Постанова Одеський апеляційний суд № 523/12336/18

Номер провадження: 22-ц/813/5249/21 Номер справи місцевого суду: 523/12336/18 Головуючий у першій інстанції Малиновський О.М. Доповідач Гірняк Л. А. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16.09.2021 року м. Одеса Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: Головуючого- Гірняк Л.А. Суддів - Сегеди С.М., Комлевої О.С., За участю секретаря Ющак А.Ю. За участю прокурора Краснопивцева О.К. розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Одеса апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» - адвоката Краснопивцева О.К. на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 13.02.2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про визнання кредитного зобов`язання припиненим, - ВСТАНОВИЛА: ПРОЦЕДУРА: Короткий зміст позовних вимог В вересні 2019 року позивач звернувся до Суворовського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ТОВ «Кей-Колект» в яких визнати кредитне зобов`язання, яке виникло на підставі договору про надання споживчого кредиту № 11292852000 від 04 лютого 2008 року, укладеного між Акціонерний комерційний інноваційний банк «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 , припиненим з 01 серпня 2015 року. Вимоги обгрунтовував тим, що 04.02.2008р. між нею та АКІБ «УкрСиббанк» укладено договір кредиту. З метою забезпечення виконання кредитного договору між Банком та нею 04.02.2008 року укладений іпотечний договір за умовами якого вона передала Банку в іпотеку належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1 . Відповідно до Договору факторингу №2 від 13.02.2012 року право вимоги, по договору кредиту, перейшло до ТОВ «Кей-Колект», а за договором іпотеки змінений іпотекодержатель. 01.08.2015 року в позасудовому порядку ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» стало власником іпотечного майна, а саме : квартири за адресою: АДРЕСА_2 . 29.11.2015р. ТОВ «Кей-Колект» направило ОСОБА_1 повідомлення про анулювання заборгованості по кредитному договору (прощення боргу). 17.08.2018р. позивачка отримала від відповідача повідомлення про наявність у неї заборгованості за вказаним вище кредитним договором. Позивачка вважає, ТОВ «Кей-Колект» позбавлено права вимоги по кредитному договору № 11292852000 від 04 лютого 2008 року позбавлено права вимоги по кредитному договору №11292852000 від 04.02.2008 року оскільки кредитне зобовязання припинило свою дію. Посилаючись на те, що відповідачем не визнається факт припинення кредитного зобов`язання, позивач просила задовольнити її вимоги. 11.01.2019 року від позивачки ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення в яких вона зазначила, що 10.01.2019 року засобами електронного звязку від ТОВ «Кей-Колект» вона отримала лист вих.№И-10464-735579 від 10.01.2019 року, відповідно до якого за нею, як за боржником за кредитним договором №11292852000 від 04.02.2008 року, станом на 09.01.2019 року рахується заборгованість у розмірі 137 291,99 дол. США. Зазначає, що її позовні вимоги обгрунтовані, так як відповідно до інформаційної довідки №49472761 від 09.12.2015 року, яка наявна в матеріалах справи та постанови Верховного Суду від 05.12.2018 року по справі №815/7008/15 відбулось позасудове звернення стягнення на предмет іпотеки, який забезпечував виконання зобов`язання по кредитному договору №11292852000 від 04.02.2008 року (а.с.72-73). Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 13.02.2019 рокупозовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено. Визнано припиненим зобов`язання по кредитному договору про надання споживчих послуг №11292852000 від 04 лютого 2008 року, укладеного між АКІБ «УкрСиббанк», право вимоги по якому перейшло до ТОВ «Кей-Колект», та ОСОБА_1 , з 01.08.2015 року. Припиняючи зобов`язання за кредитним договором районний суд виходив з того, що використане ТОВ «Кей-Колект» право на позасудовий спосіб врегулювання спору за договором іпотеки шляхом набуття права власності на іпотечне майно з 01.08.2015 року. Короткий зміст апеляційної скарги 18.03.2019 року не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду представник ТОВ «Кей-Колект» - адвокат Краснопивцев О.К. звернувся до Одеського апеляційного суду з апеляційною скаргою в якій просить суд рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 13.02.2019 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, будучи належним чином повідомленою про час і місце судового засідання, причини неявки суду невідомі. Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. В силу частини 2 ст.372 ЦПК України судова колегія вважає можливим розглянути справу за їх відсутністю. АРГУМЕНТИ (ДОВОДИ) СТОРІН Заявник в апеляційній скарзі просить рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 13.02.2019 року скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю посилаючись на неправильне норм матеріального та процесуального права. Судом неповно з`ясовані обставини, які мають значення для справи, недоведені обставини які мають значення для справи і вважаються судом доведеними, а також має місце недоведеність висновків суду обставинам справи. Зазначає, що суд у своєму рішенні конкретно не встановив на підставі якої норми чинного законодавства кредитні правовідносини підлягають припиненню, а також не врахував передбачений законодавством обов`язок позичальника повернути отримані грошові кошти повністю і сплатити проценти. Заявник посилається на те, що районний суд застосував ст. 36 ЗУ «Про іпотеку» в старій редакції, яка не підлягала застосуванню на момент ухвалення рішення і не врахував, що кредитний договір діє до повного виконання позичальником своїх зобов`язань. Посилається на те, що на момент розгляду справи в суді позивачка внесла зміни в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно і скасовано запис про право власності ТОВ «Кей-Колект» на предмет іпотеки. Заборгованість за кредитним договором не погашена 27.03.2019 року до апеляційної інстанції надійшли заперечення ОСОБА_1 в яких вона посилається на те, що по відповідач безпідставно пропустив строк на подання апеляційної скарги. Відзив до суду апеляційної інстанції не надійшов. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ Матеріалами справи встановлено, що 04.02.2008 року укладено кредитний договір № 11292852000 за умовами якого АКІБ «УкрСиббанк» зобов`язався надати, а ОСОБА_1 прийняти та повернути кредитні грошові кошти в розмірі 100 000,00 дол. США, сплативши за їх користування 12,40% річних, не пізніше 02.02.2029 року(а.с.6-13). З метою забезпечення належного виконання кредитного зобов`язання ОСОБА_1 , за нотаріально посвідченим договором, 04.02.2008р. передала в іпотеку АКІБ «УкрСиббанк» належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1 . На підставі договору факторингу №2 від 13.02.2012 року до ТОВ «Кей-Колект» перейшло право вимоги по кредитному договору від АКІБ «УкрСиббанк», а за договором іпотеки від 04.02.2008 року проведено заміну іпотекодежателя з АКІБ «УкрСиббанк» на ТОВ «Кей-Колект». ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Заслухавши доповідача, представника ТОВ «Кей-Колект», перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до наступного. Визнаючи припиненим зобов`язання по кредитному договору про надання споживчих послуг №11292852000 від 04 лютого 2008 року, районний суд виходив з того, що ТОВ «Кей-Колект» набув у позасудовий спосіб право власності на іпотечне майно. З такими висновками суду першої інстанції погодитися неможливо з наступних підстав. Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Рішення суду першої інстанції оскаржується в частині задоволених позовних вимог, та переглядається судом апеляційної інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Статтею 81ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Частиною третьою статті 12 ЦПК України 2004 року передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Згідно ч. 2 ст. 598 ЦК України, припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Згідно ст. 599-609 ЦК України, зобов`язання припиняється: виконанням, переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, поєднанням боржника і кредитора в одній особі, неможливістю виконання, смертю фізичної особи, ліквідацією юридичної особи. Інші підстави припинення зобов`язання ЦК України та нормами іншого цивільного законодавства не передбачено. Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. 03.07.2018 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» № 2478-VIII, який введено в дію 04.02.2019 року. Зазначеним законом ч . 4 ст. 36 ЗУ «Про іпотеку» замінено чотирма новими частинами. Згідно ч. 5 ст. 36 ЗУ «Про іпотеку» (в редакції, чинній на момент розгляджу справи), після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання основного зобов`язання: боржником - фізичною особою є недійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту, чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Відповідно до п. 10.5 Договору про надання споживчого кредиту № 11292852000 від 04.02.2008 року, строк дії даного Договору встановлюється з дня укладання цього Договору і до повного погашення сум сплати нарахованих процентів та/або пені у разі її нарахування. Верховний Суд неодноразово висловлювався щодо того, що стягнення заборгованості за основним зобов`язанням не виключає можливості задоволення вимог кредитора за рахунок забезпечувального зобов`язання, адже саме кредитор має право обрати, яким чином здійснювати стягнення заборгованості (постанова Верховного Суду від 28.08.2019 р. у справі №759/4036/18, постанова Верховного Суду від 22.05.2019 р. у справі №640/18356/17, постанова Верховного Суду від 05.12.2018 р. у справі №761/31346/13-ц, постанова Верховного Суду від 31.10.2018 р. у справі №2-1513/10). В цих правовідносинах визначальною є постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2018 р. у справі №921/107/15-г. Вона містить кілька основоположних принципів, які активно застосовують суди: якщо внаслідок судового стягнення предмета іпотеки у кредитора залишилася непогашена заборгованість за основним зобов`язанням, то основне"зобов`язання не припиняється відповідно до п ол оженьст. 599ЦКУкраї н и; за рахунок предмета іпотеки кредитор має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі; застосування кредитором іншого законного засобу для захисту свого порушеного та не поновленого боржником належним чином права не вважається подвійним стягненням. Невиконання кредитного зобов`язання не тягне за собою припинення основного зобов`язання, так як кредитор має право отримати суму з іншого майна боржника в тому числі із предмета іпотеки, а тому висновок районного суду не ґрунтується на вимогах закону. Неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права у відповідності до ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції. На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 367, 368, 374, п.4 ч. 1 ст. 376, 381, 382, 384, 390 ЦПК України, судова колегія ,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» - адвоката Краснопивцева О.К. задовольнити. Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 13.02.2019 року скасувати та прийняти постанову. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про визнання кредитного зобов`язання припиненим залишити без задоволення. Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний № НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (ЄДРПОУ 37825968) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1057,20 (одну тисячу п`ятдесят сім гривень двадцять копійок). Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та підлягає оскарженню безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текси виготовлено: 24.09.2021 року. Головуючий Л.А. Гірняк Судді: С.М. Сегеда О.С.Комлева