LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4854420/1351/20

від 21.09.2021 ·

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 21 вересня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/1351/20 Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Димерлія О.О. суддів: Шляхтицького О.І. , Єщенка О.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Алаба" на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 18.06.2021 року у справі № 420/1351/20 за позовом заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства юстиції України, Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Фролової Руслани Валеріївни, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Алаба" про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення В С Т А Н О В И В : У червні 2021 року заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення позову, у якій просив суд вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони приватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Фроловій Руслані Валеріївні та будь-яким іншим суб`єктам реєстраційних дій (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які реєстраційні дії, а будь-яким іншим особам, включно з власником, - подавати документи для внесення змін до запису про право власності на об`єкт нерухомого майна, яке розташоване в АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1452185451101). В обґрунтування вказаної заяви про забезпечення позову заступник керівника Одеської обласної прокуратури зазначав, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до ускладнення виконання рішення суду, оскільки відповідач або третя особа (власник майна) можуть бути зацікавлені у внесенні інших змін до запису про право власності на майно, передачі права власності на об`єкт іншим особам. Вказане, у разі задоволення позовних вимог, ускладнить виконання рішення суду або зробить його виконання неможливим. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18.06.2021р. заяву заступника керівника Одеської обласної прокуратури задоволено. Заборонено приватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Фроловій Руслані Валеріївні та будь-яким іншим суб`єктам реєстраційних дій (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об`єкта нерухомого майна, яке розташоване в м.Одеса по вул.Мельницькій, 29, а будь-яким іншим особам включно з власником, - подавати документи для внесення змін до запису про право власності на об`єкт нерухомого майна, яке розташоване в АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1452185451101). Постановляючи зазначену ухвалу, суд першої інстанції вказав на те, що забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування. Невжиття заходів забезпечення позову може призвести до ускладнення виконання рішення суду, оскільки відповідач або третя особа (власник майна) можуть бути зацікавлені у внесені інших змін до запису про право власності на майно, передачі права власності на об`єкт іншим особам. У разі внесення змін до запису про право власності на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкту: 1452185451101), що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Мельницька,29, під час розгляду справи на користь третіх осіб, у разі задоволення позовних вимог, виконання рішення суду буде неможливим та не створить будь-яких юридичних наслідків для сторін. Невжиття, у даному випадку, заходів забезпечення позову потягне за собою більшу шкоду для заявника, ніж їх застосування. Не погоджуючись із ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18.06.2021р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Алаба" подано апеляційну скаргу, в якій, з посиланням на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило апеляційний суд скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні заяви заступника керівника Одеської обласної прокуратури про забезпечення позову. В обґрунтування апеляційної скарги ТОВ «Алаба» зазначає, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження викладених у заяві про забезпечення позову вимог. Як у вказаній заяві, так і в оскаржуваному судовому рішенні жодним чином не обґрунтовано в чому саме може полягати «зацікавленість» у внесенні змін до запису про право власності на майно, передачі права власності на об`єкт іншим особам. Також, скаржник акцентує увагу апеляційного суду на тому, що вимоги позивача ґрунтуються виключно на припущеннях, а задоволення заяви про забезпечення позову призведе до протиправного порушення прав та законних інтересів ТОВ «Алаба», зокрема, обмежить третю особу у використанні належного їй на праві власності нерухомого майна. До того ж, ТОВ «Алаба» вказує на те, що судом першої інстанції належним чином не обґрунтовано співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами. Як наголошує скаржник, у заяві про забезпечення позову жодним чином не відображено та не підтверджено належними доказами, яким чином, які саме дії, з боку якого з учасників справи в майбутньому можуть ускладнити виконання судового рішення. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв`язку з положеннями чинного законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційні скарги третьої особи задоволенню не підлягає, з огляду на таке. Зокрема, колегією суддів установлено, що 18.02.2020р. заступник прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства юстиції України, Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою, у якій просив суд: - визнати протиправними дії державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Фролової Р.В. щодо прийняття рішення про внесення змін до запису про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 21.06.2019 р. індексний номер: 47449522 щодо об`єкту нерухомо майна з реєстраційним номером 1452185451101 в частині зміни площі об`єкту нерухомого майна, а саме: нежитлових будівель та споруд з 8556,5 кв.м. на 12202,2 кв.м; - визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Фролової Р.В. про внесення змін до запису про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 21.06.2019р. за індексним номером 47449522 щодо об`єкту нерухомого майна з реєстраційним номером 1452185451101. Умови та порядок вжиття заходів забезпечення адміністративного позову визначено статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (частина 2 статті 150 КАС України). Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Згідно із частиною 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено, крім іншого, шляхом: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору. Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі. Забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. При вирішенні питання щодо забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення у справі, а також вказати, у чому, зокрема, будуть полягати дії, направлені на відновлення його прав, оцінити складність вчинення таких дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними. Підстави, за наявності яких судом може бути вжито заходів забезпечення позову, є оціночними, тому, всупереч цілям статті 150 КАС України, містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову у разі формального дотримання її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти. Для забезпечення позову суд повинен на підставі доказів та з огляду на обставини справи, поведінку учасників переконатися, що загроза правам, свободам та інтересам особи має реальний характер. Загроза повинна бути прямо пов`язана з об`єктом спору та мають бути обґрунтовані підстави вважати, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову настануть обставини, установлені пунктом 1 частини 2 статті 150 КАС України. Таким чином, умовою застосування забезпечення позову, як сукупності процесуальних дій, є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Такі заходи гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, врегульовано Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав. Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Заявник - власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло, перейшло чи припинилося речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав. Згідно із статтею 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб`єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно. Пунктом 2 частини 1 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державним реєстратором є нотаріус. Як стверджує позивач, невжиття судом заходів забезпечення позову, у вказаний у заяві спосіб, у разі задоволення позовної заяви, може призвести до значного ускладнення або зробить неможливим виконання судового рішення, оскільки приватний (державний) нотаріус, приватний (державний) реєстратор, за ініціативи ТОВ "Алаба", можуть внести зміни до запису про право власності на майно, передачі права власності на об`єкт нерухомості іншим особам. Отже, за наслідками дослідження змісту заяви заступника керівника Одеської обласної прокуратури про забезпечення позову, суд апеляційної інстанції вважає за доцільне відмітити, що у межах спірних правовідносин позивачем доведено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. З урахуванням наведеного, на думку апеляційного суду, правильним є висновок суду першої інстанції щодо наявності законодавчо передбачених підстав для задоволення заяви заступника керівника Одеської обласної прокуратури про забезпечення позову шляхом заборони приватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Фроловій Руслані Валеріївні та будь-яким іншим суб`єктам реєстраційних дій (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об`єкта нерухомого майна, яке розташоване в м.Одеса по вул.Мельницькій, 29, а будь-яким іншим особам включно з власником, - подавати документи для внесення змін до запису про право власності на об`єкт нерухомого майна, яке розташоване в АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1452185451101). Суд апеляційної інстанції вважає, що задоволення заяви позивача у вказаний спосіб є співмірним заявленим позовним вимогам. У даному випадку, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття таких заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Означене спростовує твердження скаржника стосовно недотримання судом першої інстанції співмірності заявлених позовних вимог із вжитими заходами забезпечення позову. Виходячи із конкретних обставин даної справи, апеляційний суд погоджується з висновком окружного адміністративного суду, що обраний позивачем спосіб забезпечення адміністративного позову відповідає його предмету та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог. Вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову є виправданими та відповідають меті забезпечення позову. Також, апеляційний суд зазначає, що відповідно до положень пункту 2, 4 частини 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору. Крім того, не вчинення ТОВ «Алаба» наразі дій із реєстрації об`єкта нерухомості за іншою особою у жодному разі не свідчить про відсутність наміру вчинити такі дії в майбутньому. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відтак, беручи до уваги вищевикладене, колегією суддів установлено, що при винесенні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції у повній мірі дотримано норми процесуального права, а тому, в порядку приписів ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає судове рішення без змін. Керуючись ст. ст. 150, 151, 241-245, 308, 315, 316, 321, 325, 329 КАС України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Алаба" залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 18.06.2021 року у справі № 420/1351/20 - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення. Суддя-доповідач Димерлій О.О. Судді Шляхтицький О.І. Єщенко О.В.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»