Постанова Чернівецький апеляційний суд № 727/816/21

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 21 вересня 2021 року м. Чернівці Справа № 727/816/21 Провадження №22-ц/822/903/21 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Литвинюк І.М., суддів: Лисака І.Н., Перепелюк І.Б. секретар Герман Я.І., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу - Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької област і- Скальський Андрій Іванович, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 13 квітня 2021 року, головуючий у І-й інстанції Танасійчук Н.М., ВСТАНОВИВ: У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Вердикт Капітал», треті особи - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу - Горай О.С., приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької області - Скальський А.І., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Позовні вимоги обґрунтовував тим, що в грудні 2020 року йому стало відомо, що відносно нього приватним виконавцем виконавчого округу Чернівецької області Скальським А.І. відкрито виконавче провадження ВП №63536519 про стягнення на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 57 848,81 грн за виконавчим написом нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О. С. Вказував на те, що 04 червня 2008 року ним було укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11355416000 з АКБ « Укрсиббанк» в сумі 29 492 дол. США, що дорівнює еквіваленту 149 095,18 грн за курсом НБУ. Згідно з укладеним договором термін погашення кредиту - 03 червня 2015 року. Пунктом 2.1 Договору передбачено, що Позичальник передає в заставу, а Банк приймає транспортний засіб, автомобіль марки Міцубісі Оутландер 2008 р.в. № шасі НОМЕР_1 д.н. НОМЕР_2 . Зазначав, що 26 листопада 2010 року він розрахувався з банком за споживчий кредит, а транспортний засіб був відчужений з дозволу Банку ОСОБА_2 . Вважав, що виконавчий напис здійснено нотаріусом з порушенням процедури його вчинення, оскільки 04 червня 2018 року пройшов строк його вчинення. Також зазначав, що при вчиненні виконавчого напису 21 серпня 2020 року нотаріус не пересвідчився у безспірності пред`явленої до стягнення заборгованості та не витребував необхідних документів у стягувача, про що свідчать помилки у виконавчому написі, а саме, адреса проживання вказана - АДРЕСА_1 , однак він ніколи в Києві не жив. Вказував на те, що на момент вчинення виконавчого напису заборгованість була відсутня, а нотаріус належним чином не виконав вимог ЗУ «Про нотаріат», що унеможливлює видачу виконавчого напису. Просив визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. № 18875 від 21 серпня 2020 року, а також стягнути з відповідача витрати, понесені за вчинення виконавчого напису нотаріуса в сумі 650 грн, витрати на основну винагороду приватного виконавця в сумі 5 784,88 грн. Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 13 квітня 2021 року позов задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 21 серпня 2020 року, зареєстрований в реєстрі за №18875, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості за договором №11355416000 від 04 червня 2008 року в розмірі 57198.81 грн. Стягнуто з ТОВ «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 908 грн. Стягнуто з ТОВ «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 8 500 грн. Стягнуто з ТОВ «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 витрати, понесені позивачем на вчинення виконавчого напису нотаріуса в сумі 650 грн. Стягнуто з ТОВ «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 витрати на основну винагороду приватного виконавця в сумі 5 784,88 грн. На зазначене рішення суду відповідач ТОВ «Вердикт Капітал» подало апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Посилається на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що ОСОБА_1 не оплачував витрати на вчинення виконавчого напису нотаріуса в розмірі 650 грн. Також відсутні підстави для стягнення з ТОВ «Вердикт Капітал» основної винагороди приватного виконавця у розмірі 5 784,88 грн, оскільки товариство не отримувало даних коштів, а тому не може їх повернути. Витрати на правову допомогу, понесені позивачем у розмірі 8 500 грн є необґрунтованими, завищеними та не співмірними із складністю справи. На апеляційну скаргу відзив не надходив. Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, виходячи з наступного. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем докази в своїй сукупності є достатніми та дають змогу дійти до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, оскільки заборгованість боржника на момент вчинення виконавчого напису не була безспірною, а нотаріус належним чином не виконав вимог ст.ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат» та не пересвідчився у безспірності заборгованості, що унеможливлює видачу виконавчого напису. Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що 04 червня 2008 року ОСОБА_1 уклав договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11355416000 з АКБ « Укрсиббанк» в сумі 29 492 дол. США, що дорівнює еквіваленту 149 095.18 грн за курсом НБУ. Згідно з укладеним договором, термін погашення кредиту - 03 червня 2015 року. Згідно з п.2.1 Договору Позичальник передає в заставу, а Банк приймає транспортний засіб, автомобіль марки Міцубісі Оутландер 2008 р.в. № шасі НОМЕР_1 д.н. НОМЕР_2 .( а.с. 12-15) Також встановлено, що 21 серпня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського нотаріального округу Горай О.С. вчинено виконавчий напис №18875, яким посвідчено право ТОВ «Вердикт Капітал» на стягнення з позивача 57 198.81грн заборгованості за кредитним договором №11355416000 від 04 червня 2008 року, який було укладено між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 за період з 20 квітня 2012 року по 11 березня 2020 року. Сума заборгованості складає 57 198, 81 грн., в тому числі прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 43 744,45 грн, прострочена заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом становить 13 454,36 грн. (а.с.10). Як зазначає у виконавчому написі нотаріус, правонаступником АТ «Укрсиббанк» відповідно до договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 05/12 від 20 квітня 2012 року є ТОВ «Вердикт Капітал» ( а.с.10) 03 листопада 2020 року відповідач звернувся до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису. За вказаним виконавчим написом Приватним виконавцем виконавчого округу Чернівецької області Скальським А.І. 06 листопада 2020 року було відкрито виконавче провадження №63536519 (а.