Постанова 4824 № 761/17728/14-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження Доповідач - Кулікова С.В. № 22-ц/824/11632/2021 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ Справа № 761/17728/14-ц 16 вересня 2021 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Кулікової С.В. суддів - Заришняк Г.М. - Рубан С.М. при секретарі - Климчук Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Тимченко Юлії Олександрівни на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 04 червня 2021 року, постановлену під головуванням судді Фролової І.В., у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмак Олександра Олександровича, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Шевченківське УП ГУНП у м. Києві, Відділ опіки та піклування Шевченківської районного у м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , - в с т а н о в и в : У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою, у якій з урахуванням заяв про збільшення вимог просила суд: - визнати протиправними дії старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмака Олександра Олександровича по виконавчому провадженню № 53231584 з виконання виконавчого листа № 761/17728/14-ц від 23.12.2016 р. щодо примусового виселення членів сім`ї ОСОБА_1 : ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 ; - визнати протиправними дії старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмака Олександра Олександровича по виконавчому провадженню № 53231584 щодо проведення примусового виселення ОСОБА_1 22 жовтня 2020 року, у зв`язку з добровільним виконанням рішення Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 761/17728/14-ц до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 10 січня 2017 року; - визнати незаконною та скасувати Постанову від 26 жовтня 2020 року старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмака Олександра Олександровича про закінчення виконавчого провадження № 53231584 на підставі п.9. ч.1. ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з виконанням вимог виконавчого документа та на підставі акту в частині слів - «на підставі акту». Подану скаргу обґрунтовує тим, що заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 25.03.2016 року у справі № 761/17728/14 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 треті особи: Служба у справах дітей Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , від імені якої діє ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , Київської міської ради в особі Київської міської державної адміністрації - задоволено частково. Усунуто перешкоди в користуванні ОСОБА_2 , ОСОБА_3 власністю, а саме житловою кімнатою площею 14,1 кв. м., індекс 2-5, житловою кімнатою площею 15, 7 кв.м, індекс 2-10, житловою кімнатою площею 13,1 кв.м, індекс 2-11, кладовою площею 3,7 кв.м, індекс 2-12, приміщенням (І) підвалу під будинком «А» площею 13.1 кв.м в домоволодінні по АДРЕСА_1 , шляхом виселення ОСОБА_1 та всіх мешканців, які разом з нею проживають: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Вселено ОСОБА_2 з його родиною, а саме: дружиною ОСОБА_7 , донькою - ОСОБА_8 , донькою ОСОБА_8 в належну йому житлову кімнату площею 14,1 кв.м, індекс 2-5, житлову кімнату площею 15,7 кв.м, індекс 2-10, житлову кімнату площею 13,1 кв.м, індекс 2-11, кладову площею 3,7 кв.м, індекс 2-12, приміщення (І) підвалу під будинком «А» площею 13,1 кв.м. Встановлено наступний порядок користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 розміром 541,14 квадратних метрів відповідно до варіанту № 1 висновку експерта, а саме: виділено співвласникам домоволодіння: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у спільне користування земельну ділянку площею 0, 0136 га (136 кв.м) відповідно до часток: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 - 72/100- 0,0098 га (98 кв.м); ОСОБА_1 - 28/100 - 0,0038 га (38 кв.м). Для доступу та обслуговування відповідної частини житлового будинку виділено співвласникам: - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,0292 га (292 кв.м) (0,0390 га - 0,0098 га = 0, 0292 га), яка складається з двох частин (0,0120 га +0,0172 га); - ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0113 га (113 кв.м) (0,0151 га - 0, 0038 га = 0, 0113 га). У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 16.11.2016 року у справі № 761/17728/14 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва в частині усунення перешкод ОСОБА_3 та ОСОБА_2 власністю житловою кімнатою площею 14,1 кв.м., індекс 2-5, житловою кімнатою площею 15, 7 кв. м, індекс 2-10, житловою кімнатою площею 13,1 кв. м, індекс 2-11, кладовою площею 3,7 кв.