Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/7417/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 вересня 2021 року Справа № 380/7417/20 пров. № А/857/12899/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: судді-доповідача Качмара В.Я., суддів Большакової О.О., Кушнерика М.П., при секретарі судового засідання Ратушній М.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСКАР ОЛЛ-ТРЕЙД» до Державної екологічної інспекції у Львівській області про визнання протиправною і скасування постанови, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСКАР ОЛЛ-ТРЕЙД» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 5 травня 2021 року (суддя Кедик М.В., м.Львів, повний текст складено 17 травня 2021 року), - ВСТАНОВИВ: У вересні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСКАР ОЛЛ-ТРЕЙД» (далі ТОВ) звернулося до суду із позовом до Державної екологічної інспекції у Львівській області (далі ДЕІ) в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 14.08.2020 №04/09 (далі Постанова). Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 5 травня 2021 року в задоволенні позову відмовлено. Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив позивач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення суду, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. В апеляційній скарзі з посиланням на окремі обставини справи вказує, що направлення на проведення перевірки не містить дати початку та дати закінчення перевірки, що не дає змоги визначити чи є направлення чинним. Зазначає, що в протоколі про виявлене порушення та самій Постанові відповідач не конкретизував період перевірки, а саме дати початку та дати закінчення перевірки, що свідчить про його нечіткість та невизначеність. Звертає увагу на те, що в запиті про надання певної документації зазначено вимогу про надання документів в найкоротший термін. Проте, чинне законодавство не місить визначення найкоротший термін, а запит від 22.05.2020 не містить прив`язки до дії чи події, а також дати коли платник повинен надати запитувані документи. Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки позивачем не виконано вимоги листа-вимоги відповідача та не надано витребовувані документи, то Постанова є правомірною. Такі висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з неправильним тлумаченням матеріального права і порушенням норм процесуального права, з таких міркувань. Апеляційним судом, з урахуванням встановленого судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що на підставі наказу ДЕІ «Про проведення планових перевірок» від 20.05.2020 № 11/09 (далі Наказ) та направлення на проведення перевірки від 20.05.2020 № 11/09 (далі Направлення) відповідачем у період з 21.05.2020 завідувачу сектору державного ринкового нагляду ДЕІ Головачу Ю.М. доручено провести планову перевірку характеристик продукції, а саме: автомобільні бензини (коди УКТЗЕД 27101241, 27101245, 27101249, 27101251, 27101259, 2710209000, 3824909710), дизельне паливо (коди УКТЗЕД 2710194300, 2710194600, 2710194710, 2710194790, 2710194800, 2710201100, 2710201500, 2710201700, 27102019, 382600), суднове паливо (коди УКТЗЕД 271019620, 271019640, 271019689, 271020310, 271020350, 271020390), котельне паливо (271019620, 271019640, 271019681, 271019682, 271019689 271020310, 271020350, 271020390), що знаходиться в розповсюджувача за адресою місто Львів, вулиця Шевченка, 321 та належить ТОВ та дотримання засад «Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України (далі КМУ) від 01.08.2013 № 927 (далі Постанова №927, Регламент відповідно) (а.с.56-57). На підставі Направлення відповідачем скеровано ТОВ лист-вимогу від 22.05.2020 № 09-2146 (далі Лист-вимога) про надання в найкоротший термін інформації, котра надає змогу ідентифікувати суб`єкта господарювання, який поставив йому продукцію та належним чином завірені копії документів, а саме: - товаро-транспортні накладні на нафтопродукти, котрі знаходились на автозаправній станції розміщеній за адресою місто Львів, вулиця Шевченка, 321 за період з 20.05.2020 по 24.05.2020; - «Сертифікати відповідності», «Паспорти якості» та «Декларації про відповідність», котрі б підтверджували виконання засад Регламенту щодо вимог до характеристик об`єктів перевірки (а.с.8). Лист-вимога надісланий 25.05.2020 рекомендованим відправленням «Укрпошти» за № 7905310382629 та отриманий позивачем 28.05.2020 (а.с.66). Відповідачем 29.07.2020 складено Акт про невиконання законних вимог посадових осіб органів державного ринкового нагляду №04/09 (далі Акт), у якому вказано про створення ТОВ перешкод шляхом невиконання встановлених частини п`ятої статті 8 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (далі Закон № 2735-VI) для проведення заходів державного ринкового нагляду, перевірки характеристик продукції, а саме бензинів автомобільних, дизельного палива, суднового палива та котельного палива на автозаправній станції за адресою місто Львів, вулиця Шевченка, 321, а також інформації щодо суб`єкта господарювання який поставив продукцію відповідно до Листа-вимоги та Направлення на проведення перевірки (а.