Постанова 4873 № 910/2648/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "20" вересня 2021 р. Справа№ 910/2648/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Пономаренка Є.Ю. суддів: Руденко М.А. Барсук М.А. при секретарі судового засідання Денисевич К.Ю., за участю представників: від позивача - представник не прибув; від відповідача - представник не прибув, розглянувши апеляційну скаргу Громадської спілки «Всеукраїнська асоціація «Альраід» на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2021 у справі №910/2648/21 (суддя Полякова К.В., повний текст складено - 14.06.2021) за позовом Громадської спілки «Всеукраїнська асоціація «Альраід» до товариства з обмеженою відповідальністю «Голос.ЮА» про визнання недостовірною та спростування недостовірної інформації, стягнення моральної шкоди в розмірі 10 000 грн. ВСТАНОВИВ наступне. Громадська спілка «Всеукраїнська асоціація «Альраід» звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Голос.ЮА», в якому просить суд: - визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права, інформацію поширену відносно Громадської спілки «Всеукраїнська асоціація «Альраід» на інтернет-порталі golos.ua за посиланням: https://golos.ua/news/ukraynu-hotyat-sdelat-habom-dlya-yslamskogo-terroryzma, такого змісту: 1) «Продвижением агрессивного фундаментализма на территории нашего государства занимается общественная организация «Альраид»»; 2) «Продвижением агрессивного фундаментализма на территории нашего государства занимается общественная организация «Альраид», которая, по сути, является законспирированным филиалом «Братьев-мусульман»..»; 3) «Теперь здесь решили обосноваться еще и «Братья-мусульмане» - фактически террористическая организация. Через свою «дочернюю» организацию «Альраид» они создают в Украине структуру, которая может быть использована для террористической деятельности, наркоторговли, контрабанды, а также для подготовки радикальных боевиков и террористов- смертников. Оставлять их здесь - это огромный риск для национальной безопасности Украины и сильнейший удар по ее международной репутации»»; 4) «Алъраид» - это сеть фундаменталистских ячеек, которая охватывает всю территорию Украины. Под видом ассоциации общественных организаций, прячась за весьма обтекаемыми фразами об общечеловеческих ценностях, на нашей территории действует полувоенная структура, которая представляет опасность как для украинцев, так и для жителей большинства других стран мира»; - зобов`язати ТОВ «Голос.ЮА» протягом п`яти днів від дати набрання рішенням законної сили спростувати поширену відносно Громадської спілки «Всеукраїнська асоціація «Альраід» недостовірну інформацію шляхом розміщення на інтернет-порталі golos.ua повідомлення наступного змісту: «СПРОСТУВАННЯ! ТОВ «ГОЛОС.ЮА» спростовує недостовірну інформацію, розміщену нами 12 грудня 2020 року в публікації «Украину хотят сделать хабом для исламского терроризма» на інтернет-порталі golos.ua за посиланням https://gol.os.ua/news/ukraynu-hotyat-sdelat-habom-dlya-yslamskogo-terroryzma, наступного змісту: 1) «Продвижением агрессивного фундаментализма на территории нашего государства занимается общественная организация «Алъраид»»; 2) «Продвижением агрессивного фундаментализма на территории нашего государства занимается общественная организация «Алъраид», которая, по сути, является законспирированным филиалом «Братьев-мусульман»..»; 3) «Теперь здесь решили обосноваться еще и «Братья-мусульмане» - фактически террористическая организация. Через свою «дочернюю» организацию «Алъраид» они создают в Украине структуру, которая может быть использована для террористической деятельности, наркоторговли, контрабанды, а также для подготовки радикальных боевиков и террористов-смертников. Оставлять их здесь - это огромный риск для национальной безопасности Украины и сильнейший удар по ее международной репутации»»; 4) «Алъраид» - это сеть фундаменталистских ячеек, которая охватывает всю территорию Украины. Под видом ассоциации общественных организаций, прячась за весьма обтекаемыми фразами об общечеловеческих ценностях, на нашей территории действует полувоенная структура, которая представляет опасность как для украинцев, так и для жителей большинства других стран мира», а також ТОВ «Голос.ЮА» визнає неправомірність поширення такої неправдивої інформації, чим порушує особисті немайнові права Громадської спілки «Всеукраїнська асоціація «Альраід»; - стягнути з ТОВ «Голос.ЮА» на користь Громадської спілки «Всеукраїнська асоціація «Альраід» моральної (немайнової) шкоди за розповсюдження недостовірної інформації в розмірі 10 000 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 12.12.2020 на офіційному веб-сайті відповідача була опублікована неправдива інформація відносно асоціації «Альраід», яка містить фактичні дані про вчинення злочину публічною особою, у зв`язку з чим відповідна інформація є наклепом. При цьому, вказує, що саме по собі звинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень має негативний характер та є порушенням немайнового права позивача. З огляду на викладені обставини, позивач просить суд зобов`язати відповідача опублікувати спростування поширених про нього недостовірних відомостей. Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2021 у справі №910/2648/21 в задоволенні позовних вимог Громадської спілки «Всеукраїнська асоціація «Альраід» відмовлено повністю. Відмова у позові мотивована тим, що оспорювана інформація є вираженням оціночних суджень, оскільки як слідує з повного тексту статті, розміщеної за посиланням: https://golos.ua/news/ukraynu-hotyat-sdelat-habom-dlya-yslamskogo-terroryzma, відповідачем оспорювана інформація передається як власний погляд іншої особи - Артема Такмазяна. Тому, за висновком суду, відсутні правові підстави для визнання недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права, поширену відносно позивача інформацію, а також для задоволення вимог похідного характеру. Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2021 у справі №910/2648/21 та прийняти нове, яким задовольнити позов у повному обсязі. Апелянт посилається на неврахування судом усталеної практики Верховного Суду в аналогічних правовідносинах, згідно якої інформація про вчинення особою протиправних дій, що містять склад злочинів, є фактичними твердженнями, а не оціночними судженнями. Також, за твердженнями скаржника, судом не було застосовано норм матеріального права щодо відповідальності власника веб-сайту ТОВ «Голос.ЮА», як поширювача спірної статті. Апелянт вважає, що наявні достатні правові підстави для визнання інформації, поширеної відповідачем, недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права позивача. Сторони правом на участь у засіданні своїх представників не скористалися, хоча про дату, час та місце судового засідання призначеного на 20.09.2021 повідомлялися телефонограмами. Беручи до уваги належне повідомлення сторін, а також з урахуванням того, що неявка представників сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, остання розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови. Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV. Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав. Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 12.12.2020 на веб-сайті Голос.ua (golos.ua) за посиланням: https://golos.ua/news/ukraynu-hotyat-sdelat-habom-dlya-yslamskogo- terroryzma, опубліковано інформацію наступного змісту: 1) «Продвижением агрессивного фундаментализма на территории нашего государства занимается общественная организация «Альраид»»; 2) «Продвижением агрессивного фундаментализма на территории нашего государства занимается общественная организация «Альраид», которая, по сути, является законспирированным филиалом «Братьев-мусульман»..»; 3) «Теперь здесь решили обосноваться еще и «Братья-мусульмане» - фактически террористическая организация. Через свою «дочернюю» организацию «Альраид» они создают в Украине структуру, которая может быть использована для террористической деятельности, наркоторговли, контрабанды, а также для подготовки радикальных боевиков и террористов-смертников. Оставлять их здесь - это огромный риск для национальной безопасности Украины и сильнейший удар по ее международной репутации»»; 4) «Алъраид» - это сеть фундаменталистских ячеек, которая охватывает всю территорию Украины. Под видом ассоциации общественных организаций, прячась за весьма обтекаемыми фразами об общечеловеческих ценностях, на нашей территории действует полувоенная структура, которая представляет опасность как для украинцев, так и для жителей большинства других стран мира». Позивач вважає, що даною статтею зводиться наклеп на асоціацію «Альраід», звинувачуючи її в причетності до терористичної діяльності начебто під керівництвом «Братьев-мусульман» як «законспирированного филиала Братьев-мусульман», а «Братья-мусульмане» в свою чергу, визначається як «Фактически террористическая организация». За твердженнями позивача, зазначена стаття напряму сприяє розпалюванню ненависті на релігійному та етнічному підґрунтях та знищенню ділової репутації Громадської спілки «Всеукраїнська асоціація «Альраід», а також, містить посилання на ім`я невідомої особи «Артём Такмазян». З огляду на викладені обставини, позивач звернувся до суду з даним позовом про спростування поширеної відповідачем недостовірної інформації. Судом першої інстанції відмовлено в задоволенні позову. Колегія суддів погоджується з позицією місцевого суду, з огляду на наступне. Статтею 34 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Разом із тим, відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб. Відповідно до статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації. Отже, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію, а також інформацію, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію. З позиції правової природи, право на захист честі, гідності та ділової репутації є частиною права на повагу до приватного життя, а підстави захисту такого права виникають, як правило, на стику взаємодії права (свободи) на вираження (думки) та права на повагу до приватного життя. Відповідно до статей 94, 277 ЦК України фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі №904/4494/18 викладено правовий висновок такого змісту: при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, що не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права. Крім того, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням. Повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час, як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку, що є базовою частиною права. Ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Згідно з частиною другою статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Таким чином, слід відрізняти деякі висловлювання, які хоч і мають характер образи, однак в цілому контексті є оцінюючими судженнями з урахуванням вживаних слів та виразів з використанням мовно-стилістичних засобів. Судження - це те саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов`язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. Згідно зі статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки «інформації» чи «ідей», які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Саме такими є вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає «демократичного суспільства» (KARPYUK AND OTHERS v. UKRAINE, № 30582/04, 32152/04, § 188, ЄСПЛ, 06 жовтня 2015 року). Системний аналіз зазначених норм права з урахуванням релевантної практики Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію особи, може бути визнана лише сама така інформація, висловлена чи написана відповідачем у цій категорії справ. Тобто, предметом спору у цій категорії справ є спірна інформація, що передається дослівним цитуванням (без редагування, корегування, власного розуміння позивача). Звертаючись до суду з даним позовом, Громадська спілка «Всеукраїнська асоціація «Альраід» посилається на те, що відповідач на своєму веб-сайті розповсюдив про асоціацію «Альраід» недостовірну інформацію, яка є наклепом та сприяє розпалюванню ненависті на релігійному та етнічному підґрунтях і знищенню ділової репутації Громадської спілки «Всеукраїнська асоціація «Альраід». Проте, оспорювана інформація є вираженням оціночних суджень, оскільки як слідує з повного тексту статті, розміщеної за посиланням: https://golos.ua/news/ukraynu-hotyat-sdelat-habom-dlya-yslamskogo- terroryzma, відповідачем оспорювана інформація передається як власний погляд іншої особи - Артема Такмазяна, про що свідчить позначення відповідачем перед або після оспорюваної інформації цитат Артема Такмазяна із застосуванням лапок, слів «об этом заявил Артём Такмазян», «заявил он», «Артём Такмазян объяснил», «считает Артём Такмазян». Тобто, викладена у статті інформація за своїм змістом є оціночними судженнями, які є вираженням суб`єктивної думки іншої особи - Артема Такмазяна щодо зазначених в них обставин. Особа, яка висловлює не факти, а власні погляди, критичні висловлювання, припущення не може бути зобов`язана доводити їх правдивість, оскільки це є порушенням свободи на власну точку зору, що визнається фундаментальною частиною права, захист якого передбаченого статтею 10 Конвенції. У пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини від 29 березня 2005 року у справі «Українська прес-група проти України» (заява № 72713/01) зазначено, що навіть, якщо висловлювання є оціночним судженням, пропорційність втручання має залежати від того, чи існує достатній фактичний баланс для оспорюваного висловлювання. Залежно від обставин конкретної справи, висловлювання, яке є оціночним судженням, може бути перебільшенням за відсутності будь-якого фактичного підґрунтя (рішення DEHAES GIJSELSv. BELGIUM, стор. 236, параграф 47). Враховуючи, що оприлюднена відповідачем інформація містить оціночні судження, які не підлягають спростуванню, суд першої інстанції правильно вирішив спір по суті, відмовивши у позовних вимогах про визнання недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права, інформацію поширену відносно позивача. При цьому, оскільки у статті містяться оціночні судження, що виключає можливість для визнання інформації недостовірною, у суду відсутні підстави для застосування норм матеріального права щодо відповідальності власника веб-сайту ТОВ «Голос.ЮА», як поширювача оспорюваної інформації, чим спростовуються твердження позивача про протилежне. Колегією суддів відхиляються доводи апелянта про неврахування судом усталеної практики Верховного Суду в аналогічних правовідносинах, оскільки судові рішення у справах, на які посилається апелянт, мають інший за змістом предмет доказування та фактичні дані, що виключає підстави для врахування висновків Верховного Суду у цих справах. Інші доводи апелянта зводяться до необхідності переоцінки доказів, які оцінено місцевим судом з додержанням норм матеріального та процесуального права, і містять посилання на факти, що вже були предметом дослідження суду. Крім того, зважаючи на те, що вимоги про зобов`язання спростувати вказану інформацію та відшкодувати моральну шкоду є похідними від вимоги про визнання недостовірною інформації, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для їх задоволення. З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийняте з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні. Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача (апелянта). Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Громадської спілки «Всеукраїнська асоціація «Альраід» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2021 у справі №910/2648/21 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - позивача у справі.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту. Повний текст постанови складено: 23.09.2021 року. Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко Судді М.А. Руденко М.А. Барсук