м, індекс 2-12, приміщенням (І) підвалу піл будинком «А» площею 13.1 кв.м в домоволодінні по АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 скасовано та ухвалено нове, яким відмовлено в цій частині позовних вимог. Також даним рішенням суду доповнено порядок користування земельною ділянкою. Постановою Верховного суду України в складі касаційного цивільного суду від 23.01.2019 у справі № 6-666 ск 17 змінено порядок користування земельною ділянкою між сторонами. В іншій частині рішення Апеляційного суду м. Києва від 16.11.2016 року залишено без змін. 10 січня 2017 року головним державним виконавцем Шевченківського районного відділу ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Лисенко О.В. винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 53231584) за виконавчим листом № 761/17728/14-ц від 23.12.2016 року про усунення перешкоди в користуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_2 власністю, а саме житловою кімнатою площею 14.1 кв. м., індекс 2-5, житловою кімнатою площею 15, 7 кв. м, індекс 2-10, житловою кімнатою площею 13,1 кв.м, індекс 2-11, кладовою площею 3,7 кв.м, індекс 2-12, приміщенням (І) підвалу під будинком «А» площею 13.1 кв.м в домоволодінні по АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_1 . Постановою головного державного виконавця Лисенко О.В. від 20.02.2017 року зупинено виконавче провадження на підставі ухвали Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 19.01.2017 р. № 6-666 ск

17. Постановою головного державного виконавця Лисенко О.В. від 19.06.2019 року поновлено вчинення виконавчих дій по ВП № 53231584. Постановами старшого державного виконавця Полісмак О.О. від 09.09.2020 року по ВП № 53231584 залучено органи внутрішніх справ та органи опіки та піклування до виконавчих дій на 18.09.2020 року о 10.00 год. 15 вересня 2020 року на паркані ОСОБА_1 було розміщено вимогу державного виконавця Шевченка М.О від 07.09.2020 року, адресовану ОСОБА_2 , згідно якої повідомляли, що ОСОБА_2 має бути присутнім під час проведення виконавчих дій 18.09.2020 року о 10.00 год. за адресою: АДРЕСА_1 . 18 вересня 2020 року о 10.00 год. державні виконавці Шевченко М.О. та Полісмак О.О. прийшли до будинку ОСОБА_1 , зайшли в будинок, оглянули його та побачили, що ОСОБА_1 є прикутою до ліжка, займає тільки свою кімнату на 1 поверсі площею 17,3 кв.м, зазначену індексом 2-4, яка обладнана під хвору, лежачу людину кімната зі спеціальним ліжком. Виконавцям, члени сім`ї ОСОБА_1 пояснили, що в житловій кімнаті 14.1 кв.м., індекс 2-5, житловій кімнаті площею 15, 7 кв.м, індекс 2-10, житловій кімнаті площею 13,1 кв.м проживають тільки вони: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та тільки їх речі та меблі там знаходяться. Постановами державного виконавця Полісмак О.О. від 21.09.2020 року у ВП № 53231584 залучено до проведення виконавчих дій на 22.10.2020 о 10.00 год. органи внутрішніх справ та органи опіки та піклування. Простою поштою ОСОБА_1 отримала вимогу головного державного виконавця Полісмака О.О. від 21.09.2020 року про звільнення до 22.10.2020 року приміщення від власного перебування та майна. В постанові зазначено, що у разі не виконання боржником рішення про його виселення самостійно, то його буде виконано в примусовому порядку 22.10.2020 року о 10.00 годин. 22 жовтня 2020 року державний виконавець Полісмак О.О. та державний виконавець Шевченко М.О. з`явилися о 10.00 год. разом з працівниками поліції та понятими. Членами сім`ї ОСОБА_1 було пояснено державному виконавцю ОСОБА_10 та працівникам поліції, що ОСОБА_1 є лежачою людиною, вона як боржник за виконавчим документом знаходиться в своїй кімнаті, речей і майна в інших кімнатах її не має, виключно речі і меблі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що було встановлено ще 18.09.2020 року державним виконавцем. У постанові про відкриття виконавчого провадження від 10.01.2017 р. та вимозі виконавця від 21.09.2020 року у ВП № 53231.584 вказано тільки ОСОБА_1 , а отже відповідно до ст. 66 ЗУ «Про виконавче провадження» примусово виселена може бути тільки вона, тільки від її речей та майна можуть бути звільнені кімнати. Зазначає, що потім державний виконавець та працівники поліції спустилися на перший поверх та опечатали кімнату, в якій проживав ОСОБА_11 з його меблями, одягом та документами. За результатами проведення виконавчих дій державним виконавцем складено акт від 22.10.2020 року від підписання якого ОСОБА_1 відмовилася, а тому його копію не отримала в день вчинення виконавчих дій. 26.10.2020 року