Постанова 4814 № 1615/1055/2012

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 1615/1055/2012 Номер провадження 22-ц/814/2251/21Головуючий у 1-й інстанції Мурашова Н.В. Доповідач ап. інст. Кривчун Т. О. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 вересня 2021 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого: судді Кривчун Т.О. Суддів: Дряниці Ю.В., Чумак О.В. Секретар Зеленська О.І. За участю представника скаржника (апелянта) адв. Чорнухи Ю.В. розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Чорнухи Юлії Вікторівни на ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26 липня 2021 року (повний текст складено 30.07.2021 року) у справі за скаргою ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Чорнухи Юлії Вікторівни на бездіяльність державного виконавця Автозаводського ВДВС у м. Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції України (м. Суми) Різниченка Геннадія. Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача В С Т А Н О В И В : Ухвалою судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26 липня 2021 року відмовлено в задоволенні скарги адвоката Чорнухи Юлії Вікторівни в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Автозаводського ВДВС у м. Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Різниченка Геннадія. З цією ухвалою не погодився ОСОБА_1 , який в особі представника - адвоката Чорнухи Ю.В. у поданій апеляційній скарзі, посилаючись на необґрунтованість та незаконність оскаржуваної ухвали, порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу районного суду скасувати та задовольнити його скаргу в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що, станом на момент подання скарги на дії державного виконавця, переплата по аліментах становила 11544,04грн., яка щомісяця збільшується. При цьому, заборгованість зі сплати аліментів, яка утворилася у 2018 році, мала місце у зв`язку з необізнаністю скаржника про відкрите виконавче провадження, а в цей час він добровільно сплачував аліменти у розмір 1/6 частки його доходу. Вказує, що ОСОБА_1 не отримував постанов державного виконавця ні про відкриття виконавчого провадження, ні про арешт майна боржника та накладення на нього інших обтяжень, як і розрахунків суми боргу. А про наявність відкритого виконавчого провадження №32369316 йому стало відомо випадково. Наголошує, що протиправна поведінка державного виконавця підтверджується листом №39213 від 05.04.2021 року, в якому засвідчено відсутність заборгованості зі сплати аліментів, проте було відмовлено у знятті арешту з майна боржника, з посиланням на те, що це єдина можливість забезпечення виконання рішення суду. Вважає, що відсутність у скаржника офіційного заробітку не може стати підставою для продовження дії арешту, за відсутності заборгованості по сплаті аліментів та наявності переплати у розмірі семи місячних оплат аліментів. Вказує, що дії державного виконавця суперечать вимогам закону, зокрема, положенням ст.ст.48, 71 ЗУ «Про виконавче провадження». Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали місцевого суду, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Як убачається з матеріалів справи, у квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до місцевого суду зі скаргою на дії державного виконавця, в якій прохав: -визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби у м. Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Резніченка Геннадія в частині не зняття арешту, накладеного на майно ОСОБА_1 постановою про арешт майна боржника від 18.0.12018 року в межах виконавчого провадження №32369316 з примусового виконання рішення суду по справі №1615/1055/2012 про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; -зобов`язати державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби у м. Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Резніченка Геннадія або іншу уповноважену особу Автозаводського відділу державної виконавчої служби у м. Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) зняти арешт, накладений на майно ОСОБА_1 постановою про арешт майна боржника від 18.0.12018 року в межах виконавчого провадження №32369316 з примусового виконання рішення суду по справі №1615/1055/2012 про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.18-22). У подальшому, як зазначено вище, ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26 липня 2021 року у задоволенні даної скарги відмовлено(а.