Постанова 4816 № 591/7648/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 вересня 2021 року м.Суми Справа №591/7648/19 Номер провадження 22-ц/816/1365/21 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Кононенко О. Ю. (суддя-доповідач), суддів - Криворотенка В. І. , Собини О. І. з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М., сторони: позивач ОСОБА_1 , відповідач АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» на рішення Сумського районного суду Сумської області від 29 червня 2021 року, в складі судді Степаненка О.А., ухвалене у м. Суми, в с т а н о в и в: 03 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про визнання транзакцій щодо переказів коштів нечинними та зобов`язання повернути кошти. Свої вимоги мотивувала тим, що у серпні 2018 року невстановлені особи вчинили відносно неї шахрайські дії, внаслідок чого з її банківського рахунку були списані кошти та без її згоди проведено ряд банківських операцій. Виявивши протиправне проведення банківських операцій за рахунками, у телефонному режимі звернулась до відповідача за номером 3700 з вимогою про блокування банківських карток. 25 жовтня 2018 року на підставі її заяви від 24 жовтня 2018 року Сумським відділом ГУНП у Сумській області було розпочате кримінальне провадження № 12018200440003600, в рамках якого її визнано потерпілою, досудове розслідування триває, винні особи досі не знайдено. 30 жовтня 2018 року позивач у письмовій формі повідомила КБ «ПРИВАТБАНК» про вчинення щодо неї шахрайських дій, а саме: здійснення невідомими особами перезапуск сім-картки її мобільного телефону, зміну пін-кодів банківських карток № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , здійснення активації через «Приват 24», зміну фінансового номера банківських карт, здійснення платежів та перерахування через IVR-меню та «Приват 24», також укладення угоди по відкриттю оплати частинами 10000 грн за кредитним договором від 19 серпня 2009 року, що призвело до виникнення у неї заборгованості по кредитній картці № НОМЕР_1 . Позивачка вважала, що відповідач своєчасно не вжив необхідних заходів щодо припинення шахрайських операцій з грошовими коштами, тому просила: - визнати транзакції щодо переказу грошових коштів незаконними; - визнати операцію щодо збільшення кредитного ліміту за карткою «Універсальна» № НОМЕР_1 в сумі 10000 гривень нечинною та зобов`язати банк відновити залишок коштів на рахунку до того стану, який існував перед виконанням цієї операції; - визнати операцію щодо встановлення кредитного ліміту в сумі 1000 гривень за банківською карткою № НОМЕР_3 нечинною; - визнати операцію щодо встановлення банківської операції «оплата частинами» нечинною та зобов`язати АТ КБ «ПРИВАТБАНК» повернути кошти. Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 29 червня 2021 року, з внесенням виправлення ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 29 червня 2021 року, позовні вимоги задоволено повністю. Визнано транзакцію щодо переказу 24.08.2018 року о 05 год. 50 хв. коштів в сумі 41602,08 грн з кредитної картки «Універсальна» № НОМЕР_1 на соціальну картку № НОМЕР_4 АТ КБ «ПРИВАТБАНК», виданої на ім`я ОСОБА_2 нечинною та зобов`язано АТ КБ «ПРИВАТБАНК» повернути ОСОБА_2 кошти в сумі 41602,08 грн шляхом відновлення їх на картковому рахунку та скасувати відсотки, пеню (штрафні санкції), нараховані АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за оскаржуваними ОСОБА_2 транзакціями. Визнано транзакцію щодо переказу 24.08.2018 року о 05 год. 52 хв. коштів в сумі 4500 грн з банківської соціальної картки № НОМЕР_4 на кредитну картку № НОМЕР_1 АТ КБ «ПРИВАТБАНК», виданої на ім`я ОСОБА_2 нечинною та зобов`язано АТ КБ «ПРИВАТБАНК» повернути ОСОБА_2 кошти в сумі 4500 гривень шляхом відновлення їх на картковому рахунку та скасувати відсотки, пеню (штрафні санкції), нараховані АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за оскаржуваними ОСОБА_2 транзакціями. Визнано транзакцію щодо переказу 24.08.2018 року о 05 год. 54 хв. коштів в сумі 8842,80 грн (сума переказу 8502 