LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд540/1695/20

від 08.09.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 08 вересня 2021 р.м.ОдесаСправа № 540/1695/20 Головуючий в 1 інстанції: Хом`якова В.В. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: доповідача судді Косцової І.П., суддів Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О. за участі секретаря Вознюк Ю.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 26 травня 2021 року про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог. 01.07.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Херсонській області №45/03-17 від 05.06.2020 року про відмову в перерахунку пенсії за довідкою від 21.05.2020 року №21-1032зп про розмір заробітної плати; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Херсонській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років на підставі довідки Офісу Генерального прокурора №21-1032зп від 21.05.2020 року, з розрахунку 70 відсотків середньомісячного заробітку, без обмеження максимального розміру, з обов`язковим повним нарахуванням та повною виплатою, починаючи з 01.04.2020 року та здійснити виплату недоотриманих з 01.04.2020 сум. В обґрунтування позову зазначено, що 20.08.2014 року йому призначено пенсію за вислугу років у розмірі 70% від суми заробітної плати за посадою прокурора відділу Генеральної прокуратури України, призначену відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991. 28.05.2020 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Херсонській області з відповідною заявою про перерахунок пенсії, до якої долучив довідку, видану Офісом Генерального прокурора про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, станом на 26.03.2020 року за відповідною (прирівняною) посадою прокурора відділу в сумі 62 166 грн. 66 коп. Однак відповідач рішенням №45/03/17 від 05.06.2020 року відмовив у перерахунку пенсії, пославшись на те, що посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років під час перерахунку пенсії враховується за останньою посадою прокурора, встановленою на момент виникнення права на пенсію. Позивач визначає, що у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури він з 01.04.2020 року набув право на перерахунок пенсії. Крім того, позивач вважає, що перерахунок має бути здійснений з розрахунку 70 відсотків середньомісячного заробітку, без обмеження максимального розміру, як то було передбачено законодавством, що діяло на час призначення йому пенсії. 15.04.2021 року позивач подав до суду першої інстанції заяву про зміну предмету позову, в якій просив визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Херсонській області №965210107081 від 31.08.2020 року у частині обмеження пенсійних виплат 60% від загальної суми складових місячного заробітку та обмеження пенсії граничним розміром 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність; зобов`язати відповідача здійснити з 01.04.2020 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років без обмеження її граничного розміру з розрахунку 70% від суми місячної заробітної плати, яка визначена у довідці Офісу генерального прокурора №21-1032зп від 21.05.2020 року. Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 19.04.2021, яка позивачем не оскаржена та набрала чинності, відмовлено у задоволенні клопотання про зміну предмету позову. Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 26 травня 2021 року закрито провадження у даній справі на підставі пп.8 п.1 ч.1 ст.238 КАС України з тих підстав, що оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень шляхом прийняття рішень ГУ ПФУ в Херсонській області №965210107081 від 16.07.2020 року та №965210107081 від 03.09.2020 року, якими здійснено перерахунок пенсії позивача. Стосовно позовних вимог у частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з розрахунку 70 відсотків середньомісячного заробітку без обмеження максимального розміру судом визначено, що в межах предмету розгляду даної справи не існує рішення відповідача про порушення відповідних прав позивача. В свою чергу, рішення ГУПФУ в Херсонській області № 965210107081 від 16.07.2020 року та №965210107081 від 03.09.2020 року, які встановлюють відсотковий та максимальний розмір пенсії позивача, не є предметом розгляду у даній справі. Винесення судом першої інстанції ухвали про закриття провадження стало підставою для подання апеляційної скарги. Короткий зміст рішень суду першої інстанції та фактичні обставини справи. ОСОБА_1 перебуває на обліку в Херсонському сервісному центрі Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області з 01.04.2015 року та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14.10.2014 року. 28.05.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області із заявою щодо перерахунку пенсії у зв`язку зі зміною заробітної плати, на підставі рішення Конституційного суду України від 13.12.2019 року №7-р(ІІ)2019. До заяви про перерахунок пенсії позивач надав довідку №21-1032зп , видану Офісом Генеральної прокуратури 21.05.2020 року, про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, за відповідною (прирівняною) посадою прокурора відділу, яку ОСОБА_1 займав в Генеральній прокуратурі, станом на 26.03.2020 року. Рішенням №45/03-17 від 05.06.2020 року Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повідомило про відсутність підстав для перерахунку пенсії, з посиланням на п.5 ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 42). Не погоджуючись з наданою відмовою, позивач звернувся до суду з цим позовом. 