державний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження № 53231584 на підставі п. 9 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження», у зв`язку з виконанням вимог виконавчого документа в повному обсязі згідно акту державного виконавця від 22.10.2020 року. Проте скаржник вважає, що ОСОБА_1 добровільно виконала рішення суду, ще до відкриття виконавчого провадження, оскільки, ще з 2014 року, до винесення судом рішення у даній справі, знаходилася у своїй кімнаті, що обладнана під інваліда, що належить їй на праві власності і ніколи не займала спірні кімнати, спірні кімнати займали лише її члени сім`ї. Отже, постанова про закінчення виконавчого провадження від 26.10.2020 року на підставі п. 9. ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» з підстав примусового виселення згідно, акту державного виконавця від 22.10.2020 року є незаконною. На думку скаржника, вказані дії є протиправними та призвели до порушення прав скаржника, у зв`язку із чим вона звернулася із вказаною скаргою. Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 04 червня 2021 року скаргу ОСОБА_1 на дії та рішення старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Полісмак О.О., заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Шевченківське УП ГУНП у м. Києві, Відділ опіки та піклування Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - залишено без задоволення. Не погоджуючись з таким судовим рішенням суду, представник ОСОБА_1 адвокат Тимченко Ю.О. звернулася з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 04 червня 2021 року, а скаргу ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця задовольнити. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначала, що в матеріалах виконавчого провадження, що були надані суду на дослідження міститься заява ОСОБА_1 від 19.01.2017 року, в якій вона доводила до відома головного державного виконавця Лисенко О.В., що на момент винесення рішення суду та на даний час в приміщеннях: житлова кімната площею 14,1 кв.м., індекс 2-5, житлова кімната площею 15,7 кв.м., індекс 2-10, житлова кімната площею 13,1 кв.м, індекс 2-11, кладова площею 3,7 кв.м., індекс 2-12, приміщенням (І) підвалу під будинком «А» площею 13,1 кв.м. в домоволодінні по АДРЕСА_1 не перебуває та своїм майном ці приміщення не займає. Повідомлено, що рішення суду виконано нею до винесення постанови про відкриття провадження. Вказувала на те, що судом не врахований той факт та не досліджені докази того, що члени сім'ї ОСОБА_1 не знали про наявність відкритих відносно них виконавчих проваджень. Державний виконавець Полісмак О.О. не надав суду докази про направлення постанов про відкриття виконавчих проваджень рекомендованим поштовим відправленням, як того вимагає ст..ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», чим не довів обізнаність членів сім`ї ОСОБА_1 про відкриття відносно них виконавчих проваджень. Судом не враховано відповідь на адвокатський запит від 09.03.2021 року за підписом заступника начальника Шевченківського УП ГУНП у м. Києві, в якому зазначається, що примусового виселення ОСОБА_1 22.10.2020 року не проводилось, в тому числі останню не переносили до іншої кімнати. Крім того, судом не враховано той факт, що акт державного виконавця від 22.10.2020 року не містить ні підпису боржника ні відмітки про те, що остання відмовилась від підпису, що спростовує факт її ознайомлення з актом. Посилалася на те, що судом в оскаржуваній ухвалі оцінку відсутності актів на кожного боржника по відкритим відносно них виконавчих провадженнях не надано. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_2 просили апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 04 червня 2021 року без змін, посилаючись на те, що вона є законною, обґрунтованою, постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права. В судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Тимченко Ю.О. підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити. ОСОБА_4 підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити. ОСОБА_2 , його представник та представник ОСОБА_3 - ОСОБА_12 проти доводів апеляційної скарги заперечувала та просила залишити її без задоволення. Заслухавши доповідь судді Кулікової С.В., пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Судом встановлено, що заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 25.03.2016 року у справі № 761/17728/14 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 треті особи: Служба у справах дітей Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , від імені якої діє ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , Київської міської ради в особі Київської міської державної адміністрації позов задоволено частково. Усунуто перешкоди в користуванні ОСОБА_2 , ОСОБА_3 власністю, а саме житловою кімнатою площею 14,1 кв.