грн, сума комісії 340,08 грн) з картки «Універсальна» № НОМЕР_1 на соціальну картку № НОМЕР_4 АТ КБ «ПРИВАТБАНК», виданої на ім`я ОСОБА_2 , нечинною та зобов`язано АТ КБ «ПРИВАТБАНК» повернути ОСОБА_2 кошти в сумі 8842,08 грн шляхом відновлення їх на картковому рахунку та скасувати відсотки, пеню (штрафні санкції), нараховані АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за оскаржуваними ОСОБА_2 транзакціями. Визнано транзакцію щодо переказу 24.08.2018 року 05 год. 56 хв., коштів в сумі 38002 грн з соціальної банківської картки № НОМЕР_4 на картку «Універсальна» № НОМЕР_1 АТ КБ «ПРИВАТБАНК», виданої на ім`я ОСОБА_2 не чинною та зобов`язано АТ КБ «ПРИВАТБАНК» повернути ОСОБА_2 кошти в сумі 38002 грн шляхом відновлення їх на картковому рахунку та скасувати відсотки, пеню (штрафні санкції), нараховані АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за оскаржуваними ОСОБА_2 транзакціями. Визнано транзакцію щодо переказу 24.08.2018 року о 06 год. 00 хв., коштів в сумі 37442,8 грн (сума переказу 36002 грн сума комісії 1440,08 грн) з картки «Універсальна» № НОМЕР_1 на соціальну картку № НОМЕР_4 АТ КБ «ПРИВАТБАНК», виданої на ім`я ОСОБА_2 , нечинною та зобов`язано АТ КБ «ПРИВАТБАНК» повернути ОСОБА_2 кошти в сумі 37442,08 грн шляхом відновлення їх на картковому рахунку та скасувати відсотки, пеню (штрафні санкції), нараховані АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за оскаржуваними ОСОБА_2 транзакціями. Визнано операцію 25.08.2018 року об 11 год. 34 хв., щодо збільшення кредитного ліміту за карткою універсальна № НОМЕР_1 в сумі 10000 грн не чинною та зобов`язано АТ КБ «ПРИВАТБАНК» відновити залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Визнано транзакцію щодо переказу 27.08.2018 року о 09 год. 28 хв., коштів в сумі 41002 грн (сума переказу 41000 грн) з соціальної картки № НОМЕР_4 на картку «Універсальна» № НОМЕР_1 АТ КБ «ПРИВАТБАНК», виданої на ім`я ОСОБА_2 , нечинною та зобов`язано АТ КБ «ПРИВАТБАНК» повернути ОСОБА_2 кошти в сумі 41002 грн шляхом відновлення їх на картковому рахунку та скасувати відсотки, пеню (штрафні санкції), нараховані АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за оскаржуваними ОСОБА_2 транзакціями. Визнано транзакцію щодо переказу 27.08.2018 року о 09 год. 32 хв. коштів в сумі 51931,49 грн (сума переказу 50002 грн, сума комісії 1 929,49 грн) з картки «універсальна» № НОМЕР_1 на соціальну картку № НОМЕР_4 АТ КБ «ПРИВАТБАНК», виданої на ім`я ОСОБА_2 , нечинною та зобов`язано АТ КБ «ПРИВАТБАНК» повернути ОСОБА_2 кошти в сумі 51931,49 грн шляхом відновлення їх на картковому рахунку та скасувати відсотки, пеню (штрафні санкції), нараховані АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за оскаржуваними ОСОБА_2 транзакціями. Визнано операцію 03.09.2018 року о 00 год. 00 хв. щодо встановлення кредитного ліміту у сумі 1000 грн за банківською карткою № НОМЕР_3 нечинною. Визнано операцію 03.09.2018 року щодо встановлення банківської операції «оплата частинами» нечинною та зобов`язано АТ КБ «ПРИВАТБАНК» повернути ОСОБА_2 кошти в сумі 13416 грн (сума комісії 3416,00 грн) шляхом відновлення їх на картковому рахунку та скасувати відсотки, пеню (штрафні санкції), нараховані АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за оскаржуваними ОСОБА_2 транзакціями «оплата частинами», нараховані 25.09.2018 р.; 25.10.2018 р.; 25.11.2018 р.; 25.12.2018 р.; 25.01.2019 р.; 25.02.2019 р.; 25.03.2019 р.; 25.04.2019 р.; 25.05.2019 р.; 25.06.2019 р. Стягнуто з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на користь держави 768,40 грн судового збору. Не погоджуючись із вказаним рішенням, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволення зазначених вимог. Вказує, що контроль за рухом і цільовим використанням коштів за рахунками користувачів з використанням електронних платіжних засобів здійснюється власниками рахунків, користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користування несе банк. Доводить, що всі оскаржувані позивачем банківські операції по її рахунках здійснені