Постанова 4814 № 554/1668/16-ц

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 554/1668/16-ц Номер провадження 22-ц/814/2105/21Головуючий у 1-й інстанції Савченко Л. І. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 вересня 2021 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Головуючого судді Бутенко С. Б. Суддів Кузнєцової О. Ю., Прядкіної О. В., за участю секретаря: Міщенко Я. О. розглянув у судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 15 листопада 2019 року у складі судді Савченко Л. І. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Четверта Полтавська державна нотаріальна контора, про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на спадкове майно, в с т а н о в и в: У березні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Четверта Полтавська державна нотаріальна контора, про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на спадкове майно. Позов мотивовано тим, що 25 вересня 1966 року він зареєстрував шлюб із ОСОБА_5 , від якого у них народилося двоє дітей: донька ОСОБА_3 , 1976 р.н., та син ОСОБА_6 , 1967 р.н. На підставі договору купівлі-продажу від 10.12.2003 їм належала квартира АДРЕСА_1 , оформлена на дружину. Також останній на праві приватної власності належала земельна ділянка відповідно до Державного акту на земельну ділянку серії ЯК № 672446, площею 0,0600 га, яка розташована у Полтавській області, Решетилівському районі, Демидівській сільській раді. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла. Спадкоємцями першої черги за законом після ОСОБА_5 є він, як її чоловік, донька ОСОБА_3 та син ОСОБА_1 . Вважає, що прийняв спадщину шляхом фактичних дій, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживав із спадкодавцем, донька ОСОБА_3 не подавала заяви про прийняття спадщини, а син звернувся до суду із заявою про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини. Однак у червні 2015 року йому було відмовлено в подачі заяви у прийнятті спадщини, так як він пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини, з цих підстав звернувся до суду з позовом. Посилаючись на зазначені обставини та з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просив суд визнати квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 30,9 кв. м, житловою площею 16,6 кв. м та земельну ділянку відповідно до Державного акту на земельну ділянку серії ЯК № 672446, площею 0,0600 га, яка розташована в Полтавській області, Решетилівському районі, Демідивській сільській раді, спільним майном подружжя; встановити юридичний факт постійного проживання його, ОСОБА_2 зі спадкодавцем ОСОБА_5 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини; визнати за ним право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , та 1/2 частку земельної ділянки відповідно до Державного акту на земельну ділянку серії ЯК № 672446, площею 0,0600 га, яка розташована в Полтавській області, Решетилівському районі, Демідивській сільській раді, як на частку у спільному майні подружжя; визнати за ним ОСОБА_2 право власності на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 , та 1/4 частку земельної ділянки відповідно до Державного акту на земельну ділянку серії ЯК № 672446, площею 0,0600 га, яка розташована в Полтавській області, Решетилівському районі, Демідивській сільській раді, в порядку спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 . Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 15 листопада 2019 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано квартиру АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_5 . Встановлено факт постійного проживання ОСОБА_2 зі спадкодавцем ОСОБА_5 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , як на частку у спільному майні подружжя. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/8 частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування, як на обов`язкову частку у спадщині. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку земельної ділянки відповідно до Державного акту на земельну ділянку серії ЯК № 672446, площею 0,0600 га, яка розташована в Полтавській області, Решетилівському районі, Демідивській сільській раді, в порядку спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , як за спадкоємцем першої черги за законом. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати у сумі 8 410,55 грн у рівних частках, по 4 205,28 грн з кожного. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач має право на 1/2 частку у спільному сумісному майні подружжя, а саме квартири АДРЕСА_1 . Також суд вважав доведеним факт спільного сумісного проживання подружжя на час смерті спадкодавця ОСОБА_5 , та прийняття позивачем внаслідок цього спадщини. Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким визнати за позивачем право власності на 1/2 частину квартири, в іншій частині позовних вимог відмовити у повному обсязі. В апеляційній скарзі відповідач заперечував проти доведеності факту спільного проживання позивача з померлою ОСОБА_5 на день її смерті та прийняття ним спадщини, також вважав неправильним визначене судом право позивача на обов`язкову частку у квартирі та земельній ділянці. У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Лучко Т. І. вказувала на необґрунтованість доводів апелянта, спотворення ним фактичних обставин справи, просила рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване. Постановою Полтавського апеляційного суду від 19 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Октябрського районного суду м. Полтави залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 28 липня 2021 року постанову Полтавського апеляційного суду від 19 лютого 2020 року в частині вирішення питання про визнання права на обов`язкову частку у спадщині скасовано. Справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В іншій частині рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 15 листопада 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 19 лютого 2020 року залишено без змін. Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін та їх представників, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги. Частина третя статті 3 ЦПК України встановлює, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Повноваження суду апеляційної інстанції визначено статтею 374 ЦПК України, згідно пункту 2 частини першої якої за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційний суд має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення згідно пунктів 3, 4 частини першої статті 376 ЦПК України є невідповідність висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. По справі встановлено, що позивач ОСОБА_2 перебував у шлюбі із ОСОБА_7 з 25 вересня 1966 року. У шлюбі у них народилися діти ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла, внаслідок чого відкрилася спадщина, до складу якої відповідно до статті 1218 ЦК України увійшли усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті. За життя, 11 грудня 2003 року ОСОБА_5 склала заповіт, посвідчений того ж дня державним нотаріусом Четвертої Полтавської державної нотаріальної контори, зробивши на випадок своєї смерті розпорядження стосовно належної їй на праві приватної власності квартири АДРЕСА_1 , заповівши її сину ОСОБА_9 12 червня 2015 року за заявою ОСОБА_1 відкрито спадкову справу № 127/2015 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 . Оскаржуваним рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 15 листопада 2019 року, яке в цій частині залишено без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 19 лютого 2020 року та постановою Верховного Суду від 28 липня 2021 року, встановлено факт постійного проживання ОСОБА_2 із спадкодавцем ОСОБА_5 на час відкриття спадщини, тобто прийняття позивачем спадщини у порядку, встановленому частиною третьою статті 1268 ЦК України, визнано квартиру АДРЕСА_1 об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_2 та визнано за останнім право власності на 1/2 частку даної квартири, як за подружжям, що пережив другого. Отже, об`єктом спадкування за заповітом ОСОБА_5 від 11 грудня 2003 року є 1/2 частка у праві спільної сумісної власності подружжя на спірну квартиру. Позивач ОСОБА_2 , 1943 року народження, має право на обов`язкову частку у спадщині, як непрацездатний вдівець. Відповідно до частини першої статті 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка). При визначені обов`язкової частки у спадщині враховуються всі спадкоємці за законом першої черги. Визначаючи розмір обов`язкової частки позивача ОСОБА_2 у спадщині ОСОБА_5 , суд першої інстанції не врахував, що відповідно до статті 1261 ЦК України спадкоємцями першої черги за законом є позивач ОСОБА_2 , як чоловік, та діти спадкодавця - ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , що підтверджується належними доказами по справі та сторонами не заперечується. Таким чином, розмір обов`язкової частки позивача у спадщині померлої ОСОБА_5 становить половину частки, яка належала б йому у разі спадкування за законом, тобто 1/12 частину квартири АДРЕСА_1 . За таких обставин рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні із зменшенням відповідної частки з 1/8 на 1/12. Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 15 листопада 2019 року в частині вирішення питання про визнання права ОСОБА_2 на обов`язкову частку у спадщині ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінити, зменшивши її розмір з 1/8 на 1/12 частину квартири АДРЕСА_1 . Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя С. Б. Бутенко Судді О. Ю. Кузнєцова О. В. Прядкіна