Постанова 4856 № 560/5646/21

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/5646/21 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Польовий О.Л. Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П. 24 вересня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Полотнянка Ю.П. суддів: Драчук Т. О. Ватаманюка Р.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, Адміністрації Державної прикордонної служби України, начальника факультету охорони та захисту Державного кордону НАДПС України Адамчука Олександра Валерійовича, начальника відділу підвищення кваліфікації та підготовки НАДПС України ОСОБА_2 про визнання дій та рішень протиправними, скасування дисциплінарних стягнень та наказів, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : в травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, Адміністрації Державної прикордонної служби України, начальника факультету охорони та захисту Державного кордону НАДПС України Адамчука Олександра Валерійовича, начальника відділу підвищення кваліфікації та допідготовки НАДПС України Хоми Леоніда Дмитровича, в якому просить: - визнати дії, прийняті рішення протиправними і скасувати накладені начальником факультету охорони та захисту Державного кордону полковником ОСОБА_3 дисциплінарні стягнення, а саме: 19.02.2020 дисциплінарне стягнення "Догана" за неналежне виконання службових обов`язків відповідального факультету; 04.05.2020 дисциплінарне стягнення "Догана" за порушення пункту 11 статті 11 Статуту ВС ЗС України; 25.05.2020 дисциплінарне стягнення "Догана" за неналежне виконання службових обов`язків та недостатній контроль за персоналом; - визнати дії, рішення протиправними і скасувати накладені начальником відділу підвищення кваліфікації та допідготовки полковником ОСОБА_2 дисциплінарні стягнення, а саме: 03.12.2020 дисциплінарне стягнення "Догана" за порушення військової дисципліни, а саме порушення розпорядку дня; 02.02.2021 дисциплінарне стягнення "Сувора догана" за порушення військової дисципліни, а саме не виконання розпорядження старшого начальника; - визнати протиправним і скасувати наказ ректора НАДПС України від 18.02.2021 №169-ас, яким накладене дисциплінарне стягнення "Догана"; - визнати протиправним та скасувати наказ ректора НАДПС України від 04.03.2021 №89-ос, яким позивач відрахований з навчання курсів підготовки військовослужбовців для проходження військової служби за кордоном відділення підготовки та перепідготовки відділу підвищення кваліфікації та допідготовки; - визнати протиправним та скасувати наказ голови Адміністрації ДПС України від 03.03.2021 №185-ОС, на підставі якого виданий наказ ректора НАДПС України від 04.03.2021 №89-ос, яким позивач відрахований з навчання курсів підготовки військовослужбовців для проходження військової служби за кордоном відділення підготовки та перепідготовки відділу підвищення кваліфікації та допідготовки; - зобов`язати голову Адміністрації ДПС України та ректора НАДПС України поновити позивача на навчанні курсів підготовки військовослужбовців для проходження військової служби за кордоном відділення підготовки та перепідготовки відділу підвищення кваліфікації та допідготовки. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 07.06.2021 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду відмовлено. Позовну заяву ОСОБА_1 до Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, Адміністрації Державної прикордонної служби України, начальника факультету охорони та захисту Державнного кордону НАДПС України Адамчука Олександра Валерійовича , начальника відділу підвищення кваліфікації та допідготовки НАДПС України Хоми Леоніда Дмитровича про визнання дій та рішень протиправними, скасування дисциплінарних стягнень та наказів, зобов`язання вчинити дії в частині позовних вимог про визнання дій, прийнятих рішень протиправними і скасування накладених начальником факультету охорони та захисту Державного кордону полковником ОСОБА_3 дисциплінарних стягнень, а саме: 19.02.2020 дисциплінарне стягнення "Догана" за неналежне виконання службових обов`язків відповідального факультету; 04.05.2020 дисциплінарне стягнення "Догана" за порушення пункту 11 статті 11 Статуту ВС ЗС України; 25.05.2020 дисциплінарне стягнення "Догана" за неналежне виконання службових обов`язків та недостатній контроль за персоналом; про визнання дій, рішень протиправними і скасування накладених начальником відділу підвищення кваліфікації та допідготовки полковником ОСОБА_3 дисциплінарних стягнень, а саме: 03.12.2020 дисциплінарне стягнення "Догана" за порушення військової дисципліни, а саме порушення розпорядку дня; 02.02.2021 дисциплінарне стягнення "Сувора догана" за порушення військової дисципліни, а саме не виконання розпорядження старшого начальника; про визнання протиправним і скасування наказу ректора НАДПС України від 18.02.2021 №169-ас, яким накладене дисциплінарне стягнення "Догана"; про визнання протиправним та скасування наказу ректора НАДПС України від 04.03.2021 №89-ос, яким позивач відрахований з навчання курсів підготовки військовослужбовців для проходження військової служби за кордоном відділення підготовки та перепідготовки