с.17). Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом. Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» (далі Закон) та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок). Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону). Правове регулювання процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів міститься у главі 14 Закону України «Про нотаріат» та главі 16 розділу ІІ Порядку. Згідно зі статтею 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 глави 16 розділу ІІ Порядку). Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку). Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку. Учинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19). У вказаній постанові також зазначено, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису. Учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року в справі № 357/12818/17 (провадження № 44380св18). Матеріали справи не містять відомостей про отримання позивачем відповідного повідомлення. У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором). Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів: - перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса; - другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Подібні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 201/4198/17 (провадження № 61-48504св18), від 27 серпня 2020 року у справі № 554/6777/17 (провадження № 61-19494св18). У частині третій статті 12 та частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Судом першої інстанції вірно встановлено, що за кредитним договором №11355416000 від 04 червня 2008 року кінцевий строк виконання зобов`язання сторонами було визначено до 03 червня 2015 року. Крім того, у п.1.3.1 Договору сторони погодили порядок погашення кредиту, сплати процентів за його користування та інших платежів. Із дослідженої судом першої інстанції виписки з особового рахунку № НОМЕР_3 вбачається, що заборгованість ОСОБА_3 перед ТОВ «Вердикт Капітал» становить 57 198.81 грн. Щодо дати здійснення останньої операції по сплаті заборгованості вказано, що оплати за кредитним Договором №11355416000 від 04.06.2008 р. не поступали на поточний рахунок з реквізитами АТ Альфа-Банк». В самому документі виконавчого напису зазначено, що строк платежу за кредитним договором №11355416000 від 04 червня 2008 року настав, проте дату настання не зазначено. Судом першої інстанції вірно зазначено, що положеннями кредитного договору, зокрема п.1.3.4, були визначені окремі самостійні зобов`язання, які деталізують обов`язок боржника повертати борг та сплачувати відсотки з 01 по 10 число кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані банком такі проценти, а тому право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а отже і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення. Виходячи з викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що виконавчий напис нотаріуса №18875 від 21.08.2020 року слід визнати таким, що не підлягає виконанню. Проте, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції в частині стягнення з ТОВ «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 витрат, понесених позивачем на вчинення виконавчого напису нотаріуса в сумі 650 грн, та витрат, понесених на основну винагороду приватного виконавця в сумі 5 784,88 грн, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження понесених витрат, а тому ці вимоги задоволенню не підлягають. Пунктами 2, 4 частини 1, частини 2 статті 376 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. З огляду на викладене, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду в частині вимог про стягнення з ТОВ «Вердикт Капітал» витрат, понесених на вчинення виконавчого напису нотаріуса в сумі 650 грн, та витрат на основну винагороду приватного виконавця в сумі 5 784,88 грн слід скасувати, ухваливши в цій частині нове рішення про відмову у їх задоволенні. Згідно з частинами 1-4 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до правових позицій, викладених у додатковій Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року, справа №755/9215/15-ц провадження № 14-382цс19, у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 у справі №922/445/19, від 22 листопада 2019 у справі №902/347/18, від 06 грудня 2019 у справі №910/353/19 визначено, що право суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. У даній справі понесення витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції підтверджується відповідними документами, а саме договором про надання правової допомоги, укладеної між адвокатом Апетракіоає Г.В. та позивачем ОСОБА_1 , актом приймання-передачі наданих юридичних послуг, квитанцією про сплату витрат на правову допомогу у розмірі 8 500 грн. У відзиві на позов ТОВ «Вердикт Капітал» заперечень щодо співмірності витрат на правову допомогу не подавав. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 8 500 грн. Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру позовних вимог. У разі відмови в позові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача. Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Як вбачається з матеріалів справи, при збільшенні позовних вимог позивачем не сплачено судовий збір за вимогу майнового характеру у розмірі 908 грн, який підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь держави. Крім того, апелянту ТОВ «Вердикт Капітал» за апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції слід було сплатити судовий збір у розмірі 2 724 грн, однак ним сплачено лише 1 362 грн, а тому різниця у розмірі 1 362 грн підлягає стягненню з ТОВ «Вердикт Капітал» на користь держави. Оскільки апеляційну скаргу ТОВ «Вердикт Капітал» частково задоволено, з ОСОБА_1 на користь апелянта слід стягнути судовий збір у розмірі 1 362 грн. Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» задовольнити частково. Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 13 квітня 2021 року в частині вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 витрат, понесених позивачем на вчинення виконавчого напису нотаріуса, в сумі 650 гривень та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 витрат на основну винагороду приватного виконавця в сумі 5 784 гривень 88 копійок, скасувати. У задоволенні цих вимог відмовити. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 908 гривень. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь держави судовий збір у розмірі 1 362 гривень. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 22 вересня 2021 року. Головуючий І.М. Литвинюк Судді: І.Н. Лисак І.Б. Перепелюк