Постанова 4876 № 904/1871/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22.09.2021 м. Дніпро Справа № 904/1871/21 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач), суддів: Паруснікова Ю.Б., Чередка А.Є., секретар судового засідання Мацекос І.М., розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2021 (повний текст складено 24.06.2021, суддя Євстигнеєва Н.М.) у справі № 904/1871/21 за позовом Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державна служба геології та надр України, м. Київ третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державна служба України з питань праці, м. Київ третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державна комісія України по запасах корисних копалин, м. Київ про зобов`язання виконати умови договору поставки ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст обставин справи і рішення суду першої інстанції. У березні 2021 до Господарського суду Дніпропетровської області звернулось ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" з позовом, в якому просило зобов`язати ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" виконати на користь позивача умови Договору поставки від 28.08.2020 №4937-09, а саме: - здійснити поставку руди залізної сирої виробництва ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" у загальній кількості 10 000,00 т, загальною вартістю 2 218 200,00 грн., включно ПДВ, на умовах Договору поставки від 28.08.2020 та Специфікації від 01.12.2020. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки №4937-09 від 28.08.2020 в частині нездійснення відповідачем поставки товару у кількості та строк, обумовлених у Специфікації від 01.12.2020 до Договору поставки від 28.08.2020 №4937-09. В обґрунтування підстав невиконання обов`язку з поставки товару відповідач у листі відмові повідомив позивача про неможливість здійснення відповідної діяльності з огляду на умови виданого відповідачу спеціального дозволу на користування надрами від 21.10.1997 №1118. Проте позивач не погоджується з наведеною позицією відповідача, вказує на безпідставну відмову виконувати умови Договору. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2021 у справі № 904/1871/21 позов задоволено: зобов`язано Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" виконати на користь Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" умови Договору поставки від 28.08.2020 №4937-09, а саме: здійснити поставку руди залізної сирої виробництва Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" у загальній кількості 10 000,00 тонн загальною вартістю 2 218 200,00 гривень (включно з ПДВ) на умовах договору поставки від 28.08.2020 №4937-09 та Специфікації від 01.12.2020; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" витрати зі сплати судового збору у сумі 2 270,00грн. Місцевий господарський суд мотивував своє рішення тим, що строк поставки товару є таким, що настав (15.01.2021), в установлені Договором строки відповідач не виконав свого зобов`язання з поставки товару (руди залізної сирої виробництва ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат"). За таких обставин суд визнав вимогу позивача законною та обґрунтованою. Відхиляючи заперечення відповідача, місцевий господарський суд вказав на те, що: - сира (неперероблена) руда з моменту її відокремлення від материнської породи перестає бути "надрами" в розумінні статті 1 Кодексу України про надра та стає "новою річчю" відповідно до частини першої статті 331 Цивільного кодексу України; - правовий режим такої руди як нової речі, новоствореного об`єкта цивільних прав, як і обмеження права на використання цієї руди, повинні визначатись лише законами України. Чинне законодавство не містить обмежень щодо користування видобутими корисними копалинами (залізною рудою) в розумінні ст. 319 Цивільного кодексу України; - корисні копалини з моменту їх видобутку перестають бути частиною "надр" в розумінні ст. 1 Кодексу України про надра, а тому їх продаж чи переробка здійснюються надрокористувачем на власний розсуд. Будь-яке розпорядження видобутими корисними копалинами не може кваліфікуватись як використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано відповідачу за Дозволом №1118, та не може бути підставою для відповідальності згідно зі ст. 26 Кодексу України про надра; - аналіз змісту Положення про Державну комісію України по запасах корисних копалин від 10.11.2000 №1689 та Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин від 