відділу підвищення кваліфікації та допідготовки - повернуто позивачеві. Не погоджуючись з вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, з урахуванням ч. 2 ст. 312 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке. Як свідчать матеріали справи, до Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, Адміністрації Державної прикордонної служби України, начальника факультету охорони та захисту Державнного кордону НАДПС України Адамчука Олександра Валерійовича , начальника відділу підвищення кваліфікації та допідготовки НАДПС України Хоми Леоніда Дмитровича про визнання дій та рішень протиправними, скасування дисциплінарних стягнень та наказів, зобов`язання вчинити дії, Ухвалою від 24.05.2021 Хмельницький окружний адміністративний суд залишив без руху позовну заяву ОСОБА_1 , зазначивши, що недоліки позовної заяви можуть бути усунуті позивачем шляхом надання документального обґрунтованого пояснення щодо причин пропуску строку звернення до суду. Позивач подав до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду. У вказаному клопотання зазначив, що наказ ректора НАДПС України від 04.03.2021 №89-ос позивач оскаржив 02.04.2021. Відповідь за результатами розгляду скарги отримана 13.04.2021. До суду позивач звернувся 12.05.2021, тобто з дотриманням місячного строку звернення до суду. Наказ голови Адміністрації ДПС України від 03.03.2021 №185-ОС позивачу не доведений. В частині оскарження наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивач зазначив, що являється військовослужбовцем ДПС України, у зв`язку із введенням у державі "особливого періоду", який до теперішнього часу не відмінений, він, як діючий офіцер, був позбавлений можливості в робочий час отримати кваліфіковану правничу допомогу. Крім того, з березня 2020 року в державі введений карантин у зв`язку із епідемією коронавірусу, який обмежив спілкування та можливість вчасно отримати правничу допомогу, частина стягнень були накладені, коли Хмельницька область знаходилася у "червоній зоні", був введений повний "локдаун". Такі обставини прямо вплинули на можливість вчасно оскаржити рішення. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з відсутності доказів наявності обставин, які були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами дл своєчасного звернення до суду із даними позовними вимогами. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. За змістом статті статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічною службою є, зокрема, військова служба. Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя. Згідно з частиною 2 статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Слід зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску. Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. Верховний Суд у постанові від 18.08.2021 у справі №620/1033/19 вказав, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись». Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, - день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена). Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19). Тобто, за змістом зазначеної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й з об`єктивної можливості цієї особи знати про такі факти. В свою чергу, в матеріалах справи в копії службової картки ОСОБА_1 наявний запис про ознайомлення останнього із записами про існування оскаржуваних накладених дисциплінарних стягнень (крім «догани» накладеної наказом ректора Національної академії від 18.02.2021 №169-аг) 19.02.2020, 04.05.2020, 25.05.2020, 03.12.2020, 02.02.2021, що підтверджується його підписом 11.02.2021. (а.с.37,39). При цьому, у відповідній службовій картці, окрім видів дисциплінарних стягнень, що застосовані до позивача та дати їх накладення, зазначено фактичні та юридичні підстави накладення таких стягнень, а також ким накладені такі дисциплінарні стягнення. Тому, колегія суддів дійшла висновку, що з 11 лютого 2021 року позивач міг встановити факт порушення своїх прав вищевказаними дисциплінарними стягненнями, а як наслідок вчинити певні дії щодо захисту своїх прав, зокрема, шляхом звернення до суду з відповідним адміністративним позовом. З дисциплінарним стягненням «догана», яка накладена наказом ректора Національної академії від 18.02.2021 №169-аг «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» ОСОБА_1 ознайомився 18.02.2021, про що свідчить особистий підпис позивача та власноручно зазначена ним дата ознайомлення на самому наказі. (а.