м., індекс 2-5, житловою кімнатою площею 15, 7 кв.м, індекс 2-10, житловою кімнатою площею 13,1 кв.м, індекс 2-11, кладовою площею 3,7 кв.м, індекс 2-12, приміщенням (І) підвалу під будинком «А» площею 13.1 кв.м в домоволодінні по АДРЕСА_1 , шляхом виселення ОСОБА_1 та всіх мешканців, які разом з нею проживають: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Вселено ОСОБА_2 з його родиною, а саме: дружиною ОСОБА_7 , донькою - ОСОБА_8 , донькою ОСОБА_8 в належну йому житлову кімнату площею 14,1 кв.м, індекс 2-5, житлову кімнату площею 15,7 кв.м, індекс 2-10, житлову кімнату площею 13,1 кв.м, індекс 2-11, кладову площею 3,7 кв.м, індекс 2-12, приміщення (І) підвалу під будинком «А» площею 13,1 кв.м. Встановлено наступний порядок користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 розміром 541,14 кв.м відповідно до варіанту № 1 висновку експерта, а саме: виділено співвласникам домоволодіння: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у спільне користування земельну ділянку площею 0, 0136 га (136 кв.м) відповідно до часток: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 - 72/100- 0,0098 га (98 кв.м); ОСОБА_1 - 28/100 - 0,0038 га (38 кв.м). Для доступу та обслуговування відповідної частини житлового будинку виділено співвласникам: - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,0292 га (292 кв.м) (0,0390 га - 0,0098 га = 0, 0292 га), яка складається з двох частин (0,0120 га +0,0172 га); - ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0113 га (113 кв.м) (0,0151 га - 0, 0038 га = 0, 0113 га). У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 16.11.2016 року у справі № 761/17728/14 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва в частині усунення перешкод в користуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , а саме житловою кімнатою площею 14,1 кв.м., індекс 2-5, житловою кімнатою площею 15, 7 кв.м, індекс 2-10, житловою кімнатою площею 13,1 кв.м, індекс 2-11, кладовою площею 3,7 кв.м, індекс 2-12, приміщенням (І) підвалу піл будинком «А» площею 13.1 кв.м в домоволодінні по АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_4 ОСОБА_9 ОСОБА_6 скасовано та ухвалено нове, яким відмовлено в цій частині позовних вимог. Також даним рішенням суду доповнено порядок користування земельною ділянкою. Постановою Верховного Суду від 23.01.2019 року змінено порядок користування земельною ділянкою між сторонами. В іншій частині рішення Апеляційного суду м. Києва від 16.11.2016 року залишено без змін. На виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 53231584, з примусового виконання виконавчого листа № 761/17728/14-ц виданого 23.12.2016 року Шевченківським районним судом м. Києва, про усунунення перешкоди в користуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_2 власністю, а саме житловою кімнатою площею 14,1 кв.м., індекс 2-5, житловою кімнатою площею 15,7 кв.м., індекс 2-10, житловою кімнатою площею 13,1 кв.м., індекс 2-11, кладовою площею 3,7 кв.м., індекс 2-12, приміщення (І) підвалу під будинком «А» площею 13,1 кв.м. в домоволодінні по АДРЕСА_1 , шляхом виселення ОСОБА_1 . Також, на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 59392806, з примусового виконання виконавчого листа № 761/17728/14-ц виданого 17.05.2019 року Шевченківським районним судом м. Києва, про вселення ОСОБА_2 в належну йому житлову кімнату площею 14,1 кв.м, індекс 2-5, житлову кімнату площею 15,7 кв.м, індекс 2-10, житлову кімнату площею 13.1 кв.м, індекс 2-11, кладову площею 3,7 кв.м, індекс 2-12, приміщення ( II) підвалу під будинком «А» площею 13,1 кв.м. На виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 59390103, з примусового виконання виконавчого листа № 761/18490/17 виданого 24.05.2019 року Шевченківським районним судом м. Києва про зобов`язання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в інтересах якої діє ОСОБА_4 , усунути перешкоди ОСОБА_2 у користуванні його приватною власністю, а саме : житловою кімнатою площею 14,1 кв.м., індекс 2- 5; житловою кімнатою площею 15,7 кв.м., індекс 2-10; житловою кімнатою площею 13,1 кв.м., індекс 2-11; кладовою площею 3,7 кв.м., індекс 2-12; приміщення (II) підвалу під будинком «А», площею 13,1 кв.