Постанова 4856 № 120/2430/21-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/2430/21-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Мультян М.Б. Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П. 21 вересня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Полотнянка Ю.П. суддів: Ватаманюка Р.В. Драчук Т. О. , за участю: секретаря судового засідання: Григорук В.С., позивача: ОСОБА_1 , представника відповідача: Бешлей І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Департамент інформатизації Міністерства внутрішніх справ України про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : В березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Департамент інформатизації Міністерства внутрішніх справ України, в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України щодо видалення з обліків Міністерства внутрішніх справ України та зі своїх інформаційних баз інформацію стосовно притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як такого, що 04.04.1995 Немирівським РВВС Вінницької області притягується в якості обвинуваченого у вчиненні злочину, передаченого ст.86-1 КК України (в редакції 1960 року), кримінальна справа 95150145; - зобов`язати Головне управління Національної поліції у Вінницькій області, Міністерство внутрішніх справ України, Національну поліцію України видалити з обліків Міністерства внутрішніх справ України та зі своїх інформаційних баз інформацію стосовно притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як такого, що 04.04.1995 Немирівським РВВС Вінницької області притягується в якості обвинуваченого у вчиненні злочину, передаченого ст.86-1 КК України (в редакції 1960 року), кримінальна справа 95150145. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 27.05.2021 у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з вказаним рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27.05.2021 скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В судовому засіданні позивач просив рішення суду першої інстанції скасувати, з підстав наведених в апеляційній скарзі та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Представник відповідача (Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області) в судовому засіданні просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учансиків справи, які з`явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції, у 1995 році Немирівським РВ УМВС України у Вінницькій області порушено кримінальні справи №95150145, №95150162, №95150206 та №95150215, які об`єднані в одну кримінальну справу №95150145 за фактом розкрадання за попередньою змовою громадянами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 великої рогатої худоби в колгоспі с. Головеньки, шляхом підробки документів про смерть поголів`я ВРХ, за ознаками злочинів передбачених ст.86-1 (розкрадання державного або колективного майна в особливо великих розмірах) та ст.172 (посадовий підлог) КК України (в редакції 1960 року). 04.04.1995 ОСОБА_1 взято під варту. 23.05.1996 за постановою слідчого Немирівського РВ ВС Вінницької області на підставі ст.165 КПК України (в редакції 1960 року) ОСОБА_1 змінено запобіжний захід на підписку про невиїзд. ОСОБА_1 звернувся до Департаменту інформаційних технологій МВС України з проханням надати довідку про притягнення його до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України. На його запит, була видана довідка серії ІІА №2200405, в якій зазначено, що станом на 01.12.2020 ОСОБА_1 не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває. Разом з тим, є особою, яка 04.04.1995 року Немирівським РВВС України Вінницької області притягується у якості обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 86-1 КК України (у редакції 1960 року). Звільнено на підписку про невиїзд 23.05.1996 року за постановою Немирівського РВ УМВС України у Вінницькій області кримінальна справа № 95150145. Інших відомостей до МВС не надходило. Позивач вказує, що інформація про його притягнення до кримінальної відповідальності є недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, обмежує його право вільного вибору місця проживання, пересування, можливості виїзду за кордон та вільного працевлаштування, тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять відповідних офіційних документів, які б доводили, що інформація, яка обробляється стосовно позивача в персонально-довідковому обліку, є неповною та неточною, а позивачем суду не надано відповідних доказів в підтвердження чи спростування протилежного. При цьому, одна лише неможливість встановлення місця знаходження кримінальної справи відносно ОСОБА_1 не може бути підставою для вилучення інформації із бази даних оперативно-довідкового обліку, адже не спростовує того факту, що позивач є особою, яка з 1995 року притягується до кримінальної відповідальності, як і зазначено у довідці видані ДІТ МВС України. Позивачем не доведено, що внаслідок наявності інформації щодо притягнення його до кримінальної відповідальності в інформаційних базах МВС порушуються його права, свободи чи законні інтереси. Крім того, судом встановлено, що позивач протягом 26 років наявності відносно нього інформації щодо притягнення його до кримінальної відповідальності в інформаційних базах МВС працював на посадах державної служби та перетинав державний кордон України. