Ухвала КГС ВС № 922/4013/20

УХВАЛА 27 вересня 2021 року м. Київ Справа № 922/4013/20 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду: Чумака Ю. Я., перевіривши матеріали касаційної скарги Харківської міської ради на рішення Господарського суду Харківської області від 29.03.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.07.2021 у справі за позовом Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський бізнес-центр «Южний» про стягнення безпідставно збережених коштів, ВСТАНОВИВ: 10.09.2021 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Харківської міської ради на рішення Господарського суду Харківської області від 29.03.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.07.2021 у справі № 922/4013/20, подана 17.08.2021 через Східний апеляційний господарський суд. 14.09.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський бізнес-центр «Южний» надійшло заперечення проти відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Харківської міської ради на рішення Господарського суду Харківської області від 29.03.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.07.2021 у справі № 922/4013/20, в якому відповідач зазначає, що вказана касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України та підлягає залишенню без руху. Крім того, відповідач просить відмовити у відкритті касаційного провадження на підставі п.5 ч.1 ст.293 ГПК України. Перевіривши матеріали касаційної скарги та доводи, що викладені Товариством з обмеженою відповідальністю «Харківський бізнес-центр «Южний» у запереченнях проти відкриття касаційного провадження, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке. Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги. Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу. Приписами частини 3 статті 311 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити: пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах; пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення; пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній. У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. У касаційній скарзі скаржник, зокрема зазначає, що касаційна скарга подається на підставі п.п.1, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, проте обґрунтовує лише п. 1 ч.2 статті 287 ГПК України. Таким чином, скаржнику слід виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України та зазначити норму права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній. Ураховуючи викладене касаційна скарга, подана без додержання відповідних вимог чинного процесуального законодавства, підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України. Виходячи з положень частини 2 статті 292 та статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Згідно з частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою. Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Харківської міської ради залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків до 12.10.2021, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів з дня вручення її скаржникові.

2. У разі невиконання вимог Суду, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Ю. Я. Чумак