Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 540/4267/20

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 21 вересня 2021 р.м.ОдесаСправа № 540/4267/20 Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д.К. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Димерлія О.О. суддів: Єщенка О.В. , Шляхтицького О.І. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13.04.2021р. у справі №540/4267/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії В С Т А Н О В И В: У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Херсонського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просила суд: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області № 965230189208 від 26.10.2020 р в частині обмеження максимального розміру пенсії; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії у зв`язку з втратою годувальника на підставі довідки Херсонської обласної прокуратури № 21-382вих-20 від 21.10.2020 р, з розрахунку 60 відсотків середньомісячного заробітку, без обмеження максимального розміру, починаючи з 01.10.2020 р з обов`язковим повним нарахуванням та повною виплатою. В обґрунтування позовних вимог позивачка вказувала про безпідставність обмеження Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області її пенсії максимальним розміром. На думку ОСОБА_1 , обмеження пенсії максимальним розміром, установлене Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», не поширюються на пенсіонерів, яким пенсія проризначена до набрання чинності вказаним нормативно-правовим актом. Правомірність заявлених позовних вимог позивачка також підкріплює правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 12.11.2019р. по справі №360/1428/17. Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зазначало про здійснення ОСОБА_1 перерахунку пенсії, за наслідками якого розмір пенсії по втраті годувальника з 01.10.2020р. склав 37079,28грн. Однак, ураховуючи обмеження, установлені статтею 86 Закону України «Про прокуратуру», максимальний розмір пенсії, що виплачується з 01.10.2020р. становить 17120грн. На думку відповідача, помилковими є посилання позивачки стосовно того, що на неї не поширюються положення абзацу 1 пункту 2 розілу ІІ Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи». Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 13.04.2021р. у справі №540/4267/20 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області № 965230189208 від 26.10.2020 в частині обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії у зв`язку з втратою годувальника на підставі довідки Херсонської обласної прокуратури № 21-382вих-20 від 21.10.2020, з розрахунку 60 відсотків середньомісячного заробітку, без обмеження максимального розміру, починаючи з 01.10.2020 року. Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 окружний адміністративний суд вказав про наявність у позивачки права на перерахунок пенсії без обмеження її максимальним розміром, оскільки пенсію було призначено до набрання чинності обмежень, передбачених частиною 15 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції від 13.04.2021р. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що судом першої інстанції спірне рішення прийнято із неправильним застосуванням норм матеріального права, що є підставою для його скасування та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги відповідачем зазначено, що дія Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» щодо обмеження максимального розміру пенсії розповсюджується на позивачку. Скориставшись наданим приписами чинного процесуального законодавства правом ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції подано відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено про необґрунтованість апеляційної скарги відповідача та відповідно відсутності законодавчо передбачених підстав для її задоволення. В силу приписів пункту 1 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв`язку з положеннями чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, з урахуванням такого. Зокрема, колегією суддів установлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області та з 13.02.2009 р. отримує пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ, виходячи із розрахунку 60% від суми заробітної плати померлого годувальника. У жовтні 2020 року позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області із заявою про перерахунок призначеної пенсії на підставі довідки Херсонської обласної прокуратури №21-382вих-20 від 21.10.2020 р. про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 р. №7-р(ІІ)2019, ст.ст.81, 86 Закону України "Про прокуратуру" та у зв`язку з початком роботи Херсонської обласної прокуратури (наказ Генерального прокурора від 08.09.2020 р. №414). На підставі рішення від 26.10.2020 р. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно довідки Херсонської обласної прокуратури №21-382вих-20 від 21.10.2020р. про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), проте з урахуванням обмеження максимального розміру пенсії, установленого ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII. Як установлено колегією суддів, у межах розгляду даної справи спірним є питання правомірності обмеження Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром під час проведення її перерахунку. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод. За приписами частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (частина третя статті 46 Конституції України). Пенсійне забезпечення прокурорів і слідчих визначено статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991р. №1789-ХІІ (в редакції чинній на час призначення пенсії позивачці), відповідно до якої прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку. Обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. Членам сімей прокурора або слідчого (батькам, дружині, чоловіку, дітям, які не досягли 18 років або старшим цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення ними 18 років, а тим, які навчаються, - до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23-річного віку), які були на його утриманні на момент смерті, призначається пенсія на випадок втрати годувальника, за наявності у нього стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років, у розмірі 60 відсотків від середньомісячного (чинного) заробітку на одного члена сім`ї, 80 відсотків - на двох і більше членів сім`ї. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. Як установлено апеляційним судом, на підставі довідки Херсонської обласної прокуратури №21-382вих-20 від 21.10.2020р. позивачці здійснено перерахунок пенсії, внаслідок якого її розмір склав 37079,28 грн. Проте, виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії відповідачем було обмежено до 17120 грн., що дорівнює десятьом прожитковим мінімумам, установленим для осіб, які втратили працездатність. Обмеження максимального розміру пенсії вперше були введені в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (набрав чинності 01.10.2011 року), приписами статті 2 якого визначено, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом. Системний аналіз наведених норм у своєму взаємозв`язку дає підстави для висновку, що вказані норми Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» стосуються виплат пенсії, призначеної до 01.10.2011р., та розмір якої на час призначення перевищував встановлений цим Законом її максимальний розмір. Виплата таких пенсій здійснюється без підвищень, доплат та інших перерахунків до того моменту, коли встановлений максимальний розмір пенсії