через віддалені канали банківського обслуговування за допомогою фінансового номера та паролів входу до системи «Приват24» (статичного особистого, який відомий лише Клієнту та динамічного який надходить на фінансовий телефон клієнта), треті особи для здійснення платіжних операцій, не мали б змоги зробити це, незнаючи паролю входу до системи «Приват24». Тобто ОСОБА_1 не було дотримано вимог Умов і Правил надання банківських послуг щодо забезпечення збереження інформації, необхідної для авторизації клієнта через відділені канали банківського обслуговування. Зазначає, що змінити логін в «Приват24» можливо лише після здійснення входу в «Приват24», а щоб зайти до «Приват24» необхідно не лише мати номер телефону, але й знати пароль входу або у випадку його зміни знати ПІН-код будь-якої своєї активної картки. Як вбачається, недостатньо лише перевипустити сім-картку клієнта або мати фінансовий телефон клієнта, потрібно ще обов`язково знати пароль входу до «Приват24» або щоб його змінити знати ПІН-код картки клієнта, щоб зняти кошти в банкоматі без картки необхідно також знати ПІН-код картки з якої знімаються кошти, для зміни фінансового номера необхідно обов`язково вводити ПІН-код картки, для того, щоб перевести гроші через ІVR меню необхідно знати 4 цифри карток. Без розголошення з боку позивача ПІН-коду своєї картки, номеру своїх карток, інша особа навіть перевипустивши сім-картку або маючи фінансовий телефон клієнта не змогла б ні зайти до «Приват24», ні змінити фінансовий номер клієнта, ні зняти чи переказати кошти, що свідчить про порушення позивачем Умов і Правил надання банківських послуг. До повідомлення банку про постановку карти в стоп-лист платіжної системи, обумовленим договором способом, відповідальність за операції, ініційовані за допомогою платіжної картки несе її держатель. Про факт транзакцій, які відбулися в період з 24 по 27 серпня 2018 року ОСОБА_1 повідомила банк в телефонному режимі на «гарячу лінію» 27 серпня 2018 року о 13 год. 53 хв., однак за умовами договору вона повинна була негайно письмово повідомити банк. Наявність кримінального провадження не може свідчити про вчинення злочину відносно позивача до винесення вироку, яким такі обставини можуть бути встановлені, а також не може бути підставою для звільнення від обов`язку належного виконання кредитного зобов`язання. Правом на подання відзиву на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_1 не скористалась. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, заперечення проти скарги позивача ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що кредитні відносини між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПРИВАТБАНК» виникли на підставі укладеного 19 серпня 2009 року кредитного договору № SAMDN50ОТС002095481 на відкриття та обслуговування карткових рахунків, на обслуговування якого видана кредитна картка № НОМЕР_1 (універсальна картка). Залишок заборгованості позивача по кредитній банківській картці «Універсальна» станом на 23 серпня 2018 року становив 3596,67 грн. Згідно з заявою ОСОБА_2 від 19 серпня 2009 року нею отримано в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» кредит (а.с. 123). На підставі анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку від 19 серпня 2009 ОСОБА_2 було встановлено кредитний ліміт (а.с. 124). Використовуючи укладений між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПРИВАТБАНК» кредитний договір № SAMDN50ОТС002095481, за допомогою IVR-меню (голосове меню) банку та системи «Приват 24», невстановлені особи здійснили ряд транзакцій щодо переказів коштів між рахунками позивачки та протиправно заволоділа кредитними грошовими коштами, а саме (а.