Постанова 4822 № 715/797/21

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА 22 вересня 2021 року м. Чернівці Справа № 715/797/21 провадження № 822/920/21-ц Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Кулянди М.І., суддів: Половінкіної Н.Ю., Литвинюк І.М., за участю секретаря Тодоряка Г.Д., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач Чагорська об`єднана територіальна громада, треті особи: приватний нотаріус Глибоцького нотаріального округу Чернівецької області Бреславська-Григорчак Світлана Олександрівна, ОСОБА_2 , апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Глибоцького районного суду Чернівецької області від 20 липня2021 року, головуючий у суді першої інстанції суддя Маковійчук Ю.В., ВСТАНОВИВ:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Чагорської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, треті особи: приватний нотаріус Глибоцького нотаріального округу Чернівецької області Бреславська-Григорчак С. О., ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно. 09 червня 2021 року до суду надійшло клопотання відповідача про закриття провадження у справі в порядку пункту 3 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України). Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 20 липня 2021 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Чагорської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, треті особи: приватний нотаріус Глибоцького нотаріального округу Чернівецької області Бреславська-Григорчак С. О., ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно закрито. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апелянт у своїй апеляційній скарзі посилається на те, оскаржувана ухвала є необґрунтованою та прийнятою без всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності. Вказує на те, що, суд першої інстанції не з`ясував та не дослідив тотожність позовів, а формально закрив провадження у справі. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи ОСОБА_2 подав до суду відзив на апеляційну скаргу. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Посилається на те, що аргументи апелянта, викладені в апеляційній скарзі є безпідставними.

Мотивувальна частина Ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 20 лютого 2014 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Луковицької сільської ради Глибоцького району Чернівецької області про визнання права власності на спадкове майно за заповітом залишено без розгляду. У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Чагорської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, треті особи: приватний нотаріус Глибоцького нотаріального округу Чернівецької області Бреславська-Григорчак С. О., ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно. Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що є таке, що набрало законної сили рішення у цивільній справі, ухвалене у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрало законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами. Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдинг» проти України», а також у рішенні від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» зазначив, що існує усталена судом практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів. Закриття провадження у справі можливе лише за умови, якщо рішення, що набрало законної сили, є тотожним до позову, який розглядається, тобто співпадають сторони, предмет і підстави позовів. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення, а підстава - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. При визначенні підстави позову як елементу його змісту суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і закону, позивач просить про захист свого права. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках набрання рішенням суду чинності. Закриття провадження у справі - це одна з форм закінчення розгляду цивільної справи без винесення рішення суду у зв`язку з виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов`язує неможливість подальшого судового розгляду справи. У пунктах 26, 27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 320/9224/17 (провадження № 14-225цс19) зазначено, що: «згідно з пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами. Тобто, згідно з вказаним пунктом підставою для закриття провадження у справі є, зокрема, вирішення спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав шляхом ухвалення рішення, яке набрало законної сили, або постановлення ухвали про закриття провадження у справі». Як убачається із матеріалів справи, у жовтні 2013 року ОСОБА_1 звернуся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Луковицької сільської ради Глибоцького району Чернівецької області про визнання права власності на спадкове майно за заповітом. В листопаді 2013 року ОСОБА_2 подав до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 , Луковецької сільської ради Глибоцького району Чернівецької області про визнання права власності на майно колишнього колгоспного двору. Рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 17 грудня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено. Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 20 лютого 2014 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Луковицької сільської ради Глибоцького району Чернівецької області про визнання права власності на спадкове майно за заповітом було залишено без розгляду, а рішення суду першої інстанції в цій частині скасовано. Відповідно до ч.2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно. Позивач у квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Чагорської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, треті особи: приватний нотаріус Глибоцького нотаріального округу Чернівецької області Бреславська-Григорчак С. О., ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно. Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про існування судового рішення між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав та закриття провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, що свідчить про порушення судом норм процесуального права. Посилання ОСОБА_2 у відзиві на апеляційну скаргу про наявність рішення апеляційного суду Чернівецької області від 13 серпня 2014 року між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є помилковим, виходячи з такого. З матеріалів справи вбачається, що у травні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Луковицької сільської ради Глибоцького району Чернівецької області, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета позову - ОСОБА_2 про визнання права власності на будинковолодіння по АДРЕСА_1 , на підставі с. 376 ЦК України. Рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 02 липня 2014 року позов ОСОБА_1 задоволено та визнано за ним право власності на вказане майно, яке рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 13 серпня 2014 року скасовано та відмовлено в задоволенні позову. Отже, у цивільній справі №22ц-1209/14 та в даній справі є різні підстави позову, що не дозволяє зробити висновок про їх тотожність, а тому відсутні підстави для закриття провадження у вказаній справі, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Таким чином, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права, у зв`язку з чим наявні підстави для скасування ухвали Глибоцького районного суду Чернівецької області від 20 липня 2021 року і направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Глибоцького районного суду Чернівецької області від 20 липня 2021 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Дата складання повного тексту постанови - 24 вересня 2021 року. Головуючий М. І. Кулянда Судді: Н.Ю. Половінкіна І.М. Литвинюк