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. Згідно ч. 1 ст. 25 цього Закону України від 02.07.2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі Закон № 580) поліція здійснює інформаційно-аналітичну діяльність виключно для реалізації своїх повноважень, визначених цим Законом. Поліція в рамках інформаційно-аналітичної діяльності: формує бази (банки) даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України (п. 1 ч. 2 ст. 25 Закону № 580). Поліція наповнює та підтримує в актуальному стані бази (банки) даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, стосовно виявлених кримінальних та адміністративних правопорушень, осіб, які їх учинили, руху кримінальних проваджень; обвинувачених, обвинувальний акт щодо яких направлено до суду (п. 2 ч. 1 ст. 26 Закону № 580). Поліція має безпосередній оперативний доступ до інформації та інформаційних ресурсів інших органів державної влади за обов`язковим дотриманням Закону України «Про захист персональних даних» (ч. 1 ст. 27 Закону № 580). Поліція вживає всіх заходів для недопущення будь-яких порушень прав і свобод людини, пов`язаних з обробкою інформації. Поліцейські несуть персональну дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність за вчинені ними діяння, що призвели до порушень прав і свобод людини, пов`язаних з обробкою інформації. Міністерство внутрішніх справ України у межах компетенції здійснює контроль за дотриманням вимог законів та інших нормативно-правових актів під час формування та користування поліцейськими інформаційними базами (банками) даних у порядку, визначеному у статтях 26, 27 цього Закону (ст. 28 Закону № 580). Згідно ст.ст. 1, 2 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 року № 2657-XII інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Основними принципами інформаційних відносин є: гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією; достовірність і повнота інформації; свобода вираження поглядів і переконань; правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації; захищеність особи від втручання в її особисте та сімейне життя. За змістом ст. 1 Закону України від 1 червня 2010 року № 2297-VI «Про захист персональних даних» (далі - Закон № 2297) цей Закон регулює правові відносини, пов`язані із захистом і обробкою персональних даних, і спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв`язку з обробкою персональних даних. Цей Закон поширюється на діяльність з обробки персональних даних, яка здійснюється повністю або частково із застосуванням автоматизованих засобів, а також на обробку персональних даних, що містяться у картотеці чи призначені до внесення до картотеки, із застосуванням неавтоматизованих засобів. Об`єктами захисту є персональні дані (ч. 1 ст. 5 Закону № 2297). Мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних. Персональні дані мають бути точними, достовірними та оновлюватися в міру потреби, визначеної метою їх обробки (ч.ч. 1, 2 ст. 6 Закону № 2297). Збирання персональних даних є складовою процесу їх обробки, що передбачає дії з підбору чи впорядкування відомостей про фізичну особу (ч. 1 ст. 12 Закону № 2297). Суб`єкт персональних даних має право пред`являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником персональних даних, якщо ці дані обробляються незаконно чи є недостовірними (п. 6 ч. 2 ст. 8 Закону № 2297). Згідно п. 1.3 Положення про Інтегровану інформаційно-пошукову систему органів внутрішніх справ України, затвердженого наказом МВС України від 12.10.2009 року № 436 (далі - Положення № 436), інтегрована інформаційно-пошукова система органів внутрішніх справ України (далі - ІІПС) - це сукупність організаційно-розпорядчих заходів, програмно-технічних та інформаційно-телекомунікаційних засобів, що забезпечують формування та ведення довідково-інформаційних, оперативно-розшукових обліків, авторизований доступ до інформаційних ресурсів ІІПС. Згідно абз. 2 п. 3.1 Положення № 436 інформаційними ресурсами (об`єктами обліку) ІІПС є об`єктивно поєднаний набір відомостей, що безпосередньо стосується осіб, кримінальних та адміністративних правопорушень, а також інших подій, який накопичується в процесі службової діяльності ОВС в обсязі, структурі й порядку, що визначаються завданнями, покладеними на ОВС, відповідно до чинного законодавства. До складу інформаційних ресурсів належать відомості щодо, зокрема, осіб, яких затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, які обвинувачені у вчиненні кримінального правопорушення, узяті під варту або на яких накладено стягнення у вигляді адміністративного арешту, у тому числі їх фотографії та дактилоскопічні дані. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 29.11.2016 року № 1256 «Про організацію доступу до відомостей персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України» затверджено Порядок доступу до відомостей персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України. Цей Порядок визначає умови, підстави та процедуру надання відомостей з інформаційної підсистеми «Оперативно-довідкова картотека» єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, що містить відомості стосовно осіб, яким повідомлено про підозру в учиненні кримінального правопорушення, та осіб, яких засуджено за вчинення кримінального правопорушення, права та обов`язки суб`єктів, що є учасниками зазначеної процедури. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 червня 2018 року № 524 внесено зміни до Порядку доступу до відомостей персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом МВС від 29 листопада 2016 року № 1256. Зокрема, запроваджено два види довідки залежно від обсягу запитуваної інформації, а саме: 1) про відсутність (наявність) судимості; 2) про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України. У разі незгоди з відомостями, що надані в Довідці, Заявник може надати до ДІ офіційні документи (вирок суду, довідку з місць позбавлення волі тощо) для внесення відповідних змін до персонально-довідкового обліку (пункт 14 Порядку доступу до відомостей персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України). Матеріалами справи встановлено і фактично не заперечується позивачем, що ОСОБА_1 в 1995 році притягувався до кримінальної відповідальності за фактом розкрадання за попередньою змовою з громадянами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 великої рогатої худоби в колгоспі с. Головеньки, шляхом підробки документів про смерть поголів`я ВРХ, за ознаками злочинів передбачених ст.86-1 (розкрадання державного або колективного майна в особливо великих розмірах) та ст.172 (посадовий підлог) КК України (в редакції 1960 року), кримінальна справа №95150145. Отже, орган