с. 38-49, 125-141): - 24.08.2018 року о 05 год. 50 хв. в сумі 41602,08 грн з кредитної картки «Універсальна» № НОМЕР_1 на соціальну картку № НОМЕР_4 АТ КБ «ПРИВАТБАНК», видану на ім`я ОСОБА_1 ; - 24.08.2018 року о 05 год. 52 хв. в сумі 4500 грн 00 коп з банківської соціальної картки № НОМЕР_4 на кредитну картку № НОМЕР_1 АТ КБ «ПРИВАТБАНК», видану на ім`я ОСОБА_1 ; - 24.08.2018 року о 05 год. 54 хв. коштів в сумі 8 842,80 грн (сума переказу 8 502,00 грн, сума комісії 340,08 грн) з картки «Універсальна» № НОМЕР_1 на соціальну картку № НОМЕР_5 АТ КБ «ПРИВАТБАНК», видану на ім`я ОСОБА_1 ; - 24.08.2018 року о 05 год. 56 хв. коштів в сумі 38002 грн з соціальної банківської картки № НОМЕР_4 на картку «Універсальна» № НОМЕР_1 АТ КБ «ПРИВАТБАНК», видану на ім`я ОСОБА_1 ; - 24.08.2018 року о 06 год. 00 хв. коштів в сумі 37442,80 грн (сума переказу 36002 грн сума комісії 1 440,08 грн) з картки «Універсальна» № НОМЕР_1 на соціальну картку № НОМЕР_4 АТ КБ «ПРИВАТБАНК», видану на ім`я ОСОБА_1 ; - 25.08.2018 року об 11 год. 34 хв. збільшено кредитний ліміт за карткою «Універсальна» № НОМЕР_1 на суму 10000 грн; - 27.08.2018 року о 09 год. 28 хв. коштів в сумі 41002 грн (сума переказу 41000 грн) з соціальної картки № НОМЕР_4 на картку «Універсальна» № НОМЕР_1 АТ КБ «ПРИВАТБАНК», виданої на ім`я ОСОБА_1 ; - 27.08.2018 року о 09 год. 32 хв. коштів в сумі 51931,49 грн (сума переказу 50002 грн, сума комісії 1 929,49 грн) з картки «Універсальна» № НОМЕР_1 на соціальну картку № НОМЕР_4 АТ КБ «ПРИВАТБАНК», видану на ім`я ОСОБА_1 ; - 03.09.2018 року о 00 год. 00 хв. встановлено кредитний ліміт у сумі 1000 грн за банківською карткою № НОМЕР_3 ; - 03.09.2018 року встановлено банківську операцію «оплата частинами» та переведено кошти в сумі 13416,00 грн (сума комісії 3416,00 грн), у зв`язку з транзакціями «оплата частинами» нараховані відсотки, пеня (штрафні санкції) 25.09.2018р.; 25.10.2018р.; 25.11.2018р.; 25.12.2018р.; 25.01.2019р.; 25.02.2019р.; 25.03.2019р.; 25.04.2019р.; 25.05.2019р.; 25.06.2019р. 24 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Сумського відділу ГУНП у Сумській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення з приводу переєстрування невстановленими особами її мобільної сім-карти та подальшим заволодінням шахрайським шляхом з банківської карти АТ КБ «ПРИВАТБАНК» належними їй грошовими коштами в сумі 10000 грн, яка була внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 жовтня 2018 року та розпочате кримінальне провадження за № 12018200440003600, дії невстановлених осіб кваліфіковано за ч. 1 ст. 190 КК України (а.с. 52). Постановою слідчого Сумського відділу ГУНП у Сумській області від 28 жовтня 2018 року ОСОБА_1 визнано потерпілою у кримінальному провадженні № 12018200440003600 (а.с. 59). У ході проведення кримінального провадження № 12018200440003600 за фактом шахрайства, по якому триває досудове розслідування, не встановлено осіб, причетних до проведення банківських операцій по рахунках позивача (а.с. 169). 30 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» із заявою про списання заборгованості по кредитній картці, яка виникла в результаті злочинних дій. Вказувала, що невідомими особами здійснено перезапуск сім-картки її мобільного телефону, змінено пін-коди банківських карт № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , здійснено активацію через «Приват24», змінено фінансовий номер банківських карт, здійснено платежі та перерахування через IVR-меню та «Приват24» та укладено угоду по відкриттю оплати частинами 10000 гривень за кредитним договором від 19серпня 2009 року, що призвело до виникнення у неї заборгованості по кредитній картці № НОМЕР_1 (а.с. 60). Листом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 02 листопада 2018 року повідомило ОСОБА_1 про неможливість повернення коштів, списаних з її карток (а.