Постанова 4873 № 925/910/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "12" січня 2022 р. Справа№ 925/910/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Андрієнка В.В. суддів: Шапрана В.В. Буравльова С.І. секретар судового засідання - Добрицька В.С. учасники справи згідно протоколу судового засідання розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Центрального округу на рішення Господарського суду Черкаської області від 22.09.2021 (повний текст рішення складено та підписано 28.09.2021) у справі №925/910/21 (суддя Чевгуз О.В.) за позовом Державної екологічної інспекції Центрального округу до Приватного підприємства "Агроспецпроект" про стягнення 316 387,00 грн УСТАНОВИВ: Рішенням Господарського суду Черкаської області від 22.09.2021 у справі №925/910/21 у задоволенні позову відмовлено повністю. Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що затримка в оформленні спеціального дозволу на видобування вод сталася не з вини відповідача, яка є обов`язковою умовою для покладення на останнього відповідальності у виді відшкодування збитків. Не погодившись з прийнятим рішенням, Державна екологічна інспекція Центрального округу 21.10.2021 засобами поштового зв`язку подала апеляційну скаргу, в якій просила суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 22.09.2021 у справі №925/910/21. Скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 22.09.2021 у справі №925/910/21 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Державної екологічної інспекції Центрального округу задовольнити в повному обсязі. Стягнути з ПП "Агроспецпроект" на користь Державної екологічної інспекції Центрального округу судовий збір у загальному розмірі 11 864,81 грн, з яких 4 745,81 грн - судовий збір за подання позовної заяви, 7 119,00 грн - судовий збір за подання апеляційної скарги. Справу розглядати за участю представника позивача (апелянта). В обґрунтування своєї скарги позивач зазначав, що у ході перевірки відповідача позивачем було установлено факт самовільного збору води із свердловини, без спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) за 2019 рік, унаслідок чого допущено самовільне використання ресурсів за відсутності дозвольних документів (спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами), що є порушеннями ст. ст. 19, 23, 56 Кодексу України про надра. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.10.2021 апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Центрального округу у справі №925/910/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Андрієнко В.В. (головуючий суддя), судді Шапран В.В., Буравльов С.І. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2021 клопотання Державної екологічної інспекції Центрального округу про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 22.09.2021 у справі №925/910/21 - задоволено. Поновлено пропущений строк на апеляційне оскарження. Зупинено дію рішення Господарського суду Черкаської області від 22.09.2021 у справі №925/910/21. Відкрито апеляційне провадження у справі №925/910/21 за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції Центрального округу. Розгляд справи призначено на 08.12.2021. До суду 06.12.2021 від Державної екологічної інспекції Центрального округу надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №925/910/21, подане засобами поштового зв`язку 30.11.2021. У поданому клопотанні позивач просив доручити проведення відеоконференції Полтавському апеляційному суду. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2021 розгляд справи призначений на 08.12.2021 о 12 год 20 хв вирішено здійснювати у режимі відеоконференції. 08.12.2021 на адресу суду від Приватного підприємства "Агроспецпроект" надійшов відзив на апеляційну скаргу. В обґрунтування свого відзиву відповідач зазначав, що судом першої інстанції було надано належну оцінку договірним вимогам, змінам в законодавстві та попутнім факторам, які і слугували причиною пропуску строку такими, що не залежали від волі надрокористувача. Відповідач зазначав, що рішення суду першої інстанції прийнято з повним з`ясуванням обставин, з дотриманням норм матеріального та процесуального права. У судове засідання, яке відбулось 08.12.2021 з`явився представник позивача (у приміщення Полтавського апеляційного суду), а також представник відповідача (у приміщення Північного апеляційного господарського суду). Головуючий суддя ставив на обговорення питання щодо необхідності ознайомлення позивачу із відзивом Приватного підприємства "Агроспецпроект". Представник позивача наполягав на необхідності ознайомлення із відзивом Приватного підприємства "Агроспецпроект", оскільки останній тільки 08.12.2021 був направлений на адресу Державної екологічної інспекції Центрального округу. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 оголошено перерву до 12.01.2022. У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України). Належними є докази, на підставі яких можна установити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України). Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України). З матеріалів господарської справи убачається наступне, що Державна екологічна інспекція Центрального округу здійснює свої повноваження відповідно до Положення про державну екологічну інспекцію Центрального округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 01.06.2021 № 250, ст. 202 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища". До повноважень Інспекції віднесено здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства. 22 травня 2018 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис (№ 1 588 102 0000 017181) про проведення державної реєстрації юридичної особи - Державної екологічної інспекції Центрального району (код ЄДРПОУ 42149108). Відповідно до відомостей ЄДР дані про розпорядчий акт, на підставі якого створено юридичну особу - постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №

102. Відповідно до наказу Державної екологічної інспекції України від 23.07.2018 № 138 "Про питання діяльності Державної екологічної інспекції Центрального округу" Державна екологічна інспекція України погодилася з пропозицією Державної екологічної інспекції Центрального округу щодо можливості забезпечення здійснення покладених на Державну екологічну інспекцію Центрального округу функцій і повноважень, які визначені наказом Державної екологічної інспекції України від 17.05.2018 № 82 "Про затвердження Положення про Державну екологічну інспекцію Центрального округу"; установлено, що Державна екологічна інспекція України здійснює свої повноваження на території Черкаської та Полтавської областей через утворений у відповідному порядку міжрегіональний територіальний орган Держекоінспекції, а саме Державну екологічну інспекцію Центрального органу. Відповідно до підпункту 8 пункту 4 та пункту 7 Положення "Про державну екологічну інспекцію України", яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі унаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами. Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи. Пунктами 6-8 Положення про Державну екологічну інспекцію Центрального округу передбачено, що Державна екологічна інспекція Центрального округу розраховує розмір шкоди, збитків і втрат, заподіяних унаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах. На підставі наказу Державної екологічної інспекції Центрального округу від 08.01.2020 № 06-27/25 та направлення від 08.01.2020 № 06-28/25 в період 17.01.2020 - 30.01.2020 проведено планову перевірку щодо додержання Приватним підприємством "Агроспецпроект" (юридична адреса: м. Київ. пров. Жуковського, буд. 17/25; місцезнаходження: Черкаська обл., м. Золотоноша, вул. Жашківська, 32, 34-а, 36) вимог природоохоронного законодавства, за результатами якої складено акт від 21.01.2020 № 4/3/4/2020/ПЛ за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Золотоніська філія ПП "Агроспецпроект", яка була об`єктом перевірки, займається переробкою (консервуванням) овочевої продукції (горошок, кукурудза, квасоля) відповідно до КВЕДу 10.39 "Інші види перероблення та консервування фруктів і овочів". Звертаючись із позовом позивач зазначав, що у ході перевірки установлено факт самовільного забору води із свердловин, без спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) за 2019 рік, унаслідок чого допущено самовільне використання ресурсів за відсутності дозвільних документів (спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами), що є порушенням ст. 19, 23, 56 Кодексу України про надра. Описом виявлених порушень вимог законодавства Акту від 21.01.2020 установлено, зокрема: п.

4. Умов дозволу та правил спеціального водокористування частково не дотримуються, що є порушенням пункту б частини третьої статті 110 Водного Кодексу України. п.