20.07.2020 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просив закрити провадження, оскільки рішенням ГУПФУ в Херсонській області №965210107081 від 16.07.2020 року ОСОБА_1 з 01.04.2020 року здійснено перерахунок пенсії на підставі довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії від 21.05.2020 № 21-1032зп, видану Офісом Генеральної прокуратури, станом на 26.03.2020 року. Таким чином, на думку відповідача, вимога про зобов`язання Управління здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років на підставі довідки Офісу Генерального прокурора №21-1032зп від 21.05.2020, є виконаною, законні права позивача в частині перерахунку пенсії відновлені шляхом самостійного усунення порушень тому підстави для визнання протиправними дій та скасування рішення Головного управління ПФУ в Херсонській області № 45/03-17 від 05.06.2020 року на даний час відсутні. Стосовно іншої частини позовних вимог відповідач просив відмовити у їх задоволенні (а.с. 29-33). До відзиву відповідачем долучено рішення №965210107081 від 16.07.2020 року, яким здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.04.2020 року на підставі довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії від 21.05.2020 № 21-1032зп, видану Офісом Генеральної прокуратури (а.с. 48). Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву (заперечень). В апеляційний скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати прийняту у справі ухвалу про закриття провадження у справі та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування своїх доводів апелянт зазначив, що судом першої інстанції грубо порушено вимоги процесуального права, оскільки закриття провадження відбулось після закінчення підготовчого провадження під час розгляду справи по суті. Крім того, на час проведення підготовчого судового засідання було наявне клопотання відповідача про часткове закриття провадження, яке не було вирішено судом на даній процесуальній стадії, що є порушенням вимог п. 10 ч. 2 ст. 180 КАС України. Також апелянтом вказано на відсутність підстав для закриття провадження на підставі п.8. ч.1 ст.238 КАС України, оскільки позовні вимоги у частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з розрахунку 70 відсотків середньомісячного заробітку, без обмеження максимального розміру не були самостійно виконані суб`єктом владних повноважень, тому є спірними та мають бути вирішені судом. Крім того апелянт вказує, що судом першої інстанції помилково встановлено факт припинення дії оскаржуваного рішення (№45/03-17 від 05.06.2020 року), оскільки матеріали справи не містять відповідного наступного рішення відповідача про його скасування. Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області своїм правом на подання відзиву не скористалось. Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та позиція суду апеляційної інстанції щодо доводів апеляції та висновків суду першої інстанції. Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення, з огляду на наступне. Згідно із частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. За приписами ч 1-2 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. При цьому ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі. Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 05.04.2005 (заява № 38722/02)). Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, що не відповідає розглядуваній міжнародній нормі. Порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені. Таким чином, Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання права на ефективність внутрішніх механізмів в аспекті забезпечення гарантій, визначених ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, вказував, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується; спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце. Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з посиланням на приписи п.8 ч.1 ст.238 КАС України, визначив, що суб`єкт владних повноважень самостійно прийняв рішення про перерахунок пенсії позивача, які нівелювали оскаржуване рішення. В свою чергу, відповідно до п.8 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення. Аналіз наведеної норми дає суду апеляційної інстанції підстави стверджувати, що закриття провадження на підставі п.8 ч.1 ст.238 КАС України застосовується, коли підстави для звернення до суду виправлені самостійно самим суб`єктом владних повноважень, тому відсутній спір. Тобто, необхідною умовою для закриття провадження є вирішення спору на користь позивача, а не констатація факту скасування оскаржуваного рішення шляхом прийняття іншого. При цьому, для встановлення факту відсутності спору основоположним є думка позивача чи були поновлені його права прийнятим рішенням суб`єкта владних. Поряд з тим, позивачем в позовній заяві висловлена незгода не тільки з відмовою у перерахунку його пенсії, також ним заявлена вимога про здійснення перерахунку його пенсії у відповідному розмірі. Таким чином, позивач, звертаючись до суду з даним позовом, мав законні очікування щодо вирішення спору судом саме у межах позовних вимог та відновлення його порушених прав. Поряд з тим, судом першої інстанції не надано жодної оцінки рішенням ГУ ПФУ в Херсонській області №965210107081 від 16.07.2020 року та №965210107081 від 31.08.2020 року, якими здійснено перерахунок пенсії позивача в призмі заявлених позовних вимог та не надано оцінки їм щодо відновлення порушеного права позивача на отримання пенсії у визначеному заявником розмірі. З огляду на наявність невирішеного спору між сторонами щодо пенсійного забезпечення позивача, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для закриття провадження у даній справі. Відповідно до ст.320 КАС України ухвала суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції про залишення позову без розгляду підлягає скасуванню, а справа - направленню до Херсонського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 308, 310, 312, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 26 травня 2021 року про закриття провадження скасувати, направити адміністративну справу до того ж суду для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст судового рішення виготовлено 20.09.2021 року Головуючий суддя Косцова І.П. Судді Осіпов Ю.В. Скрипченко В.О.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»