с.211-215). Відмовляючи у задоволенні скарги, районний суд виходив із відсутності у діях посадової особи ВДВС порушень, які б обмежували або порушували права боржника - заявника по справі. Так, оскільки, незважаючи на погашення ОСОБА_1 заборгованості зі сплати періодичних платежів, виконання рішення в цьому випадку не може бути забезпечене в інший спосіб, ніж накладення арешту на майно боржника, що відповідє положенням ч.5 ст.13, п.7 ч.4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», а тому дії державного виконавця відповідають законодавству України, не вбачає підстав для зняття арешту з майна боржника, накладеного постановою державного виконавця від 18.01.2018 року у виконавчому провадженні №32369316. Проте, такий висновок місцевого суду не відповідає встановленим по справі обставинам та нормам закону, виходячи з наступного. Частиною 1 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч.ч.5-6 ст.81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно з нормою ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. За змістом ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). За змістом ч.ч.1-2 ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. За приписом ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі-Закон), передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Частинами першою та третьою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що порядок стягнення аліментів визначається законом. Визначення суми заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частки від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. За наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці (частина друга статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»). Згідно з частиною четвертою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі: надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; подання заяви стягувачем або боржником; надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи; надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; закінчення виконавчого провадження. Відповідно до частини дев`ятої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови: про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі. Згідно з пунктом 7 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника. Частина 1 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» визначає арешт як початкову стадію того ж провадження щодо звернення стягнення на майно боржника. Згідно з частиною п`ятою статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. Відповідно до частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Так, матеріалами справи установлено, що 17.04.2012 року Крюківським районним судом було видано Виконавчий лист про стягнення, починаючи з 29.02.2012 року, аліментів з ОСОБА_1 на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до його повноліття у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, кожного місяця на користь матері дитини ОСОБА_2 (а.с.65). Постановою головного державного виконавця Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ від 26.04.2012 року відкрито виконавче провадження №32369316 щодо виконання виконавчого листа №2-1615/1055 (а.с.67). Доказів направлення вказаної постанови ОСОБА_1 , як і отримання її боржником, матеріали справи не містять. Згідно розрахунку сплачених ОСОБА_1 аліментів станом на вересень 2017 року наявна заборгованість в сумі 2980,90грн (а.с.105-106). З вказаного розрахунку вбачається, що боржником систематично здійснювались проплати, проте в недостатньому розмірі. Згідно розрахунку заборгованості по аліментах для боржника ОСОБА_1 станом на 01.01.2018 року заборгованість останнього складає 22517,15грн (а.с.120-123). З вказаного розрахунку вбачається, що боржником систематично здійснювались проплати, проте в недостатньому розмірі. Згідно отриманих державним виконавцем відомостей з Пенсійного Фонду України (а.с.126,129,142,143) та з Державної фіскальної служби України (а.с.127-128,141,144) наявність коштів у боржника ОСОБА_1 не встановлено. У подальшому, постановою старшого державного виконавця Автозаводського ВДВС м. Кременчука ГТУЮ у Полтавській області від 18.01.2018 року, ВП №32369316 накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_1 (а.с.138). Доказів отримання вказаної постанови ОСОБА_1 матеріали справи не містять. Також, постановою старшого державного виконавця Автозаводського ВДВС м. Кременчука ГТУЮ у Полтавській області від 05.03.2018 року, ВП №32369316 встановлено тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно виконавчого листа №2-1615/1055, виданого 17.04.2012 року Крюківським районним судом м. Кременчука (а.с.151-152), яка була скасована постановою державного виконавця від 12.04.2018 року (а.с.171). Доказів отримання вказаних постанов ОСОБА_1 , матеріали справи не містять. Постановою старшого державного виконавця Автозаводського ВДВС м. Кременчука ГТУЮ у Полтавській області від 05.03.2018 року, ВП№32369316 встановлено тимчасове обмеження у праві виїзду ОСОБА_1 за межі України до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно виконавчого листа №2-1615/1055, виданого 17.04.2012 року Крюківським районним судом м. Кременчука (а.с.154-155), яка була скасована постановою державного виконавця від 12.04.2018 року (а.