Постанова 4819 № 766/21725/17

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И «23» вересня 2021 року м. Херсон Справа № 766/21725/17 Провадження № 22-ц/819/1267/21 Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (суддя - доповідач)Воронцової Л. П. суддів:Ігнатенко П. Я., Полікарпової О. М. секретарДундич А. О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області у складі судді Майдан С. І. від 05 квітня 2021 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Херсонобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією для населення, В С Т А Н О В И В: У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Енергетична компанія «Херсонобленерго», правонаступником якого є Акціонерного товариства «Херсонобленерго» про скасування постанови комісії ХМВЕ. У лютому 2018 року ПрАТ «Енергетична компанія «Херсонобленерго» звернулося до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією для населення. В обґрунтування позовної заяви зазначило, що 26 жовтня 2017 року в ході проведення працівниками АТ «Херсонобленерго» рейду за адресою: АДРЕСА_1 встановлено самовільне підключення до мереж енергопостачальника з ПЛ-0,4 кВ проводом АВВГ 3х10;1х6 мм2 змонтовано ввід для живлення і знаходяться на кухні для живлення струмоприйчів, встановлено електролічильник СА4-198 №073935, який не прийнято енергопостачальною компанією, таким чином електроенергія споживається, але електролічильником не враховується та не сплачується, у зв`язку з чим складено акт № 232041 від 26 жовтня 2017 року. Розмір збитків, завданих відповідачем енергопостачальнику, розрахований на підставі акту № 232041, становить 113 586,50 грн. На теперішній час в добровільному порядку вартість не облікованої електричної енергії, внаслідок порушення Правил користування електричною енергією не відшкодовано, сума не сплачених коштів складає 113 586,50 грн, яку позивач просив суд стягнути з відповідача, а також вирішити питання про розподіл судових витрат. Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 03 березня 2018 року зустрічний позов Приватного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» про скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕн. Вимоги за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» про скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕн, присвоївши справі один реєстраційний №766/21725/17. Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 04 грудня 2019 року закрито провадження у справі № 766/21725/17 за первісним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» про скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕн. Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 05 квітня 2021 року позов Акціонерного товариства «Херсонобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією для населення задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Херсонобленерго» суму необлікованої електричної енергії в сумі 113 586,50 гривень та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 762,00 гривень. В апеляційній скарзі на рішення суду ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просив рішення суду скасувати, ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що позивач не надав суду доказів існування договірних відносин між ними, факту споживання ним електричної енергії з мереж АТ «Херсонобленерго»; після складання акту від 26 жовтня 2017 року АТ «Херсонобленерго» звернулося до Дніпровського ВП ХВП з заявою про крадіжку ним електроенергії з мереж компанії, на підставі чого відкрито кримінальне провадження № 12018230030000099; у даному кримінальному провадженні його допитано у якості свідка, після допиту, прокурор повідомив його про рішення закрити кримінальне провадження у зв`язку з відсутністю події кримінального правопорушення, оскільки слідством не встановлено факту крадіжки електроенергії; розрахунок суми зроблено комісією АТ «Херсонобленерго» на підставі п. 3.1.5 Методики - самовільне підключення електроустановок до електричної мережі з порушенням схеми обліку, однак актом від 26 жовтня 2017 року таке порушення не зафіксовано та не складено відповідну схему, яка б вказувала на порушення схеми обліку. У відзиві на апеляційну скаргу АТ «Херсонобленерго» доводи апеляційної скарги вважає не обґрунтованими, просить скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін. В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав на підставах, зазначених у ній, акцентуючи увагу суду, що між ним і відповідачем відсутні договірні правовідносини, при перевірці не було встановлено факту споживання ним електричної енергії від лінії електропередач відповідача, зокрема; складений акт не відповідає змісту примірного Акту, відсутній п. 3, не зазначено, яке споживання приладу обліку , оскільки відсутня вказана інформація, то, на його думку, відсутнє самовільне підключення. Представник АТ «Херсонобленерго» Остапенко Р. М. доводи апеляційної скарги не визнала, пояснила, що ОСОБА_1 на місці старого батьківського будинку збудував новий, у якому влаштував і нове електрообладнання трьохфазне, на відміну від попереднього - однофазного. Після набуття у власність будинку не вчинив дій по введенню системи електропостачання в експлуатацію, яке регламентовано Розділом ІІ Правил користування електричною енергією для населення. У ОСОБА_1 відсутні документи прийняття його електроустановки в експлуатацію. При проведенні перевірки працівниками АТ «Херсонобленерго» 26 жовтня 2017 року