Ухвала КГС ВС № 910/20007/20

УХВАЛА 21 вересня 2021 року м. Київ Справа № 910/20007/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Уркевич В. Ю.- головуючий, Мачульський Г. М., Могил С. К., розглянувши матеріали касаційної скарги Міністерства юстиції України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2021 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.03.2021 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний маркетинговий центр» до Міністерства юстиції України третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ринок сільськогосподарської продукції «Столичний» про визнання протиправним та скасування наказу, ВСТАНОВИВ: 07.07.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Міністерство юстиції України (далі - Мін`юст, скаржник) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2021 (повний текст складений 11.06.2021) та ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.03.2021 у цій справі, якою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний маркетинговий центр» про забезпечення позову задоволено частково. Касаційна скарга надійшла до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 14.07.2021. У касаційній скарзі міститься клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2021. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 14.07.2021 касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Уркевич В. Ю. - головуючий (суддя-доповідач), Мачульський Г. М., Могил С. К. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.08.2021 касаційну скаргу Мін`юсту на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2021 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.03.2021 у справі № 910/20007/20 залишено без руху на підставі статті 292 Господарського процесуального кодексу України через оформлення касаційної скарги з порушенням вимог, встановлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України, а саме: не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі 2270,00 грн. Надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Ухвалу від 02.08.2021 скаржником отримано 09.08.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. 13.08.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Мін`юстом подано клопотання про усунення недоліків касаційної скарги з наданням документу, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі 2270,00 грн, яка надійшла до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та передана судді-доповідачу 13.09.2021. З огляду на те, що скаржником усунуто недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, тому відповідно до частини третьої статті 174 Господарського процесуального кодексу України вона вважається поданою у день первинного її подання та є такою, що відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до частини першої статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно з цією процесуальною нормою суд касаційної інстанції у кожному випадку повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку. Відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. ЄСПЛ зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див. mutatis mutandis рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine) від 03.04.2008, № 3236/03, § 41)). Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку. Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, скаржник зазначає про те, що повний текст оскаржуваної постанови від 01.06.2021 йому було вручено 17.06.2021. Як доказ вручення оскаржуваної постанови, Мін`юст додає до касаційної скарги копію конверту суду апеляційної інстанції зі штриховим кодовим ідентифікатором № 0411634926887. За інформацією, розміщеною на веб-сайті АТ «Укрпошта» по штриховому кодовому ідентифікатору № 0411634926887, оскаржувану постанову було вручено 17.06.2021. Відповідно до частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними. Згідно з частиною другою статті 288 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Таким чином, оскільки скаржник повний текст постанови отримав 17.06.2021, а до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду звернувся 07.07.2021, тобто в межах двадцяти днів з дня вручення повного тексту постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2021, клопотання про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження підлягає задоволенню. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 Господарського процесуального кодексу України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову. Таким чином, ухвала Господарського суду міста Києва від 18.03.2021, переглянута в апеляційному порядку, відноситься до судового рішення, на яке може бути подана касаційна скарга. Згідно з абзацом 1 пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Згідно з абзацом 4 пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На обґрунтування підстав касаційного оскарження Мін`юст посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права. За приписами частин першої, четвертої статті 294 Господарського процесуального кодексу України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій повідомляється про дату, час і місце розгляду скарги, а також про витребування матеріалів справи. В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Беручи до уваги обґрунтування скаржником підстав касаційного оскарження, передбачених абзацом 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а також те, що касаційна скарга відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на відсутність підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, колегія суддів вважає, що подані матеріали є достатніми для відкриття касаційного провадження у справі. Відповідно до частини першої статті 295 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження. Частиною п`ятою статті 301 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанції (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно з частиною тринадцятою статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Керуючись частиною тринадцятою статті 8, статтями 119, 234, 235, 288, 290, 294, 301 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Міністерства юстиції України про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

2. Поновити Міністерству юстиції України строк на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2021.

3. Відкрити касаційне провадження у справі № 910/20007/20 за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2021 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.03.2021.

4. Здійснити перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2021 та ухвали Господарського суду міста Києва від 18.03.2021 у справі № 910/20007/20 у письмовому провадженні.

5. Надати учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 08.10.2021.

6. Витребувати із Господарського суду міста Києва та/або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/20007/20.

7. Надіслати копію цієї ухвали Господарському суду міста Києва та Північному апеляційному господарському суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя В. Ю. Уркевич Судді: Г. М. Мачульський С. К. Могил