6. Користування ділянкою надр (підземних вод) здійснюється за відсутності спеціального дозволу, що є порушенням частини першої статті 19, статті 23 Кодексу України про надра. Опис негативних наслідків, що настали в результаті порушення вимог законодавства (за наявності) - пошкодження родовищ корисних копалин, які виключають повністю або суттєво обмежують можливість їх подальшої експлуатації. Ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності (зазначається згідно з формою визначення ризиків настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності) - користування ділянкою надр за відсутності спеціального дозволу на користування надрами. Даний Акт перевірки відповідач отримав 29.01.2020, про що свідчить підпис в.о. директора Козлова В.В. Відповідач зауважень чи заперечень щодо проведення даної перевірки та Акту не надавав. З метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час планової перевірки дотримання природоохоронного законодавства, проведеної в період з 21.01.2020 по 29.01.2020, внесено припис від 05.02.2020 № 4 на їх усунення та установлено терміни виконання, зокрема: п. 4 - забезпечити виконання умов дозволу на спеціальне водокористування від 28.12.2015 № Укр633-А/Чрк (п.7 п.12 ). Термін: до 11.04.2020. п. 6 - отримати дозвіл на спеціальне користування надрами (підземними водами). Термін: Постійно, з 05.02.2020. Відповідно до характеристики ділянки надр Додатку 1 до Угоди про умови користування надрами з метою геологічного вивчення від 27.12.2013 та від 12.04.2016 № 4479: "Водозабір підприємства знаходиться за адресою - Черкаська область, м. Золотоноша і складається з семи свердловин (№ 1, 2, 3, 5, 7, 8, 9), які розташовані на території ПП "Агроспецпроект" з визначеними географічними координатами кутових точок та площі ділянки надр. Згідно з статистичним звітом про використання води за формою № 2ТП-водгосп убачається, що зі свердловин за 2019 рік забрано 100,6 тис. куб.м., та відпрацьовано 252 дні. Тобто, добове водовикористання перевищує 300 куб.м. на добу. Ураховуючи, що попередній спеціальний дозвіл на користування надрами № 4479 від 27.12.2013 з терміном на 5 років (до 27.12.2018) закінчився та виявлені факти використання підземних вод та перевищення обсягу видобування підземних вод у розмірі 300 кубічних метрів на добу, Держекоінспекцією зроблено висновок про використання ПП "Агроспецпроект" надр (підземні води) за відсутності дозвільного документу, а саме дозволу на користування надрами (підземні води), що є порушенням ст. 16, 19, 23 Кодексу України про надра та як наслідок - ПП "Агроспецпроект" допущено самовільне користування надрами. Суд зазначає, що порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі унаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів у разі, зокрема, самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) регламентовано Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі унаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20.07.2009 (із змінами) (далі - Методика). Фактичний об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки фізичної особи - підприємця або юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою (за наявності). ПП "Агроспецпроект" не надало позивачу довідку про використання води за підписом керівництва, завіреної печаткою, але згідно з наданої інформації, наведеної у звіті про використання води за 2019 рік (форма 2ТП-водгосп (річна)) ПП "Агроспецпроект", установлено, що відповідачем протягом 2019 року зі свердловин здійснювався забір води за відсутності спеціального дозволу (на користування надрами) в кількості 100600 м3.

1. Звіт про використання води за 2019, Таблиця 1: - Стовпчик 1, забрано або одержано води за рік - 100,6 тис. м3; - Таблиця 3, Рядок 11, об`єм води, забраної із водного об`єкта, що врахований засобами вимірювальної техніки первинних водокористувачів за рік - 100,6 тис. м3 Інспекцією, відповідно до п. 9 Методики та даними статистичного звіту про використання води за формою № 2ТП-водгосп за 2019 рік, здійснено Розрахунок шкоди заподіяну державі унаслідок самовільного користування надрами (підземні води) за 2019 рік, розмір якої склав 316 387,00 грн за формулою: Зсам= 5хWх Тaр , де W - об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування), м3; Тaр - розмір, грн/100 м3, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, установленої ст. 255 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення. Тaр на дату виявлення порушення становить 62,9 грн/100 м3; 5 - коефіцієнт. Відповідно до п. 255.5.2 ст. 255 Податкового Кодексу України за спеціальне використання підземних вод, ставка рентної плати для Черкаської області становить 62,9 грн за 100 м3. Тому: (коефіцієнт - 5) х (об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів - 100 600) х (ставку рентної плати для Черкаської області 62,9 грн/100 = 0,629). Отже: Зсам = 5 х 100600 х 0,629 = 316 387 грн 00 коп. Отже, загальна сума збитків за забір відповідачем води зі свердловин за відсутності спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами), а саме за період 2019 рік, за розрахунками позивача, становить 316 387 грн 00 коп. За порушення вимог природоохоронного законодавства, зокрема за користування надрами (підземними водами) без наявності спеціального дозволу на користування надрами, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу Мовчан О.