22.11.1994 №865 та Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ руд чорних металів (заліза, марганцю та хрому) від 18.10.2002 №155, свідчать про те, що чинне законодавство допускає можливість використання (розпорядження) видобутою рудою як кінцевою товарною продукцією. Наведені нормативно-правові акти не визначають для ДКЗ України імперативних повноважень в частині можливості зобов`язання надрокористувача, тобто відповідача, виготовляти виключно один вид товарної продукції; - виходячи із аналізу Спецдозволу відповідача від 21.10.1997 №1118, місцевий господарський суд не вбачав підстав для переоформлення/внесення змін до нього, у зв`язку із продажем позивачу безпосередньо видобутої сирої (непереробленої) руди; - ні відповідачем, ні іншими учасниками судового процесу не доведено, а судом не встановлено, що спецдозвіл та/або чинне законодавство дають можливість Держгеонадрам/ДКЗ України/Держпраці обмежувати право надрокористувачів на розпорядження видобутими корисними копалинами, які їм належать на праві власності, крім випадків, передбачених Законом України "Про угоди про розподіл продукції". Відповідач здійснює видобування корисних копалин на основі чинного спецдозволу від 21.10.1997 №1118, тому вправі розпоряджатись на власний розсуд видобутими корисними копалинами як новою річчю відповідно до ч. 1 ст. 331, п. 2 ч. 1 ст. 115 ЦК України, ч. 1 ст. 85 ГК України; - право ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" розпоряджатись видобутою корисною копалиною (залізні руди) без піддання її технологічним операціям із подрібнення та збагачення шляхом магнітної операції (оскільки обмеження такого права відповідним чинним законодавством не встановлено) та без переоформлення або внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами від 21.10.1997 №1118, забезпечуючи потреби у сировині не лише ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (оскільки зміна напрямку використання видобутої сировини не є підставою для переоформлення або внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами згідно з вимогами відповідного законодавства), підтверджується Висновком науково-правової експертизи щодо застосування окремих норм Кодексу України про надра та інших нормативно-правових актів, виконаної відповідно до звернення ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на підставі Закону України "Про наукову і науково-технічну експертизу" від 29.01.2021 №126, який виготовлено Інститутом Держави і права імені В.М. Корецького. З огляду на викладене, господарським судом першої інстанції не встановлено об`єктивних перешкод у виконанні відповідачем зобов`язань за Договором поставки від 28.08.2020 на користь позивача.

2. Короткі узагальнені доводи апеляційної скарги. Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2021 у справі № 904/1871/21 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на такі обставини: - відповідач не має можливості виконати умови Договору поставки, оскільки у разі його виконання такі дію будуть суперечити положенням ч.ч. 1, 2 ст. 205 ГК України, а також ч. 1 ст. 24 Кодексу України про надра, та є самостійною підставою для припинення прав користування надрами, відповідно до ч. 1 ст. 26 згаданого Кодексу; - виконання умов Договору поставки прямо суперечитиме умовам внесених 24.06.2020 змін в спецдозвіл відповідача на підставі Наказу Державної служби геології та надр України №2481, де серед іншого визначена мета користування надрами: «видобування залізних руд для забезпечення сировиною Північного гірничо-збагачувального комбінату»; - відповідач не може забезпечувати сировиною жодні інші комбінати, аніж свій власний, адже ні Спецдозвіл, ні Протокол ДКЗ йому такої можливості не надають. Порушення цього обмеження може бути кваліфіковане як нецільове використання надр, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 24 Кодексу України про надра, та є підставою для припинення права користування надрами згідно з п. 5 ч. 1 ст. 26 Кодексу України про надра. Аналогічна позиція була викладена в поясненнях Державної служби геології та надр України від 07.06.2021 (третя особа); - Державної служби геології та надр України є саме тим органом, що наділений правом вимоги анулювання спецдозволу в судовому порядку, у разі порушення його умов (скаржник посилається на судові висновки Верховного Суду); - висновок експертної установи від 29.01.2021 не враховує зміст ст.ст. 24, 26 Кодексу України про надра та є особистою думкою фахівця.

3. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи. Позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін, з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

4. Рух справи у суді апеляційної інстанції. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.07.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2021 у справі № 904/1871/21; розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 22.09.2021 о 16:10 год. У судовому засіданні представники сторін надали пояснення у справі та навели обґрунтування своїх вимог і заперечень з посиланням на норми законодавства. Представники третіх осіб-1, 2, 3 у судове засідання не з`явились. 22.09.2021 оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представники сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення слід залишити без змін з таких підстав.

5. Встановлені та неоспорені судом обставини справи і відповідні їм правовідносини. На підставі наказу Державної служби геології та надр України від 21.10.1997 (зі змінами, які внесені наказом від 24.06.2020 №1118) Приватному акціонерному товариству "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" видано Спеціальний дозвіл на користування надрами №1118 (т.1 а.с. 20, 113-114). Мета користування надрами: видобування залізних руд для забезпечення сировиною Північного гірничо-збагачувального комбінату. Термін дії Спеціального дозволу до 20.10.2037. 28.08.2020 між Державною службою геології та надр України і Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" укладено Угоду №1118 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин (т.1 а.с. 21-27), відповідно до умов якої Держгеонадра надає надрокористувачу право тимчасового користування ділянкою надр з метою видобування корисних копалин, а надрокористувач зобов`язується виконувати та дотримуватись умов користування ділянкою надр, передбачених дозволом, цією Угодою і нормами діючого законодавства (п. 1.1. Угоди) Згідно з п. 2.1. Угоди місцезнаходження ділянки надр: Дніпропетровська область, Тернівський район, м. Кривий Ріг. Просторові межі ділянки надр, які є предметом цієї Угоди, ступінь геологічного вивчення та освоєння об`єкта надрокористування, відомості про затвердження (апробацію) запасів корисної копалини та загальна кількість запасів на час надання дозволу вказуються надрокористувачем у характеристиці ділянки надр, яка є невід`ємною частиною цієї Угоди (п. 2.2 Угоди). Відповідно до пп. 5.5.1, 5.5.2 п. 5.5 р. 5 Угоди надрокористувач має право здійснювати на наданій йому ділянці надр розробку родовища корисних копалин та інші роботи згідно з умовами дозволу і цієї Угоди; розпоряджатись видобутими корисними копалинами в порядку, визначеному законодавством України. Запаси корисних копалин затверджені протоколом Державної комісії України по запасах корисних копалин від 21.12.2019 №5001 (т.1 а.с. 119-128). 28.08.2020 між ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", в якості покупця, та ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", в якості постачальника, укладено Договір поставки №4937-09 (т.1 а.с.28-35), відповідно до умов п. 1.1 якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця залізну руду сиру виробництва Північного гірничо-збагачувального комбінату (іменована надалі Товар), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар та оплатити його на умовах, передбачених Договором і Специфікаціями до нього. За визначенням, наведеним у п. 2.2. Договору, договірний період - період, протягом якого ціна товару, вказана у відповідній Специфікації, лишається незмінною. Згідно з п. 3.1 Договору інформація про обсяги поставок та якісні показники товару міститься в Специфікаціях. Специфікації на товар, оформлені належним чином, підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками сторін, складають невід`ємну частину цього Договору. У Специфікації до Договору вказуються базові умови поставки товару у відповідності з цим Договором: - найменування товару, який поставляється в межах договірного періоду; - договірний період, стосовно якого діє Специфікація; - базова ціна на товар у відповідному договірному періоді, розрахована на підставі положень цього договору; - кількість товару, яка підлягає поставці в договірному періоді; - якість товару, яка підлягає поставці в договірному періоді. Підтвердженням належної якості товару, що поставляється, є сертифікат якості, виданий Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на підставі результатів іспитів і аналізу проб, у відповідності з вимогами діючих ДСТУ 3704:2013. Строки та умови поставки визначені р. 4 Договору. Так, згідно з п. 4.1. Договору поставка товару здійснюється на умовах: автомобільним транспортом FCA промисловий майданчик ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат". Під партією товару для цілей цього договору приймається кількість товару: при відвантаженні