином, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020 Закон № 1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці. Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 06.03.2019 у справі №638/12586/16-а та від 11.02.2020 у справі №200/3958/19-а висловлював правовий висновок, відповідно до якого правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно встановив, що з 18.02.2020 втратили чинність положення пункту 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII, а отже на порядок обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці поширюються положення статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої суддя у відставці має право на перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Таким чином, перерахунок, який просить здійснити позивач, обумовлений ухваленням Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020, і саме з 19.02.2020, наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020, у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів». При цьому, зміна розміру окладу судді, який є складовою суддівської винагороди, є підставою для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці. Ідентична правова позиція сформулювала в рішенні Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у зразковій справі № 620/1116/20, яке набрало законної сили 07.08.2020. Отже, перерахунок позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 має бути проведений відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів», на підставі довідки Дніпропетровського апеляційного суду про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 02.06.2020 за № 04.2/97/20-с. З огляду на вищезазначене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність у відповідача правових підстав для відмови позивачу у перерахунку Дніпропетровського апеляційного суду про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 02.06.2020 за № 04.2/97/20-с. Щодо задоволених, судом першої інстанції, позовних вимог в частині зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 80% суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Встановлені у цій справі фактичні обставини свідчать, що рішення відповідача про відмову позивачу у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці не містить будь-яких посилань на відсотковий розмір довічного грошового утримання позивача або здійснення певного розрахунку. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач відмовив позивачу у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з мотивів відсутності на час виникнення спірних правовідносин права позивача на такий перерахунок. Із зазначеного слідує, що у цій частині вимог, права позивача відповідачем не порушувалися, спір щодо відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, на час звернення позивача до суду, у цій справі та, на час її розгляду, не виник. Отже, оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити - як передчасних. Підстави та порядок проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці визначені статтею 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та розділом ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи та ухвалено рішення з помилковим застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до статті 317 КАС України, є підставою для скасування рішення суду в частині зобов`язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 80% суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді, з прийняттям нового рішення в цій частині - про відмову в задоволенні позову. Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задовольнити частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2021 скасувати в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , згідно з довідкою про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 02.06.2020 за № 04.2/97/20-с, виданої Дніпровським апеляційним судом та поданої заяви про перерахунок від 24.07.2020 року у розмірі 80% суддівської винагороди працюючого судді, починаючи з 19 лютого 2020 року з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. В цій частині ухвалити нове рішення. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 року на підставі довідки Дніпровського апеляційного суду№ 04.2/97/20-с від 02.06.2020 та виплатити різницю між нарахованими та фактично отриманими сумами. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий - суддя Т.І. Ясенова суддя О.В. Головко суддя А.В. Суховаров