м. в домоволодінні по АДРЕСА_1 , шляхом виселення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в інтересах якої діє ОСОБА_4 з цих приміщень у приміщення, які належать ОСОБА_1 згідно рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06.07.2012 року та ухвали Апеляційного суду м. Києва від 31.10.2012 року, за адресою - АДРЕСА_1 , а саме : сіни площею 6,5 кв.м., зазначені індексом 2-1, передню площею 5,6 кв.м, зазначену індексом 2-2, кухню площею 6,2 кв.м., зазначену індексом 2-3, житлову кімнату площею 17,3 кв.м., зазначену індексом 2-4, вбиральню площею 2,8 кв.м., зазначену індексом 2-12, сходову клітину площею 2,1 кв.м., зазначену індексом 2-6, передню площею 3,9 кв.м., зазначену індексом 2-7, ванну кімнату площею 4,1 кв.м., зазначену індексом 2-8, кухню площею 4,9 кв.м, зазначену індексом 2-9, підвал під прибудовою «а», 1/2 частина огородження та мощення. На виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 59390223 з примусового виконання виконавчого листа № 761/18490/17 виданого 31.05.2019 року Шевченківським районним судом м. Києва про зобов`язання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в інтересах якої діє ОСОБА_4 , усунути перешкоди ОСОБА_2 у користуванні його приватною власністю, а саме: житловою кімнатою площею 14,1 кв.м., індекс 2- 5; житловою кімнатою площею 15,7 кв.м., індекс 2-10; житловою кімнатою площею 13,1 кв.м., індекс 2-11; кладовою площею 3,7 кв.м., індекс 2-12; приміщення (II) підвалу під будинком «А», площею 13,1 кв.м. в домоволодінні по АДРЕСА_1 , шляхом виселення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в інтересах якої діє ОСОБА_4 з цих приміщень у приміщення, які належать ОСОБА_1 згідно рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06.07.2012 року та ухвали Апеляційного суду м. Києва від 31.10.2012 року, за адресою - АДРЕСА_1 , а саме : сіни площею 6,5 кв.м., зазначені індексом 2-1, передню площею 5,6 кв.м., зазначену індексом 2-2, кухню площею 6,2 кв.м., зазначену індексом 2-3, житлову кімнату площею 17,3 кв.м., зазначену індексом 2-4, вбиральню площею 2,8 кв.м., зазначену індексом 2-12, сходову клітину площею 2,1 кв.м., зазначену індексом 2-6, передню площею 3,9 кв.м., зазначену індексом 2-7, ванну кімнату площею 4,1 кв.м., зазначену індексом 2-8, кухню площею 4,9 кв.м., зазначену індексом 2-9, підвал під прибудовою «а», 1/2 частина огородження та мощення. На виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 59390278, з примусового виконання виконавчого листа № 761/18490/17 виданого 24.05.2019 року Шевченківським районним судом м. Києва про зобов`язання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в інтересах якої діє ОСОБА_4 , ОСОБА_6 усунути перешкоди ОСОБА_2 у користуванні його приватною власністю, а саме: житловою кімнатою площею 14,1 кв.м., індекс 2-5; житловою кімнатою площею 15,7 кв.м., індекс 2-10; житловою кімнатою площею 13,1 кв.м., індекс 2-11; кладовою площею 3,7 кв.м., індекс 2-12; приміщення (II) підвалу під будинком «А», площею 13,1 кв.м. в домоволодінні по АДРЕСА_1 , шляхом виселення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в інтересах якої діє ОСОБА_4 , ОСОБА_6 з цих приміщень у приміщення, які належать ОСОБА_1 згідно рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06.07.2012 року та ухвали Апеляційного суду м. Києва від 31.10.2012 року, за адресою - АДРЕСА_1 , а саме: сіни площею 6,5 кв.м., зазначену індексом 2-3, житлову кімнату площею 17,3 кв.м., зазначену індексом 2-4, вбиральну площею 2,8 кв.м., зазначену індексом 2-12, сходову клітину площею 2,1 кв.м., зазначену індексом 2-6, передню площею 3,9 кв.м., зазначену індексом 2-7, ванну кімнату площею 4,1 кв.м., зазначену індексом 2-8, кухню площею 4,9 кв.м., зазначену індексом 2-9, підвал під прибудовою "а", 1/2 частина огородження та мощення. За вищевказаними виконавчими документами державними виконавцями прийнято рішення про закінчення виконавчих проваджень в порядку пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» в зв`язку з їх фактичним виконанням, на підставі наступних проведених виконавчих дій. При дослідженні матеріалів ВП № 53231584 судом було встановлено, що 10 січня 2017 року головним державним виконавцем Шевченківського районного відділу ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Лисенко О.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 53231584) за виконавчим листом № 761/17728/14-ц від 23.12.2016 року про усунення перешкоди в користуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_2 власністю, а саме житловою кімнатою площею 14.1 кв.м., індекс 2-5, житловою кімнатою площею 15,7 кв. м, індекс 2-10, житловою кімнатою площею 13,1 кв.м, індекс 2-11, кладовою площею 3,7 кв.м, індекс 2-12, приміщенням (І) підвалу під будинком «А» площею 13.1 кв.м в домоволодінні по АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_1 . Постановою головного державного виконавця Лисенко О.В. від 20.02.2017 року зупинено виконавче провадження на підставі ухвали Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 19.01.2017 р. № 6-666 ск