О. складено протокол № 002987 від 29.01.2020 про адміністративне правопорушення за ст. 47, ст. 61, ч. 1 ст. 78 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в сумі 1 700 грн на головного інженера ПП "Агроспецпроект" Козаченка Володимира Івановича. Постанова про накладення адміністративного стягнення № 002987 від 31.01.2020. Відповідачем протокол про адміністративне правопорушення підписаний особисто, пояснень і зауважень щодо змісту протоколу письмово не викладав. Штраф порушником сплачено в добровільному порядку та в повному обсязі. Отже, як зазначав позивач, що з урахуванням вищенаведеного можна дійти висновку, що відповідачем було визнано свою вину в порушенні вимог природоохоронного законодавства. Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, який затверджено Постановою КМУ від 30.05.2011 № 615, а саме п. 14 установлено, що для продовження строку дії дозволу надрокористувач подає до органу з питань надання дозволу заяву на видобування корисних копалин, геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, не пізніше ніж за шість місяців, заяву на геологічне вивчення надр та геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку, не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку його дії. У заяві зазначається причина продовження строку дії дозволу. Надрокористувач, що не подав заяви в установлений строк, втрачає право на продовження строку дії дозволу. Як зазначав позивач, відповідач повинен був подати заяву на продовження строку дії дозволу на користування надрами та отримати даний дозвіл, ще в 2018 році, а не під час загальнодержавного карантину коли дозвіл отримано (15.09.2020). Спеціальне використання надр на праві надрокористування, відповідно до статей 16, 19, 21 Кодексу України про надра, передбачає отримання спеціального дозволу (ліцензії) на використання надр. Відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 № 827, прісні підземні води є корисними копалинами загальнодержавного значення. Спеціальне використання прісних підземних вод включає в себе як використання водних ресурсів так і надр. Спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання. Відповідно до статті 65 Кодексу України про надра відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні у самовільному користуванні надрами. Статтею 67 Кодексу України про надра передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними унаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна унаслідок порушення цього законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у установленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення. Відповідно до норм ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно з п.1.2. роз`яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/744 від 27.06.2001 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна унаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Державна екологічна інспекція Центрального округу є державною установою і діє виключно в інтересах Держави з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Шкода, заподіяна унаслідок порушення цього законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у установленому порядку так і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення - на час його виявлення. Державною екологічною інспекцією Центрального округу на адресу було направлено на адресу відповідача претензію від 17.03.2020 № 0314-15/1087 та розрахунок до неї щодо відшкодування збитків, заподіяних державі. Позивач, звертаючись із позовом зазначав, що спір у даній справі виник, оскільки відповідач збитки не сплатив. Згідно з ч. 1 ст. 149, ст. 151 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів. Суб`єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством. Відповідно до статей 46, 48 Водного кодексу України водокористування може бути загальним або спеціальним. Спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється фізичними та юридичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб. Спеціальне водокористування здійснюється лише на підставі дозволу (пункт 9 частини 1 статті 44, частина 1 статті 49 Водного кодексу України). Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства. Видача (переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється безоплатно (частини 2, 4 статті 49 Водного кодексу України). Статтями 16, 19, 21 Кодексу України про надра передбачено, що користування надрами, у тому числі видобування підземних прісних вод, здійснюється на підставі спеціального дозволу на користування надрами. Отже, чинним законодавством передбачено безумовний обов`язок отримання господарюючими суб`єктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр. При цьому спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання. Відповідно до частини другої статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Наведена стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди. Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення. Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення. При цьому для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає. Для застосування такого заходу відповідальності, як відшкодування шкоди слід установити як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки), так і ступінь вини у розумінні статті 1193 Цивільного кодексу України. Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 затверджено порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами (також по тексту - Порядок), який регулює питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін. Відповідно до п. 5 Порядку дозволи надаються на такі види користування надрами, зокрема геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислова розробка родовищ корисних копалин та видобування корисних копалин. Згідно з п. 7 Порядку дозвіл надається на строк, визначений заявником, але не більш як на 20 років - на видобування корисних копалин, п`ять років - на геологічне вивчення родовищ корисних копалин і геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку родовищ корисних копалин загальнодержавного значення. У абз. 5 п. 14 Порядку зазначено, що для продовження строку дії дозволу на видобування корисних копалин надрокористувач подає органу з питань надання дозволу заяву на видобування корисних копалин не пізніше ніж за шість місяців. З матеріалів справи слідує, що відповідачу було надано дозвіл на користування надрами № 4479 від 27.12.2013, виданий Державною службою геології та надр України на 5 років, до 27.12.2018, який передбачав особливі умови використання, а саме: - упродовж п`яти років затвердити запаси підземних вод ДКЗ України; - виконання умов Мінприроди України від 30.05.2013 № 8719/06/10-13; - виконання умов Держгірпромнагляду від 01.06.2010 №1/04-7.12/3560; - протягом 1 місяця після отримання спецдозволу зареєструвати форму 3-гр у Держгеонадрах України; - розробити, затвердити зони санітарної охорони та суворо дотримуватись їх режиму; - своєчасна та в повному обсязі сплата обов`язкових платежів до Державного бюджету згідно з чинним законодавством; - обов`язкова передача в установленому законодавством порядку геологічної інформації, отриманої в процесі робіт, до Держгеонадр України на протязі 3 міс. після затвердження звіту; - щорічна звітність перед Держгеонадрами України згідно з формою 7-р; - обов`язковий моніторинг та наукове супроводження виконання особливих умов передбачених дозволом та угодою про умови користування надрами відповідно до абз. 3 п. 26 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 30.05.2011 за №615. Метою користування надрами відповідно до дозволу № 4479 від 27.12.2013 було геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислова розробка технічних підземних вод, затвердження запасів ДКЗ України. У абз. 1 п. 10 Порядку передбачено, що невід`ємною частиною дозволу є угода про умови користування надрами, що укладається між органом з питань надання дозволу і надрокористувачем, і містить програму робіт, яка оформляється як додаток. Між Державною службою геології та надр України (також по тексту -Держгеонадра) та ПП "Агроспецпроект" (також по тексту - Надрокористувач) 27.12.2013 було укладено угоду за № 4479 (також по тексту - Угода) про умови користування надрами з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової роботи, яка є невід`ємним додатком до спеціального дозволу на користування надрами, наданого з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки технічних підземних вод водозабору підприємства № 4479 від 27.12.2013. Відповідно до п. 1.1. Угоди, Держгеонадра надає надрокористувачу право користування ділянкою надр з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин, а надрокористувач, в свою чергу, зобов`язується виконувати та дотримуватись умов користування ділянкою надр передбачених дозволом, цією угодою та нормами діючого законодавства. Згідно з п. 3.1. Угоди умови користування надрами, види та строки виконання надрокористувачем робіт з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовища технічної підземної води протягом строку дії дозволу визначається в програмі робіт з геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин, яка підписується сторонами і є додатком 2 та невід`ємною частиною цієї угоди (також по тексту - Програма робіт). Додатком № 1 до Угоди про умови користування надрами з метою геологічного вивчення визначена характеристика надр технічної підземної води водозабору підприємства із змісту якої установлено, що під час дії спецдозволу № 4479 від 27.12.2013 запаси підземних вод по водозабору, яким користується ПП "Агроспецпроект" не оцінювались та проектний водозабір та об`єми водозабору встановлені на перспективу 1064 куб. м на добу. Основною метою здійснення надрокористування за попереднім дозволом є дослідження запасів підземних вод та встановлення перспективних об`ємів водозабору для отримання нового дозволу на подальше видобування необхідних користувачу об`ємів води. Згідно з Програмою робіт, яка є додатком 2 до Угоди за № 4479 та є невід`ємною частиною Угоди № 4479 від 27.12.2013, ПП "Агроспецпроект" зобов`язувалось в 4 кварталі 2019 року вчинити дії щодо геолого-економічної оцінки ДКЗ України експлуатаційних запасів та затвердження запасів корисної копалини у ДКЗ України (п. 7 Програми робіт). Відповідно до п. 28 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин" від 22.12.1994 за № 865 надання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування корисних копалин та акта про надання гірничого відводу здійснюється після державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин. Згідно з п.

