Постанова 4857 № 345/2725/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 вересня 2021 рокуЛьвівСправа № 345/2725/21 пров. № А/857/15823/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді Судової-Хомюк Н.М., суддів Сеника Р.П., Хобор Р.Б., за участі секретаря судового засідання Гром І.І., позивача: ОСОБА_1 відповідача: не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 27 липня 2021 року у справі № 345/2725/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління з питань надзвичайних ситуацій Калуської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головний спеціаліст - інспектор з паркування відділу муніципальної інспекції Управління з питань надзвичайних ситуацій Калуської міської ради Комахідзе Наталія Ярославівна про скасування постанови,- суддя в 1-й інстанції Якимів Р.В., час ухвалення рішення 16 год. 09 хв, місце ухвалення рішення - м. Калуш, дата складання повного тексту рішення не зазначено,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до та просив скасувати постанову від 01.06.2021 серії КА № 0380 про накладення на нього адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. та закрити справу про адміністративне правопорушення. На обґрунтування вимог зазначає, що 01.06.2021 головним спеціалістом - інспектором з паркування відділу муніципальної інспекції Управління з питань надзвичайних ситуацій Калуської міської ради Комахідзе Н.Я. було винесено постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у зв`язку із тим, що 01.06.2021 о 16.08 год. у м. Калуші на вул. Б. Хмельницького, 18 допустив стоянку на газоні транспортним засобом КІА RIO д.н.з НОМЕР_1 , чим порушено вимоги п.п. «є» п. 15.10 ПДР України. Вважає, що дії інспектора були неправомірними, а винесена постанова необґрунтованою та незаконною, стверджує, що здійснив стоянку свого автомобіля не на газоні, а на ділянці яка засипана камінням. Відповідно до ПДР України газон є ділянкою однорідної території із дерновим покривом, який штучно створюється шляхом посіву і вирощуванням дерноутворювальних трав або одернуванням. На ділянці де знаходилось авто, відсутнє будь яке дернове покриття, яке було би штучно створене, там росте дика трава, яка створена природою, а не штучно посіяно людиною. Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 27 січня липня 2021 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, про задоволенні позову. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що він не порушував ПДР, оскільки місце, де був припаркований його автомобіль не є газоном. Звертає увагу суду на те, що на земельній ділянці на якій знаходився транспортний засіб, взагалі відсутнє будь-яке дернове покриття, яке штучно створене, а в наявності суміш землі з камінням, на якому розрізнено росте дика трава, яка створена природою, а не штучно за допомогою людини, що в свою чергу виключає наявність протиправності в діях позивача. Позивач в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просить оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову про задоволення позову. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Судом встановлено, що 01.06.2021 року головним спеціалістом - інспектором з паркування відділу муніципальної інспекції Управління з питань надзвичайних ситуацій Калуської міської ради Комахідзе Н.Я. винесено постанову серії КА № 0380 про накладення адміністративного стягнення за ч. 1ст. 122 КУпАП у розмірі 340 грн. відповідно до якої 01.06.2021 о 16.08 год. у м. Калуші на вул. Б. Хмельницького, 18 ОСОБА_1 допустив стоянку на газоні транспортним засобом КІА RIO д.н.з НОМЕР_1 , чим порушено вимоги п.п. «є» п. 15.10 ПДР України. Не погоджуючись з прийнятою постановою та вважаючи її протиправною, позивач звернувся з позовом до суду про її скасування. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, в ході розгляду справи надав достатні та беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення і довів правомірність та обґрунтованість прийнятої постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому підстав для її скасування немає. Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи. Частина 2 статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ч. 3 ст. 219 КУпАП від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою і третьою статті 122, частинами першою і другою статті 152-1 цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування. Згідно ст. 279-1 КУпАП у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу. За запитом посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції, інспекторів з паркування у письмовій або електронній формі (у тому числі за умови ідентифікації цих посадових осіб за допомогою електронного цифрового підпису) відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов`язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов`язковим дотриманням Закону України «Про захист персональних даних». Якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов`язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення). Повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності має містити відомості, передбачені частинами другою - четвертою статті 283 цього Кодексу, крім відомостей про особу, стосовно якої розглядається справа. Повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності має містити також інформацію про порядок виконання адміністративного стягнення, у тому числі реквізити для сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вчинення відповідного правопорушення, що вважатиметься виконанням адміністративного стягнення у повному обсязі. Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306. П. 1.9. Розділу 1 ПДР визначено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. У відповідності до п. 15.10 (є) ПДР стоянка забороняється на газонах. Згідно ч.1 ст.122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Як вбачається, зі змісту ст. 251 КУпАП та ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в зазначеній справі є будь - які фактичні дані, на основі яких компетентним органом (посадовою особою)/судом встановлюється наявність чи відсутність обставин, що мають значення для справи, в тому числі винність особи, обставини, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зі змісту частини 1 статті 73 КАС України слідує, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Статтею 280 КпАП України визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу. Поняття «стоянка» та «газон» наведено в пункті 1.10 ПДР, а саме: стоянка - це припинення руху транспортного засобу на час, більший ніж 5 хвилин, з причин, не пов`язаних з необхідністю виконання вимог цих Правил, посадкою (висадкою) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу; газон - це ділянка однорідної території із дерновим покривом, який штучно створюється шляхом посіву і вирощування дерноутворювальних трав (переважно багаторічних злаків) або одернування. Відповідно до п. 2.1 Наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 10.04.2006 року №105 «Про затвердження Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України», газон це певна ділянка однорідної території з штучним дерновим покривом, який створюється посівом і вирощуванням дерноутворювальних трав (переважно багаторічних злаків) або одернуванням. В матеріалах справи міститься фотофіксація місця вчинення правопорушення на підтвердження вини позивача. Факт пошкодження дернового покриву водіями автомобілів не може спростовувати того, що спірна ділянка призначена для газону та за умови відсутності на ньому припаркованих транспортних засобів такий буде перебувати у належному стані. Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги позивача, оскільки доводи апеляційної скарги зводяться лише до переоцінки обставин, встановлених судом першої інстанції та не спростовує висновку суду, викладених в оскаржуваному судовому рішенні, оскільки факт порушення позивачем Правил дорожнього руху України та притягнення в результаті такого вчинення до адміністративної відповідальності підтверджується долученими до матеріалів справи належними доказами, а саме фотознімками. Відтак наявні в матеріалах справи докази підтверджують порушення позивачем ПДР, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для відмови з позові. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає. Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Судові витрати розподілу не підлягають. Керуючись ч. 3 ст. 243, ст.ст. 272, 286, 308, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 27 липня 2021 року у справі № 345/2725/21 без змін. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді Р. П. Сеник Р. Б. Хобор Повне судове рішення складено 23 вересня 2021 року