Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 569/5228/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 вересня 2021 рокуЛьвівСправа № 569/5228/21 пров. № А/857/13798/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді Кузьмича С. М., суддів Глушка І.В., Шавеля Р.М., за участю секретаря Мельничук Б.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 09 червня 2021 року (ухвалене головуючим - суддею Левчук О.В. об 11 год. 14 хв. у м. Рівне, повне судове рішення складено 10 червня 2021 року) у справі № 569/5228/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови, ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідачів про скасування постанови. В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що 10.04.2021 постановою поліцейського взводу 1-ї роти 3-го батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції України серії ДП18 № 815587 від 10.04.2021 на нього було накладено адміністративне стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративне правопорушення за те, що 10.04.2020 о 21 год. 50 хв. на а/д М- 07 160 км він керував транспортним засобом DAF д.н.з НОМЕР_1 , у якого не горіла лампа правої фари в режимі ближнього світла в темну пору доби, чим порушив п. 31.4.3 ПДР України. Позивач зазначає, що ця постанова винесена та складена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому є незаконною та необгрунтованою, оскільки відомості зазначені в ній не відповідають дійсним обставинам справи. Крім того дії сержанта патрульної поліції при винесенні постанови були незаконними та такими, що суперечать вимогам КУпАП, без всебічного та повного з`ясування всіх обставин, які потрібні для об`єктивного розгляду справи виходячи з такого. Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 09.06.2021 адміністративний позов задоволено. Скасовано постанову серії ДП18 № 815587 від 10.04.2020, що винесена сержантом поліції Шадура Дмитром Миколайовичем, 3-й батальйон, 1 рота, УПП в Житомирській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн, провадження у справі закрито. Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано суду будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП. При цьому, оскаржувана постанова посилання на жоден доказ вчинення позивачем адміністративного правопорушення не містить. Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що складена інспектором поліції постанова є належним та допустимим докази по справі, будь - яких порушень під час її складання відповідачем не допущено. Так в описовій частині постанови чітко викладені вимоги, які були порушені позивачем та вказано нормативний акт, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення. Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч. 4ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав. З матеріалів справи слідує, що 10.04.2021 постановою поліцейського взводу 1-ї роти 3-го батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції України серії ДП18 № 815587 від 10.04.2021 на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1ст.121КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Як зазначено у вказаній постанові 10.04.2020 о 21 год. 50 хв. на а/д М- 07 160 км він керував транспортним засобом DAF д.н.з НОМЕР_1 , у якого не горіла лампа правої фари в режимі ближнього світла в темну пору доби, чим порушив п. 31.4.3а ПДР України. Позивач вважаючи прийняту постанову протиправною звернувся до суду з відповідними позовними вимогами. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Згідно з п.п. 2, 3 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення. Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР) Пунктом 1.9. Розділу 1 ПДР визначено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Згідно з ч. 1 ст. 121 КпАП України, керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до підпункту 31.4.3 п. 31.4 ПДР, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, в разі, якщо: а) кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу; б) порушено регулювання фар; в) не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла; г) на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі і лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу; ґ) на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання. Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Як вбачається, зі змісту ст. 251 КУпАП та ч. 1ст. 72 КАС України, доказами в зазначеній справі є будь - які фактичні дані, на основі яких компетентним органом (посадовою особою)/судом встановлюється наявність чи відсутність обставин, що мають значення для справи, в тому числі винність особи, обставини, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зі змісту ч. 1 ст. 73 КАС України слідує, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. З матеріалів позовної заяви вбачається, що предметом доказування у даній справі є протиправність оскаржуваної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за фактичне вчинення адміністративного правопорушення та її скасування. Позивач факт вчинення ним адміністративного правопорушення заперечив. Вказує, що на перед початком руху водієм транспортного засобу було перевірено на працездатність усі прилади автомобілю та лише після цього було почато рух. Колегія суддів зазначає, що посилання апелянта на оскаржувану постанову як на беззаперечний доказ вчинення позивачем правопорушення є помилковим, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Лише фіксація вчинення адміністративного правопорушення позивача, підтверджує правомірність накладення відповідачем адміністративного стягнення та буде вважатися належним доказом по справі. Однак, відповідачами не надано будь-яких відеозаписів чи фотофіксації правопорушення, а отже суду не видається за можливе встановити, що позивачем справді було порушено ПДР. При цьому, дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Технічний засіб, яким здійснено відеозапис, має бути зазначений в постанові, інакше виключає можливість прийняття його у якості належного доказу по справі, а постанова є складена з порушенням норм статті 283 КУпАП, а тому не може вважатися такою, що відповідає чинному законодавству у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та підлягає скасуванню. Згідно приписів ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Оскаржувана постанова не містить посилання на жоден доказ вчинення позивачем згаданого адміністративного порушення та таких не було надано суду. Візуальне спостереження за дотриманням ПДР працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. Відтак, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема, на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення особою адміністративного правопорушення. Разом з цим, з наданих апелянтом доводів апеляційний суд не може встановити факт порушення позивачем ПДР. Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції. Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється. Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 09 червня 2021 року у справі № 569/5228/21 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді І. В. Глушко Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 27 вересня 2021 року