Постанова 4805 № 296/9009/20

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №296/9009/20 Головуючий у 1-й інст. Адамович О. Й. Категорія 37 Доповідач Коломієць О. С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 вересня 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого судді : Коломієць О.С. суддів : Талько О.Б, Миніч Т.І. з участю секретаря судового засідання Дяченко Ю.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №296/9009/20 за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди в порядку регресу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 19 лютого 2021 року, яке ухвалено суддею Адамовичем О.Й. у м. Житомирі в с т а н о в и в: У жовтні 2020 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом на обґрунтування якого зазначив, що 21 листопада 2017 року між ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, поліс №АМ/1748552, відносно автомобіля «OPEL VIVARO» д.р.н. НОМЕР_1 . 18 грудня 2017 року в м. Житомирі сталася дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого автомобіля «OPEL VIVARO» д.р.н. НОМЕР_1 під управлінням ОСОБА_1 та автомобіля VOLKSWAGEN TRANSPORTER д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . Відповідно до постанови Корольовського районного суду м. Житомира від 26.03.2018 року адміністративне провадження щодо ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130, ст.124 КУпАП закрито у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення. Відповідно до Звіту від 08.01.2018 року вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля VOLKSWAGEN TRANSPORTER д.р.н. НОМЕР_2 становить 19498,55 грн. ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» сплатило на користь потерпілої особи страхове відшкодування у розмірі 16426,24 грн. У зв`язку з тим, що відповідач на момент настання ДТП керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, то після виплати страхового відшкодування на користь потерпілої особи, у позивача виникло право вимоги до відповідача про відшкодування завданої шкоди в порядку регресу. Також зазначає, що 21.09.2019 року на адресу відповідача було направлено вимогу про відшкодування завданої майнової шкоди, однак на дату подання позовної заяви відповіді щодо результату розгляду вимоги ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» отримано не було. З урахуванням вищевикладеного просило стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» кошти в сумі 16426,24 грн. та витрати по сплаті судового збору. Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 19 лютого 2021 року у задоволенні позову відмовлено. В апеляційній скарзі ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права. Ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції не звернув увагу на те, що постановою Корольовського районного суду м.Житомира від 26.03.2018 року, провадження у адміністративній справі було закрито з тих підстав, що на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчилися строки притягнення особи до адміністративної відповідальності, а не на підставі п.1.ч.1 ст. 247 КУпАП через відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Крім того, зі вступної та резолютивної частини постанови вбачається, що справа розглядалась про притягнення відповідача до відповідальності за двома статтями, в тому числі і за ч.1 ст. 130 КУпАП. Також в судовому засіданні відповідачем було повністю визнано свою вину у двох правопорушеннях. Отже, позивачем під час розгляду справи було подано належні та допустимі докази наявності вини відповідач у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Правом подати відзив на апеляційну скаргу відповідач не скористався. Сторони в судове засідання не з`явилися. Надіслали до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності. За приписами ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. З урахуванням наведеного, колегія суддів здійснює розгляд справи за відсутності всіх учасників справи, які не з`явились в судове засідання та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав. Судом під час розгляду справи встановлено, що 21 листопада 2017 року між ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» та ОСОБА_1 укладено договір, оформлений полісом №АМ/1748552, обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності водіїв наземного транспортного засобу - автомобіля «OPEL VIVARO» д.р.н. НОМЕР_1 (а.с.5). 18 грудня 2017 року за участю забезпеченого транспортного засобу автомобіля «OPEL VIVARO» д.р.н. НОМЕР_1 та автомобіля VOLKSWAGEN TRANSPORTER д.р.н. НОМЕР_2 (власник ОСОБА_2 ) відбулася дорожньо-транспортна пригода, за результатами якої працівниками поліції було складено адміністративні матеріали за ст. 124 та ст. 130 КУпАП, які в подальшому передані на розгляд до Корольовського районного суду м. Житомира. За наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення №296/10110/17 Корольовський районний суд м. Житомира постановою від 26 березня 2018 року звільнив ОСОБА_1 від застосування відносно нього заходів впливу в зв`язку з адміністративними правопорушеннями, передбаченими ч.1 ст. 130, ст. 124 КУпАП за закінченням термінів такого впливу (а.с.6). На підставі заяви про настання страхового випадку власника автомобіля VOLKSWAGEN TRANSPORTER д.р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_2 (а.с.7), звіту про оцінку вартості збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 08.01.2018 року (а.с.11-19), страхового акту від 01.03.2018р. (а.с.21) та на підставі вимог законодавства позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в сумі 16426,24 грн, що підтверджується платіжним дорученням №12852 від 01.03.2018р. (а.с.22). Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів вини відповідача у скоєнні правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Проте такий висновок суду є помилковим виходячи з наступного. Відповідно до ч.1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Пунктом 38.1.1 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземннх транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-ІV) визначено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Правовий аналіз зазначеної норми Закону № 1961-ІV дає підстави для висновку, що у страховика виникає право на звернення до суду з позовом в порядку регресу до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу за наявності таких умов: 1)страховик виплатив страхове відшкодування потерпілій особі; 2)водій є винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди; 3)винна особа керувала транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до постанови Корольовського районного суду м.Житомира від 26 березня 2018 року, провадження у справі №296/10110/17 було закрито з тих підстав, що на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчилися строки притягнення особи до адміністративної відповідальності. Вказаною постановою було встановлено, що відповідач ОСОБА_1 керував автомобілем «OPEL VIVARO» д.р.н. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння покрову обличчя, тремтіння пальців рух), про що був складений протокол по адміністративне правопорушення серії БР № 223315 від 18.12.2017 (а.с.45). Тобто зі змісту постанови суду вбачається, що відповідач керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Крім того, із описової частини постанови слідує, що мова йде про притягнення відповідача ОСОБА_1 за двома статтями, в тому числі за ч.1 ст. 130 КУпАП. Також в судовому засіданні під час розгляду вказаної адміністративної справи відповідачем повністю було визнано свою вину у вчиненні двох адміністративних правопорушеннях. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 про притягнення до відповідальності ч.1 ст. 130, ст. 124 КУпАП, суд своєю постановою закрив провадження у справі у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, предбачених ст. 38 КУпАП. За змістом ч.6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Отже позивачем були надані належні та допустимі докази наявності вини відповідача у скоєнні вищевказаного адміністративного правопорушення. Крім того, відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції не звернув увагу на ту обставину, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, закрито на підставі п.7 ст. 247 КУпАП. З правового аналізу вказаної норми вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в скоєнні даного правопорушення, провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП - через відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Відтак така обставина як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. У зв`язку з чим, висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача на підставі п.п.38.1.1 п.38.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в порядку регресу страхового відшкодування в розмірі 16426,24 грн, яке страхова компанія виплатила на корить потерпілої в ДТП особи,є помилковим. Таким чином, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, призвело до ухвалення у справі незаконного рішення, а тому останнє підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення про задоволення позову з вищевказаних підстав (п.3, п.4 ч.1 ст. 376 ЦПК України). Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню понесені витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 5255 грн. Відповідно до п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст. 19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в силу вимог закону. Керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» задовольнити. Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 19 лютого 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди в порядку регресу. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (код ЄДРПОУ 20782312, місцезнаходження: м. Київ, вул. Січових Стрільців,40, індекс 04053) майнову шкоду в розмірі 16426,24 грн. та судовий збір в розмірі 5255 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови складено 20 вересня 2021 року. Головуючий Судді