с.11). ДЕІ листом від 29.07.2020 № 09-3287 скерувала ТОВ пропозицію забезпечити присутність уповноваженої особи при складанні протоколу про виявлене порушення вимог Закону № 2735-VI, котре відбудеться 07.08.2020 об 11:00 год у приміщенні ДЕІ. Додатком до вказаного листа є Акт. Лист надісланий 30.07.2020 рекомендованим відправленням за № 7905310617502 та отриманий позивачем 10.08.2020 (а.с.67). Відповідачем 07.08.2020 складено Протокол про виявлені порушення вимог Закону № 2735-VI та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» (далі Закон № 2736-VI) (далі Протокол), якими встановлено порушення вимог статті 44 Закону №2736-VI, а саме не надано документів необхідних для здійснення заходів ринкового нагляду. Згідно з відміткою у Протоколі, примірник Протоколу надіслано через відділення поштового зв`язку №53 07.08.2020 (рекомендованим відправленням за № 7905310633036) та отриманий позивачем 12.08.2020 (а.с.68). Крім того, 10.08.2020 позивачу скеровано лист від №09-3477, котрий містив пропозицію забезпечити присутність уповноваженої особи при розгляді справи про виявлене порушення вимог Закону № 2735-VI викладеної у Протоколі, котре відбудеться 14.08.2020 о 10 год у приміщенні ДЕІ. Лист надісланий 10.08.2020 рекомендованим відправленням та отриманий позивачем 26.08.2020 (а.с.69). На підставі Протоколу та Акта відповідачем 14.08.2020 винесено Постанову, якою за порушення вимог частини шостої статті 44 Закону №2736-VI на позивача накладено штраф у розмірі 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 170000 грн (а.с.60). Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877-V; в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин). Відповідно до статті 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлює Закон № 2735-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин). Згідно з абзацу 8 частини першої статті 1 Закону №2735-VI державний ринковий нагляд - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам. Відповідно до частини першої статті 4 Закону №2735-VI метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськість щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам. Згідно з частиною першою статті 10 Закону № 2735-VI ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему. Відповідно до пункту 21 «Переліку видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд», затвердженого постановою КМУ від 28.12.2016 №1069 Держекоінспекція здійснює державний ринковий нагляд автомобільного бензину, дизельного, суднового та котельного палива відповідно до Постанови №

927. Порядок проведення перевірок характеристик продукції визначений статтею 23 Закону №2735-VI, відповідно до положень якої: органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції; під час таких перевірок перевіряються характеристики лише того виду продукції, що є предметом перевірки; перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та посвідчень (направлень) на проведення перевірки, що видаються та оформляються відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та посвідчення (направлення) видаються і оформляються невідкладно; перевірка характеристик продукції може бути невиїзною (за місцезнаходженням органу ринкового нагляду) або виїзною. У разі потреби органи ринкового нагляду для перевірки характеристик продукції можуть поєднувати невиїзні та виїзні перевірки (частина шоста). Частина шоста статті 7 Закону №2735-VI визначає, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Частиною сьомою статті 23 Закону №2735-VI передбачено перелік документів, що підлягають перевірці, якими є: 1) декларація про відповідність; 2) супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією); 3) загальний опис продукції, а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом; 4) документи щодо системи якості чи системи управління якістю; 5) висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції; 6) документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (товарно-супровідна документація або договори). Орган ринкового нагляду має право вимагати надання таких документів лише в обсязі, що необхідний для встановлення ланцюга постачання продукції. 