залізничним транспортом не менше 1 (одного) вагона, при відвантаженні автотранспортом обсяг добового відвантаження (з 19:00 поточної доби до 19:00 наступної доби). Поставка товару в договірному періоді здійснюється у відповідності з графіком, який оформлюється в якості додатку до Договору і є його невід`ємною частиною. У графіку відображається загальний обсяг поставки товару з помісячною розбивкою. Постачальник здійснює помісячну поставку товару виключно в обсягах, передбачених узгодженим графіком (п. 4.4. Договору). У випадку поставки товару: - залізничним транспортом - датою поставки товару вважається дата штемпеля на залізничній накладній ст. Терни або Рядова Придніпровської залізниці; - автомобільним транспортом - датою поставки товару вважається дата, зазначена в акті приймання-передачі або видатковій накладній, оформленій на партію згідно п. 4.2. Договору (п.п. 4.5., 4.6. Договору). Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2022. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання взятих на себе зобов`язань (п.п. 11.4, 11.5 Договору). 01.10.2020 між сторонами підписано Додаткову угоду про внесення змін до Договору, яким сторони погодили викласти п. 10.2 Договору у новій редакції, зокрема, щодо домовленості про розгляд спорів в господарському суді у відповідності до діючого законодавства (т.1 а.с. 38). 01.12.2020 сторонами підписано Специфікацію до Договору поставки від 28.08.2020, відповідно до якої відповідач зобов`язався поставити позивачу товар у загальній кількості 10 тис. тонн загальною вартістю (з ПДВ) 2 218 200,00 грн. у строк до 15.01.2021 (т.1 а.с. 39). У зв`язку з неможливістю приступити до виконання умов укладеного між сторонами Договору, відповідач листами від 11.12.2020 №6153/12, від 22.12.2020 №6488/12, від 03.02.2021 №742/12 (т.1 а.с. 40,43,44) повідомляв позивача про відмову від виконання умов вказаного правочину в частині поставки руди залізної сирої виробництва ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат, з огляду на те, що відчуження видобутої сирої руди відповідачем на користь третіх осіб призведе до порушення мети, задля якої ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" отримано Спеціальний дозвіл на користування надрами від 21.10.1997 №1118, та, як наслідок, відбудеться порушення умов використання спецдозволу і вимог Кодексу України про надра щодо цільового використання надр, та призведе до втрати дозвільного документу.

6. Доводи, за якими апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції. Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші угоди. Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. За приписами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України). За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України). Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України). Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України). Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу (ч. 1 ст. 673 Цивільного кодексу України). Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України). Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України). За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до умов укладеного Договору поставки від 28.08.2020 №4937-09 та Специфікації від 01.12.2020 до нього, поставка відповідачем товару «руди залізної сирої, виробництва ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» мала бути здійснена до 15.01.2021. Отже, є правильним висновок місцевого господарського суду про те, що строк поставки товару за умовами Договору від 28.08.2020 є таким, що настав. І є правомірним посилання місцевого господарського суду на ту обставину, що в установлений Договором строк відповідач своїх зобов`язань не виконав. Відповідно до ст. 2 Кодексу України про надра завданням цього Кодексу є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян. Статтею 15 Кодексу України про надра встановлено, що надра надаються у постійне або тимчасове користування. Постійним визнається користування надрами без заздалегідь встановленого строку. Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 50 років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами може бути продовжено. Відповідно до ст. 19 зазначеного Кодексу надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. При укладенні угод про розподіл продукції надра надаються в користування на підставі угоди про розподіл продукції з оформленням спеціального дозволу на користування надрами та акта про надання гірничого відводу. Згідно з ч. 2 ст. 24 Кодексу України про надра користувачі надр зобов`язані, зокрема: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції. За змістом ч.ч. 1 - 3 ст. 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється у разі: якщо відпала потреба у користуванні надрами; закінчення встановленого строку користування надрами; припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров`я населення; використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр. Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку. Законодавством України можуть бути передбачені й інші випадки припинення права користування надрами. Державна служба геології та надр України є центральним органом виконавчої влади, який наділений функціями для забезпечення реалізації державної політики у сфері надрокористування та діє на підставі Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1174 (далі - Положення №1174, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 (далі - Порядок №615, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), регулює питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, поновлення дії, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін. Пунктом 4 Положення №1174 визначено, що Державна служба геології та надр України відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами); зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), поновлює їх дію у разі зупинення. 21.10.1997 відповідач отримав Спеціальний дозвіл на користування надрами, реєстраційний №1118, що виданий на підставі Наказу Державної служби геології та надр України №1118 (внесення змін) від 24.06.2020. Вид користування надрами відповідно до ст. 14 Кодексу України про надра, ст. 13 Закону України «Про нафту і газ» та п. 5 Порядку №615 визначено як видобування. Метою користування надрами є: видобування залізних руд для забезпечення сировиною Північного ГЗК. Невід`ємною частиною дозволу є угода про умови користування надрами, що укладається між органом з питань надання дозволу і надрокористувачем і містить програму робіт, яка оформляється як додаток, та особливі умови надрокористування, що передбачають: вимоги до ефективності робіт; сучасні технології видобування та переробки корисних копалин; порядок видобування корисних копалин, зокрема, з метою запобігання негативним екологічним наслідкам і забезпечення безпеки забудованих територій; види, обсяги і строки виконання робіт на ділянці надр; підстави для припинення діяльності, пов`язаної з використанням ділянки надр (п. 10 Порядку №615). Угодою №1118 про умови користування надрами, підписаною між відповідачем та Державною службою геології та надр України, передбачений, зокрема, такий обов`язок надрокористувача, як використання надр відповідно до мети, для якої її було надано (п. 5.3.8 Угоди). За положеннями п. 5.5.2 Угоди №1118 надрокористувач має право розпоряджатись видобутими корисними копалинами в порядку, визначеному законодавством України. Отже, Угодою №1118 уточнено мету надрокористування відповідача у справі, а саме гарантовано йому право розпорядження видобутою залізною рудою, що спростовує аргумент скаржника про те, що у разі виконання ним умов договору поставки буде порушено мету надрокористування.

7. Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного в апеляційній скарзі. Отже, третя особа-1 помилково стверджує про те, що виконанням договору поставки буде порушено умови Спеціального дозволу на користування надрами. Колегія суддів також зазначає, що мета «видобування залізних руд для забезпечення сировиною Північного ГЗК» не обмежує право відповідача розпоряджатись видобутою корисною копалиною (залізні руди), а навпаки дозволяє таке розпорядження на підставі п. 5.5 Угоди №1118, тому зобов`язання відповідача виконати умови договору поставки в частині надання спірної руди не є порушенням мети, визначеної у Спеціальному дозволі. Також місцевим господарським судом обгрунтовано враховано і доводами апеляційної скарги не спростовано висновок науково-правової експертизи щодо застосування окремих норм Кодексу України про надра та інших нормативно-правових актів, виконаної відповідно до звернння ПрАТ "ПІВНГЗК" на підставі Закону України "Про наукову і науково-технічну експертизу", яким встановлено право відповідача забезпечувати сировиною не тільки Північний ГЗК, оскільки зміна напрямку використання видобутої сировини не є підставою для переоформлення або внесення змін до Спеціального дозволу на користування надрами згідно з вимогами відповідного чинного законодавства.

8. Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права та інтереси особи, за захистом яких вона звернулась до суду. Аргументи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції. Право скаржника порушено не було.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення.

10. Судові витрати. Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника. Керуючись ст.ст. 129, 269, 275-280, 282 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2021 у справі № 904/1871/21 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2021 у справі № 904/1871/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 27.09.2021 Головуючий суддя Л.М. Білецька Суддя Ю.Б. Парусніков Суддя А.Є. Чередко