відповідатиме розміру відповідної пенсії. Наведені у пункті 2 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» норми є спеціальними, оскільки їх дія розповсюджується на окрему групу суб`єктів, яка обумовлена певними особливостями (зокрема, осіб, пенсія яким призначена до набрання чинності цим Законом, в яких розмір пенсії перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом тощо). Отже, положення вказаного пункту спрямовані на врегулювання питань, які виникають у зв`язку із застосуванням Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» щодо осіб, права яких внаслідок такого застосування могли підлягати звуженню. У зв`язку з чим, приписи пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», а саме - усі його чотири абзаци, застосовуються у системному зв`язку між собою. Таким чином, пункт 2 розділу ІІ Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» у контексті перехідних положень не регулює питання обмеження максимальним розміром пенсії осіб, у яких станом на 01.10.2011 року вона не досягала максимального розміру (десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність). Судом апеляційної інстанції з`ясовано, що на момент набрання чинності Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» пенсія позивачки не перевищувала законодавчо встановленого максимального розміру. Відтак, приписи пункту 2 розділу ІІ Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», на момент набрання чинності вказаним нормативно-правовим актом, на ОСОБА_1 не поширювались. При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що тлумачення пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», у контексті розмежування пенсіонерів на дві категорії: 1) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 01.10.2011 року і розмір якої перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи»; 2) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 01.10.2011 року, але розмір якої не перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, може призвести до порушення принципів рівності й справедливості, спотворення розуміння сутності обов`язку держави щодо гарантування права застрахованих осіб на пенсію. Виокремлення осіб другої вказаної групи, без застосування до них положень пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», може призвести до здійснення їм подальших перерахунків (підвищень, індексацій, тощо) пенсій з можливим перевищенням встановленого статтею 2 даного нормативно-правоного акту обмеження максимального розміру пенсії, що ставить у нерівне становище з пенсіонерами першої виділеної вище групи. Такий підхід відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» вважається непрямою дискримінацією - ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними. При цьому, норми пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» є лише частиною вказаного нормативно-правового акта, не дублюються іншими актами, встановлюють межі застосування норм інституту «обмеження максимального розміру пенсії» за колом осіб в момент набуття чинності вказаним Законом та спрямовані на збереження соціальних прав і інтересів в сфері пенсійних відносин, реалізація яких мала місце до набуття ним чинності. Разом з тим, із часу набрання чинності вказаним нормативно-правовим актом, він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України (зокрема, призначені (перераховані) відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи»). Норми статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» кореспондуються із положеннями частини 3 статті 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Отже, колегія суддів приходить до висновку, що на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.06.2020р. у справі № 580/234/19, від 21.05.2021р. у справі №347/2083/16. Як убачається із наявних у матеріалах справи документів, унаслідок перерахунку пенсії позивачки її розмір перевищив максимальний. Оскільки таке перевищення стало результатом перерахунку в період дії загальної норми ч. 1 ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», то до регулювання спірних правовідносин слід застосовувати положення вказаної статті, якою передбачено обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Норми законодавства щодо обмеження максимального розміру пенсії є чинними, неконституційними не визнавались, а тому є обов`язковими для застосування до спірних правовідносин. З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності законодавчо передбачених підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення № 965230189208 від 26.10.2020 р в частині обмеження максимального розміру пенсії; зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії у зв`язку з втратою годувальника на підставі довідки Херсонської обласної прокуратури № 21-382вих-20 від 21.10.2020 р, з розрахунку 60 відсотків середньомісячного заробітку, без обмеження максимального розміру, починаючи з 01.10.2020 р з обов`язковим повним нарахуванням та повною виплатою. При цьому, суд апеляційної інстанції вважає необгрунтовнаими посилання позивачки на висновки Верховного Суду, наведені у постанові від 12.11.2019р. у справі 360/1428/17, оскільки суд касаційної інстанції відступив від викладеної у вказаному судовому рішенні правової позиції (постанова Верховного Суду від 20.06.2020р. у справі № 580/234/19). Зокрема, відступаючи від наведеної у постанові від 12.11.2019р. у справі 360/1428/17 позиції Верховний Суд вказав на необхідність застосування до спірних правовідносин положень ч.1 ст.2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» щодо встановлення обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Не є обґрунтованими, на думку суду апеляційної інстанції, також посилання позивачки на наявність інших рішень судів першої та апеляційної інстанцій із вирішення аналогічних спорів, з огляду на те, що вказані судові акти не є преюдиційними по відношенню до даного спору. Установлені в межах розгляду даної справи вищенаведені фактичні обставини справи у повному обсязі спростовують наведені в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції висновки та доводи позивачки. Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено апеляційним судом у даній справі. Межі перегляду судом апеляційної інстанції справи визначено статтею 308 КАС України, відповідно до частини 2 якої суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно із п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Статтею 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Відтак, у зв`язку із тим, що судом першої інстанції не застосовано закон, який підлягав застосуванню, рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13.04.2021р. у справі №540/4267/20 підлягає скасуванню. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області задовольнити. Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13.04.2021р. у справі №540/4267/20 скасувати. Прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення № 965230189208 від 26.10.2020 р в частині обмеження максимального розміру пенсії; зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії у зв`язку з втратою годувальника на підставі довідки Херсонської обласної прокуратури № 21-382вих-20 від 21.10.2020 р, з розрахунку 60 відсотків середньомісячного заробітку, без обмеження максимального розміру, починаючи з 01.10.2020 р з обов`язковим повним нарахуванням та повною виплатою відмовити повністю. Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення. Суддя-доповідач Димерлій О.О. Судді Єщенко О.В. Шляхтицький О.І.