Постанова 4873 № 910/9004/13

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "08" вересня 2021 р. Справа№ 910/9004/13 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Отрюха Б.В. суддів: Грека Б.М. Верховця А.А. секретар судового засідання: Гудько А.В., за участю представників відповідно до протоколу судового засідання від 08.09.2021, розглянувши апеляційну скаргу ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю «Денді-Карбон» (ТОВ «Денді-Карбон») арбітражного керуючого Родя Андрія Олександровича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.04.2021 (повний текст складено 09.04.2021) у справі № 910/9004/13 (суддя Паламар П.І.) за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Карбон ЛТД» (ТОВ «Карбон ЛТД») до ТОВ «Денді-Карбон» про банкрутство, ВСТАНОВИВ: У травні 2013 року ТОВ «Карбон ЛТД» звернулося в суд із заявою про банкрутство ТОВ «Денді-Карбон». 18.06.2013 порушено провадження у справі про банкрутство, 10.09.2013 затверджено реєстр вимог кредиторів, постановою від 17.01.2018 визнано ТОВ «Денді-Карбон» банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута Родя А.О. У грудні 2020 року ліквідатор ТОВ «Денді-Карбон» звернувся в суд із заявою про покладення на засновника банкрута субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями банкрута. Вказану заяву мотивовано тим, що ТОВ «Карбон ЛТД» є засновником ТОВ «Денді-Карбон» з розміром частки 10 % статутного капіталу товариства та дії цього засновника, що пов`язані з відчуженням належного банкруту майна, а саме нежитлових приміщень площею 3000 м2 в 3, 4 секціях будинку № 1 по провулку Лабораторному в м. Києві, негативно вплинули на фінансовий стан ТОВ «Денді-Карбон» та фактично призвели до його банкрутства. У зв`язку з чим, на думку ліквідатора, ТОВ «Карбон ЛТД» повинно нести субсидіарну відповідальність у справі про банкрутство ТОВ «Денді-Карбон». Також ліквідатор зауважує, що поведінка ТОВ «Карбон ЛТД» пов`язана з подачею численних позовів до боржника також негативно вплинула на відновлення фінансового стану останнього. З огляду на наведені обставини, заявник просив задовольнити заяву, а саме: накласти арешт на грошові кошти ТОВ «Карбон ЛТД» в розмірі 720 562, 11 грн., покласти на останнього як на засновника ТОВ «Денді-Карбон» субсидіарну відповідальність в указаному розмірі та стягнути з ТОВ «Карбон ЛТД» на користь ТОВ «Денді-Карбон» 720 562, 11 грн. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2021 у справі №910/9004/13 відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Родя А.О. про покладення на ТОВ «Карбон ЛТД» субсидіарної відповідальності у розмірі 720 562, 11 грн. Не погоджуючись з винесеною ухвалою суду першої інстанції, ліквідатор ТОВ «Денді-Карбон» арбітражний керуючий Родь А.О. звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив суд скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Родя А.О. про покладення на ТОВ «Карбон ЛТД» субсидіарної відповідальності у розмірі 720 562, 11 грн., судові витрати покласти на відповідача - ТОВ «Карбон ЛТД», також скаржник просив суд поновити строк на апеляційне оскарження. Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 06.05.2021 вказану апеляційну було передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді: Копитової О.С., суддів: Андрієнка В.В., Пашкіної С.А. 12.05.2021 ухвалою суду клопотання ліквідатора ТОВ «Денді-Карбон» арбітражного керуючого Родя А.О. про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду міста Києва від 06.04.2021 у справі №910/9004/13 задоволено, поновлено Родю А.О. строк на подання вкааної апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою, розгляд апеляційної скарги ліквідатора ТОВ «Денді-Карбон» арбітражного керуючого Родя А.О. призначено на 14.06.2021. 11.06.2021 представник ТОВ «Карбон ЛТД» подав суду відзив на апеляційну скаргу в якому просив у її задоволенні відмовити з підстав, вказаних у відзиві. 14.06.2021 в судовому засіданні, суддею Копитовою О.С. та суддею Сотніковим С.В. заявлено самовідвід у справі № 910/9004/13 який мотивовано наявністю обставини, які виключають можливість повторної участі вказаних суддів у розгляді даної справи. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2021 заяву суддів Північного апеляційного господарського суду Копитової О.С. та Сотнікова С.В. про самовідвід у справі № 910/9004/13 задоволено, відведено вказаних суддів від розгляду справи № 910/9004/13, матеріали справи № 910/9004/13 передано для здійснення визначення складу судової колегії у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, апеляційну скаргу ліквідатора ТОВ «Денді-Карбон» арбітражного керуючого Родя А.О. передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді: Отрюха Б.В., суддів: Грека Б.М., Остапенко О.М. 24.06.2021 ухвалою Північного апеляційного господарського суду дану апеляційну скаргу прийнято до провадження у визначеному складі, а її розгляд призначено на 14.07.2021. Розпорядженням в.о. керівника апарату суду № 09.1-08/2846/21 від 14.07.2021 у зв`язку з перебуванням судді Остапенка О.М., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/9004/13. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2021 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя: Отрюх Б.В., судді: Грек Б.М., Верховець А.А. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 апеляційну скаргу ліквідатора ТОВ «Денді-Карбон» арбітражного керуючого Родя А.О. на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.04.2021 у справі № 910/9004/13 прийнято до провадження вказаною колегією суддів. У судове засідання 14.07.2021 з`явився представник ТОВ "Карбон ЛТД" та арбітражний керуючий Родь А.