7) документи і матеріали щодо стану виконання суб`єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб`єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання; 8) повідомлення та інша інформація, надана суб`єктами господарювання, митними органами, органами з оцінки відповідності згідно з положеннями цього Закону та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції». Тобто, під час проведення планових перевірок характеристик продукції, органи ринкового нагляду мають право витребовувати та перевіряти у розповсюджувачів цієї продукції документи, визначені у частині сьомій статті 23 Закону № 2735-VI. За змістом частини десятої статті 23 Закону № 2735-VI строк проведення перевірки характеристик продукції не може перевищувати у розповсюджувача цієї продукції чотирьох робочих днів, у виробника такої продукції - п`яти робочих днів. У разі проведення перевірки за місцезнаходженням органу ринкового нагляду перебіг строку проведення перевірки починається з дня одержання органом ринкового нагляду від суб`єкта господарювання документів (їх копій) на продукцію, зазначених у частині сьомій цієї статті. Продовження строку проведення перевірки не допускається. Водночас, відповідальність суб`єктів господарювання за порушення вимог законодавства у сфері державного ринкового нагляду регламентовано статтею 44 Закону № 2735-VI. Зокрема, приписами пункту 6 частини четвертої вказаної статті встановлено, що до суб`єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, - у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно з частиною шостою статті 44 Закону №2735-VI справи про накладення штрафів за порушення, визначені цією статтею, розглядаються керівниками органів ринкового нагляду або заступниками таких керівників у межах їх компетенції. Про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадові особи органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складають протокол на підставі документів, що містять інформацію про походження продукції та її обіг.. Протокол разом з актом перевірки, поясненнями фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, чи керівника юридичної особи або уповноваженої ним особи (у разі їх наявності) та документами, що стосуються справи, не пізніше наступного робочого дня за днем його складання передається керівнику чи заступнику керівника органу ринкового нагляду, які розглядають справу протягом 15 календарних днів з дня отримання протоколу та відповідних документів і приймають рішення про накладення штрафу. Кожний штраф оформляється окремою постановою. Постанова надсилається суб`єкту господарювання не пізніше наступного робочого дня за днем її оформлення. Як видно з матеріалів справи підставою для застосування штрафних санкцій до позивача-апелянта слугувало те, що останнім на виконання вимог Листа-вимоги, не надано документів необхідних для здійснення заходів ринкового нагляду, а саме тих, що дозволяють ідентифікувати продукцію та містять інформацію щодо безпечності та відповідності продукції вимогам Технічного регламенту та ідентифікувати суб`єкта господарювання який поставив йому продукцію котра могла бути предметом перевірки і знаходилась на заправній станції за адресою місто Львів, вулиця Шевченка,

321. Такі документи, як зазначено у Листі-вимозі мали бути подані скаржником в найкоротший термін, при цьому, кінцевої дати подання відповідних документів не визначено, вказане не заперечується відповідачем. Виходячи з цього, суд апеляційної інстанції вважає, що формуючи таким чином вимогу про надання документів із зазначенням строку надання таких документів у найкоротший термін відповідач не врахував, що кожне його рішення, як суб`єкта владних повноважень, яке може мати певний правовий наслідок для сторони якої воно стосується, до якої спрямоване, має бути чітким та відповідати вимогам розсудливості, що у розглядуваному випадку не дотримано, оскільки під цей термін можна підвести будь-який проміжок/період часу, що означає надання ДЕІ більших можливостей для притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності в разі створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд. Посилання представника відповідача на те, що Законом №877-V та №2735-VI чітко не передбачено який строк для надання документів у запитах на їх надання мають вказувати органи, що здійснюють заходи державного нагляду (контролю) і за мовчазною згодою цей строк може бути й таким, що встановлений Законом України «Про звернення громадян» не приймаються апеляційним судом до уваги, так як при такому підході нівелюється критерій якості закону (ясності і недвозначності правової норми). Разом з тим, з норми статті 8 Закону №2735-VI видно, що суб`єкти господарювання зобов`язані надавати на запит органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати: суб`єкта господарювання, який поставив їм продукцію (частина п`ята статті 8 цього Закону). Суб`єкти господарювання зобов`язані надавати документацію, визначену частиною п`ятою цієї статті, протягом строку, встановленого відповідним технічним регламентом, а якщо такий строк технічним регламентом не встановлено - протягом десяти років після того, як їм було поставлено відповідну продукцію, та протягом десяти років після того, як вони поставили відповідну продукцію. Отже за наведеного правового регулювання, якщо чіткий строк подання документів не встановлений то такі документи можуть бути надані суб`єктом господарювання протягом десяти років після того, як їм було поставлено відповідну продукцію. Зокрема, Конституційний Суд України, розвиваючи практику застосування статті 8 Основного Закону України, указав, що верховенство права слід розуміти, зокрема, як