у ОСОБА_1 було виявлено самовільне підключення до мереж позивача, лічильник не відповідав зазначеному у робочому проекті та не був опломбований. ОСОБА_1 з моменту набуття права власності на будинок жодних оплат за використання електричної енергії не здійснював. Заслухавши доповідача, пояснення сторін та їх представників, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів вважає апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню з наступних підстав. Задовольняючи позовну заяву АТ «Херсонобленерго», суд першої інстанції виходив з того, що споживач (відповідач) користується електроенергією з 2007 року, за яку не сплачував, електроустановка не прийнята в експлуатацію, оскільки не приведено схему розподільчої мережі у відповідності з робочим проектом. В робочому проекті електропостачання житлового будинку значиться електролічильник СА4-И 672, встановлено інший СА4-198, який не є розрахунковий, до 30 січня 2018 року користувався електричною енергією, за яку не сплачував. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається і це встановлено судом, відповідно до договору дарування від 14 листопада 2007 року, ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 і зареєстрований за цією адресою /а. с. 51-52/. 26 жовтня 2017 року під час проведення рейду за адресою: АДРЕСА_1 встановлено: споживач ОСОБА_1 , приватний будинок якого розташовано по АДРЕСА_1, о/р НОМЕР_1 , порушив п. 42 ППЕЕ, а саме: самовільне підключення до мереж енергопостачальника з ПЛ-0,4 кВ проводом АВВГ 3х10;1х6 мм2, змонтовано ввід для живлення струмоприйчів, встановлено електролічильник СА4-198 №073935, який не прийнято енергопостачальною компанією в експлуатацію, порушення показано присутнім. Складено Акт про порушення № 232041 від 26 жовтня 2017 року. Відповідач акт підписав, однак зазначив про незгоду з формулюванням, вказав, що підключення будинку до електромереж здійснено у відповідності до робочого проекту, затвердженого «Херсонобленерго» підрядною організацією зі складанням Акта виконаних робіт, лічильник не опломбовано з вини представників «Херсонобленерго». /а. с. 6-7, 42/. 15 листопада 2017 року ОСОБА_1 був присутнім на засіданні комісії ХНВЕ по розгляду акту про порушення ПКЕЕН, № 232041 від 26 жовтня 2017 року, якою здійснено розрахунок визначення обсягу і вартості електричної енергії необлікованої внаслідок порушення, вказаного в акті, на підставі п. 3.1 (5) Методики, відповідачу надано витяг з протоколу засідання комісії та рахунок для сплати /а. с. 41/. Правовідносини між побутовим споживачем електричної енергії та енергопостачальною організацією регулюються Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 липня 1999 року та Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 №562. Відповідно до ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії», постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Статтею 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено відповідальність за порушення законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії. Учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку. Згідно з п. 3 ПКЕЕН споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією і укладається на три роки і вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не заявила про розірвання договору або про внесення до нього змін. Електропостачальник, що здійснює постачання електричної енергії на закріпленій території, не має права відмовити побутовому споживачу, електроустановки якого розташовані на такій території, в укладенні договору за умови, що нова електроустановка побутового споживача приєднана або потужність для діючої електроустановки побутового споживача збільшена в установленому законодавством порядку. Для укладення договору побутовий споживач звертається до електропостачальника з письмовою заявою та відповідними документами, тобто ініціатором укладання договору виступає споживач. Відповідно до п. 7 ПКЕЕН, для споживання електроенергії новий наймач (власник) квартири або іншого об`єкта повинен звернутися до енергопостачальника для укладення договору про користування електричною енергією. Після чого енергопостачальник протягом 3 днів у містах та 7 днів у сільській місцевості підключає квартиру або об`єкт побутового споживача до електропостачання. Згідно п. 8 ПКЕЕН, електроустановки побутового споживача повинні бути забезпечені засобом обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію. Послуги з облаштування електроустановки вузлом обліку побутовому споживачу надаються електророзподільним підприємством відповідно до укладеного договору про приєднання до електричних мереж або відповідно до укладеного договору про виконання додаткових робіт (послуг). Відповідно до п. 2 Правил, самовільне підключення - споживання електричної енергії без укладення з електропостачальником договору про користування електричною енергією або підключення з порушенням цих Правил. З акту про порушення від 26 жовтня 2017 року № 232041 вбачається, що під час проведення рейду за адресою: АДРЕСА_1 встановлено самовільне підключення до мереж енергопостачальника з ПЛ-0,4 кВ проводом АВВГ 3х10;1х6 мм2, змонтовано ввід для живлення для живлення струмоприйчів, встановлено електролічильник СА4-198 №073935, який не прийнято енергопостачальною компанією в експлуатацію. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо відсутності доказів самовільного підключення належного йому будинку до електромереж відповідача, підлягають відхиленню, оскільки висновків суду у зазначеній частині не спростовують, тому що ОСОБА_1 посилається на те, що підключення будинку до електропостачання здійснено відповідно до затвердженого «Херсонобленерго» робочого проекту підрядною організацією зі складанням Акту, що не відповідає фактичним обставинам справи. Розділом ІІ Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31 липня 1996 року № 28, регулюється приєднання електроустановок замовника до електричної енергії, з яких вбачається, що технічні умови приєднання нових електроустановок, збільшення електричної потужності або зміни вимог споживачів до надійності електропостачання видаються електропередавальною організацією (основним споживачем), до мереж якої приєднуються нові чи додаткові потужності. Якщо у випадку зміни споживача, форми власності чи власника електроустановки фактичний стан цих електроустановок та/або розрахункових засобів обліку не відповідає вимогам нормативно-технічних документів, відповідні договори з новим власником укладаються після приведення електроустановок та/або розрахункових засобів обліку в належний технічний стан (п. 2.1). Приєднання нових чи реконструйованих електроустановок замовника до електричної мережі передбачає такі етапи: подання замовником до електропередавальної організації (основного споживача) заяви про приєднання його електроустановок до електричної мережі. Документи, необхідні для видачі технічних умов, замовник (споживач) додає до заяви про приєднання; підготовка та видача замовнику (споживачу) електропередавальною організацією (основним споживачем) технічних умов приєднання, оплата замовником (споживачем) вартості видачі технічних умов; підготовка електропередавальною організацією (основним споживачем) на основі типового договору (додаток 4) проекту договору про приєднання та його підписання сторонами; розроблення і узгодження замовником (або спеціалізованою організацією на договірних умовах із замовником) проектної документації для об`єктів будівництва і реконструкції; будівництво і монтажно-налагоджувальні роботи; проведення приймально-здавальних випробувань; отримання акта-допуску на підключення електроустановок замовника до електричної мережі; укладення договору про постачання електричної енергії та/або інших договорів, укладення яких передбачено цими Правилами; підключення електроустановок замовника до електричної мережі (п. 2.2). Незважаючи на наявність у ОСОБА_1 робочого проекту електропостачання житлового будинку, погодженого 07 листопада 2005 року з Херсонським МЕМ, докази прийняття та введення в експлуатацію даного обладнання, на момент здійснення перевірки - 26 жовтня 2017 року, відповідачем у порушення вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України суду не надав. Посилання ОСОБА_1 на акт, долучений до апеляційної скарги про встановлення трьохфазного лічильника, що свідчить, на його думку про підключення електроустановки, є безпідставним, до уваги не приймається, оскільки даний акт датований 22 січня 2018 року. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду про доведеність факту самовільного підключення системи електропостачання будинку ОСОБА_1 до мереж АТ «Херсонобленерго». Дане порушення знайшло своє відображення на схемі, яка є невід`ємною частиною Акта про порушення № 232041 від 26 жовтня 2017 року. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про помилковість висновків суду щодо наявності між ним і позивачем договірних відносин не мають правового значення з огляду на предмет спору та висновків суду щодо наявності порушення ПКЕЕ відповідачем. Посилання скаржника на недоведеність факту підключення його електрообладнання до мереж АТ «Херсонобленерго» та факту споживання електричної енергії, підлягають відхиленню як такі, що не спростовують встановленого факту наявності порушення ПКЕЕН. Доводи апеляційної скарги про те, що Акт про порушення № 232041 не відповідає Примірному Акту, у ньому відсутній п. 3 і відсутня інформація про вихідні дані, необхідні для обчислення обсягу і вартості електричної енергії, також підлягають відхиленню, оскільки Акт про порушення містить достатню інформацію, яка є визначальною для застосування процедури розрахунку, передбаченої п. 3.1.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення. Колегія суддів погоджується з висновком суду про доведеність факту порушення відповідачем ПКЕЕН і підстав для стягнення з ОСОБА_1 вартості не облікованої електричної енергії у розмірі 113 586,50 грн. Відповідачем, у порушення вимог 12, 81 ЦПК України, не надано належних, допустимих та достатніх доказів щодо спростування відомостей, викладених у вказаному акті про порушення. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не ґрунтуються на встановлених судом обставинах справи і наданим на їх підтвердження доказах. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Згідно з вимогами ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на зазначене, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , висновки суду не спростовують, тому підлягають відхиленню, а рішення суду залишенню без змін. Керуючись ст. ст. 367, 374 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 05 квітня 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з часу складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Дата складання повного судового рішення 27 вересня 2021 року. Головуючий Л. П. Воронцова Судді: П. Я. Ігнатенко О. М. Полікарпова