17. Постановою головного державного виконавця Лисенко О.В. від 19.06.2019 року поновлено вчинення виконавчих дій по ВП № 53231584. Постановами старшого державного виконавця Полісмак О.О. від 21.09.2020 року у ВП № 53231584 залучено до проведення виконавчих дій на 22.10.2020 о 10.00 год. органи внутрішніх справ та органи опіки та піклування. 22.10.2020 року старший державний виконавець Полісмак О.О. та державний виконавець Шевченко М.О. з`явилися о 10.00 год. за адресою АДРЕСА_1 , разом з працівниками поліції та понятими. Виходом державних виконавців встановлено, що безперешкодного доступу до приміщень будинку визначених виконавчими документами не надано. Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що встановлені обставини у своїй сукупності та наявні у матеріалах справи докази спростовують доводи скаржника щодо неправомірності дій та рішення державного виконавця, що свідчить про безпідставність поданої скарги. Колегія суддів погоджується з таким висновок суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Відповідно до ст.. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний:1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання;накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом. Залучення для проведення виконавчих дій працівників поліції здійснюється за вмотивованою постановою виконавця, яка надсилається керівнику територіального органу поліції за місцем проведення відповідної виконавчої дії. У залученні поліції для проведення виконавчих дій може бути відмовлено лише з підстав залучення особового складу даного територіального органу поліції до припинення групового порушення громадської безпеки і порядку чи масових заворушень, а також для подолання наслідків масштабних аварій чи інших масштабних надзвичайних ситуацій. В свою чергу, відповідно до статті 19 Закону, боржник зобов`язаний утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження. Відповідно до ст.. 66 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання боржником рішення про його виселення. У разі невиконання боржником рішення про його виселення самостійно державний виконавець виконує його примусово. Державний виконавець призначає день і час примусового виселення, про що письмово інформує боржника. Боржник вважається повідомленим про його примусове виселення, якщо повідомлення надіслано йому за адресою, за якою має здійснюватися виселення, чи іншою адресою, достовірно встановленою державним виконавцем. Відсутність боржника, належним чином повідомленого про день і час примусового виселення, під час виконання рішення про виселення боржника не є перешкодою для його виселення. Примусове виселення полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від боржника, його майна, домашніх тварин та у забороні боржнику користуватися цим приміщенням. Примусовому виселенню підлягають виключно особи, зазначені у виконавчому документі. Примусове виселення здійснюється у присутності понятих за участю працівників поліції. Якщо виконання рішення здійснюється за відсутності боржника, державний виконавець зобов`язаний провести опис майна. Описане майно передається для відповідального зберігання стягувачу або іншій особі, визначеній державним виконавцем. Якщо боржник перешкоджає виконанню рішення про його виселення, державний виконавець накладає на нього штраф у порядку, визначеному цим Законом. Про виконання рішення про виселення боржника державний виконавець складає акт, що підписується особами, які брали участь у виконанні рішення про примусове виселення. Звертаючись до суду із скаргою ОСОБА_1 вказувала на те, що вона добровільно виконала рішення суду ще до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, що підтверджується заявою поданою до державної виконавчої служби. Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. За умовами ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч. 1 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Перевіряючи вказані доводи встановлено, що у матеріалах виконавчого провадження знаходиться заява ОСОБА_1 від 19.01.2017 року, в якій вона повідомляє, що вона виконала рішення суду до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, що є підставою для закінчення виконавчого провадження відповідно до вимог п. 9 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження». Однак, до заяви не додано жодного доказу на підтвердження вказаних ОСОБА_1 обставин щодо виконання нею рішення суду у добровільному порядку. В подальшому, постановою головного державного виконавця Лисенко О.В. від 20.02.2017 року зупинено виконавче провадження на підставі ухвали Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 19.01.2017 р. № 6-666 ск

