LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд640/680/20

від 27.09.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:У задоволенні клопотань ОСОБА_1 про залишення без розгляду відзивів на апеляційну скаргу, поданих публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб - …

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua Головуючий суддя у першій інстанції: Шулежко В.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 вересня 2021 року Справа № 640/680/20 Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді Епель О.В., суддів: Губської Л.В., Карпушової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» Кашути Дмитра Євгеновича про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : Історія справи. ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Відповідач-1), Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» Кашути Дмитра Євгеновича (далі - Відповідач-2), в якому просив: 1) визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо виконання рішення суду у справі №761/24136/15-ц; 2) зобов`язати відповідачів виконати рішення суду у справі № 761/24136/15-ц, а саме вчинити усі необхідні дії, спрямовані на виконання цього рішення з урахуванням ухвали суду про зміну (встановлення) порядку та способу його виконання за положеннями Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Також Позивач просив суд зобов`язати відповідачів подати звіти про виконання рішення суду, ухваленого у справі за цим позовом; встановити строк для подання таких звітів. В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач зазначив, що у справі № 761/24136/15-ц Шевченківським районним судом м. Києва було ухвалено рішення на його користь, на виконання якого видано відповідний виконавчий лист, але таке судове рішення Відповідачами не виконується, у зв`язку з чим було порушено відповідне кримінальне провадження, а виконавче провадження закінчено. Позивач вказує, що він звертався до Відповідачів з вимогами щодо виконання відповідного судового рішення, але у відповідь отримав листи, з яких вбачається допущення Відповідачами триваючої протиправної бездіяльності Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 червня 2021 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. При цьому, суд зазначив, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати таке рішення та задовольнити його позовні вимоги повністю, зазначаючи, що Відповідачі є не боржниками (зобов`язаними особами) за рішенням суду у цивільній справі № 761/24136/15-ц, а суб`єктами, що перешкоджають виконанню судового рішення у вказаній справі. При цьому, Апелянт звертає увагу на безпідставність застосування судом першої інстанції правових висновків Великої Палати ВС та норм ст. ст. 382, 383 КАС України. Разом з тим, Апелянт вважає, що обраний ним спосіб захисту свого права, яке він вважає порушеним, є правильним та ефективним. Також Апелянт зазначає, що судом першої інстанції було безпідставно розглянуто та задоволено заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо продовження строку на подання відзиву в цій справі, що йому не було направлено копії такої заяви і він не мав можливості заперечити проти її задоволення. Крім того, Апелянт стверджує, що суд не розглянув його неодноразові клопотання про прискорення розгляду цієї справи. З цих та інших підстав Апелянт вважає, що рішення суду прийнято за неповно встановлених обставин, з порушенням норм матеріального та процесуального права. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.07.2021 було відкрито апеляційне провадження у даній справі, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду. Відповідачами подано відзиви на апеляційну скаргу, в яких вони заперечують проти задоволення такої скарги та просять залишити без змін рішення суду першої інстанції, наполягаючи на необґрунтованості доводів Апелянта. При цьому, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у своїй скарзі також стверджує, що такий спір взагалі не підсудний суду адміністративної юрисдикції. Позивачем подано клопотання про залишення без розгляду відзиву ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» та додаткові письмові пояснення, в яких також заявлено клопотання про залишення без розгляду відзиву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. В обґрунтування зазначених клопотань Позивач посилається на те, що відзиви на його апеляційну скаргу подані з порушенням процесуального строку, установленого судом. Також у своєму клопотанні про залишення без розгляду відзиву ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» Позивач зазначає, що такий відзив подано неуповноваженою особою. Перевіривши доводи Заявника, колегія суддів вважає, що вказані клопотання не підлягають задоволенню з огляду на наступне. Так, в ухвалі про відкриття провадження в цій справі учасникам було встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу до 14.09.2021. Відповідачами, а саме Фондом гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» 14.09.2021 відзиви здані до відділення поштового зв`язку. Відповідно до частини дев`ятої статті 120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку. Отже, обидва відзиви є такими, що подані своєчасно, відповідно до наведених законодавчих приписів. Крім того, апеляційний суд відзначає, що у справі містяться відзиви безпосередньо Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива», які подані уповноваженими особами. Відзив безпосередньо ПАТ «Комерційний банк «Фінансова ініціатива», як на тому наполягає Заявник, на теперішній час до Шостого апеляційного адміністративного суду не надходив. Таким чином, колегія суддів відмовляє в задоволенні вищевказаних клопотань. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав. Обставини справи, установлені судом першої інстанції. Як установлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києві від 21.10.2015 у справі № 761/24136/15-ц позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Фінансова ініціатива» про захист прав споживача фінансових послуг задоволено частково: - зобов`язано ПАТ «Комерційний Банк «Фінансова ініціатива» зарахувати кошти у розмірі 8970,35 доларів США на поточний рахунок Позивача; - зобов`язано Відповідача виплатити Позивачеві вклад за договором від 20.11.2014 № 51-в-17/367026 у сумі еквівалента 8970,35 доларів США у гривні за курсом НБУ на день 13.06.2015, а саме - у розмірі 195 272,86 грн.; - зобов`язано ПАТ «Комерційний Банк «Фінансова ініціатива» виплатити ОСОБА_1 відсотки за договором вкладу від 20.11.2014 №51-в-17/367026 за ставкою 9% річних за строк з дня, наступного за днем витребування 19.02.2015 до дня прийняття рішення про віднесення Банку до категорії неплатоспроможних 23.06.2015, а саме у розмірі 274,93 долари США в гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на день ухвалення судового рішення у справі за цим позовом становить 6045,12 грн.; - зобов`язано ПАТ «Комерційний Банк «Фінансова ініціатива» виплатити ОСОБА_1 майнову відповідальність за порушення грошового зобов`язання за договором вкладу від 20.11.2014 № 51-в-17/367026 за ставкою 3% річних у розмірі 91,64 долари США в гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на день ухвалення судового рішення у справі за цим позовом становить 2015,07 грн. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києві від 20.01.2017 у справі № 761/24136/15-ц змінено спосіб та порядок виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 21.10.2015 у справі № 761/24136/15-ц шляхом встановлення способу і порядку виконання судового рішення за положеннями Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а саме шляхом: - зарахування коштів у розмірі 8970,35 доларів США на поточний рахунок ОСОБА_1 (код ІПН НОМЕР_1 ) в неплатоспроможному банку Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «Фінансова ініціатива»; - виплати ОСОБА_1 (код ІПН 2446815334) гарантовану суму відшкодування коштів за договором вкладу від 20.11.2014 № 51-в-17/367026 за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування. Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність Відповідачів щодо невиконання судового рішення у справі № 761/24136/15-ц, звернувся до суду з цим позовом. Нормативно-правове обґрунтування. Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Згідно з частиною першою статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Відповідно до частин першої, другої статті 18 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Водночас, розділом VІІ ЦПК України регламентованого інститут судового контролю за виконанням судового рішення, Законом України «Про виконавче провадження» - порядок примусового виконання судового рішення, а Кримінальним кодексом України - кримінальну відповідальність за невиконання судового рішення. Висновки суду апеляційної інстанції. Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для виконання на всій території України. Разом з тим, жодною нормою адміністративного процесуального законодавства не передбачено можливості забезпечення виконання судового рішення в одній справі шляхом ухвалення судового рішення в іншій справі. Такий механізм суперечить безпосередньо самій сутності та меті судочинства. Перевіряючи рішення суду першої інстанції, колегія суддів приймає до уваги те, що виконавче провадження, яке здійснювалося на підставі та на виконання судового рішення у справі № 761/24136/15-ц, було закінчено у 2019 році саме у зв`язку з невиконанням судового рішення у вказаній справі, а також, що у 2017 році судом було змінено порядок та спосіб його виконання і фактично покладено відповідні обов`язки на Відповідачів (Фонд і Уповноважену особу). При цьому, судова колегія враховує, що дійсно нормами ЦПК не передбачено положень, які б були аналогічні механізму судового контролю, визначеному ст.