LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4873910/17161/19

від 25.08.2021 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус-Інвест" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2020 року у справі № 910/17161/19 - без змін.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "25" серпня 2021 р. Справа№ 910/17161/19 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Мартюк А.І. суддів: Чорногуза М.Г. Алданової С.О. при секретарі Гуцал О.В. за участю представників зазначених в протоколі від 25.08.2021р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус-Інвест" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2020 р. у справі № 910/17161/19 (суддя - Борисенко І.І.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус-Інвест" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український інвестиційний холдінг" про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Крокус-Інвест" звернулось до Господарського суду міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український інвестиційний холдінг" про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів №БВ-3272/12 від 14.08.2012 та додаткової угоди №1 від 17.08.2012 до договору купівлі-продажу цінних паперів. Позовні вимоги мотивовані тим, що спірний договір та додаткова угода від імені позивача укладені не уповноваженою особою, а відтак на підписання договору та додаткової угоди відсутнє волевиявлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус-Інвест". Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.10.2020 року по справі № 910/17161/19 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус-Інвест" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український інвестиційний холдінг" про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів відмовлено повністю. Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Крокус-Інвест" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2020 року по справі № 910/17161/19 та прийняти нове судове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги. Також, Товариство з обмеженою відповідальністю "Крокус-Інвест", просить поновити строк на апеляційне оскарження. Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.01.2021 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус-Інвест" передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І. (головуючий суддя), Алданова С.О., Андрієнко В.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2021 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус-Інвест" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2020 року по справі № 910/17161/19 - залишено без руху. Товариству з обмеженою відповідальністю "Крокус-Інвест" було надано строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків шляхом надання до Північного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору в сумі 3 153 грн та доказів надсилання копії апеляційної скарги - Товариству з обмеженою відповідальністю "Український інвестиційний холдінг". 26.01.2021 р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, а саме докази сплати судового збору та докази надсилання копії апеляційної скарги відповідачу. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2021 року задоволено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2020 року по справі № 910/17161/19 та поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Крокус-Інвест" зазначений строк. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус-Інвест" та розгляд справи призначено на 22.02.2021. Витребувано з Господарського суду міста Києва справу №910/17161/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус-Інвест" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український інвестиційний холдінг" про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів. 17.02.2021 р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги. 22.02.2021 року судове засідання не відбулося, у зв`язку з відсутністю матеріалів справи у суду апеляційної інстанції. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 року розгляд справи №910/17161/19 призначено на 22.03.2021 року. Повторно витребувано з Господарського суду міста Києва справу №910/17161/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус-Інвест" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український інвестиційний холдінг" про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів. 24.02.2021 р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Господарського суду міста Києва на виконання умов ухвали Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2021 року надійшли матеріали справи №910/17161/19. Розпорядження № 09.1-08/1105/21 Північного апеляційного господарського суду від 22.03.2021 р., у зв`язку з перебуванням судді Алданової С.О. на лікарняному призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/17161/19. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.03.2021 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус-Інвест" передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І. (головуючий суддя), Зубець Л.П., Андрієнко В.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.03.2021 року справу №910/17161/19 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.03.2021 року оголошено перерву у судовому засіданні до 07.04.2021 р. 29.03.2021 р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшла заява з копією апеляційної скарги. 06.04.2021 р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшли письмові пояснення. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2021 року відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Український інвестиційний холдінг" в закритті апеляційного провадження у справі № 910/17161/19. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2021 року оголошено перерву у судовому засіданні до 12.04.2021 р. 09.04.2021 р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшли письмові пояснення. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2021 року оголошено перерву у судовому засіданні до 13.05.2021 р. 12.04.2021 р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшли письмові пояснення. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2021 року оголошено перерву у судовому засіданні до 24.05.2021 р 24.05.2021 р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи №910/17161/19 посилаючись те, що представником позивача в квітні 2021 року було направлено адвокатський запит до ПАТ „Південний", з метою отримання інформації про наявність або відсутність відображення бухгалтерського обліку господарської операції щодо продажу векселя цінного паперу на користь ПЗНВІФ „Капітал". Однак, відповіді на адвокатський запит від 13.05.2021 року ПАТ „Південний" не надав. Таким чином, представник позивача очікує відповіді на адвокатський запит від 13.05.2021 року. 24.05.2021 р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи відповідь КУА „Гранд-Інвест" на адвокатський запит. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2021 задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус-Інвест" про відкладення розгляду справи. Розгляд апеляційної скарги відкладено на 24.06.2021 року. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Крокус-Інвест" надати до суду письмові пояснення, щодо акту заліку взаємних вимог між ТОВ „КУА „Гранд-Інвест" (ПЗНВІФ „Капітал") та ТОВ "Крокус-Інвест" від 02.10.2015 року.04.06.2021 р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових доказів. Розпорядження № 09.1-08/2527/21 Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2021 року, у зв`язку з перебуванням судді Андрієнка В.В. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/17161/19. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2021 року апеляційну скаргу у справі №910/17161/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І (головуючий суддя (суддя-доповідач)), судді: Зубець Л.П., Алданова С.О. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2021 справу №910/17161/19 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2021 оголошено перерву у судовому засіданні до 30.06.2021 року. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2021 оголошено перерву у судовому засіданні до 18.08.2021 року. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2021 оголошено перерву у судовому засіданні до 25.08.2021 року. 25.08.2021 р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи витягів з ЄДР. Розпорядження № 09.1-08/3710/21 Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2021 р., у зв`язку з перебуванням судді Зубець Л.П. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/17161/19. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2021 р апеляційну скаргу у справі №910/17161/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Алданова С.О., Чорногуз М.Г. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2021 справу №910/1716/19 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду. Представник позивача у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив суд її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2020 року по справі № 910/17161/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Представник відповідача у поясненнях, наданих у судовому засіданні, проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін як таке, що прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, з огляду на викладені скаржником доводи та вимоги апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її задоволення, виходячи з наступного. Як вірно встановлено судом першої інстанції, 14.08.12р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український Інвестиційний Холдінг" як продавцем (від імені якого діяло Товариство з обмеженою "СІТІ БРОК") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Крокус-Інвест" як покупцем укладений Договір купівлі-продажу цінний паперів № БВ-3272/12 (далі - Договір), відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити вексель простий з іменним індосаментом серії АА № 0821037 номінальною вартістю 1.379.894,36 грн. У пункті 2.1. Договору, сторони погодили, що загальна сума договору 1 379 894,36 грн. без ПДВ. 17.08.2012 між сторонами у справі укладено додаткову угоду № 1 до вищевказаного договору, якою було викладено п. 2.2. договору в новій редакції. Оспорювані правочини підписано з боку продавця - директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Інвестиційний Холдінг" Биструхіним А.І., який діяв на підставі Статуту, з боку покупця вказаний договір підписаний директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус-Інвест" Ясинською І.А., яка діяла на підставі Статуту. Причиною виникнення спору у даній справі, на думку позивача, є те, що договір, додаткова угода №1, зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус-Інвест" підписані Ясинською І.А., яка діяла на підставі Статуту. Також, позивач зазначає, що оскільки п.п. 9.9 статуту його товариства до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства належить затвердження договорів про відчуження майна товариства та договорів, що укладаються на суму, що становить 50 000 грн. і більше. Жодного рішення про затвердження договору, його схвалення загальними зборами не приймалося, тому на підписання спірного договору відсутнє волевиявлення позивача. Відповідно до п.2 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з ч.1, п.2 ч.2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним. Договір є погоджена дія двох або більше сторін спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частини 1, 2, 4 статті 202 ЦК України). Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України). Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України). Частиною 7 статті 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. Відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Судом встановлено, що спірний договір зі сторони позивача підписано Ясинською І.А., яка діяла на підставі Статуту. Господарським судом міста Києва встановлено, що відповідно до п. 9.9 статуту ТОВ "Крокус-Інвест" до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства належить затвердження договорів про відчуження майна товариства та договорів що укладаються на суму, що становить 50 000 грн і більше. Відповідно до п. 2.1 договору ціна договору становить 1 379 894,36 грн., тобто перевищує передбачену п.п. 9.9 статуту суму в 50 000 грн. Рішення про надання згоди укладення спірного договору в матеріалах справи відсутнє. Відповідно до ч. 2 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Відповідно до частини 2 статті 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою. Відповідно до статті 239 ЦК України, правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє. Постановою Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013р. «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» передбачено, що наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з`ясовувати пов`язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину. Відповідно до статті 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину. Судом встановлено, що 15.08.2012 між позивачем та ПЗНВІФ "Капітал" (від імені якого діяло Товариство з обмеженою "СІТІ БРОК") укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № БВ-3272/12 (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов`язується передати у власність ПЗНВІФ "Капітал", а ПЗНВІФ "Капітал" зобов`язується прийняти та оплатити вексель простий з іменним індосаментом серії АА № 0821037 номінальною вартістю 1 379 894,36 грн. Також, 15.08.2012 між позивачем та ПЗНВІФ "Капітал" складені та підписані акти прийому-передачі цінних паперів, виконання договору купівлі-продажу цінний паперів № БВ-3272/12 від 15 серпня 2012 року. Як вбачається з тексту цього договору та актів прийому-передачі цінних паперів, виконання договору купівлі-продажу цінний паперів № БВ-3272/12 від 15 серпня 2012 року предметом укладеного між позивачем та ПЗНВІФ "Капітал" є той самий простий вексель з іменним індосаментом серії АА № 0821037 номінальною вартістю 1 379 894,36 грн. Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутності підстав для задоволення позовних вимог, оскільки продаж позивачем цінного паперу на користь ПЗНВІФ "Капітал" є свідченням того, що відповідний договір та додаткова угода № 1 схвалені зі сторони позивача шляхом прийняття його до виконання. Щодо заяви про застосування строку позовної давності, відповідно до якої відповідач просить суд відмовити в позові, суд зазначає наступне. Відповідно статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п`ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску строку позовної давності. У п. 2.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", зокрема, зазначено, що до вимог, пов`язаних з визнанням правочинів недійсними, застосовується загальна позовна давність. Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно з ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Відповідно до п. 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" визначено, що перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. З урахуванням наведеного, оскільки суд відмовив позивачу у позові по суті у зв`язку з необґрунтованістю позовних вимог, питання порушення строку позовної давності (за даних обставин) не впливає на суть винесеного рішення і, відповідно, строк позовної давності, як спосіб захисту саме порушеного права, при вирішенні даного спору застосуванню не підлягає. Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи відповідача. Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з ч. ч. 1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься й у ч.1 ст. 74 ГПК України. Отже, за загальним правилом, обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Обов`язок доказування тих або інших обставин справи визначається предметом спору. Згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд апеляційної інстанції, серед іншого, враховує, що у відповідності до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. Відповідно до п. 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 р. у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29). Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що оскаржуване рішення прийнято місцевим господарським судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку. Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду у справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається. У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Крокус-Інвест". Керуючись ст. ст. 129, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус-Інвест" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2020 року у справі № 910/17161/19 - без змін.

2. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Крокус-Інвест".

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено та підписано 21.09.2021р., в зв`язку з виходом суддів Мартюк А.І., Алданової С.О з відпустки. Головуючий суддя А.І. Мартюк Судді М.Г. Чорногуз С.О. Алданова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»