с. 56). Позивач пояснила суду першої інстанції та це підтвердив представник банку, що про факт проведення незаконних транзакцій ОСОБА_1 повідомила банк 27 серпня 2018 року о 13 год. 53 хв. телефонним дзвінком на «гарячу лінію» банку 3700. Задовольняючи в повному обсязі позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що списання грошових коштів з карткових рахунків позивача, встановлення кредитного ліміту та операція «оплата частинами» відбулося поза її волевиявленням, про факт безпідставного списання вона повідомила до правоохоронних органів та банк, який допустив неналежне виконання обов`язків по наданню послуг клієнту щодо його ідентифікації за допомогою віддалених каналів самообслуговування («Приват 24», «IVR-меню»). Проте, повністю з такими висновками місцевого суду колегія суддів не погоджується з огляду на таке. Підставами позовних вимог ОСОБА_1 є відсутність її волевиявлення на проведення транзакцій по переказу коштів між її банківськими картками у період з 24 серпня 2018 року по 27 серпня 2018 року, встановлення 03 вересня 2018 року кредитного ліміту та операції «оплата частинами» та здійснення платіжних операцій (списання коштів) без її участі, що стало можливим через надання АТ КБ «ПРИВАТБАНК» послуг неналежної якості. Відповідно до ст. 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунку клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його розпорядження лише на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом. Відповідно до ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом. Частиною 3 ст. 1092 ЦК України передбачено, якщо порушення банком правил розрахункових операцій спричинило помилковий переказ банком грошових коштів, банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та Закону. Згідно з п. 37.2 ст. 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника, з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов`язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними. Згідно із ст. 7, п. 38.1, 38.4 ст. 38 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» режим обслуговування клієнта банків полягає у зберіганні коштів, здійснення розрахункових операцій за допомогою платіжних інструментів та створення системи захисту інформації, яка повинна забезпечувати безперервний захист інформації щодо переказу коштів на усіх етапах її формування, обробки, передачі та зберігання. Із положень п. 39.2 ст. 39 цього Закону вбачається, що при проведенні переказу його суб`єкти мають здійснювати в межах своїх повноважень захист відповідної інформації від несанкціонованого доступу до інформації; несанкціонованих змін інформації; несанкціонованих операцій з компонентами платіжних систем. Пунктом 39.4. ст. 39 Закону встановлено, що працівники суб`єктів переказу повинні виконувати вимоги щодо захисту інформації при здійсненні переказів, зберігати банківську таємницю та підтримувати конфіденційність інформації, що використовується в системі захисту цієї інформації. Пунктами 1.15, 1.23, 1.24, 1.32 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначені умови, за яких рух коштів вважається неналежним (неправомірним) переказом, а саме: ініціатором такого переказу має бути особа, яка не є платником, тобто якій не належить рахунок, з якого ініціюється платіж (неналежний платник), а кошти мають бути списані з рахунку неналежного платника помилково або неправомірно та зараховані на рахунок неналежного отримувача, тобто особи, яка не має законних підстав на одержання переказу. Ініціювання переказу коштів може, в тому числі, здійснюватися шляхом використання держателем електронного платіжного засобу, тобто платіжної картки (стаття 21 вказаного Закону). Відповідно до пунктів 6-9 Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затверджене постановою правління НБУ від 05 листопада 2011 року № 705, користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів. Емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, встановлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІН -коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Невстановивши обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, не можна стверджувати, що зняття коштів відбулось з вини клієнта банка. Крім того, відповідно до положень ч.4 ст. 263 ЦПК України, колегія суддів бере до уваги і правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15, згідно з якою, не встановивши обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, відсутні підстави для висновку про його вину, як підставу цивільно-правової відповідальності. Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Отже, аналіз наведених норм дає підстави стверджувати, що вина банку у знятті коштів з рахунків клієнта виключається лише у разі доведення, що саме клієнт банку своїми діями чи бездіяльністю посприяв у втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. З огляду на викладене та, беручи до уваги обставини того, що грошові кошти були списані з рахунку позивача за ініціативою інших осіб внаслідок недозволеної платіжної операції, а відповідачем АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не було вчинено жодних дій, спрямованих на встановлення фактичних обставин списання коштів з карткового рахунку ОСОБА_1 , колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про обґрунтованість заявлених вимог про зобов`язання банку повернути на рахунки позивача кошти шляхом відновлення списаних сум на картковому рахунку. Відповідач не надав жодних доказів, які б безспірно підтверджували, що ОСОБА_1 своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої особистої інформації, яка б дала змогу ініціювати платіжні операції. Посилання банку в апеляційній скарзі на Умови та правила надання банківських послуг не заслуговують на увагу, оскільки банком не надано до суду доказів, що вказані Умови та правила є частиною укладеного сторонами договору про надання банківських послуг, докази ознайомлення позивача з їх змістом, а також їх підписання у матеріалах справи відсутні. Проте, щодо висновків місцевого суду в частині вирішення вимог про визнання транзакцій та операцій нечинними , колегія суддів зазначає наступне. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам. Визнання судом нечинними транзакцій щодо переказу з належних ОСОБА_1 банківських карток № НОМЕР_1 та № НОМЕР_4 грошових коштів у сумі 41602,08 грн, 4500 грн, 8842,80тгрн, 38002 грн, 37442,80 грн, 41002 грн, 51931,49 грн відповідно, визнання нечинними операцій щодо збільшення кредитного ліміту, встановлення кредитного ліміту, встановлення банківської операції «оплата частинами» у сумі 13416 грн, не має своїм наслідком повернення безпідставно списаних коштів, тому ці позовні вимоги не відповідають ефективному способу захисту прав та інтересів у цих правовідносинах. Зважаючи на характер спірних відносин, належним і достатнім для відновлення порушеного права способом захисту інтересу ОСОБА_1 , є саме зобов`язання банку повернути кошти на рахунки позивача. За встановлених обставин, колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції про визнання транзакцій та операцій нечинними, тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позву в цій частині. Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржувані рішення суду першої інстанцій ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права та фактично зводяться до переоцінки доказів наданої судом першої інстанції без посилення на обставини, які не були враховані при вирішенні справи. Враховуючи викладене рішення суду першої інстанції в частині задоволення вимог про визнання транзакцій та операцій нечинними, через порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, на підставі ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення про відмову в їх задоволені. В іншій оскаржуваній частині рішення суду постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування немає. Враховуючи, що обсяг задоволення апеляційної скарги фактично не впливає на обсяг задоволення позову, скаржнику за апеляційний розгляд справи витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають компенсації. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-382 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» задовольнити частково. Рішення Сумського районного суду Сумської області від 29 червня 2021 року в частині задоволення вимог про визнання транзакцій та операцій нечинними скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову у їх задоволенні. В іншій частині рішення Сумського районного суду Сумської області від 29 червня 2021 року року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий - О.Ю.Кононенко Судді: В.І. Криворотенко О.І. Собина