с.173). Доказів отримання вказаних постанов ОСОБА_1 , матеріали справи не містять. Згідно Довідки розрахунку заборгованості по аліментах для боржника ОСОБА_1 станом на 01.07.2018 року заборгованість останнього складає 796,34грн (а.с.188). З вказаного розрахунку вбачається, що боржником за сім місяців було фактично погашено майже всю наявну у нього заборгованість. При цьому, станом на 01.03.2021 року, наявні надлишково сплачені ОСОБА_1 аліменти в сумі 11544,04грн (а.сч.193-195). На підставі наведених обставин, 25.03.2021 року представником боржника - адвокатом Чорнухою Ю.В. було подано державному виконавцю клопотання про зняття арешту з майна боржника (а.с.197-200), проте, листом від 05.04.2021 року за вих.№39213, державним виконавцем було повідомлено представника ОСОБА_1 , що, незважаючи на відсутність заборгованості зі сплати аліментів, зняття арешту з майна неможливе, оскільки забезпечення виконання рішення не може бути здійснено в інший спосіб (а.с.201). Вказані дії державного виконавця і стали підставою для звернення ОСОБА_1 до суду з даної скаргою. За змістом ч.9 ст.71 ЗУ «Про виконавче провадження» , зокрема вбачається, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови: 1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі. Постанови, зазначені у пунктах 1-4 цієї частини, надсилаються сторонам для відома не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення. Так, з матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем, в порушення наведених вище вимог закону, не було повідомлено боржника ні про наявність відкритого виконавчого провадження, ні про застосування щодо ОСОБА_1 обмежень у праві виїзду за межі країні та в праві керування транспортними засобами, ні щодо накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_1 . Окрім того, з наявних у справі доказів вбачається, що ОСОБА_1 систематично сплачував аліменти на утримання сина, а наявність заборгованості мала місце у зв`язку з необізнаністю платника про необхідний розмір відповідних виплат. При цьому, за період 2018 року боржником було погашено наявну у нього заборгованість в повному розмірі та, починаючи з липня 2018 року, ОСОБА_1 постійно має переплату суми аліментів, яка станом на 01.03.2021 року становить 11544,04грн. Тобто, на протязі більш як трьох років ОСОБА_1 не має жодної заборгованості зі сплати аліментів, та систематично їх сплачує у розмірі, що перевищує визначений судовим рішенням. Вказані дії боржника ОСОБА_1 свідчать про наявність підстав для застосування до даних правовідносин положень згідно з частиною п`ятою статті 13 Закону України «Про виконавче провадження». При цьому, твердження місцевого суду стосовно того, що ОСОБА_1 відбулось погашення суми боргу саме у зв`язку з накладенням спірного арешту, є лише припущенням та не підтверджено належними та допустимими доказами, оскільки доказів повідомлення боржника про наявність постанови державного виконавця від 18.01.2018 року, ВП №32369316, матеріали справи не містять. З урахуванням наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , скасування оскаржуваної ухвали та постановлення нової про задоволення скарги боржника у повному обсязі. З огляду на викладене доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, та такими, що заслуговують на увагу. У відповідності до п.п.3,4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Керуючись ст.ст.367, 374, п.п.3,4 ч.1 ст.376, ст.ст.382,383 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Чернухи Юлії Вікторівни, - задовольнити. Ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26 липня 2021 року, - скасувати. Постановити нову ухвалу, якою скаргу ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Чернухи Юлії Вікторівни на бездіяльність державного виконавця Автозаводського ВДВС у м. Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції України (м. Суми) Різниченка Геннадія, - задовольнити. Визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби у м. Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Резніченка Геннадія в частині не зняття арешту, накладеного на майно ОСОБА_1 постановою про арешт майна боржника від 18.0.12018 року в межах виконавчого провадження №32369316 з примусового виконання рішення суду по справі №1615/1055/2012про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зобов`язати державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби у м. Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) вирішити питання щодо зняття арешту, накладеного на майно ОСОБА_1 постановою про арешт майна боржника від 18.01.2018 року в межах виконавчого провадження №32369316 з примусового виконання рішення суду по справі №1615/1055/2012про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. ГОЛОВУЮЧИЙ: Т.О. Кривчун СУДДІ: Ю.В. Дряниця О.В. Чумак Повний текст постанови виготовлено 24.09.2021 року.