механізм забезпечення контролю над використанням влади державою та захисту людини від свавільних дій держави. Верховенство права як нормативний ідеал, до якого має прагнути кожна система права, і як універсальний та інтегральний принцип права необхідно розглядати, зокрема, в контексті таких основоположних його складових: принцип законності, принцип юридичної визначеності, принцип справедливого суду. Верховенство права означає, що органи державної влади обмежені у своїх діях заздалегідь регламентованими та оголошеними правилами, які дають можливість передбачити заходи, що будуть застосовані в конкретних правовідносинах, і, відповідно, суб`єкт правозастосування може передбачати й планувати свої дії та розраховувати на очікуваний результат (абзаци третій, четвертий, шостий пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 20 червня 2019 року № 6-р/2019). Принцип юридичної визначеності є істотно важливим для питання довіри до державної влади. Конституційний Суд України виходить з того, що принцип юридичної визначеності як складова конституційного принципу верховенства права є сукупністю вимог до організації та функціонування системи права, процесів правотворчості та правозастосування у спосіб, який забезпечував би стабільність юридичного становища індивіда. Зазначеного можна досягти лише шляхом законодавчого закріплення якісних, зрозумілих норм (абзац третій підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 6 червня 2019 року № 3-р/2019). Юридичну визначеність необхідно розуміти через такі її складові: чіткість, зрозумілість, однозначність норм права; право особи у своїх діях розраховувати на розумну та передбачувану стабільність існуючого законодавства та можливість передбачати наслідки застосування норм права (законні очікування). Таким чином, юридична визначеність передбачає, що законодавець повинен прагнути до чіткості та зрозумілості у викладенні норм права. Кожна особа відповідно до конкретних обставин має орієнтуватися в тому, яка саме норма права застосовується у певному випадку, та мати чітке розуміння щодо настання конкретних правових наслідків у відповідних правовідносинах з огляду на розумну та передбачувану стабільність норм права (абзаци четвертий - шостий підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 20 червня 2019 року № 6-р/2019). Зважаючи на те, що у Листі-вимозі чітко не було встановлено до якого кінцевого строку ТОВ має подати витребувані у ньому документи, апеляційний суд дійшов висновку, що неподання таких до дати складання Акта (29.07.2020) однозначно не може вважатися обставиною створення позивачем перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, так як в розглядуваному випадку термін «найкоротший строк» кожною із сторін спору може тлумачитися по різному. При цьому, доказом того, що відповідачем при складені та направленні Листа-вимоги порушено принцип юридичної визначеності та чіткості і передбачуваності вимог є вже наступні за цим Листом-вимогою запити про надання документів, зокрема і для ТОВ у яких зазначено кінцевий термін надання інформації чи документів (а.с.149-150). Крім того, суд апеляційної інстанції також приймає до уваги доводи скаржника про те, що Протокол та Постанова складанні за відсутності відомостей про те, що позивач отримав повідомлення про час та місце складання Протоколу та Постанови, як встановлено вище такі повідомлення надходили до позивача вже після складання Протоколу та Постанови. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки не надання до 29.07.2020 документів, що випробовувались у Листі-вимозі з огляду на відсутність чітко встановленого строку подання таких документів до ДЕІ не може бути свідченням умисного створення перешкод шляхом невиконання встановлених Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, так як формуючи нечіткі вимоги у цьому Листі-вимозі відповідач створив ситуацію за якої позивач на власний розсуд міг тлумачити визначення найкоротшого терміну подання документів. При цьому, наявність витребуваних документів у позивача підтверджується матеріалами справи. Відповідно до статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС) підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на зазначене, враховуючи вимоги наведених правових норм суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права (неправильне тлумачення), що призвело до безпідставної відмови у задоволенні позову, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню. Керуючись статтями 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСКАР ОЛЛ-ТРЕЙД» задовольнити. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 5 травня 2021 року скасувати та прийняти постанову, якою позов задовольнити. Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 14 серпня 2020 року №04/09. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС. Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді О. О. Большакова М. П. Кушнерик Повне судове рішення складено 24 вересня 2021 року.