внутрішніх справ, зазначаючи в довідці стосовно позивача інформацію про те, що останній є особою, яка 04.04.1995 року Немирівським РВВС України Вінницької області притягується у якості обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 86-1 КК України (у редакції 1960 року), надав достовірну інформацію щодо статусу позивача у кримінальному провадженні. Позивачем не доведено, що персональні дані щодо нього, які містяться в персонально-довідковому обліку єдиної інформаційної системи МВС України, обробляються незаконно або є недостовірними. Матеріали справи не містять відповідних офіційних документів, які б доводили, що інформація, яка обробляється стосовно позивача в персонально-довідковому обліку, є неповною та неточною, а позивачем суду не надано відповідних доказів в підтвердження чи спростування протилежного. Спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Державного департаменту України з питань виконання покарань від 23.08.2002 року № 823/188 затверджено Інструкцію про порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України (далі Інструкція № 823/188). Згідно п. 2.1 Інструкції № 823/188 об`єктами оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку є особи, які на території України обвинувачуються у вчиненні злочинів або засуджені, розшукуються, затримані за підозрою в занятті бродяжництвом, а також громадяни України, що вчинили злочини за її межами і відомості про яких надійшли офіційними каналами згідно з міжнародними договорами у сфері обміну інформацією, які набрали чинності в установленому порядку. Підстави для вилучення облікових документів визначено у пункті 11.1 вказаної Інструкції. Так, з оперативно-довідкових картотек ДІТ при МВС та територіальних УОІ-ВОІ вилучаються: а) раніше складені облікові документи у разі їх переоформлення на підставі постанов органів слідства (дізнання) або ухвал судів про уточнення (зміну) анкетних даних осіб, що стоять на обліку; б) алфавітні картки на осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності, до яких не застосовувався запобіжний захід у вигляді взяття під варту, при заміні цих карток на арештантські або картки з рішенням суду; в) облікові документи на осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності як обвинувачені, кримінальні справи стосовно яких припинені на стадії досудового слідства на підставі реабілітації або відносно яких судом прийнято виправдувальний вирок; г) облікові документи, що підлягають вилученню у зв`язку із закінченням строку їх зберігання відповідно до п.10 Інструкції. Посилання позивача на відсутність вищевказаної кримінальної справи як в органах досудового розслідування так і в судах першої та апеляційної інстанції не є підставою для видалення даних з інформаційної бази. Як правильно зазначено судом першої інстанції, одна лише неможливість встановлення місця знаходження кримінальної справи відносно ОСОБА_1 не може бути підставою для вилучення інформації із бази даних оперативно-довідкового обліку, адже не спростовує того факту, що позивач є особою, яка з 1995 року притягується до кримінальної відповідальності, як і зазначено у довідці видані ДІТ МВС України. Більше того, наявність в оперативно-довідкових картотеках МВС відомостей щодо порушення кримінальної справи за обвинуваченням (підозрою) позивача у вчиненні злочину є лише підтвердженням того, що таке кримінальне провадження існувало (порушувалося). Використання поліцією відображених у єдиній інформаційній системі МВС відомостей, як і інша діяльність цього органу відповідно до положень Закону України «Про Національну поліцію» може здійснюватися виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Оперативно-розшукові та дактилоскопічні обліки створені з метою запобігання вчинення кримінальних правопорушень, а також оперативного розслідування кримінальних правопорушень, тому вилучення даних із зазначених баз обліку (як і їх внесення) повинно відбуватися в рамках кримінального провадження. Законом № 580 передбачено повноваження поліції щодо формування, наповнення та підтримання в актуальному стані баз даних єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України стосовно зареєстрованих кримінальних правопорушень, результатів їх розгляду у судах, а також обвинувачених, обвинувальний акт щодо яких направлено до суду. Діяльність уповноважених службових осіб поліції, як і інших правоохоронних органів, щодо інформаційного наповнення єдиної інформаційної системи МВС полягає в офіційному фіксуванні здійснених у кримінальному провадженні процесуальних дій та прийнятих процесуальних рішень і є похідною від них. Внесення відповідно до закону відомостей до інформаційних баз саме по собі не впливає на юридичне становище особи, не змінює характеру й обсягу її прав та обов`язків та існуючого стану правовідносин. Отже, оскільки матеріали справи не містять відповідних офіційних документів, які б доводили, що інформація, стосовно ОСОБА_1 в персонально-довідковому обліку є неповною та неточною, та у зв`язку з ненаданням позивачем відповідних доказів, які б свідчили про необхідність вилучення з єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України інформації, відсутні правові підстави для визнання протиправною бездіяльністю відповідачів щодо видалення з обліків МВС України та із інформаційних баз інформацію щодо ОСОБА_1 та зобов`язання відповідачів видалити з обліків МВС України та інформаційних баз інформацію стосовно притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 . Крім того, згідно статті 5 КАС України судовому захисту підлягає саме порушене право особи. В свою чергу, позивачем не доведено, що внаслідок наявності інформації щодо притягнення його до кримінальної відповідальності в інформаційних базах МВС порушуються його права, свободи чи законні інтереси. На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову. За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 27 вересня 2021 року. Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Ватаманюк Р.В. Драчук Т. О.