О., представники інших учасників провадження у справі № 910/9004/13 в судове засідання 14.07.2021 не з`явились, причини неявки суду не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Ухвалою суду від 14.07.2021 розгляд апеляційної скарги ліквідатора ТОВ «Денді-Карбон» арбітражного керуючого Родя А.О. на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.04.2021 у справі №910/9004/13 відкладено на 08.09.2021. У судове засідання 08.09.2021 з`явилися представники сторін та надали пояснення по суті оскаржуваної ухвали та апеляційної скарги. Колегією суддів на підставі частини сьомої статті 270 ГПК України надано учасникам судової справи можливість виступити у судових дебатах, яке ними реалізовано. Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення або неправильне застосування норм матеріального права. Фактично суть апеляційної скарги зводиться до того, що ТОВ «Денді-Карбон» стало неплатоспроможним саме в наслідок вибуття з його власності нежитлових приміщень площею 3000 кв.м, право власності на які було визнано за ТОВ «Карбон ЛТД». Отже, наразі, перед колегією суддів постало питання перевірки законності і обґрунтованості ухвали суду першої інстанції щодо наявності вини ТОВ «Карбон ЛТД» у доведені до банкрутства ТОВ «Денді-Карбон», що є підставою для притягнення до субсидіарної відповідальності. Заслухавши пояснення ліквідатора, кредитора 1, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні заяви слід відмовити з таких підстав. Загальні підстави для притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство визначені ЦК України, ГК України, Кодексом України з процедур банкрутства. Частиною 1 статті 619 Цивільного кодексу України передбачено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи. Згідно з частиною 1 статті 215 ГК України у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва-боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства. Частиною 3 цієї статті кодексу визначено, що умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом. Відповідно до абзацу 1 ч. 5 ст. 41 Закону про банкрутство, під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. Виявлення наявності ознак доведення до банкрутства юридичної особи-боржника покладена саме на ліквідатора банкрута, що пов`язано з виконанням ліквідатором банкрута повноважень визначених ст. 41 Закону про банкрутство. Приписи ч. 5 ст. 41 Закону про банкрутство не встановлюють ознак доведення до банкрутства, які можуть стати підставою для покладення субсидіарної відповідальності на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника. Саме детальний аналіз ліквідатора фінансового становища банкрута у поєднанні з дослідженням ним підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство, дозволить ліквідатору банкрута виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника щодо доведення до банкрутства юридичної особи. Відповідно до абзацу 2 ч. 5 ст. 41 Закону про банкрутство, у разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями. Аналіз положень абзацу 2 ч. 5 ст. 41 Закону про банкрутство, дає підстави дійти до висновку, що заява про покладення субсидіарної відповідальності може бути подана ліквідатором до суду у разі, коли буде встановлена недостатність майна боржника для повного задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство. Субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійний цивільно-правовий вид відповідальності, який покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності. Про те, що субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійний цивільно-правовий вид відповідальності свідчить і те, що законодавство не пов`язує можливість покладення субсидіарної відповідальності в порядку ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства на третіх осіб з наявністю вироку у кримінальній справі щодо таких осіб про встановлення в їх діях (бездіяльності) кримінального правопорушення, оскільки в даному випадку особи в силу спеціального припису Кодексу притягуються до цивільної відповідальності у формі солідарного стягнення (аналогічний висновок про застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 по справі № 910/21232/16). Поряд з цим, приписи ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства не передбачають обов`язкової наявності вироку у кримінальній справі для можливості покладення субсидіарної відповідальності на третіх осіб. Водночас, притаманною ознакою цивільно-правової відповідальності є те, що особа, яка є відповідачем, повинна доказати відсутність своєї вини. З вищевикладеного можна дійти висновку, що після визнання боржника банкрутом, за наявності ознак доведення до банкрутства юридичної особи-боржника, погашення заборгованості банкрута є неможливим внаслідок дій та (або) бездіяльності засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, до поки такі особи не доведуть протилежного. Однак, дослідивши та надавши оцінку наявним у справі доказам, суд першої інстанції встановив, що ліквідатором не надано доказів вини ТОВ «Карбон ЛТД» у доведенні до банкрутства ТОВ «Денді-Карбон». Поряд з наведеним, колегія суддів зазначає, що визначене ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства господарське правопорушення, за вчинення якого засновники (учасники, акціонери), керівник боржника та інші особи, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності поряд з боржником у процедурі банкрутства у разі відсутності майна боржника, має обґрунтовуватися судами шляхом встановлення судами складу такого правопорушення (об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони). Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у певній сфері, у даному випадку - права кредиторів на задоволення їх вимог до боржника у справі про банкрутство за рахунок активів боржника, що не можуть бути задоволені внаслідок відсутності майна у боржника. Об`єктивну сторону такого правопорушення складають дії або бездіяльність певних фізичних осіб, пов`язаних з боржником, що призвели до відсутності у нього майнових активів для задоволення вимог кредиторів. На відміну від Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення, у положеннях яких законодавець чітко визначив диспозицію кримінального та адміністративного порушення з доведення до банкрутства та фіктивного банкрутства, ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства має власну диспозицію (зміст) правопорушення: "банкрутство боржника з вини його засновників чи інших осіб, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника-юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника…". Однак, законодавцем не конкретизовано, які саме дії чи бездіяльність складають об`єктивну сторону такого правопорушення. Суб`єктами правопорушення (субсидіарної відповідальності), що може бути покладена у справі про банкрутство за заявою ліквідатора, є засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови існування вини цих осіб у банкрутстві боржника, тобто вчиненні суб`єктом (суб`єктами) субсидіарної відповідальності винних дій, що призвели до банкрутства боржника. При цьому Кодекс України з процедур банкрутства не встановлює заборони для покладення субсидіарної відповідальності на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі на керівника боржника, повноваження яких до та на час порушення/здійснення провадження у справі про банкрутство припинились, оскільки одним із визначальним для цієї відповідальності є причинно-наслідковий зв`язок між діями/бездіяльністю цих осіб та наслідками у вигляді доведення боржника до банкрутства та банкрутства, за умови винних дій цих осіб (суб`єктивна сторона). Наведена правова позиція наведена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16, від 14.07.2020 у справі № 904/6379/16, від 10.12.2020 у справі № 922/1067/17. При вирішенні питання щодо кола обставин, які мають бути доведені суб`єктом звернення (ліквідатором) та, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, мають прийматися до уваги також положення ч. 1 ст. 215 Господарського кодексу України та підстави для порушення справи про банкрутство, з огляду на які такими діями можуть бути: 1) вчинення суб`єктами відповідальності будь-яких дій, направлених на набуття майна, за відсутності активів для розрахунку за набуте майно чи збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення; 2) прийняття суб`єктами відповідальності рішення при виведення активів боржника, внаслідок чого настала неплатоспроможність боржника по його інших зобов`язаннях; 3) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівок на вчинення майнових дій чи бездіяльності боржника щодо захисту власних майнових інтересів юридичної особи боржника на користь інших юридичних осіб, що мало наслідком настання неплатоспроможності боржника. Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16, від 30.01.2018 у справі № 923/862/15, від 05.02.2019 у справі № 923/1432/15 та від 10.03.2020 у справі № 902/318/16, від 12.11.2020 у справі № 916/1105/16). Враховуючи зазначені висновки Верховного суду, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність доказів того, що вплив Товариства з обмеженою відповідальністю "Карбон ЛТД" з розміром частки 10 % статутного капіталу був визначальним на здійснення боржником його господарської діяльності, у т.ч. на прийняття рішення про продаж (відчуження) майна нежитлових приміщень площею 3000 м2 в 3, 4 секціях по провулку Лабораторному, 1 в м. Києві. Таким чином, судом першої інстанції було враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 923/862/15, від 05.02.2019 у справі № 923/1432/15, від 10.03.2020 у справі № 902/318/16, від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16, від 14.07.2020 у справі № 904/6379/16 щодо встановлення відсутності складу правопорушення, що може бути пов`язане з доведенням боржника до банкрутства. Відтак, надавши оцінку доводам сторін та наявним у справі доказам в їх сукупності, встановивши наведені вище обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для покладення субсидіарної відповідальності на ТОВ «Денді-Карбон» у зв`язку з доведенням до банкрутства. Господарський суд, відповідно до ст. 86 ГПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Зазначена норма зобов`язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору. Оскільки наведені апелянтом в апеляційній скарзі аргументи не знайшли свого відображення в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку про відмову в її задоволенні, а відтак, оскаржувана ухвала має залишитися без змін. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Керуючись ст.ст. 240, 255, 267-271, 273, 275, 276, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю «Денді-Карбон» арбітражного керуючого Родя Андрія Олександровича залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.04.2021 у справі № 910/9004/13 залишити без змін.

3. Справу № 910/9004/13 направити до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови підписано 15.09.2021 року. Головуючий суддя Б.В. Отрюх Судді Б.М. Грек А.А. Верховець