Постанова Дніпровський апеляційний суд № 201/4485/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/7409/21 Справа № 201/4485/20 Суддя у 1-й інстанції - Антонюк О. А. Доповідач - Макаров М. О. Категорія 20 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 вересня 2021 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого судді Макарова М.О. суддів Демченко Е.Л., Куценко Т.Р. при секретарі Керімовій-Бандюковій Л.К. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Дніпровської міської ради на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 квітня 2021 року по справі за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Румянцева Ірина Олексіївна та Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання недійсним договору купівлі-продажу, припинення права власності, скасування записів про державну реєстрацію права власності, зобов`язання вчинити певні, - В С Т А Н О В И Л А : У травні 2020 року Дніпровська міська рада звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Румянцева Ірина Олексіївна та Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання недійсним договору купівлі-продажу, припинення права власності, скасування записів про державну реєстрацію права власності, зобов`язання вчинити певні. У квітні 2021 року Дніпровська міська рада звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просила: накласти арешт на будівлю підприємства торгівлі, яка складається з літ. А-1, площею 27,0 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а також заборонити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії (купівля-продаж, міна, найм, виділ часток та інше) по відчуженню, реалізації, передачі іншим особам та переоформленню документів відносно вказаної нерухомості. Крім того, заявник просив заборонити державному реєстратору вчиняти будь-які дії (в тому числі реєстрацію та перереєстрацію права власності, внесення записів про накладення арештів, заборон на відчуження, записів про іпотеку інші дії передбачені чинним законодавством), окрім дій по виконанню ухвали суду про забезпечення даного позову по цій справі на будівлю підприємства торгівлі за адресою: АДРЕСА_1 . Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 квітня 2021 року відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову. Ухвала суду мотивована тим, що в заяві не обґрунтовано необхідність забезпечення позову таким шляхом, що зазначено у заяві (арешт майна, що належить відповідачу, а також заборони вчиняти певні дії); не зазначено, яким чином може сприяти виконанню рішення суду вказані заходи забезпечення позову, крім того не зазначено обставини та не надано документи, які б свідчили про те, що дійсно існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Крім того, суд вказав, що арешт є крайнім заходом забезпечення позову та полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмеженні права користування майном або його вилученні у власника. В апеляційній скарзі Дніпровська міська рада посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просила ухвалу скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви про забезпечення позову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що обраний позивачем вид забезпечення позову відповідає позовним вимогам. Крім того, апелянт вказав, що предметом позову є, в тому числі, земельна ділянка, на якій було самочинно побудовано будівлю підприємства торгівлі, а тому спір виник з приводу незаконного заволодіння земельною ділянкою. Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін, з наступних підстав. Згідно з ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Відповідно до ч. 2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України встановлено, що позов може бути забезпечено як арештом майна так і забороною вчиняти певні дії. Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків. Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття. З матеріалів справи вбачається, що предметом даного спору є визнання недійсним договору купівлі-продажу від 21 березня 2017 року торговельного павільйону, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ; припинення права власності на вказане нерухоме майно, скасування записів про державну реєстрацію права власності на це майно та зобов`язання повернути земельну ділянку, загальною площею 159,1 кв.м. розташовану за адресою: АДРЕСА_2 . Тобто, з позовної заяви вбачається, що спір стосується нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 , тоді як в заяві про забезпечення позову Дніпровська міська рада просить вжити заходи забезпечення позову відносно нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для забезпечення позову. Доводи апеляційної скарги про те, що обраний позивачем вид забезпечення позову відповідає позовним вимогам, - колегія суддів вважає безпідставними, необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи. Інші твердження апелянта колегією суддів перевірені та визнані такими, що не впливають на законність оскаржуваної ухвали. Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді вказаної заяви, судом першої інстанції було дотримано вимоги процесуального закону, а тому оскаржувана ухвала як законна та обґрунтована підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення. Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Дніпровської міської ради залишити без задоволення. Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 квітня 2021 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий суддя М.О. Макаров Судді Е.Л. Демченко Т.Р. Куценко