Постанова 4856 № 713/1047/21

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 713/1047/21 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Пилип`юк І.В. Суддя-доповідач - Гонтарук В. М. 21 вересня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гонтарука В. М. суддів: Білої Л.М. Курка О. П. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 26 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора СРПП Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області Попович Олени Віталіївни, Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, третя особа Вижницький РВП ГУНП в Чернівецькій області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, В С Т А Н О В И В : в травні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до Інспектора СРПП Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області Попович Олени Віталіївни, Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, третя особа Вижницький РВП ГУНП в Чернівецькій області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення. Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 26 липня 2021 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело, на його переконання, до невірного вирішення справи. Відповідач своїм правом, передбаченим ст.ст. 300, 304 КАС України, не скористався та не подав відзив на апеляційну скаргу. 21 вересня 2021 року від відповідача до суду надійшла заява про відкладення розгляду справи та продовження строку на подання відзиву. Дослідивши вказану заяву колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом. Згідно з ч. 10 ст. 44 КАС України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). З матеріалів справи встановлено, що 21.09.2021 року на електронну адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду від представника Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області надійшла заява про розгляд справи в режимі відеоконференції, яка не підписана електронно-цифровим підписом у встановленому законом порядку. На підтвердження зазначеного, головним спеціалістом відділу надання інформаційних послуг руху адміністративних справ та діловодства суду Кравчук Н.В.складено відповідну довідку. Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що правовий статус електронного цифрового підпису визначає Закон України "Про електронний цифровий підпис" від 22 травня 2003 року № 852-IV. Згідно з ст. 4 вказаного Закону електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. За приписами ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" від 22 травня 2003 року № 851-IV оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним цифровим підписом автора. Між тим, положеннями ч. 2 ст. 167 КАС України визначено, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду. Таким чином, оскільки заява не містить електронного цифрового підпису, тобто подана без додержання вимог ч. 1 ст. 167 КАС України, то остання не може бути розглянута судом та підлягає поверненню заявнику без розгляду. Крім того, варто зазначити, що норми ст. 286 КАС України визначають особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності. Так, згідно з ч. 5 ст. 286 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку апеляційного оскарження з повідомленням учасників справи. Тобто, вказана норма не передбачає можливості відкладення розгляду апеляційної скарги для даної категорії справ, навіть за наявності відповідних клопотань про відкладення розгляду справи. Сторони, будучи належним чином повідомленим про дату, час, та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не відомі. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, про що 21.09.2021 року було винесено протокольну ухвалу. За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, 06.05.2021 року о 21.44 год інспектор СРПП Вижницького РВП Попович О.В. під час патрулювання було виявлено, що по вул. Мигівській в с. Мигове водій автомобіля «ЗАЗ 1140», реєстраційний номер НОМЕР_1 , керував зазначеним ТЗ з технічною несправністю, а саме непрацюючим лівим габаритом, що є порушення п.п.34.6. б) ПДР України. У зв`язку з чим, відносно позивача була винесена постанова серії БАБ №861283 від 06.05.2021 року за порушення правил дорожнього руху. Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду для її скасування. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне. Положеннями ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-XII визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Відповідно до пункту 2.3 "а" ПДР визначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу. В силу приписів ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення можуть бути будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, які використовуються під час нагляду за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Пунктом 31.6 «б» Правил дорожнього руху України закріплено, що забороняється подальший рух транспортних засобів, у яких у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості не горять лампи фар чи задніх габаритних ліхтарів. У частині 1 ст.121 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів. За приписами частини 1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. До повноважень органів Національної поліції належать розгляд справ про адміністративні правопорушення, зокрема, за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні. Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Згідно з ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів. Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Таким чином, висновки про наявність чи відсутність в діях позивача, адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів. Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо правомірності доказування свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Частиною 1 ст.77 КАС України регламентовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно оскаржуваної постанови, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у зв`язку з порушенням ПДР, а саме, за керування ТЗ з технічною несправністю, а саме непрацюючим лівим габаритом. З матеріалів справи слідує, що відповідачем до відзиву на позовну заяву додано DVD диск із записом вчинення позивачем правопорушення. З оглянутого судом апеляційної інстанції відеозапису з цього пристрою, який наявний в матеріалах справи на носії CD-диску, слідує, що позивач керував автомобілем марки «ЗАЗ 1140», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з технічною несправністю, а саме непрацюючим лівим габаритом, що є порушення п.п.34.6. б) ПДР України Тобто, в даному випадку, наданими відповідачем доказами підтверджується факт вчинення позивачем інкримінованого йому правопорушення. Щодо доводів апелянта з приводу того, що поліцейським не було забезпечено його право на захист, колегія суддів зазначає наступне. Колегія суддів звертає увагу, що із оглянутого відеозапису наданого представником відповідача чітко встановлено, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення оскаржуваної постанови відповідачем інспектором Попович О.В. виконано вимоги ст.268 КУпАП та враховано усі обставини, передбачені ст.280 КУпАП, а саме: - інспектором Попович О.В. було надано можливість усунути несправності у освітленні заднього лівого габаритного ліхтаря безпосередньо на місці зупинки транспортного засобу, однак усунути зазначені несправності він не зміг; - позивачу роз`яснено порядок та строк оскарження постанови, надано її для ознайомлення та підпису про її отримання; - жодних заперечень позивач під час підписання та отримання оскаржуваної постанови не висловлював. Таким чином, в ході апеляційного розгляду справи, колегія суддів приходить до висновку, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП в повній мірі доведено відповідачем, у зв`язку із чим суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог. Інші доводи апелянта є необґрунтованими, зводяться до перекручування фактів та фактично направлені на уникнення адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення. За таких обставин, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції в повній мірі надав оцінку усім вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, у зв`язку із чим, ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 26 липня 2021 року - без змін. Відповідно до ч.3 ст.272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені. Головуючий Гонтарук В. М. Судді Біла Л.М. Курко О. П.