17. Постановою головного державного виконавця Лисенко О.В. від 19.06.2019 року поновлено вчинення виконавчих дій по ВП № 53231584. Згідно вимоги виконавця від 14.09.2020 року, боржника ОСОБА_1 зобов`язано виконати вимоги виконавчого документу в строк до 18.09.2020 року шляхом звільнення приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від власного перебування, майна, домашніх тварин; заборонено боржнику користуватися цим приміщенням після виселення. Доказів виконання рішення суду боржником у встановлений державним виконавцем строк матеріали справи не містять. При цьому, досліджуючи відеозаписи проведення виконавчих дій, які мали місце 22 жовтня 2020 року, що були надані сторонами у справі, було встановлено, що ненадання боржниками інформації, щодо виконання вимог виконавчого документа, та не надання безперешкодного доступу з метою перевірки виконання та вчинення інших умисних перешкод зумовило проведення примусового виселення. Стягувачем забезпечено безперешкодний доступ до приміщень будинку визначених виконавчими документами. Після примусового проникнення до будинку за участю працівників поліції та понятих встановлено наявність побутових речей та одягу в приміщеннях з яких визначена необхідність виселення. В свою чергу, суд звертає увагу, що пояснення, щодо приналежності наявних речей присутніми особами під час виконавчих дій не наданотому наявні речі визначено належними власнику приміщень, а саме ОСОБА_1 . Враховуючи вищезазначене, посилання скаржника на те, що рішення суду було виконано до відкриття виконавчого провадження не підтверджено жодним доказом у справі, а відтак є необґрунтованими, тому суд дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправними дії старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмака О.О. по виконавчому провадженню № 53231584 щодо проведення примусового виселення ОСОБА_1 22 жовтня 2020 року та відповідно для скасування постанови від 26 жовтня 2020 року про закінчення виконавчого провадження, і доводи апеляційної скарги вказаного висновку суду не спростовують. Скарга не містить обґрунтування яким чином, порушено права та інтереси скаржника діями державного виконавця щодо виселення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , тому вимоги у скарги у цій частині є безпідставними. Доводи апеляційної скарги, що судом не врахований той факт та не досліджені докази того, що члени сім`ї ОСОБА_1 не знали про наявність відкритих відносно них виконавчих проваджень, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки із скаргою звернулася до суду ОСОБА_1 , а не члени її сім`ї, вони не уповноважували ОСОБА_1 діяти в їх інтересах, тому підстави для надання оцінки щодо дотримання вимог державним виконавцем Закону України «Про виконавче провадження» в частині повідомлення членів сім`ї ОСОБА_1 про відкриття виконавчих проваджень не мав. При цьому, слід зазначити, що вони не позбавлені права на звернення до суду із скаргою на дії та рішення державного виконавця якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Посилання в апеляційній скарзі про те, що судом не враховано той факт, що акт державного виконавця від 22.10.2020 року не містить ні підпису боржника ні відмітки про те, що остання відмовилась від підпису, що спростовує факт її ознайомлення з актом є безпідставним, оскільки акт державного виконавця від 22.10.2020 року містить відмітку, що боржник відмовилася від підписання акту (том 1 а.с. 187). Підсумовуючи викладене, встановивши, що оскаржувані рішення та дії були прийняті та вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця, і право заявника не було порушено, суд першої інстанції відповідно до норм матеріального та процесуального права постановив ухвалу про відмову в задоволенні скарги. Таким чином підстав для скасування ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 04 червня 2021 року та задоволення апеляційної скарги не має. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Тимченко Юлії Олександрівни залишити без задоволення. Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 04 червня 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 21 вересня 2021 року. Головуючий: Судді: