LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Київський апеляційний суд939/523/21

від 13.09.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 939/523/21 Головуючий в суді І інстанції -Унятицький Д.Є. Провадження № 33/824/3165/2021 Доповідач в суді II інстанції - Ігнатченко Н.В. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 13 вересня 2021року м. Київ Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Ігнатченко Н.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Литвиненко Лесі Анатоліївни на постанову Бородянського районного суду Київської області від 27 травня 2021 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає по АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - В С Т А Н О В И В: Постановою судді Бородянського районного суду Київської області від 27 травня 2021 року ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, а також стягнуто в дохід держави судовий збір у розмірі 454,00 грн. ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за те, що він 28 лютого 2021 року о 04 годині 20 хвилин по вул. Г.Небогатова в смт.Клавдієво-Тарасове керував автомобілем КІА, д.н. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з даною постановою, захисник ОСОБА_1 - адвокат Литвиненко Л.А. подала апеляційну скаргу, посилається на незаконність постанови судді, просила поновити строк на апеляційне оскарження постанови, вказує на необхідність її скасування із закриттям провадження у даній справі за відсутності складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування доводів апеляційної скарги адвокат вказує на те, що постанова ухвалена із порушенням норм чинного законодавства, обставини справи з`ясовані неповно, висновки судді не відповідають фактичним обставинам справи. Так, в апеляційній скарзі зазначається про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції по причині перевірки документів та складено протокол про адміністративне правопорушення, оскільки він мав обмеження в керуванні транспортним засобом за постановою державного виконавця, про що був складений протокол та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на місці зупинки та передано керування автомобілем іншій особі, і було поставлено запитання ОСОБА_1 чи вживав він спиртні напої та чи бажає він пройти тестування на місці зупинки. На що він відповів, що спиртного не вживав, тому пропозиція пройти тест на стан сп`яніння безпідставна, та попросив показати прилад для тестування. Але ні приладу, ні документів на нього йому ніхто не показав. Патрульні направлення на огляд не виписали і не забезпечили доставку водія до найближчого закладу охорони здоров`я, який має право на проведення таких оглядів. Апелянт заперечує приєднання до матеріалів справи запису з нагрудної камери поліцейського та використання даних записів в якості доказу, оскільки відеозапис містить лише фрагменти події без фіксації водія відносно якого складався протокол, який називає себе « ОСОБА_1 », а не « ОСОБА_1 », відеозапис не містить також фрагменту, де водій відмовляється пройти огляд в медичному закладі визначеному МОЗ. Також апелянт звертає увагу на ту обставину, що час на звукозапису з нагрудної відеокамери відрізняється від моменту складання протоколу, а саме: протокол складено о 04.40 год., а на відеозаписі зазначено початок зйомки 04.50 год, 04.41 год. Крім цього апелянт зауважує про сумніви щодо пояснення свідків про відмову від проходження огляду на стан сп`яніння, оскільки в судовому засіданні свідки не підтвердили ту обставину, що водію було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння в конкретному медичному закладі, крім цього ні прізвища ні імені водія вони не пам`ятають. Постанову Бородянського районного суду Київської області від 27 травня 2021 року апелянт отримав 31 травня 2021 року, яка була оприлюднена в Єдиному реєстрі судових рішень 31 травня 2021 року. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції адвокат Литвиненко Л.А. підтримала вимоги апеляційної скарги та просила її задовольнити з мотивів викладених в ній. Заслухавши доповідь судді апеляційного суду щодо змісту оскарженої постанови та доводів, викладених в апеляційній скарзі, адвоката Литвиненко Л.А., яка підтримала подану апеляційну скаргу за викладених у ній обставин, вивчивши, перевіривши та оцінивши матеріали адміністративної справи, обміркувавши доводи скарги, викладені апелянтом, - суд апеляційної інстанції вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню за таких підстав. За змістом ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником та в окремих випадках прокурором. Твердження апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, викладені в апеляційній скарзі щодо поновлення строку на апеляційне оскарження матеріалами справи не спростовуються, оскаржувану постанову адвокат отримала 31 травня 2021 року згідно даних її розписки про отримання (а.с. 46), апеляційна скарга відправлена з поштового відділення Бородянка 1, згідно штемпеля на конверті 9 червня 2021 року (а.с. 61), тому строк на подачу апеляційної скарги підлягає поновленню. Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно вимог ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, підлягають до з`ясування питання чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, рішення приймається на підставі доказів оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Винуватість ОСОБА_1 у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому порядку за фактичних обставин, установлених в постанові, доведена наявними у справі належними й допустимими доказами, ретельно дослідженими й перевіреними в судовому засіданні, яким суддею місцевого суду надано всебічну та об`єктивну оцінку. При цьому суддя місцевого суду правильно встановив фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.5 ПДР України, згідно яких водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Кваліфікація дій ОСОБА_1 суддею місцевого суду за ч. 1 ст. 130 КпАП України, є правильною. Доводи апеляційної скарги за її змістом, суд апеляційної інстанції вважає об`єктивно необґрунтованими, а винуватість водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України - доведеною наявними у справі належними й допустимими доказами, які будь-яких сумнівів у їх недостовірності не викликають. Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Так, адміністративну справу суддею місцевого суду розглянуто без істотних порушень процесуальних прав ОСОБА_1 , оскільки відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КпАП України справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. В матеріалах справи на а.с. 37 міститься клопотання адвоката Литвиненко Л.А. від 27 травня 2021 року, де вона вказує про причини неявки в судове засідання ОСОБА_1 через перебування за кордоном з 12 квітня 2021 року строком на 6 місяців та просить про долучення до матеріалів справи копії угоди ОСОБА_1 з роботодавцем (а.с. 38-41). Статтею 1 КУпАП передбачено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. На підставі цих вимог закону, а також ст. ст. 251, 252 КУпАП суд, приймаючи постанову, повинен навести докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та дати їм належну оцінку в їх сукупності. Висновки судді місцевого суду про доведеність факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння підтверджується зібраними у справі доказами, а саме: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 314656 від 28 лютого 2021 року,в якому викладені фактичні обставини вчинення адміністративного правопорушення; - поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , відповідно до яких, 28 лютого 2021 року о 04 годині 40 хвилин, за адресою: Клавдієво-Терасове, вул. Генерала Небагатова, 1,в їх присутності було проведено огляд водія ОСОБА_1 на стан сп`яніння, який відмовився від проходження на стан сп`яніння; - відеозаписом з місця події. Аналіз зазначених доказів указує на обґрунтованість висновків судді місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_1 у правильності кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Суд вважає, що стягнення на ОСОБА_1 накладене із дотриманням вимог ст. 23 і ст. 33 КУпАП у межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП. Посилання адвоката на неправильність імені ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення, порядку складання протоколу та часу фіксування події огляду водія на відеокамеру спростовано суддею першої інстанції в оскаржуваній постанові, додаткового обґрунтування не потребує. Апеляційна скарга не містить доводів, які би указували на незаконність постанови судді місцевого суду. Суд звертає увагу на те, що у ході виявлення та фіксації вчиненого правопорушення поліцейськими не було допущено порушень, які би ставили під сумнів чи указували на незаконність проведених дій та прийнятих рішень. Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно і всебічно встановив обставини, передбаченні ст. 280 КУпАП, щодо вчинення правопорушення і вини ОСОБА_1 , та прийняв постанову у відповідності з вимогами ст. ст. 283, 284 КУпАП на підставі наявних у справі та досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст.ст. 251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду. Протокол про адміністративне правопорушення (а.с. 1) відносно ОСОБА_1 , складений уповноваженою державою особою і дії посадової особи, що його складала в порядку передбаченому чинним законодавством не оскаржувалися. Згідно вимог ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів. Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема - пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння. В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави. За результатами розгляду вказаної справи, Суд не встановив порушень прав заявників, передбачених ч. 1,2 ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини. За змістом ст. ст. 279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення. Вид адміністративного стягнення ОСОБА_1 , суддею призначений з урахуванням вимог ст. 33 КУпАП, в межах строку передбаченого ст. 38 КУпАП та в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП. Безумовних підстав для скасування постанови суду першої інстанції не встановлено, а тому суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова є належним чином вмотивованою та обґрунтованою і скасуванню за доводами апеляційної скарги не підлягає. Керуючись ст.ст. 251, 252, 280, 294Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Бородянського районного суду Київської області від 27 травня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Литвиненко Лесі Анатоліївни залишити без задоволення. Постанову Бородянського районного суду Київської області від 27 травня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАп, залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду Н.В.Ігнатченко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»