ст. 382, 383 КАС України. Поряд з цим, апеляційний суд зазначає, що КАС України визначено певний перелік способів захисту порушеного права особи та право звернення з адміністративним позовом і із системного аналізу відповідних норм не вбачається можливість спонукання відповідних суб`єктів до виконання судового рішення, ухваленого в цивільній справі, шляхом прийнятого судового рішення за адміністративним позовом особи (стягувача в цивільній справі). Означені обставини свідчать про обрання неправильного способу захисту Позивачем своїх прав шляхом звернення до суду з цією позовною заявою. Разом з тим, колегія суддів відзначає, що згідно зі ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Тож, Позивач, вважаючи, що Відповідачі вчинили у відношенні нього протиправні дії або допускають протиправну бездіяльність, має право звернутися до адміністративного суду з відповідним конкретним позовом, але не намагатися спонукати у такий спосіб Відповідачів виконати судове рішення в іншій справі. Таким чином, твердження Апелянта про те, що обраний ним спосіб захисту права, яке він вважає порушеним, є правильним та ефективним, судова колегія відхиляє з підстав, наведених вище. З приводу доводів Апелянта про те, що Відповідачі є не боржниками (зобов`язаними особами) за рішенням суду у цивільній справі № 761/24136/15-ц, а суб`єктами, що перешкоджають виконанню судового рішення у вказаній справі, колегія суддів зазначає, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Києві від 20.01.2017 у справі № 761/24136/15-ц (набрала законної сили 25.07.2017) змінено спосіб та порядок виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 21.10.2015 у справі № 761/24136/15-ц шляхом встановлення способу і порядку виконання судового рішення за положеннями Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а саме шляхом зарахування коштів у розмірі 8970,35 доларів США на поточний рахунок ОСОБА_1 (код ІПН НОМЕР_1 ) в неплатоспроможному банку Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «Фінансова ініціатива» та виплати ОСОБА_1 (код ІПН 2446815334) гарантовану суму відшкодування коштів за договором вкладу від 20.11.2014 № 51-в-17/367026 за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування. При цьому, апеляційний суд приймає до уваги та враховує твердження Апелянта щодо безпідставності застосування судом першої інстанції правових висновків Великої Палати ВС та норм ст. ст. 382, 383 КАС України, але зазначає, що це не призвело до неправильного вирішення справи в цілому. Доводи Апелянта про те, що судом першої інстанції було безпідставно розглянуто та задоволено заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо продовження строку на подання відзиву в цій справі, що йому не було направлено копії такої заяви і він не мав можливості заперечити проти її задоволення, судова колегія вважає необґрунтованими, оскільки в матеріалах справи містяться докази направлення Фондом копії відзиву Позивачу в порядку, визначеному законодавством, а також заява Фонду про продовження процесуального строку на подачу такого відзиву, в якій наведено відповідне обґрунтування /т.1 а.с.78-79, 50, 54-55/. При цьому, судова колегія відзначає, що згідно зі ст. 121 КАС України продовження процесуального строку є правом суду. Аналізуючи доводи Апелянта про те, що суд не розглянув його неодноразові клопотання про прискорення розгляду цієї справи, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи дійсно міститься відповідне клопотання та відсутня ухвала суду з цього приводу. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 252 КАС України, це є підставою для ухвалення додаткового судового рішення у справі, а не для скасування рішення, яким по суті правильно вирішено спір. Аналізуючи всі доводи учасників справи, судова колегія також приймає до уваги висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід. Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність достатніх та необхідних для задоволення цього позову, але неправильно визначив мотиви відмови в задоволенні відповідних позовних вимог, порушивши норми матеріального права. Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування. Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 червня 2021 року - зміні в мотивувальній частині, а в іншій частині - залишенню без змін. Розподіл судових витрат. З огляду на результат розгляду цієї справи, судові витрати, які були понесені позивачем, відповідно до ст. 139 КАС України, перерозподілу не підлягають. Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 287, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, ПОСТАНОВИВ: У задоволенні клопотань ОСОБА_1 про залишення без розгляду відзивів на апеляційну скаргу, поданих публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб - відмовити. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 червня 2021 року - змінити в частині мотивів, з яких воно прийнято. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 червня 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Судове рішення виготовлено 27 вересня 2021. Головуючий суддя О.В. Епель Судді: Л.В. Губська О.В. Карпушова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»