4. Порядку дозвіл на видобування корисних копалин (промислову розробку їх родовищ) надається після проведення експертизи та оцінки розвіданих запасів корисних копалин в установленому порядку чи апробації прогнозних (перспективних) ресурсів корисних копалин місцевого значення ДКЗ за умови подальшого затвердження нею таких запасів. Надання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування корисних копалин здійснюється виключно після державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, що також передбачено п. 7 Програми робіт. ПП "Агроспецпроект" здійснювало всі необхідні дії для отримання спеціального дозволу на видобування надр, належно користувалося своїми цивільними правами та обов`язками в дотримання умов угоди № 4479 від 27.12.2013 із урахуванням її невід`ємної частини Програми робіт щодо строків та видів робіт, наданих в користування надр, на підставі дозволу № 4479 від 27.12.2013. Так, Державна комісія України по запасах корисних копалин повідомила ПП "Агроспецпроект", що протокол ДКЗ № 4479 від 12 липня 2018 року було розглянуто, схвалено та введено в дію Державною службою геології та надр України лише 05 жовтня 2018 року, що підтверджується листом № 1232/07/1 від 05.10.2018. Разом з тим, отримання дозволу на користування надрами з метою видобування корисних копалин, без затвердження протоколу Державної комісії України по запасах корисних копалин про розгляд матеріалів геолого-економічної оцінки технічних підземних вод та сформування ресурсної довідки про залишкові запаси корисних копалин є неможливим, з огляду на установлену процедуру отримання дозволу на видобування надр діючим на той момент законодавством України. Судом першої інстанції було зазначено, що станом на жовтень 2018 року у Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 (у редакції від 19.07.2018) було установлено необхідність надрокористувача до переліку документів для отримання дозволу на видобування додати завірені заявником копії результатів оцінки впливу на довкілля (звіт з оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення та висновок з оцінки впливу на довкілля) відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля". У зв`язку з відсутністю в штаті підприємства (відповідача) спеціаліста-гідрогеолога, ураховуючи великий обсяг документів, необхідний для подання заяви на отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування 30 листопада 2018 року між ПП "Агроспецпроект" та ТОВ "Геопошук" було укладено договір про надання послуг № ПЗ-30/11/18, за умовами якого ТОВ "Геопошук" зобов`язувалося розробити пакет документів, необхідний для подачі в Державну службу геології та надр України з метою отримання спеціального дозволу на видобування. На виконання вимог Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" 07 березня 2019 року між ПП "Агроспецпроект" та ТОВ "Екологічний центр поводження з небезпечними відходами та промислової технології" було укладений договір № 2-ОВД/2019, предметом якого є підготовка звіту з оцінки впливу на довкілля та отримання Рішення з оцінки впливу на довкілля в Управлінні екології та природних Черкаської обласної ради, відповідно до вимог вищевказаного Закону. Ураховуючи процедуру та строки, визначені Законом термін надання послуги склав 140 робочих днів. Виконавши всі необхідні умови для отримання Звіту про оцінку впливу на довкілля, ПП "Агроспецпроект" отримало Звіт з ОВД та Висновок 05.08.2019. Після отримання всіх необхідних для формування пакету документів на отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування, ПП "Агроспецпроект" направило відповідну Заяву вих. № 100 від 27.12.2019 з додатками до Державної служби геології та надр України. Спеціальний дозвіл на користування надрами з метою видобування № 6432 був отриманий відповідачем 15 вересня 2020 року. Суд першої інстанції вірно установив, що у зв`язку з тим, що до нормативно-правових актів, які регламентують порядок отримання спеціальних дозволів на користування надрами з метою видобування, ПП "Агроспецпроект" було позбавлене можливості отримати новий дозвіл на видобування надр до дати закінчення строку дії попереднього дозволу № 4479 від 27.12.2013. Ураховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про недоведеність усіх складових цивільного правопорушення у діях відповідача. Судом було установлено, що відповідач завчасно, у порядку, передбаченому законодавством, звертався до уповноважених органів для погодження документів, необхідних для отримання спеціального дозволу на користування надрами; затримка в оформленні спеціального дозволу на видобування вод сталася не з вини відповідача, яка є обов`язковою умовою для покладення на останнього відповідальності у виді відшкодування збитків. Відповідні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 908/999/17, від 25.02.2020 у справі № 908/581/19. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Ураховуючи наведене, рішення Господарського суду Черкаської області від 22.09.2021 у справі №925/910/21 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні. Зміст оскаржуваного судового рішення містить підстави та нормативне обґрунтування, з яких виходив суд, дійшовши висновків про відмову у задоволенні позову, тому твердження скаржника про їх невмотивованість є безпідставними. Судові витрати, згідно до ст. 129 ГПК України покласти на Державну екологічну інспекцію Центрального округу. Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Центрального округу на рішення Господарського суду Черкаської області від 22.09.2021 у справі №925/910/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 22.09.2021 у справі №925/910/21 залишити без змін.

4. Витрати по сплаті судового збору покласти на Державну екологічну інспекцію Центрального округу.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено та підписано 24.01.2022. Головуючий суддя В.В.Андрієнко Судді В.В. Шапран С.І. Буравльов