с.26-27). Тому, перебіг строку звернення позивача до суду розпочався з дня коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів, а саме з дня доведення до відома позивача про накладення дисциплінарних стягнень (20.02.2020, 04.05.2020, 25.05.202, 03.12.2020, 02.02.2021) 11.02.2021 під підпис у службовій картці, тому строк оскарження цих стягнень закінчився 11.03.2021. Щодо оскарження наказу ректора Національної академії від 18.02.2021 №169-аг «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», то перебіг строк звернення до суду розпочався з 18.02.2021, з дати ознайомлення позивача із вказаним наказом та закінчився 18.03.2021. Із даним позовом позивач звернувся до суду 12.05.2021, тобто із пропуском місячного строку звернення до адміністративного суду, визначеного частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України. В обгрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду із даним адміністративним позовом позивач посилається на те, що він в порядку досудового врегулювання спору звертався із скаргами до ректора НАДПС України та голови Адміністрації ДПС України. Однак, колегія суддів відхиляє вказані доводи позивача, оскільки норма статті 88 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України передбачає єдиний можливий досудовий порядок вирішення спорів вказаної категорії - подання скарги старшому командиру у місячний строк. Разом з тим, позивач 02.04.2021 подав скаргу до ректора НАДПС України, в якій просив скасувати дисциплінарні стягнення від 19.02.2020 "Догана", від 04.05.2020 "Догана", від 25.05.2020, від 03.12.2020 "Догана", від 02.02.2021 "Сувора догана", а тому позивач пропустив місячний строк, визначений статтею 88 Дисциплінарного статуту, на подачу скарги про скасування дисциплінарних стягнень. Крім цього, звертаючись 02.04.2021 із скаргою до голови Адміністрації ДПС України, в якій просив здійнснити розслідування та за його результатами скасувати незаконно накладене дисциплінарне стягнення "догана" на підставі наказу ректора НАДПС України від 18.02.2021 №169-ас та скасувати наказ ректора НАДПС України від 04.03.2021 №89-ос, позивач також пропустив місячний строк, визначений статтею 88 Дисциплінарного статуту, на подачу скарги про скасування дисциплінарного стягнення "догана" на підставі наказу ректора НАДПС України від 18.02.2021 №169-ас. Таким чином, позивач не скористався у передбачений законом місячний строк можливістю досудового врегулювання спору шляхом подачі скарги старшому командирові. Суд вважає, що пропуск строків, визначених для досудового врегулювання спору, не може слугувати підставою для поновлення процесуальних строків звернення до суду, визначених Кодексом адміністративного судочинства України. Тому вказані обставини не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду з вимогами про скасування вищевказаних дисциплінарних стягнень. Щодо пропуску строку оскарження позивачем наказу ректора НАДПСУ України від 04.03.2021 №89-ос, то колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що відрахування позивача з навчання курсів підготовки військовослужбовців для проходження військової служби за кордоном відділення підготовки та перепідготовки відділу підвищення кваліфікації та допідготовки не є дисциплінарним стягнення в розумінні статті 48 Дисциплінарного статуту. Тому позивач помилково ототожнює подання скарги про скасування наказу ректора НАДПС України від 04.03.2021 №89-ос з досудовим порядком врегулювання спору в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому, статтею 112 Дисциплінарного статуту визначені права військовослужбовця, який подав заяву чи скаргу, а не порядок досудового врегулювання спору в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України. Позивач до суду оскаржує не рішення за результатами розгляду його скарги, а наказ який був предметом такої скарги. Тому факт подання скарги з вимогою скасувати спірний наказ не є поважною причиною пропуску місячного строку звернення до суду з вимогою про скасування цього наказу. Водночас, колегія суддів рахує, що про існування наказу від 04.03.2021 №89-ос позивачу було відомо станом на 02.04.2021. Також в апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що в частині оскарження наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності клопотання про поновлення строку грунтується тим, що позивач являється військовослужбовцем ДПС України, у зв`язку із введенням у державі «особливого періоду», який до теперішнього часу не відмінений, він як діючий офіцер був позбавлений можливості в робочий час отримати кваліфіковану правничу допомогу, а також з березня 2020 року в державі введений карантин у звязку з епідемією коронавірусу, який обмежив спілкування та можливість вчасно отримати правничу допомогу. Однак, колегія суддів відхиляє вказані доводи апелянта, оскільки процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30.03.2020, закінчились 07.08.2020, тоді як з даним позовом позивач звернувся 12.05.2021. Аналогічна правова позиція щодо закінчення продовжених у зв`язку із запровадженням карантину строків викладена Верховним Судом у постанові від 29.04.2021 у справі 580/3136/19. Крім цього, скаржник не навів доводів з належним їх підтвердженням, що причини пропуску строку зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Ті обставини, що позивач є військовослужбовцем ДПС України та був позбавлений можливості отримати кваліфіковану правничу допомогу, також не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду. Враховуючи вищевказане, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними. А відтак, позовна заява підлягала поверненню особі, яка ії подала. Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено. Згідно з ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 червня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Драчук Т. О. Ватаманюк Р.В.